Тема 1. Категорії та поняття в безпеці життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек.

Тема 1. Категорії та поняття в безпеці життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек.

Поняття небезпеки, безпеки, безпеки життєдіяльності, національної безпеки.

Небезпека - явища, процеси, об’єкти, які за певних умов здатні завдати шкоди здоров’ю і життю людини.

Безпека – стан, при якому умови, які ведуть до фізичного, психологічного, матеріального збитку контролюються.

Безпека життєдіяльності – складна категорія, яка охоплює життя і діяльність людини у взаємодії з довкіллям.

Національна безпека - захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави (національних інтересів), за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація загроз національним інтересам у різних сферах життєдіяльності суспільства та держави. 

Поняття ризику, аварії, катастрофи, надзвичайної ситуації і надзвичайного стану.

Ризик – критерій реалізації небезпеки в просторі і часі, якісний критерій шкоди.

Аварія - небезпечна подія техногенного характеру, яка спричинила загибель людей чи створює на об'єкті або території загрозу життю та здоров'ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа - велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків.

Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.

Надзвичайний стан - виняткова ситуація, коли під загрозою перебуває «життя нації».

Потенційні, перманентні і тотальні небезпеки.

Потенційні небезпеки – це універсальна властивість процесу взаємодії людини із середовищем існування на всіх стадіях життєвого циклу (приховані).

Перманентні небезпеки – постійні, безперервні.                                                                                             

Тотальні – загальні, всеохоплюючі.

4 .      Уражальні, небезпечні, шкідливі чинники, їх відмінності.

Уражальні – чинники, що можуть призвести до загибелі

Небезпечні - чинники, які можуть призвести до травм і різкого погіршення стану здоров’я.

Шкідливі – чинники, які призводять до захворювання і зниження працездатності.

Аксіома про потенційну небезпеку. Людина в системі «людина-машина-середовище життєдіяльності».

 Аналіз суспільної практичної діяльності дає підставу для твердження про те, що будь-яка діяльність потенційно небезпечна. Потенц небезпека полягає в схованому, неявному характері прояви небезпек. Наприклад, ми не відчуваємо до визначеного моменту збільшення концентрації СО2 у повітрі. СО2 не має кольору, запаху і наростаня його концентрації проявляється появою утоми, млявості, зниженням працездатності.

Аналіз системи "людина-машина-середовище" проводить наука - ергономіка. Системи, які можуть функціонувати тільки з участю людини-оператора, називають ергастичними і всі елементи в ній тісно пов'язані. Такі системи набувають властивостей, які відсутні в окремих її елементах - це ефект системності, або синергізму, який зумовлений дією закону переходу кількісних відношень в якісні.Перед усім людина (Л) постійно взаємодіє з середовищем (С) -природним, побутовим, виробничим, соціальним, але і середовище обов'язково впливає на людину - формуються прямі (Пз) та зворотні (Зз) (або реактивні) зв'язки, за схемою:

Тема 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки

Класифікація природних небезпечних явищ за місцем локалізації.

Космо с АтмосфераГідросфераЛітосфера

Біологічні небезпеки

Біологічні небезпеки - бактерії, грибки, водорості, лишайники, комахи.

Причини асфіксії, допомога.

Причини асфіксії – стискання гортані і трахеї (задушення); затоплення гортані і трахеї водою (утеплення); заповнення їх слизовими масами, блювотинням, землею; закривання входу в гортань стороннім тілом чи язиком; параліч дихального центру від отрути, вуглекислого газу, снодійних засобів; травми головного мозку; захворювання на дифтерію, грип, ангіну. Допомога полягає у тому, що потерпілому необхідно витягнути язик, якнайшвидше вичистити порожнину рота від слизу, крові, харчових продуктів, землі тощо, розстебнути комір, пояс, верхній одяг – все, що може заважати диханню, і здійснювати штучне дихання. Інколи через набряк гортані виконувати штучне дихання стає неможливим. Щоб зменшити набряк, накладають холодний компрес на кадик, ноги ставлять у гарячу воду. При потребі виконується трахеотомія – введення трубки у розсічену трахею.

8. Артеріальна, венозна, капілярна кровотечі способи їх тимчасового зупинення. Накладання на рану стискувальної стерильної пов'язки.

Якщо поранено руку або ногу, то, наклавши пов'язку, поранену кінцівку треба підняти догори або надати їй підвищеного положення. При невеликих венозних і капілярних кровотечах ці заходи досить ефективні.    Притиснення артерій до кістки вище від місця ушкодження. Артерії притискають там, де вони розташовані ближче до поверхні тіла (рис. 5.16). Роблять це великим або чотирма іншими пальцями. Стискування артерій пальцями потребує певних зусиль. А під час транспортування потерпілого стискувати артерії досить незручно. Тому, якщо є змога, накладають джгут або стискуючу пов'язку. Надання кінцівкам певного положення. Коли дуже зігнути ногу в колінному суглобі, то можна зупинити кровотечу із судин стопи й гомілки. Максимально зігнувши руку, зупиняють кровотечу з рани в ділянці передпліччя й ліктьового суглоба. Зігнуті кінцівки перев'язують бинтом, косинкою, ременем тощо, попередньо поклавши в підколінну ямку або в ліктьовий згин невеликий валик з бинта чи вати (рис. 5.17).Кровотечу з рани в пахвовій ділянці можна зупинити, якщо максимально відвести за спину і зв'язати обидві руки, зігнуті в ліктьових суглобах. При цьому ключиці наближаються до першого ребра і стискають підключичну артерію. Накладання джгута. У разі ушкодження великих кровоносних судин кінцівок найбільш надійним способом зупинення кровотечі є накладання гумового еластичного або пневматичного джгута, а також зробленого джгута-закрутки.Джгут накладають на кінцівку вище від місця ушкодження кровоносної судини. Перед тим бажано кінцівку трохи підняти догори, щоб прискорити відплив венозної крові.

9. Правила накладання кровоспинного джгута. Жгут накладають при ушкодженні великих артеріальних судин конечностей.При кровотечі з артерій верхньої кінцівки джгут краще розмістити верхній третини плеча; при кровотечі з артерій нижньої кінцівки – на середньої третини бедра.Жгут накладають на піднесену кінцівку: підводять під місце гаданого накладення, енергійно розтягують (коли він гумовий) і, підклавши під нього м'яку прокладку (бинт, одяг та інших.), накручують кілька разів (до зупинки кровотечі) те щоб витки лягали впритул до іншому та щоб між ними потрапили складки шкіри. Кінці джгута надійно зав'язують чи скріплюють з допомогою ланцюжка і крючка.Жгут може бути накладено туго, та заодно годі було зайве сильно здавлювати тканини звісно, оскільки можливі дуже важкі ускладнення; до жгуту обов'язково прикріплюється аркуш паперу (картону) із зазначенням час його наложения.Для зупинки кровотечі використовують також спосіб пальцевого притиснення кровоточащего судини в типовому місці. Найкраще, якщо вдається притиснути цей посудину до кости

10.Допомога при ушкодженнях м’яких тканин. холод на місце удару (рушник, змочений холодною водою, пузир з льодом чи снігом) та туга пов'язка на місце крововиливу і спокій ушкодженій частині тіла.

Тема 1. Категорії та поняття в безпеці життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек.