Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Поняття і сутність легалізації торговельної діяльностіСтр 1 из 7Следующая ⇒
Легалізація Основи організації роздрібної торгівлі. Частина 1 Сподіваємося, що ця тематична добірка, присвячена обліку в торгівлі, надасть повну і своєчасну інформацію не тільки стосовно традиційних питань безпосередньо обліку (бухгалтерського, податкового), а й щодо не менш важливих, а часом і "штрафонебезпечних" організаційних та управлінських аспектів торговельної діяльності. Оскільки обсяг "Школи" обмежений, у ній викладатиметься інформація, що дає змогу отримати цілісну картину порушуваної проблематики, пригадати загальний порядок регулювання того чи іншого питання, а конкретніші ситуації, які дозволяють кожному бухгалтеру знайти підказку з питань, що його цікавлять, розглянемо на сторінках "Методички", яка буде видана окремо.
Тематика роздрібної торгівлі досить широко висвітлюється в спеціалізованих бухгалтерських виданнях. Однак, як свідчить практика, часто бухгалтери залишаються наодинці зі своїми проблемами. Ці проблеми, до речі, полягають не тільки у розв’язанні питань, що потребують "вищого пілотажу", але й у необхідності розуміння основних термінів, категорій, якими оперують у бухгалтерському середовищі. Ось, приміром, спробуйте, не замислюючись, відповісти, що таке роздрібна торгівля. А тепер перевірте себе. Поняття роздрібної торгівлі Нині значення терміна "роздрібна торгівля" законодавчо не встановлено (див. Лист №2-3). Є лише його трактування, викладене в Листі №56-38, яке, як випливає з цього листа, у майбутньому має перекочувати до Державного стандарту України "Торгівля. Терміни і визначення" (який наразі не затверджений). Лист №56-38 Роздрібна торгівля - сфера підприємницької діяльності з продажу товарів або послуг на підставі усного або письмового договорів купівлі-продажу безпосередньо кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання. Через те, що продавець не має юридичного права і фактичної можливості достовірно визначити мету, з якою покупець придбаває у нього товар (для особистого некомерційного використання чи, приміром, для продажу на стихійних ринках), зазначене визначення роздрібної торгівлі, на думку автора, не повністю розкриває її економічну суть.
Виходячи з вимог чинного законодавства у сфері патентування під роздрібною торгівлею розуміють торгівлю за готівкові кошти (хоча за готівку товари можуть придбаватися суб’єктами господарської діяльності і для подальшого перепродажу). Таке розуміння також недосконале, оскільки, згідно з Інструкцією №389, до складу роздрібного товарообігу має включатися, наприклад, вартість проданих за безготівковим розрахунком дрібним гуртом продуктів харчування окремим закладам охорони здоров’я, соціального забезпечення й освіти. Отже, надалі під роздрібною торгівлею будемо розуміти здійснення суб’єктом господарювання операцій, які, згідно з Інструкцією №389, включаються до складу роздрібного товарообігу, наприклад продаж товарів у кредит з розстроченням платежу за готівковий розрахунок, продаж товарів подарункового асортименту до свят і для новорічних подарунків дітям з оплатою за безготівковим розрахунком тощо. Товари Суб’єкт роздрібної торгівлі мусить подбати про невід’ємну і головну складову процесу торгівлі - товар. Законом №283 визначено, що товарами є матеріальні і нематеріальні активи, цінні папери і деривативи, які використовуються в будь-яких операціях, крім їх емісії і погашення. Таке трактування дещо спотворює економічну суть товарів, яка полягає в тому, що товарами є будь-які об’єкти (матеріальні і нематеріальні активи, послуги, земля, праця тощо), які мають споживчу вартість і пропонуються для продажу (а не для "... будь-яких операцій..."!!!). Увага! З точки зору роздрібної торгівлі, під товарами будемо розуміти продукти праці, призначені для подальшого їх перепродажу кінцевим споживачам без додаткового вкладення праці (наприклад розфасування, передпродажна підготовка) або з таким. Згідно з П(С)БО 9, товари включаються до складу запасів підприємств роздрібної торгівлі. Мінстат України розробив номенклатуру товарів (див. Наказ №12), які враховуються в роздрібній та оптовій торгівлі. Зазначена номенклатура певною мірою впливає на організацію обліку торговельних операцій і порядок їх оподаткування. Так, у разі якщо фізичні особи (приватні підприємці) здійснюють торгівлю таким видом товарів, як пально-мастильні матеріали, то, згідно з Указом №727, вони не мають права перейти на спрощену систему оподаткування.
