Вопрос дія нпа у часі, просторі, та по колу осіб.

Закон, як і будь-який нормативно-правовий акт, має межі своєї дії в трьох «вимірах»:

1) у часі, тобто обмежений періодом дії, коли закон має юридичну чинність;2) у просторі, на який поширюється дія закону;3) за колом осіб, які підпадають під вплив закону: на основі закону у них виникають юридичні права і обов'язки. Початковим і кінцевим моментами дії закону в часі є вступ закону в дію і припинення дії закону.

Закони починають діяти:1. З моменту ухвалення (наприклад, Конституція України);2. З моменту опублікування;

3. З часу, який позначено в самому законі;4. З часу, який зазначено в постанові про порядок введення закону в дію.

5. Закони, у яких не вказаний час набрання чинності і щодо яких не було постанови про порядок введення в дію, вступають у силу по всій території України одночасно після закінчення 10-денного строку з дня офіційного опублікування. Закони мають бути опубліковані не пізніше ніж через 15 днів після їх підписання і ухвалення до виконання Президентом України;6. Закони (рішення), ухвалені в результаті референдуму, вводяться в дію з моменту їх опублікування, якщо в них самих не визначений інший строк. Датою ухвалення закону (рішення) є день проведення референдуму.За всіх умов закон вступає в дію не раніше дати опублікування.

Вступ закону в дію відбувається відповідно до трьох принципів:- негайна дія — коли закон із дня вступу в дію поширюється на усі випадки лише «уперед»; усе, що передувало дню вступу закону в дію, під нього не підпадає;-зворотна дія (зворотна сила) закону— коли закон поширюється на всі випадки і «уперед» і «назад», тобто і на випадки, що відбувалися раніш, у минулому, до введення закону в дію.Загальним є правило: закон зворотної сили не має. Це правило надає визначеності і стабільності суспільним відносинам. Громадяни у своїх вчинках орієнтуються на чинні закони. Вони можуть розраховувати на майбутні закони в конкретних вчинках сьогоднішнього дня. Тому нові закони не повинні поширюватися на старі життєві ситуації: це викликало б хаос у суспільстві.

Винятки з цього правила рідкісні і допускаються:а) за наявності вказівки в законі про надання йому (або окремим статтям) зворотної сили;б) у загальному правилі про неодмінне надання зворотної сили кримінальному закону, який скасовує або пом'якшує кримінальну відповідальність.

Це правило має гуманістичну спрямованість. Воно зафіксоване в Міжнародному пакті про громадянські та політичні права, ухваленому Генеральною Асамблеєю ООН. Воно повинне бути відтворене в кримінальних кодексах країн, які підписали цей міжнародний документ.

Закони втрачають дію:• після закінчення строку, на який вони були ухвалені;

• у разі зміни обставин, на які вони були розраховані;• у разі прямого скасування (призупинення дії) даного закону іншим законом або спеціально призначеним актом • у разі фактичного скасування, коли ухвалений новий закон з того самого питання, а старий формально не скасований.

Дія нормативно-правового акта у просторі може бути територіальною і екстериторіальною.

Територіальна дія нормативно-правового акта окреслена територією держави (Україна) або окремого регіону (Крим) і визначається державним суверенітетом.

Нормативно-правові акти України поширюються на територію всієї країни, нормативно-правові акти АРК — на власну територію в межах повноважень, визначених Конституцією України і Конституцією АРК.

Під територією держави розуміється її:

• суходольний простір — земна територія;• водний простір — внутрішні води усередині державних меж і територіальні води в межах 12 морських миль;• повітряний простір над державними межами — на висоті до 35 кілометрів;

• надра;• військові і торговельні судна у відкритому морі;• повітряні кораблі, що знаходяться в польоті за межами України;• космічні об'єкти під прапором і гербом держави;• трубопроводи;• підводні кабелі і нафтові морські вишки;

• території дипломатичних представництв і консульств за кордоном.

На порядок дії нормативно-правового акта за колом осіб поширюється загальне правило: закон діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії і є суб'єктами відносин, на які він розрахований.

Усі особи: • громадяни держави;• іноземці;• особи без громадянства (апатриди)[8];• особи з подвійним громадянством (біпатриди);• усі внутрішньодержавні, спільні, іноземні, міжнародні організації, які не користуються правом екстериторіальності.

Види законів у дії за колом осіб:1. Загальні — розраховані на все населення. 2. Спеціальні — розраховані на певне коло осіб. 3. Виняткові — роблять винятки з загальних і спеціальних.