Основних груп компетентностей учнів

Співвідношення оцінювання компетентностей  та рівня навчальних досягнень

 

Рівні навчальних досягнень	Інформаційний підхід	Діяльнісний підхід
І.Початковий. Відповідь учня - елементарна, фрагментарна, характеризує початкові уявлення про предмет вивчення.	Одиниці  інформації –понятійно-термінологічні знання та готові теоретичні узагальнення.	Домінантна діяльність розрізнення.
II. Середній. Учень відтворює основний навчальний матеріал, здатний розв'язувати завдання за зразком.	Класи - набір фактичного матеріалу, згрупованого навколо одиниць інформації.	Розрізнення та запам'ятовування. Репродуктивна діяльність.
III. Достатній. Учень знає, самостійно застосовує знання, володіє розумовими операціями, уміє робити висновки самостійно здійснює основні види навчальної діяльності.	Системи - сукупність класів інформації, об'єднаних тими чи іншими логічними зв'язками.	Розрізнення та запам'ятовування, розуміння, уміння та навички. Репродуктивно продуктивна діяльність (змішана).

 

V. Високий. Знання учня є системними, їх застосування — творчим, діяльність має дослідницький характер, сформована особиста позиція.

Трансформації та імплікації - нові системи, утворені шляхом творчого переосмислення, переформування вихідних систем з метою пристосування їх до вирішення тих чи інших навчальних завдань.

Розрізнення, запам'ятовування, розуміння, вміння та навички, перенесення. Продуктивна творча діяльність.

Організація педагогічного процесу на засадах компетентнісно орієнтованого підходу до навчання неможлива без визначення провідних принципів оцінювання рівня сформованості компетентності учнів.

Серед найбільш суттєвих слід відокремити такі:

Значущість.

Оцінюванню мають підлягати лише найбільш значущі передбачені результати навчання та діяльності учнів.

Адекватність.

Цей принцип означає, що оцінка має бути адекватною цілям та результатам навчання, що знання та вміння учнів мають неформальний, практичний характер; діти готові їх застосувати в житті.

Об'єктивність.

Її можна досягти зокрема добором дуже точних та конкретних критеріїв оцінки.

-Інтегрованість.

Оцінювання має бути інтегрованим у процес навчання,

стати його невід'ємною складовою. Не є справедливим оцінювання того, чому учитель не навчив учнів. Дуже важливо, щоб оцінювання та оцінка мали виховний характер та сприяли оптимізації процесу навчання.

Відкритість.

Оцінювання має бути відкритим, його критерії та стратегія повинні бути відомими учням заздалегідь. Відкритість також передбачає залучення до розробки критеріїв та способів оцінювання самих учнів, як і можливість оцінювання ними власної діяльності.

Зрозумілість.

Форми оцінювання, цілі та процес оцінювання мають бути простими та зрозумілими учням, доступними та зручними у використанні. Оцінювання має стимулювати навчальну діяльність та соціальну активність учня, даючи можливість не тільки контролювати але й навчати.

Проблема оцінювання сформованості основних груп компетентностей належить до найменш розроблених та найбільш серйозних проблем, пов'язаних з упровадженням компетентністного підходу до начання на уроках математики, адже наша система навчання мала прецеденти тільки предметного оцінювання. В усякому разі її розв'язання має бути централізованим, а критерії оцінювання сформованості основних груп компетентностей - такими ж офіційними, як уже давно відомі «Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів».