Українська культура в другій половині XVII – XVIII ст.

Складається з 5 тем:

Тема 10. Культурно-історична ситуація та особливості еволюції світогляду і формування національної свідомості.

Еволюція світоглядних уявлень українського народу. Світоглядні основи етнокультури. Мовне світобачення. Етнопсихологія. Проблеми національного характеру. Етнічне самоусвідомлення і проблеми відчуженості від власної культури. Етнокультура як чинник збереження і розвитку національної свідомості.

Духовні основи буття народу. Розвиток вільнодумства, героїчно-лицарських традицій, патріотизму. Національні святині. Істина, добро і краса в духовному житті українців. Драматизм наслідків руїни, асиміляторських процесів, акультурації, проявів зрадництва, конформізму.

 

Тема 11. Політична і правова культура українського народу.

Політично-національна ідеологія. Нові тенденції в розвитку соціальних рухів і політичних орієнтацій. Етнополітичні питання визволення українських земель, консолідація українського народу. Диференціація соціальних уявлень панівних верств суспільства і селянсько-козацьких мас. Еволюція соціальних уявлень козацької старшини щодо соціального і економічного становища. Діалектика національного і соціального в народних рухах на українських землях.

Державні інституції. Державотворчий процес. Проблеми української державності. Виконавчі і судові органи. Міське управління. Колоніальна політика російського царизму й централізоване обмеження етнічних рис української державності. Ліквідація Гетьманської держави і включення України до складу Росії.

Політичний устрій Запорізької Січі. Суспільно-політична організація українського козацтва. Народовладдя. Оборона церкви і сприяння розвитку культури. Внесок у розвиток національно-визвольної і антифеодальної боротьби українського народу. Еволюція українського козацтва. Перетворення козацької старшини у дворянство.

Збройні сили і військове спорядження. Озброєння. Фортифікаційна справа. Флот. Військове мистецтво козаків. Козацькі воєначальники.

 

Тема 12. Формування системи освіти і розвиток наукових знань.

Становлення системи освіти, елементарні та середні школи, домашнє навчання. Особливості шкільного навчання на Лівобережжі, Правобережжі, Галичині, Закарпатті і Буковині. Взаємозв’язок школи з церквою і гетьманськими державними інститутами.

Традиційне і нове в діяльності світських братських шкіл.

Навчально-виховний процес у козацьких школах Лівобережжя.

Києво-Могилянська академія та її місце в системі освіти і науки України та інших слов’янських народів. Структура і зміст навчального процесу. Педагогічні орієнтації. Мовні проблеми. Підготовка інтелектуальної еліти і зацікавленість розвитком національної культури. Охорона православної віри.

Педагогічна думка. Народні джерела та гуманістичні спрямування. Формування національних громадських ідеалів, моральних цінностей.

Філософська і суспільно-політична думка. Подолання схоластичних догм. Усвідомлення цінностей раціонального знання. Провідні ідеї в курсах натурфілософії і логіки. Проблеми співвідношення держави і церкви. Внесок Києво-Могилянської академії в розвиток української гуманітарної думки.

Науково-культурна діяльність вихованців академії за межами України.

Г. Сковорода як предтеча національного відродження. Нові філософсько-етичні проблеми. Теорія самопізнання і спорідненої праці. Вчення про призначення людини, сенс буття, щастя. Педагогічні ідеї. Біблія як “пророче зерцало”.

Історична наука. Літописання. Поява перших історичних праць. Формування почуття патріотизму, ідеї державності та автономії, національної свідомості.

Природні та технічні знання.

Медицина. Охорона здоров'я.

Географічні знання, наукові експедиції.

Книгодрукування. Мистецтво рукописної та друкованої книги. Бібліотеки.

Тема 13. Розвиток літератури, естетичної думки і художньої культури.

Еволюція в розвитку літературної творчості. Традиції полемічного письменства. Церковно-ораторська і повістева проза. Драматична література. Віршована література. Вплив на формування світогляду українського народу.

Нові естетичні орієнтації і художні течії. Вироблення нової системи етичних цінностей. Подолання схоластичних догматів. Еталони духовної краси, творчості, мистецтва. Ознаки приналежності духовної спадщини до духовних надбань української культури.

Провідні ідеї естетичних трактатів і поетик. Теорія драматичного, риторичного, ораторського мистецтва і церковного красномовства. Музична естетика. Особливості естетики народної творчості.

Естетична оцінка унікальних культурних пам’яток. Осмислення долі національних цінностей.

Розвиток світських жанрів портретного, історико-батального, пейзажного живопису. Іконопис. Фресковий живопис. Школи живопису. Визначні художники.

Тема 14. Культура народного господарства, побут і звичаї українського народу.

Культура сільськогосподарського і промислового виробництва. Умови розвитку господарської культури українців. Система землеробства. Знаряддя праці. Землеробські календарі. Землеробські звичаї та обряди.

Промисли і ремесла. Діяльність застав і митниць. Гроші і фінансове господарство. Грошовий обіг. Номінали грошового обігу. Якісний склад монет і рахунок грошей.

 Побут і звичаї. Одяг і прикраси.

Побут. Звичаї та обряди. Свята та розваги.

Поселення, житло, одяг. Типи сільських поселень (села, хутори, зимівники, слободи). Планування житлових будівель. Поселення міського типу. Вплив розвитку мануфактурного виробництва та торгівлі на зовнішній вигляд міста.

Змістовий модуль 4.

Українська культура ХІХ ст.

Складається з 4 тем:

Тема 15. Українська культура на зламі XVIII-XIX століть та її роль у національному відродженні.

Проблеми української державності. Автономні значення українського освіченого дворянства. Українське Просвітництво: Г.Сковорода, Я.Козельський.

Перша половина ХІХ ст.: масонські ложі, “Малоросійське товариство” В. Лукашевича, Південне товариство декабристів, “Історія русів”.

Кирило-Мефодіївське товариство як вершина філософських і державно-політичних ідей в Україні. Харківський і Київський університети – осередки світської культури. Розвиток держано-правових знань та історії.

Професійна українська культура в системі національно-культурного відродження. Культурні та політичні змагання галичан (1848 р.). Українське відродження у його зв’язках з слов’янськими народами і Західною Європою.

Т.Шевченко і його модель національної культури. Внесок Т.Шевченка в українську і світову культуру.

Інтелектуально-культурний рух у 50 – 60-ті роки: журнал “Основа”, ”хлопомани”, і “громадівці” напередодні польського повстання 1863 року, “Валуєвський циркуляр”. Національно-культурний рух на Західній Україні. Розмежування народовсько-патріотичної і москвофільської орієнтації у справах культури. Південно-Західний відділ російського географічного товариства. П. Чубинський. Емський указ і його наслідки.

Політична і церковна діяльність М. Драгоманова як новий етап у розвитку ідеї української державності. Українське народництво. Початки діяльності української інтелектуальної діаспори. Безцензурна українська преса. “Громада.”

Громадсько-політичний рух і культура 80-90-х рр.. Роль радикально-соціалістичних і національно-визвольних ідей та рухів у творенні української культури як цілісної системи. Творчість Івана Франка як нова епоха у розвитку національної культури.

Наукове товариство Т. Шевченка як предтеча української національної академії.

Роль культури у формуванні національної і політичної самосвідомості українців.

 

Тема 16. Формування та вдосконалення української літературної мови, розвиток освіти та науки.

Мовна політика в Російській та Австро-Угорській імперіях щодо українців та інших народів. Стан і статус української мови. Успіхи мовознавства. Антиукраїнська політика російської православної церкви. Церква і освіта. Пригнічення національної школи. Церковно-приходські і монастирські школи. Народне шкільництво. Мережа народних шкіл. Боротьба проти заборони царським урядом Росії української мови в школах. Товариство “Просвіта.”

Наука і вища школа. Останні роки Києво-Могилянської академії. Витіснення українознавства і української мови з російських і польських університетів в Україні.

Відкриття Харківського, Київського, Новоросійського та інших університетів й інститутів. Інтеграція вищої освіти і науки. Наука другої половини ХІХ ст. як складова частина культури.

Гуманітарні науки. Розвиток природознавства й техніки в Україні. Математика, геологія, технічні науки.

Наукові і технічні товариства. Особлива роль Наукового товариства імені Т. Шевченка у розвитку гуманітарних наук і української культури в цілому.

 

Тема 17. Український реалізм в художній літературі, драматургії, театрі, образотворчому та музичному мистецтві.

Іван Котляревський і початок нової української літератури. Романтизм. Етнографізм як явище літератури. П. Гулак-Артемовський, Г.Квітка-Основ’яненко, Є.Гребінка, П.Куліш, М.Костомаров, Л.Боровиковський, М. Шашкевич та інші.

Тарас Шевченко як найвидатніше явище української літератури.

Національні і соціальні проблеми в публіцистиці першої половини і середини ХІХ ст.

Літературний процес у Наддніпрянщині, Галичині і Слобожанщині. Жанри української літератури. Поезія. Повісті і романи. Драматургія. Видатні письменники. Українська літературна періодика.

 Музика. Становлення української композиторської школи. Розквіт хорової культури. Стильові риси пісні-романсу, інструментальної музики. Українська опера. Творчість П. Гулака-Артемовського, П. Ніщинського, П. Сокальського. М. Лисенко – основоположник української класичної музики. Музична творчість в Західній Україні (М. Вербицький, С.Воробкевич, А. Вахнянин, О. Нижанківський.)

 

Тема 18. Традиційно-побутова культура і народні мистецькі ремесла.

Наукова типологізація побутової культури. Етнографія і етнологія. Шляхи розвитку народознавства. Культурологічні аспекти і зміни у побутовій культурі.

Житло і господарство. Свята й обряди. Нові риси громадського побуту. Культура родини.

Народні мистецькі ремесла. Кераміка. Різьбярство. Орнамент, ткацтво, килимарство, вишивка, розписи, вироби зі скла.

Народне мистецтво у сільському і міському середовищі. Співвідношення видів і жанрів народного мистецтва. Індивідуальне і колективне у народному мистецтві.

 

Змістовий модуль 5.

Українська культура ХХ ст.

Складається з 8 тем:

Тема 19. Українська культура на переломі століть (кінець 90-х р. ХІХ ст. -1917р.).

Початок “третього ренесансу” української культури. Його світовий контекст і типологічні ознаки. Провідна роль художньої літератури і мистецтва в системі української культури цього періоду.

Духовно-культурна консолідація українських земель.

Криза просвітительського гуманізму і народницької ідеології.

Нові здобутки цивілізації. Загальне піднесення економіки на території України.

Зростання ідей лібералізму і демократизму в суспільному житті на початку ХХ століття. Течії політичного революціонаризму. Новий етап національного самоусвідомлення (маніфести Ю. Бачинського, М. Міхновського та ін.) Виникнення політичних партій на Україні.

Політичні та світоглядні уроки революції 1905 – 1907 років. Українство і “Вехи”. Декадентизм та ірраціоналізм у філософському й художньому мисленні епохи.

Стиль “модерн ” в архітектурі.

Відродження інтересу до національної філософської спадщини. Київ – провідний центр філософської думки в імперії (В. Лесевич, Г. Челпанов, М. Бердяєв, Л. Шестов, Є Трубецькой, С. Булгаков).

Демографічна ситуація та геополітичне становище України. Перша хвиля української “трудової міграції”.

Заснування Головної Української ради та Союзу Визволення України у Львові (1914 рік.) Українські Січові стрільці.

Загострення соціальних, національних і духовних суперечностей в роки першої світової війни. Становлення трагічного гуманізму. Ідейна диференціація і розкол у середовищі інтелігенції. Лютнева революція 1917 року. Проголошення Української Народної республіки (листопад 1917 року.)

Суспільний рух на новому етапі реалізації національної державної ідеї. Проблеми національно-культурної автономії.

 

Тема 20. Національно-культурне відродження у період визвольних змагань

1917-1919 рр.

Культурна політика Центральної Ради. Проблеми національно-культурного відродження. Домінанта ідеї національно-культурної автономії. Розбудова інституцій державної влади. Перший і другий Універсали Центральної Ради. Створення Генерального Секретаріату. Третій Універсал Центральної Ради (20.11.1917 року.) – перший акт конституційного характеру. Проголошення УНР. Четвертий Універсал Центральної Ради (22. 01. 1918 року). Проголошення самостійної і незалежної УНР. Ухвалення проекту Конституції УНР і обрання першим президентом держави  М. Грушевського (29.04.1918).

Правові акти Української держави П. Скоропадського, прийняті з’їздом хліборобів і землевласників 29 квітня 1918 року.

Професійні об’єднання і громадські організації – ініціатори і рушії національного відродження. 

Формування національної системи освіти. Українське товариство шкільної освіти. (березень 1917 року.) Діяльність І. Стешенка, М. Василенка, і В. Науменка. Створення українських народних шкіл. Перший з’їзд вчителів України (квітень 1917 року). Всеукраїнська вчительська спілка і її центральний орган – журнал “Українська школа”. Педагогічна діяльність С. Русової.

Музичне мистецтво. Український національний хор (диригент К. Стеценко). Підготовка музичних кадрів.

Строкатість напрямків і течій літературного процесу. Творче піднесення під гаслами національного відродження. Угрупування літераторів та їх часописи: “Літературно-науковий вісник”, “Шлях”, “Книгар”, “Літературно-критичний альманах”, “Цех каменярів” та ін.

Українське кіномистецтво. Всеукраїнський кінокомітет і його діяльність.

Розвиток культури національних меншин. Відкриття шкіл, гімназій, факультетів, періодичних видань, театрів, музеїв тощо.

 

Тема 21. Культурно-національний рух в Україні у 1920-1929 рр., його суперечливий характер і трагічний обрив.

Українська культура в умовах будівництва соціалізму. Диктатура пролетаріату та ідеологічні екстреми більшовизму як головна визначальна сила державно-політичного і культурного життя. Національна політика більшовицької партії.

Культурна революція, її суперечності, боротьба з релігією, Диктатура комуністичної ідеології.

Процеси українізації, їхня мотивація і обмеженість, політична боротьба навколо них, теоретичні і практичні настанови Й. Сталіна, Г. Петровського, “націонал-комуністів” В. Блакитного, О. Шумського, М. Скрипника.

Піднесення художньої творчості під гаслами національного відродження і соціального оновлення. Різноманітність художніх течій, пошуки сучасних естетичних орієнтацій.

Роль Київського політехнічного інституту в становленні та розвитку української науки і вищої школи.

Культуротворчі процеси на західноукраїнських землях. Діяльність наукового товариства імені Т. Шевченка.

Культурно-національний рух на території Росії.

Початок наступу сталінського режиму на українську культуру та основного її творця і носія—інтелігенцію.

 

Тема 22. Українська культура під гнітом комуністичного тоталітарного режиму (1930-1955 рр.).

Характерні риси тоталітарного режиму: однопартійність і диктатура більшовицької партії, масовий терор і контроль за усіма сферами життя. Розгром опозиційних течій і груп у партії, терор щодо інтелігенції і поширення його до масових масштабів, ідеологічні кампанії.

Колективізація і п’ятирічки, провал економічного екстремізму і голод як його наслідок. Геноцид українського народу. Загострення політичного становища в країні і “великий терор”.

Формування ідеологами більшовизму концепції “дружби народів СРСР”. Політичні, ідеологічні та культурні наслідки “великого терору для України”.

Освіта, наука, література і мистецтво Радянської України.

Українська проблема в Польщі та доля української культури в еміграції. Україна в планах фашистської Німеччини.

Організаційна структура і програмні засади Організації українських націоналістів. Боротьба ОУН-УПА за побудову незалежної, соборної Української держави.

Трагедія українського народу в роки Другої світової війни. Намагання влади переселити українців до Сибіру і Казахстану.

 

Тема 23. Суперечливий характер розвитку української культури в 1956-1964 рр.

Суспільно-політичні процеси в СРСР і Україні після смерті Сталіна. Період “хрущовської відлиги”. Пожвавлення та демократизація культурного життя наприкінці 50-х - на початку 60-х років.

Нові тенденції в літературі. Українські шестидесятники, новаторський характер їхніх ідей і форм (Л. Костенко, В. Симоненко, І. Світличний, В. Стус, Є. Сверстюк, В. Чорновіл, Д. Павличко, М. Руденко, І. Драч, І. Дзюба, М. Вінграновський) і творче відмолодіння декого з старших майстрів, так званий химерний роман і модерніські течії в поезії як своєрідна форма виходу за межі соціалістичного реалізму. (Г. Тютюнник, О. Гончар, О. Довженко, П. Тичина, А. Малишко, В. Сосюра, П. Воронько, М. Стельмах, М. Рильський).

Лібералізація й розкріпачення руху митців у сфері живопису, скульптури, музики, театру, кіномистецтва. Діяльність А. Горської, В. Зарецького, Т. Яблонської, Г. Кальченко, Георгія та Платона Майбороди, В. Губаренка, А. Кос-Анатольський, К. Данькевича, М. Яковченка, Б. Ступки, І. Савченка, С. Параджанова, Ю. Іллєнка, З. Гайдай, М. Гришка, А. Солов’яненка, Д. Гнатюка, Б. Руденко.

Розвиток природничих та технічних наук. Роль українських вчених у створенні могутньої оборонної промисловості й освоєнні космосу.

Освіта і педагогіка. Запровадження обов’язкової середньої освіти. Педагогічні ідеї В. Сухомлинського.

Ідеологічна і естетична реакція режиму на ліберізацію літературно-мистецького життя. Боротьба з так званим формалізмом і абстракціонізмом у мистецькому житті. Дисидентський рух (Я. Лук’яненко, І. Кандиба, М. Руденко, П. Григоренко та ін.).

 

Тема 24. Неосталінізм і занепад національної культури в 1965-1985 рр.

Політичні репресії 70-х років і їх вплив на стагнацію творчого життя, занепад національної культури. Посилення процесів керованої русифікації. Наступ на українську мову. Мовна асиміляція. Формалізм та заідеологізованість, догматизм в освіті і педагогіці.

Література і мистецтво як останні вогнища національно-культурного життя.

Наростання нових творчих сил під корою “застою”. Неофіційна творчість. “Самвидав”. Окремі прориви до адекватного творчого самовираження в різних мистецтвах як вияв незнищенної культоротворчої енергії народу. Формування нової генерації українських художників. Засвоєння досягнень новітнього світового мистецтва. Занепад українського театру. Вплив тоталітаризму на архітектуру.

Академія наук Української РСР як потужній науковий центр міжнародного значення. Проблеми динаміки і якості розвитку науки. 

Занепад вітчизняної історії.

Курс КПРС на асиміляцію всіх народів СРСР у російському народі. Політичні, ідеологічні і практичні заходи щодо створення єдиної історичної спільноти – радянський народ.

 

Тема 25. Національно-державне і культурне відродження у другій половині 80-х років ХХ ст. до теперішнього часу.

Вплив процесів “перебудови” М. Горбачьова на пожвавлення та демократизацію літературного, мистецького й громадського життя. Роль творчих спілок у національно-демократичному русі. Нові явища й тенденції в літературі, театрі, живопису, музиці, кінематографі.

Повернення забутої і репресивної спадщини, ознайомлення культурної громадськості з надбанням української літератури, мистецтва й науки в діаспорі. Створення передумов для інтегрування всіх здобутків української культури в Україні й діаспорі в єдину національну культуру.

Труднощі української національної культури за обставин економічної кризи та проблем переходу до ринкових відносин.

Проблеми створення національної школи в умовах незалежної української держави. Виникнення національних засобів масової інформації та книговидання – передумова і гарантія гармонійного розвитку культури в Україні.

Проблеми та перспективи розвитку української культури.

 

Тема 26. Роль та місце української діаспори в розвитку національної культури.

Розселення української людності в ХІІІ – першій половині XVII ст. Участь вихідців з України в загальноєвропейському ренесансному процесі (Ю. Дрогобич, П. Русин, С. Оріховський та ін.). Український внесок у скарбницю світової культури.

Періодизація української еміграції та її напрямки. Роз’єднаність земель Західної та Наддніпрянської України. Художня культура як засіб їх єднання. Осередки української культури у Відні, Кракові, Варшаві, Римі, Парижі, Москві, Петербурзі, містах Канади і США. у другій половині ХІХ – початку ХХ ст.

Культурно-національний рух українців у 20-30-х роках ХХ ст. на території Росії. Культурне піднесення в Західній Україні. Надбання і традиції національної класики в творчості В. Стефаника, О. Кобилянської, С. Людкевича, розвиток нових літературно-мистецьких, філософських та культорологічних течій, напрямків дискусій та полеміки. Діяльність Наукового Товариства імені Т. Шевченка у Львові.

Освітня і педагогічна робота української діаспори. Культурна і наукова робота Наукового товариства імені Т. Шевченка. Спілки українських журналістів. Українського вільного університету, Української господарської академії, Українського наукового інституту (Варшава), Наукової бібліотеки імені С. Петлюри в Парижі, Української вільної академії наук та ін. інституцій.

Літературно-мистецьке життя української діаспори. Українське літературно-мистецьке об’єднання у Мюнхені, Мистецький український рух, Об’єднання працівників дитячої літератури імені Л. Глібова, Українська спілка образотворчого мистецтва, Музичне мистецтво української діаспори.

Українці в суспільно-політичному і культурному житті зарубіжних країн.

Внесок української діаспори в розвиток національної культури.