Глобалізація економіки та міжнародний інноваційний процес

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ ТА МІЖНАРОДНИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ ПРОЦЕС

 

 

Методичні рекомендації до вивчення дисципліни

для студентів напряму підготовки 6.030503 «Міжнародна економіка»

галузь знань 0305 «Економіка та підприємництво»

всіх форм навчання

 

Донецьк – 2011

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

 

Кафедра міжнародної економіки

 

 

В.С. Білозубенко, Ю.Г. Бочарова

 

 

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ ТА МІЖНАРОДНИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ ПРОЦЕС

 

 

Методичні рекомендації до вивчення дисципліни

для студентів напряму підготовки 6.030503 «Міжнародна економіка»

галузь знань 0305 «Економіка та підприємництво»

всіх форм навчання

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні кафедри

міжнародної економіки

Протокол №29 від 21.03.2011 р.

 

СХВАЛЕНО

навчально-методичною

радою ДонНУЕТ

Протокол №___ від_________2011 р.

 

 

Донецьк – 2011

ББК 65.52я73

Б 61

УДК 330.3/322(076.5)

 

 

 

Рецензенти:

кандидат економічних наук, доцент Алекєєв С.Б.

кандидат економічних наук, доцент Семенов А.А.

 

Білозубенко, В. С.

Б 61 Глобалізація економіки та міжнародний інноваційний процес [Текст]: метод. рек. до вивч. дисципліни для студ. напряму підготов. 6.030503 «Міжнар. економіка» всіх форм навчання / В. С. Білозубенко, Ю. Г. Бочарова; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, Каф. міжнар. економіки. – Донецьк: [ДонНУЕТ], 2011. – 158 с.

 

 

У методичних рекомендаціях до вивчення дисципліни «Глобалізація економіки та міжнародний інноваційний процес» наведено основні положення щодо вивчення дисципліни, плани семінарських занять, завдання для самостійного опрацювання матеріалу дисципліни, ситуаційні завдання для обговорення, перелік основної та додаткової літератури.

 

                                             

ББК 65.52я73

 

© В.С. Білозубенко, Ю.Г. Бочарова,

2011

© Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, 2011

ВСТУП

 

Сучасний розвиток світової економічної системи характеризується прискоренням глобалізаційного процесу, що тісно пов’язано із домінуванням інноваційного типу конкуренції. Інновації перетворилися не тільки на найважливіший  чинник конкурентоспроможності на світовому ринку, а й на визначальний чинник сталого економічного розвитку і зростання, а також вирішення соціальних проблем.

Мета дисципліни «Глобалізація економіки та міжнародний інноваційний процес » – надання студентам теоретичний знань з питань сутності глобалізації економіки та особливостей міжнародного інноваційного процесу, їх взаємозв’язку, тенденції розвитку.

Завдання дисципліни «Глобалізація економіки та міжнародний інноваційний процес »:  ознайомлення з категоріальним апаратом, надання знань щодо сутності глобалізації економіки і світового інноваційного процесу, їх взаємозв’язку, тенденції й особливостей розвитку, державної інноваційної політики, ролі ТНК у міжнародному інноваційному процесі, інноваційної складової сучасного суспільно-економічного розвитку.   

Предмет: чинники та наслідки глобалізації світової економіки та інноваційної конкуренції.

Самостійна робота студента по дисципліні включає:

ознайомлення з основними поняттями теми;

вивчення джерел, що рекомендуються;

огляд періодичної літератури по конкретних питаннях теми;

складання структурно-логічної схеми досліджуваної теми;

складання криптограм по основних поняттях теми;

відповіді на пропоновані тестові завдання й складання нових тестів.

Зміст дисципліни розкривається в темах:

Глобалізація світової економіки, інноваційна конкуренція і національна конкурентоспроможність.

Сутність інновацій та особливості інноваційної діяльності в умовах глобалізації.

Стратегії економічного та інноваційного розвитку країн в умовах глобалізації. Національна інноваційна система.

Інноваційний процес у розвинутих країнах світу.

Інноваційна інфраструктура як фактор інтенсифікації міжнародного інноваційного процесу.

Державна інноваційна політика і стратегічне управління науково-технологічним розвитком.

Міжнародний науково–технічний обмін.

Механізми регулювання міжнародного інноваційного процесу і міжнародної передачі технологій.

Інноваційна діяльність міжнародних компаній в умовах глобалізації.

Системні трансформації світогосподарської системи і технологічний уклад національної економіки.

Вивчивши курс «Глобалізація економіки та міжнародний інноваційний процес » Ви зможете:

· пояснити основні причини та наслідки глобалізації світової економіки;

· пояснити головні причини участі держав у глобалізаційному процесі;

· виявити закономірності й особливості розвитку міжнародного інноваційного процесу;

· визначити основні рівні, етапи інтеграції й механізм регулювання інноваційних процесів;

· проаналізувати закономірності міжнародного науково-технічного обміну;

· проаналізувати тенденції інноваційної діяльності міжнародних компаній;

· визначити закономірності глобальної трансформації технологічних укладів.

 

 

ЧАСТИНА 1.

Вибіркова дисципліна.

5. Викладацький склад:

Білозубенко В.С., к.е.н., доц.;

Бочарова Ю.Г., ст. викладач.

 

6. Тривалість:

Всього - 108 годин (3 кредити ECТS), в тому числі лекції – 34 години (1 кредитів ECТS), семінарські і практичні заняття – 17 годин (0,5 кредитів ECТS), ІЗС – 17 годин (0,5 кредитів ECТS), самостійна робота – 40 години (1 кредити ECТS).

 

7. Форми і методи навчання:

лекції, практичні і семінарські заняття, самостійна робота та індивідуальні завдання.

 

8. Оцінювання:

поточне (обговорення теоретичних питань, тестування, розв’язання ситуаційних вправ, захист індивідуального завдання);

підсумкове (екзамен), курсова робота.

Мова:

українська, російська, англійська.

 

 

Таблиця 1

 

Технологічна карта тематичного плану

навчальної дисципліни (модулю) «Глобалізація економіки та міжнародний інноваційний процес»

 

Назва змістових модулів, теми і питань	К-ть год.	Назва теми семінару (практичного, заняття)	К-ть год.	Література

Система нарахування балів

№ теми	Види роботи/бали
	Обговорення теоретичних питань	Розв’язання ситуаційних вправ	Виконання індивідуального завдання	Сума балів
100					100	200
10	10	10	10	10			10	10	10	10	10

Шкала оцінювання:

90-100 балів - відмінно (А);

75-89 балів - добре (ВC);

60-74 балів - задовільно (DE);

35-59 балів - незадовільно з можливістю повторного складання (FX);

1-34 балів - незадовільно з обов'язковим повторним курсом (F).

 

Шкала ECTS	Якісне визначення (критерії)
A	ВІДМІННО (EXCELLENT) – відмінне виконання з незначними помилками
B	ДУЖЕ ДОБРЕ (VERY GOOD) – вище середніх стандартів, але з деякими помилками
C	ДОБРЕ (GOOD) – в цілому змістовна робота зі значними помилками
D	ЗАДОВІЛЬНО (SATISFACTORY) – чітко але зі значними недоліками
E	ДОСТАТНЬО (SUFFICIENT) – виконання відповідає мінімальним критеріям
FX	НЕЗАДОВІЛЬНО (FAIL) – необхідна ще певна робота для зарахування кредиту
F	НЕЗАДОВІЛЬНО (FAIL) – потрібна велика робота в майбутньому

 

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: Комплект учбово-методичних матеріалів для забезпечення і супроводу робочої програми включає сучасну вітчизняну і закордонну навчальну і наукову літературу, статистичні дані, тематичну добірку матеріалів до завдань, перелік тем рефератів, комплекти контрольних питань для перевірки знань студентів, електронний конспект лекцій, законодавчі і нормативні документи, методичні вказівки до вивчення курсу, самостійної роботи та практичних занять.

Частина 2.

Змістовий модуль І.

Ситуація для обговорення №1

Андерс Фог Расмуссен, ліберальний прем'єр-міністр Данії, оприлюднив амбіційний план формування зони вільної торгівлі між двома найбільшими світовими економіками - США та ЄС.

Під час свого візиту до США та виступу в Університеті в Берклі, пан Расмуссен запропонував створити "трансатлантичний ринок без перешкод для торгівлі та інвестицій".

"Не будемо забувати, що ЄС та Сполучені Штати відповідальні за дві третини світової торгівлі. Ми є найбільші торгівельні та інвестиційні партнери", - сказав Расмуссен у своєму виступі, фокусуючись на проблематиці глобалізації.

Він зазначив, що більше ніж 85 відсотків загальних інвестицій США в професійній, науковій та технічних сферах розміщені в ЄС.

"Глобалізація є доконаним фактом і ми повинні зрозуміти це, необхідно переходити в наступ на національному рівні та завдяки міжнародній співпраці". "Досягнення бачення трансатлантичного ринку, поза сумнівом, потребує часу. В Європі ми витратили більш ніж 50 років для побудови спільного ринку", - додав Расмуссен.

Він також додав, що таке утворення не може бути "клубом виключно" для багатих країн.

В Данії політична опозиція швидко розкритикувала дану пропозицію, кажучи, що існує ризик того, що розмови про глобальну торгівлю можуть закінчитися двосторонньою співпрацею.

Напередодні саміту ЄС-США, який відбудеться наступного тижня у Відні, питання торгівлі є одним з головних в порядку денному.

В той час, коли на батьківщині пан Расмуссен зіштовхується із падінням політичної підтримки, він залишається в унікальній позиції, відчуваючи потужну підтримку від Білого Дому.

Він був запрошений Джорджем Бушем в Кемп Девід - честь, яка останнього разу була надана главі іноземної держави два роки тому - де два лідери мали 10-мільну прогулку на велосипедах.

Під заголовком "Дипломатія на двох велосипедах" "The Washington Post" повідомила про "незвичайно теплі стосунки, що існують поміж лідером вільного світу та главою скандінавської країни з населенням менш ніж 5 мільйонів".

