ТЕМА 8. Відновлення сербської державності

Зміст теми:

Чинники сербського повстання 1804 року. Діяльність Г. Петровича-Карагеоргія. Особливості першого етапу руху. Поширення руху в 1805 році, нові завдання боротьби. Битва поблизу Іванковця. Воєнні перемоги повстанців у 1806 році. Російсько-турецька війна 1806 – 1812 років та її вплив на розгортання подій у Сербії. Перемир’я 1807 року. Формування сербських органів державного управління — Урядовчої ради Сербської. Загострення суперечностей між повстанськими ватажками. Ослаблення єдності в сербському повстанському таборі.

Відновлення воєнних дій між Росією та Туреччиною в 1809 році. Зміна співвідношення сил великих держав — Австрії, Франції та Росії. Бухарестський мир з Османською імперією та його значення для Сербії. Наступ Туреччини на Сербію в 1813 році, відновлення контролю над сербськими територія, розправа з учасниками повстання.

Друге сербське повстання. Початок руху в 1815 році. Діяльність М. Обреновича. Тактика переговорів. Позиція Росії у сербському питанні. Здобуття Сербією автономії.

Аккерманська конвенція 1826 року, проголошення протекторату Росії над Сербією, Молдовою та Валахією. Адріанопольський мирний договір та його значення для розширення автономії Сербії. Боротьба за владу між представниками різних політичних течій у Сербії. Конституція 2 лютого 1835 року.

Хатішериф від 10 грудня 1838 року. Протистояння князя і уставобранителів. Зміна правлячої династії. Правління Олександра Карагеогієвича (1843 – 1858 роки). "Начертаніє, або Програма зовнішньої та національної політики Сербії" І. Гарашинина.

Поглиблення суперечностей у Сербії в 50-ті роки. Рішення Паризького конгресу по сербському питанню. Обрання князем М. Обреновича. Реформи системи державного управління. Прийняття Конституції 1869 року та проголошення у Сербії конституційної монархії. Значення Скупщини, Державної Ради у системі органів влади та суду. Сербська культура.

Література:

Автро-Венгрия. Опыт многонационального государства. – М., 1995.

История Югославии. – В 2-х т. – М., 1963- – Т.1.

История южных и западных славян. Курс лекций. – М., 1979.

История южных и западных славян. – В 2-х т. – М., 1998. – Т.1.

Лещиловская М. Сербская культура ХVІІІ века. – М., 1994.

Никифоров К. Сербия в середине ХІХ в. – М., 1995.

Очерки истории культуры славян. – М., 1996.

Хрестоматия по истории южных и западных славян. – В 3-х т. – Минск, 1987. – Т.2.

Основні терміни і поняття:

Різня князів, Урядовча рада Сербська, харч, крези, мусселіми, Народна Канцелярія, Аккерманська конвенція, Адріанопольський мирний договір, Конституція 2 лютого 1835 року, хатішериф, намісництво, уставобранителі, Народна Скупщина, "Начертаніє або Програма зовнішньої та національної політики Сербії", Конституція 1869 року.

Види навчальної діяльності студентів:

А) Лекція робочою програмою не передбачена.

Б) Семінарське заняття:

Відновлення сербської державності (2 год.)

План:

1. Перше сербське повстання.

2. Друге сербське повстання. Здобуття Сербією автономії.

3. Розвиток сербської державності в другій третині ХІХ століття.

4. Сербська культура першої половини ХІХ століття.

В) Самостійна робота:

Тестові завдання:

І рівень — початковий

1. Визначте дати подій:

– перше сербське повстання

– друге сербське повстання

– Аккерманська конвенція

– Адріанопольський мирний договір

– Паризький конгрес

ІІ рівень — середній

1. Дайте визначення понять:

– Урядовча рада Сербська

– харадж

– крези

– мусселіми

– Народна Канцелярія

– хаті шериф

– Намісництво

– уставобранителі

– Народна Скупщина

ІІІ рівень — достатній

1. З’ясуйте, які зміни у сербське питання внесли рішення:

а) Аккерманської конвенції

б) Адріанопольського мирного договору

в) Паризького конгресу

2. Які ідеї були проголошені у творі " Начертаніє або Програма зовнішньої та національної політики Сербі"?

ІV рівень — високий

1. Порівняйте документи: Конституцію 2 лютого 1835 року та Конституцію 1869 року.