Крива абсолютно нееластичного попиту являє собою:

а) вертикальну лінію;

б) горизонтальну лінію;

в) криву лінію;

г) пряму лінію з негативним нахилом;

д) криву лінію з позитивним нахилом.

49. У випадку, якщо, незважаючи на зміну ціни товару, загальна виручка не зміниться, то коефіцієнт цінової еластичності попиту:

а) більше -1;                        

б) дорівнює 0;                                              

в) дорівнює -1;               

г) менше -1;

д) вірної відповіді немає.  

 

50. Перехресна еластичність попиту характеризує реакцію:

а) ціни одного товару на зміну ціни іншого товару;

б) попиту на один товар на зміну ціни іншого товару;

в) ціни одного товару на зміну пропозиції іншого товару;

г) величини попиту одного товару на зміну попиту на інший товар;

д) попиту на товар на зміну доходу споживача.

 

51. Товари Х і У|в,біля| є|з'являються,являються| компліментарними товарами, якщо:

а) перехресна еластичність попиту між ними позитивна;

б) перехресна еластичність попиту між ними негативна|заперечна|;

в) перехресна еластичність попиту між ними дорівнює нулю;

г) цінова еластичність попиту на товар У|в,біля| дорівнює одиниці;

д) вірної відповіді немає.

 

52. Товари Х і У|в,біля| є|з'являються,являються| товарами-субститутами|, якщо:

а) перехресна еластичність попиту між ними позитивна;

б) перехресна еластичність попиту між ними негативна|заперечна|;

в) перехресна еластичність попиту між ними дорівнює нулю;

г) цінова еластичність попиту на товар Х дорівнює одиниці;

д) цінова еластичність на товар У дорівнює одиниці.

 

53. Цінова еластичність попиту буде вище:

а) на товари першої необхідності, ніж на предмети розкоші;

б) у тих випадках, коли споживачі мають з цього товару найбільше задоволення;

в) чим більші альтернативні витрати виробництва товарів;

г) чим менше необхідний цей товар споживачеві;

д) у жодному з названих випадків.

 

54. Підприємцю відомо, що в нього є 2 групи споживачів, одна з яких має більш еластичний попит на його товар, у порівняні з другою групою. Якщо бізнесмен використовує цінову дискримінацію (назначає різним споживачам різні ціни на один товар), то який групі споживачів треба призначити більш низьку ціну?

а) обом групам треба призначити однакову ціну;

б) обом групам треба призначити більш високу ціну;

в) немає значення для бізнесу, який групі споживачів призначити низьку ціну;

г) групі з більш еластичним попитом треба запропонувати більш низьку ціну;

д) групі з менш еластичним попитом треба запропонувати нижчу ціну.

                                 

Тема 5. Аналіз поведінки споживача

 

55. Теорія поведінки споживача передбачає, що споживач прагне максимізувати:

а) різницю між загальною і граничною корисністю;

б) загальну корисність;

в) середню корисність;

г) граничну корисність;

д) кожну з названих величин.

 

56. Карта байдужості споживача показує:

а) яку корисність може отримати споживач від певного блага;

б) яке благо більше подобається споживачу;

в) множину кривих байдужості споживача, кожна з яких відбиває різний рівень загальної корисності наборів двох благ;

г) як змінюється споживання при зростанні доходу споживача;

д) всі відповіді правильні.

 

57. Щоб опинитися у стані рівноваги, споживач повинен:

а) не купувати неякісні товари;

б) бути впевненим, що ціни всіх придбаних ним товарів пропорційні загальним корисностям;

в) врівноважити граничні корисності останніх одиниць придбаних ним товарів;

г) бути впевненим, що ціна кожного товару дорівнює граничній корисності грошей;

д) розподілити доход таким чином, щоб остання гривня, витрачена на купівлю будь-якого товару, принесла такий же приріст корисності, як і гривня, витрачена на купівлю іншого товару.

 

 

58. Одне з наступних тверджень неправильне, знайдіть його:

а) кожна точка на кривій байдужості означає комбінацію двох товарів;

б) кожна точка на бюджетній лінії означав комбінацію двох товарів;

в) всі точки на кривій байдужості означають однаковий рівень задоволення потреб;

г) всі точки на бюджетній лінії відбивають однаковий рівень доходу;

д) всі точки на кривій байдужості означають однаковий рівень доходу.

 

59. Якщо споживач обирає комбінацію товарів, яка представлена точкою торкання бюджетної лінії і кривої байдужості, то він:

а) максимізує граничну корисність;

б) бажає купити більше товарів, ніж дозволяє його бюджет;

в) не повністю використовує свій бюджет;

г) використовує свій бюджет нераціонально;

д) усі відповіді невірні.

 

60. Положення та нахил кривої байдужості для окремого споживача пояснюється:

а) його бажаннями та розмірами доходу;

б) лише цінами товарів, які він купує;

в) бажаннями, розмірами доходу споживача та цінами товарів, які він купує;

г) лише його бажаннями;

д) цінами товарів, які купує споживач, та розмірами його доходу.

 

61. Збільшення доходу споживача графічно виражається у:

а) зміні нахилу бюджетної лінії;

б) паралельному зрушенні бюджетної лінії ліворуч;

в) паралельному зрушенні бюджетної лінії праворуч;

г) зменшенні нахилу бюджетної лінії;

д) збільшенні нахилу бюджетної лінії.

 

62. Рівновага споживача на карті байдужості - це:

а) будь-яка точка на найвищій з кривих байдужості;

б) будь-яка точка на бюджетній лінії;

в) будь-яка точка у просторі, обмеженому бюджетною лінією;

г) точка дотику бюджетної лінії до кривої байдужості;

д) будь-яка точка поза бюджетною лінією.

 

63. Який з|із| наступних|таких| варіантів розкриває суть поняття «гранична норма заміщення» (при переміщенні донизу по кривій байдужості)?

а)    відношення|ставлення|, в якому споживач готовий замінювати одне благо на інше;

б)     кількість, на яку споживання|вжиток| одного блага повинно бути збільшено, щоб компенсувати споживачу втрату загальної корисності від скорочення споживання|вжитку| іншого блага на одну одиницю;

в)    відношення|ставлення| цін двох товарів в точці оптимуму споживача;

г) всі відповіді вірні;

д) вірні відповіді б) і в).

 

64. Якщо ціна товару Х складає 12 грн., а ціна товару У – 3 грн., то споживач в умовах обмеженого бюджету досягне рівноваги, коли відношення граничної корисності товару У до граничної корисності товару Х буде дорівнювати:

а) 4;

б) 1/6;

в) 1/4;

г) 1/3;

д) – 0,25.            

 

65. Якщо гранична норма заміщення блага У благом Х протягом всієї кривої байдужості дорівнює – 2/3, це означає, що:

а) ці два блага є абсолютними субститутами;

б) ці два блага абсолютно доповнюють один одного;

в) крива байдужості, яка відбиває набори з цих двох благ характеризується спадною граничною нормою заміщення;

г) крива байдужості, яка відбиває набори з цих двох благ, має випуклість відносно до початку координат;

д) крива байдужості, яка відбиває набори з цих двох благ має вигляд вертикальної лінії.

 

  Тема 6. Мікроекономічна модель фірми

 

66. У короткостроковому періоді:

а) всі ресурси фіксовані;

б) обсяги принаймні одного з ресурсів неможливо змінити;

в) всі ресурси є змінними;

г) кількість ресурсів неможливо змінити;

д) вірної відповіді немає.