Загальні правила накладання пов'язок

Загальні правила накладання пов‘язок зводяться до наступного:

- при накладанні пов'язки необхідно стояти обличчям до потерпілого, для того щоб бачити його стан; якщо пов'язка дуже туга, треба послабити її або припинити бинтування;

- частина тіла, яка фіксується бинтом (найчастіше це рука чи нога), повинна знаходитися в зручному положенні, щоб м'язи були розслаблені й біль під час бинтування буде меншою;

- бинт треба тримати в правій руці, а кінчик його у лівій; бинтують зліва направо по відношенню до потерпілого і знизу до верху;

- бинт повинен наче котитися по поверхні, яка бинтується, не віддаляючись від неї далеко;

- будь-яку пов'язку починають із фіксуючих ходів, тобто перший оберт (тур) треба обов'язково закріпити, загнувши кінчик бинта й зафіксувати його другим туром;

- наступний тур бинта накладають на половину попереднього, завдяки чому виходить подвійний шар пов'язки;

- пов'язку необхідно робити двома руками одночасно (права рука розгортає основу бинта, ліва поправляє бинт, розриває затягування);

- починають і закінчують пов'язку на вузькій частині тіла на здоровому, неушкодженому місці;

- після накладення плоского бинта накладають трубчастий відповідного номера;

- при значному ушкодженні верхньої кінцівки її необхідно підв'язати на косинці.

Верхній одяг залежно від характеру рани, погодних і місцевих умов знімають або розрізають. Спочатку знімають одяг зі здорової сторони, потім - з ураженої. У холодну пору року, щоб уникнути охолодження, а також в екстремальних випадках, коли потерпілий знаходиться у важкому стані, одяг в області рани розрізають. Не можна відривати від рани прилиплий одяг, його треба обережно обстригти ножицями й потім накласти пов'язку. Надягають знятий одяг у зворотному порядку, тобто спочатку на уражену, а потім на здорову сторону.

Пов'язку накладають при пораненнях, забитих місцях, розтяганнях, розривах, переломах кісток, вивихах. Види пов'язок залежать від ушкодженої ділянки тіла людини - голова, грудна клітина, живіт, таз, рука чи нога. Особливий вид пов'язки використовують при проникаючому пораненні грудної клітини. Ця пов'язка дуже щільна, і накладають її так, щоб повітря при вдиханні не попадало через рану в грудну клітину. При розтяганні зв'язок, захворюванні вен застосовують еластичні пов'язки. Вони дають можливість забезпечити не тільки фіксацію ушкодженої частини тіла, але й забезпечують деяку м'якість (рухливість).

Окремо зупинимося на індивідуальному перев'язувальному пакеті. Він виготовлений з марлевого бинта і однієїабо двох подушечок, заповнених ватою. Одна подушечка пришита на початку бинта, іншу можна вільно пересувати уздовж бинта на потрібну відстань. Подушечки і бинт пакета стерильні, загорнені в пергаментний папір. Зовнішній чохол пакета зроблений із прогумованої тканини. У пакет вкладається шпилька. На чохлі зазначені правила користування пакетом. При накладанні пов'язки пакет беруть у ліву руку, правою рукою на надрізі розкривають зовнішній чохол і виймають внутрішнє упакування пакета. Попередньо вийнявши шпильку, знімають паперову обгортку і розгортають перев'язувальний матеріал, не торкаючись руками внутрішньої поверхні подушечки, тобто тієї, котра буде прикладена до рани. Той, хто надає допомогу, може братися руками тільки за прошиту кольоровими нитками поверхню подушечки. Подушечку прибинтовують бинтом, кінець якого закріплюють шпилькою.

Індивідуальний перев'язувальний пакет із двома подушечками використовують, коли людина одержує наскрізне поранення. Одну подушечку прикладають на вході рани, а іншу - на виході. Потім їх фіксують бинтом за допомогою декількох турів навколо тіла. Зовнішній чохол пакета, внутрішня поверхня якого стерильна, використовують для накладання герметичних пов'язок.

Переломи кісток

                                                                                              

Перелом - раптове порушення цілісності кістки.

Переломи бувають відкритими й закритими.

А. Відкриті переломи - це переломи, при яких є відкрита рана в місці перелому. Такі переломи можуть являти собою загрозу для життя людини внаслідок розвитку шоку, крововтрати, інфікування.

Увага! При відкритих переломах транспортування потерпілого в медичну установу проводиться на ношах у положенні лежачи на спині.

Б. Закриті переломи - це переломи при яких відсутня рана в місті перелому.

Характерними ознаками перелому є:

- біль, що підсилюється при будь-якому русі й навантаженні на кінцівку;

- припухлість;

- патологічна рухливість у місці перелому;

- при відкритих переломах можуть спостерігатися кісткові відламки в рані;

- переломи кінцівок супроводжуються їх скороченням і викривленням у місці перелому;

- поява набряклості й синця;

- при переломах кісток черепа можлива кровотеча з вух;

- при переломах ребер болючість при диханні і характерний хруст у місці перелому при дотику.

При необхідності виявлення перелому, прощупують ушкоджену частину тіла. Майже завжди вдається виявити нерівності кістки, гострі краї уламків і характерний хрускіт при легкому натисненні. Обмацувати, особливо для визначення рухливості кістки поза межею суглоба, потрібно обережно, двома руками, намагаючись не заподіяти додаткового болю й травми потерпілому.