Закон №1775 Ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на проведення зазначеного у ньому виду господарської діяльності протягом певного терміну за умови виконання ліцензійних умов 1. 1 Докладно порядок отримання ліцензій суб’єктами підприємницької діяльності, в тому числі такими, що здійснюють роздрібну торгівлю, розглянуто в "Школі" № 22, 26, 29, 36, 42 за 2000 рік. Ліцензія видається уповноваженим на те державним органом (залежно від виду товарів). Перелік таких органів передбачений Постановою №1698 (наприклад ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями видає Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом і обігом підакцизних товарів). Для того щоб отримати ліцензію, суб’єкт роздрібної торгівлі, повинен не тільки сплатити її вартість, але й подати до відповідного органу перелік документів. Загальний перелік зазначених документів передбачений ст. 10 Закону №1775 (заява, копія свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, завірена нотаріально або органом, що видав оригінал документа)*. У бухгалтерському обліку вартість придбаних ліцензій відобразиться, згідно з п. 5 П(С)БО 8, у складі нематеріальних активів як право на здійснення певних видів діяльності на дебеті рахунка 12 "Нематеріальні активи" і, відповідно, буде амортизуватися за обраним на підприємстві методом (як правило, за допомогою лінійного методу). Суть лінійного методу полягає в тому, що вартість придбання ліцензії щомісяця включатиметься до складу витрат пропорційно кількості місяців її дії (наприклад, термін дії ліцензії на продаж алкогольних напоїв становить 5 років, отже, щомісяця до складу витрат буде віднесено 1/60 вартості ліцензії). Відповідно, щомісяця в обліку проводитиметься запис за дебетом рахунка 93 "Витрати на збут" і за кредитом рахунка 133 "Знос нематеріальних активів". У податковому обліку, згідно з пп. 5.4.7. Закону №283, вартість ліцензій включається до складу валових витрат одноразово, при їх придбанні. Крім усього перерахованого, здійснення торгівлі за готівкові кошти передбачає використання реєстратора розрахункових операцій (РРО) 1. 1 Порядок реєстрації і використання РРО докладно розглянуто в "Школі" Лист №15-03 Роздрібна торговельна мережа - сукупність стаціонарних, тимчасових і пересувних пунктів роздрібної торгівлі, торгових автоматів, торгових місць на ринках, пунктів продажу поштою і на замовлення... Виходячи з викладеного, елементи роздрібної торговельної мережі класифікуються за кількома критеріями. Наприклад, ступінь постійності місцезнаходження (за цим критерієм визначається стаціонарна і пересувна торгівля), характер капітальності споруд, наявність торгового залу і його розмір (дозволяє класифікувати магазини за типами) (див. табл. 3).
Таблиця 3 Закон №996 Облікова політика - сукупність принципів (встановлених ст. 4 Закону №996 - Прим. авт.), методів і процедур, що використовуються підприємством для складання і подання фінансової звітності. Облікова політика має бути сформована: 1. Станом на 01.01.2000 р. - дата введення в дію національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. 2. На момент створення підприємства роздрібної торгівлі (якщо воно відбувалося після 01.01.2000 р.). 3. На момент, коли підприємство роздрібної торгівлі починає новий вид діяльності, що раніше не здійснювався. Таблиця 4 Нормативна база
3.
Поставка Діяльність суб’єктів господарювання, що здійснюється ними у сфері товарного обігу, є господарсько-торговельною, спрямованою на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання. Залежно від ринку, в межах якого здійснюється товарний обіг, господарсько-торговельна діяльність виступає як внутрішня або зовнішня торгівля. Суб’єкти господарювання можуть здійснювати господарсько-торговельну діяльність в таких різновидах: матеріально-технічне постачання і збут; енергопостачання; заготівля; оптова торгівля; продаж і передача в оренду засобів виробництва. Правовими формами реалізації продукції є господарські договори поставки, купівлі-продажу, постачання енергетичними та іншими ресурсами. Ці договори належать до тих договорів, що спрямовані на передачу майна у власність, повне господарське відання, оперативне управління. Договори поставки, купівлі-продажу, постачання енергетичними та іншими ресурсами укладаються в процесі здійснення господарської діяльності. Реалізація суб’єктами господарювання товарів суб’єктам, які не здійснюють господарської діяльності, відбувається за правилами про договори купівлі-продажу. За договором поставки одна сторона – постачальник – зобов’язується передати (поставити) в зумовлені строки другій стороні – покупцеві – товар, а покупець зобов’язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму. Як уже зазначалося, для забезпечення державних потреб у продукції законодавство окремо регламентує відносини, що при цьому складаються. Закон України “Про поставки продукції для державних потреб” встановлює загальні правові та економічні принципи формування, розміщення і виконання на договірній основі замовлень держави на поставку продукції. Державне замовлення слід розглядати як засіб державного регулювання економіки для формування обсягу продукції, необхідної для державних потреб.
Для визначення основних ознак, притаманних договору поставки, слід порівняти його з договорами купівлі-продажу. Договір поставки відрізняється від договору купівлі-продажу за такими ознаками: 1. Продавцем (постачальником) в договорі поставки є суб’єкт господарювання. Постачальник продає товари, які він виробляє або закуповує для поставки. 2. Мета придбання товару – друга основна ознака. Договором поставки визнається договір, за яким товар придбавається або для використання в господарській діяльності (для переробки, наступного продажу), або для діяльності, не пов’язаної з особистим, домашнім використанням товару. Із мети купівлі випливає, що і друга сторона договору поставки – покупець – є суб’єктом господарювання. 3. Як характерну ознаку договору поставки можна назвати й тривалий характер взаємовідносин сторін. Поставка продукції може здійснюватися неодноразово, окремими партіями. У договір поставки нерідко включаються умови про надання послуг або виконання робіт. Наприклад, договір поставки складного обладнання доповнюється умовами про шефмонтаж. Такий договір слід визнавати змішаним (до правового регулювання якого належать як норми про договір поставки, так і норми про виконання робіт). Правові норми, що регулюють відносини за договором поставки, містяться в Господарському кодексі України. Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення у виробів народного споживання, а також особливі умови поставки окремих видів товарів, мають бути затвердженими Кабінетом Міністрів України. Сторонами договору поставки виступають постачальник і покупець. Постачальником, як уже зазначено, може бути як виробник, так і посередницька організація; покупцями — будь-які організації – юридичні особи, які придбавають товари для здійснення як господарської, так і іншої діяльності, не пов’язаної з особистим споживанням. Фізичні особи – підприємці можуть придбавати товари за договором поставки для підприємницьких цілей. Предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також вироби, визначені індивідуальними ознаками. У разі поставки готових виробів, що включають різні деталі, комплектуючі вироби, виготовлені іншими підприємствами, застосовується кооперована поставка. Із підприємств одного виробничого циклу вирізняються: 1) головне, що поставляє закінчений виріб (головний постачальник); 2) підприємства-суміжники, які поставляють складові частини цього виробу; 3) покупець. Господарські відносини, які виникають між учасниками кооперованої поставки, оформляються за допомогою низки договорів. При цьому головний постачальник відповідає як за виконання власних зобов’язань, так і за зобов’язання суміжників. Укладаючи договори, сторони є вільними у виборі контрагентів і визначенні умов договору. Договір укладається і відповідно до державного замовлення. Він є єдиним юридичним фактом, на підставі якого виникає зобов’язання по поставці товару. Умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів “Інкотермс”. Традиційним способом укладення договору поставки є письмова розробка документа і підпис його сторонами. Пропозицію укласти договір поставки може зробити будь-яка сторона – як постачальник, так і покупець. Зміст договору становлять права і обов’язки його сторін. Сторони при звичайному договорі поставки самостійно виробляють умови договору. Істотними є умови, без яких неможливо виконати зобов’язання. До таких умов, як правило, відносять: асортимент, кількість, якість товарів; строки поставки і ціну; порядок приймання товарів; відповідальність за неналежне виконання зобов’язань за договором; форму і порядок розрахунків за поставлену продукцію. Сторони в договорі передусім визначають строки і кількість продукції, що поставляється. Договори можуть бути як довгострокові, що укладаються на строк понад один рік, так і короткострокові, які укладаються на строк до одного року. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік. Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного і безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством. Якщо в довгостроковому договорі кількість поставки визначено лише на рік або менший строк, у договорі має бути передбачений порядок погодження сторонами строків поставки на наступні періоди до закінчення строку дії договору. Якщо такий порядок не передбачений, договір вважається укладеним на один рік. Сторонами може бути передбачено поставку товарів окремими партіями. В такому разі строком (періодом) поставки продукції виробничо-технічного призначення є, як правило, квартал, а виробів народного споживання – місяць. Вони можуть погодити в договорі також графік поставки (місяць, декада, доба тощо). Кількість товарів також визначається за згодою сторін. Вони поставляються згідно зі специфікацією, де зазначається повний асортимент продукції, що поставляється. Розрізняють груповий і розгорнутий асортимент. При груповій номенклатурі товари позначаються за узагальненими ознаками (трикотажні вироби), при розгорнутій – за видовими ознаками (трикотажні вироби – сукні, костюми певного фасону, сорту тощо). Продукція, що поставляється, має відповідати за якістю стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначають у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо таку документацію не опубліковано в загальнодоступних виданнях, її копії на вимогу покупця повинні додаватися постачальником до примірника договору, належного покупцеві. При відсутності в договорі умов щодо якості товарів вона визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості. Якщо якість поставленої продукції нижча, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має вправо відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені, – вимагати повернення оплаченої суми. При можливості усунути недоліки поставлених товарів без повернення їх постачальнику покупець має право вимагати від нього їх усунення в місці, де перебуває товар, або зробити це своїми засобами за рахунок постачальника. У разі поставки товарів, які відповідають стандартам чи технічним умовам, але виявилися нижчого сорту, ніж було домовлено, покупець має право прийняти товари з оплатою за ціною, встановленою для товарів відповідного сорту, або відмовитися від їх прийняття і оплати. При відмові покупця від прийняття товарів, які не відповідають за якістю стандартам, технічним умовам, зразкам (еталонам) чи умовам договору, постачальник зобов’язаний розпорядитися ними в десятиденний строк, а щодо товарів, які швидко псуються, – протягом 24 годин з моменту одержання повідомлення покупця про відмову від товарів. Якщо постачальник у зазначений строк не розпорядиться товарами, покупець має право реалізувати їх на місці або повернути виробникові. Товари, що швидко псуються, підлягають реалізації на місці в усіх випадках. Строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених товарів, які не могли бути виявленими при звичайному їх прийманні, та пред’явлення постачальникові претензій у зв’язку з цими недоліками мають визначатися законодавством відповідно до Господарського кодексу України. Стандартами чи технічними умовами передбачаються строки для встановлення покупцем у належному порядку зазначених недоліків (гарантійні строки). Сторони можуть погодити в договорі гарантійні строки, що будуть більш тривалими порівняно з передбаченими стандартами чи технічними умовами. Гарантійний строк придатності та зберігання товарів обчислюється від дня виготовлення товару, а гарантійний строк експлуатації – від дня введення виробу в експлуатацію, але не пізніше року з дня одержання виробу покупцем. Постачальник гарантує якість товару в цілому. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами (технічними умовами) на основний виріб. Постачальник зобов’язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни. Господарським кодексом України передбачена відповідальність постачальника в разі поставки виробів неналежної якості. Покупець має право стягнути з нього штраф у розмірі 20 відсотків вартості неякісних товарів, якщо інше не передбачено законом чи договором (статті 231, 269 ГК України). Стандарти, технічні умови можуть передбачати також комплектність товарів, що поставляються. Договором може бути передбачено поставку з додатковими до комплекту виробами (частинами) або без окремих, не потрібних покупцеві виробів (частин), що входять до комплекту. Якщо комплектність не визначена стандартами, технічними умовами або прейскурантами, вона в необхідних випадках може визначатися договором. У разі поставки некомплектних виробів постачальник зобов’язаний на вимогу покупця доукомплектувати їх у двадцятиденний строк після одержання вимоги або замінити комплектними виробами, якщо сторонами не погоджено інший строк. До укомплектування виробу або його заміни покупець має право відмовитися від його оплати, а якщо товар уже оплачений, вимагати в установленому порядку повернення сплачених сум. Якщо постачальник у встановлений строк не замінить його комплектним, покупець має право відмовитися від товару. Прийняття покупцем некомплектних виробів не звільняє постачальника від відповідальності, яка є такою самою, як і відповідальність за поставку неякісних товарів 4. З А К О Н У К Р А Ї Н И Про державне замовлення для задоволення { Назва Закону в редакції Закону (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, N 3, ст. 9) { Вводиться в дію Постановою ВР N 494/95-ВР від 22.12.95, { Із змінами, внесеними згідно із Законами N 3205-IV (3205-15) від 15.12.2005, ВВР, 2006, N 14, ст.118 N 2289-VI (2289-17) від 01.06.2010, ВВР, 2010, N 33, ст.471 N 3352-VI (3352-17) від 12.05.2011, ВВР, 2011, N 45, ст.486 N 4851-VI (4851-17) від 24.05.2012 N 5026-VI (5026-17) від 22.06.2012 }
{ У тексті Закону слова "Уряд Автономної Республіки Цей Закон встановлює загальні правові та економічні засади { Преамбула із змінами, внесеними згідно із Законом N 3205-IV Стаття 1. Поставки продукції для державних потреб
1. Пріоритетні державні потреби - це потреби України в
Державне замовлення - це засіб державного регулювання
Державні замовники - Верховна Рада України та інші
Виконавці державного замовлення - суб'єкти господарювання
Державний контракт - це договір, укладений державним
2. Поставки товарів, робіт і послуг для пріоритетних
Обсяги коштів для закупівлі зазначених товарів, робіт і
3. Потреба в товарах, роботах і послугах, необхідних для
Поставки товарів, робіт і послуг для виконання регіональних
4. Особливості відносин, що виникають у зв'язку з формуванням { Частина четверта статті 1 із змінами, внесеними згідно із Стаття 2. Формування державного замовлення і здійснення { Назва статті 2 в редакції Закону N 3205-IV (3205-15) від 1. Держава виступає гарантом за зобов'язаннями державних 2. З метою організації робіт, пов'язаних з формуванням Порядок формування державного замовлення та пріоритетні (Частина друга статті 2 в редакції Закону N 1329-XIV (1329-14) 3. Державні замовники: здійснюють, виходячи з інтересів держави, вибір виконавців укладають з виконавцями державного замовлення державні
{ Абзац четвертий частини третьої статті 2 виключено на { Абзац п'ятий частини третьої статті 2 виключено на 4. Державні замовники забезпечуються Кабінетом Міністрів { Частина четверта статті 2 в редакції Закону N 1329-XIV 5. Координація роботи, пов'язаної з формуванням державного { Частина п'ята статті 2 в редакції Законів N 1329-XIV (1329-14) { Частину шосту статті 2 виключено на підставі Закону { Частину сьому статті 2 виключено на підставі Закону 8. Для виконавців державного замовлення, заснованих повністю
{ Статтю 3 виключено на підставі Закону N 2289-VI (2289-17) Стаття 4. Фінансове забезпечення виконання державного
1. Фінансове забезпечення виконання державного замовлення { Стаття 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 762-IV Стаття 5. Відповідальність за нецільове використання коштів
1. Відповідальність за нецільове використання коштів { Закон доповнено статтею 5 згідно із Законом N 3205-IV Стаття 6. Звітність та оприлюднення інформації про виконання
1. Складання та подання звітності про виконання державного
2. Державні замовники зобов'язані оприлюднити інформацію про { Закон доповнено статтею 6 згідно із Законом N 3205-IV Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 22 грудня 1995 року
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-03-09; просмотров: 67; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.135.190.232 (0.125 с.) |