Індивідуальний та груповий ризик. Концепція прийнятного ризику.

Ризик - це усвідомлена можливість або ж ймовірність небезпеки, яка визначається як відношення кількості подій з небажаними наслідками до максимальної можливої їх кількості за конкретний період часу.

Види ризику:

Індивідуальний ризик – відповідна небезпека для окремого індивіда.

Груповий ризик – це ризик для групи людей.

Знехтуваний ризик має настільки малий рівень, що що він перебуває в межах допустимих відхилень природного рівня.

Гранично допустимий ризик – це максимальний ризик, який не повинен перевищуватись, не зважаючи на очікуваний результат.

Надвірний ризик характеризується виключно високим рівнем, який у переважній більшості випадків призводить до негативних наслідків.

Прийнятним вважається такий рівень розвитку, який суспільство може прийняти, враховуючи техніко-економічні та соціальні можливості на даному етапі свого розвитку.

Сутність концепції прийнятного (допустимого) ризику полягає у прагненні створити таку малу безпеку, яку сприймає суспільство у даний час.

Прийнятний ризик поєднує технічні, економічні, соціальні та політичні аспекти і є певним компромісом між рівнем безпеки й можливостями її досягнення. Розмір прийнятного ризику можна визначити, використовуючи витратний механізм, який дозволяє розподілити витрати суспільства на досягнення заданого рівня безпеки між природною, техногенною та соціальною сферами. Необхідно підтримувати відповідне співвідношення витрат у зазначених сферах, оскільки порушення балансу на користь однієї з них може спричинити різке збільшення ризику і його рівень вийде за межі прийнятних значень.

Основними завданнями Концепції є:

· реалізація сучасної і більш досконалої моделі захисту населення і територій від загроз техногенного і природного характеру;

· досягнення у державі рівня техногенної та природної безпеки, прийнятого в економічно розвинених країнах;

· забезпечення нормативних рівнів ризиків техногенних та природних надзвичайних ситуацій;

· посилення превентивного характеру загальнодержавного управління і перехід його на якісно вищий рівень.

Концепція розрахована на довгострокову перспективу і є основою для розроблення законодавчих і нормативно-правових актів, організаційних документів та конкретних програм у галузі управління техногенною та природною безпекою держави, а також інших стратегічних документів з питань державного управління.

Розподіл підприємств, установ та організацій за ступенем ризику їхньої господарської діяльності щодо забезпечення безпеки та захисту населення і територій від НС.

Розподіл суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для безпеки життя і здоров'я населення, навколишнього природного середовища щодо пожежної безпеки
здійснюється за такими критеріями:  

- порогова маса небезпечних речовин, категорії та групи небезпечних речовин;

- категорія за вибухопожежною та пожежною небезпекою будинку та приміщення;

- важливість для національної безпеки країни та забезпечення життєдіяльності населення;

- кількість людей, що постійно або тимчасово можуть перебувати одночасно на об'єкті;

- поверховість або висота будівель;

- розташування споруд під землею;

- наявність культурних, історичних, духовних та інформаційних цінностей;

- рівень складності ліквідації можливої пожежі та її наслідків;

- кількісна міра пожежної небезпеки, що враховує ймовірність настання негативних соціальних, екологічних та матеріальних наслідків від провадження господарської діяльності та можливий розмір втрат від виникнення ймовірної пожежі;