За матеріалами «EUobserver»

Питання:

1. Переваги та недоліки трансатлантичного ринку?

2. До чого може призвести у майбутньому подібний союз?

 

Ситуація для обговорення №2

Виробничі потуги Ради Європи продукують рішення, резолюції, рекомендації, а тим часом ситуація на геополітичному ринку міняється. Глобалізація додає проблем до врегулювання, росте конкуренція з боку ЄС. Лейблу «Демократія, права людини, верховенство права» зі знаком якості «європейці довіряють, з 1949 року» завдано шкоди: занадто вже багато можливостей залагоджування конфліктів було втрачено. Криза європейської архітектури безпеки та світова фінансова криза змусила керманичів цієї пан-європейської ТНК задуматися над своїм подальшим існуванням.

Спеціальний представник при Генеральному Секретарю РЄ, Жерар Штудман, привідкрив нещодавно завісу над таємничою реформою інституції. Швейцарський дипломат після багаторічного керівництва Бюро демократичних інституцій та прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ тепер тримає ключі від майбутнього РЄ. Це вже викликало побоювання та обурення у представників Конференції міжнародних неурядових організацій (МНУО) – одного з органів РЄ поруч із Парламентською Асамблеєю, Комітетом Міністрів та Конгресом місцевих і регіональних влад Європи.

Пан Штудман керується досить глобальною візією спільноти міжнародних організацій, виступає за модернізацію, оперативність РЄ, оголошує наступ на забюрократизовані органи і суттєво урізає бюджет цілому ряду програм. «Річний бюджет РЄ – близько 220 млн євро. Мінус бюрократичні видатки, мінус зарплати функціонерам РЄ – і нам залишається усього 40 млн євро операційного бюджету. За таких умов, ми не можемо собі дозволити ані копійки марнотратства», - наполягає пан Штудман, вважаючи неприпустимим і надалі залишати усі 130 програм та 59 комітетів управління проектами. Секретаріат МНУО ж, на його думку, перетворилася на неповороткий механізм, а представлені в органі організації не відповідають реальним потребам та не займаються найнагальнішими проблемами на порядку деннім РЄ, як-от питання ромів. Натомість Спеціальний радник з питань реформи РЄ тяжіє до впливових на світовому рівні НУО, цитуючи Open Society Джорджа Сороса. На превеликий жаль МНУО, що до того ж піддає сумніву суто бюджетні міркування Генерального Секретаріату і пана Штудмана: «На весь операційний бюджет РЄ в 2010 році в 40 млн євро на наш орган припадає лише 250 тисяч. А скоротять нас наступного року на 60%, в той час як загальне бюджетне скорочення по РЄ – менше 1%...».

Звісно, боротьба із бюрократичним проїданням коштів необхідна. Як і раціоналізація проектів на міжорганізаційному рівні. Пан Штудман як ніхто не в змозі ідентифікувати та усунути непотрібне дублювання проектів у різних міжнародних організаціях. Реформа з підвищення ефективності і дієздатності РЄ невіддільна від стратегічних розмірковувань щодо архітектурної безпеки на Європейському континенті. Чи оспорюватимуть РЄ, ЄС, НАТО та ОБСЄ ті чи інші питання, а чи працюватимуть за принципом взаємодоповнюваності, чи згодні деякі держави фінансувати схожі проекти в різних організаціях, членами яких вони являються? Якщо на європейському континенті достатньо НАТО для вирішення питань військового характеру та ЄС – для інтеграції, то Раді Європи не залишиться нічого іншого, як акуратно згорнути свої здобутки – Європейський Суд з прав людини, Венеціанську комісію – та покласти їх до шухлядки ЄС. Хоча на думку пана Штудмана, «здобутки РЄ – значимі, це організація, яка виробляє правові норми зобов’язуючого характеру для країн-учасниць та виходить за рамки вузького поняття Західного світу, залучаючи такі країни, як Туреччина, Україна та Росія». 

Отож, організація - колишній лідер на правових і культурних просторах континенту – зараз повинна вирішити для себе дилему, і водночас, реорганізовуватися в конкурентному оточенні. А тим часом до процесу її реформ потрібно пильно приглядатися, аби кризовий менеджмент мислячи глобальними категоріями не скоротив «за нерентабельністю» не такі вже й не потрібні напрямки діяльності, просто тому, що вони – найслабкіша ланка й їх легше зрушити з місця, ніж інших. Хотілося б, щоб це сталося не за рахунок громадянського суспільства

За матеріалами «Євроатлантична Україна»

Питання:

1. Чим обумовлено таке рішення, спеціального представника Ради Європи Жерара Штудмана?

2. Які наслідки може викликати ця реформа?

 

Ситуація для обговорення №1

В Україні почалася розробка міждержавної цільової програми інноваційної співпраці членів СНД на період до 2020 року. Над документом працює спеціальна робоча група, до якої увійшли представники органів виконавчої влади всіх держав СНД зі статусом не нижче замміністра, які відповідають за інноваційний розвиток. За рішенням ради голів уряду всіх країн-учасниць, замовником-координатором, що відповідає за розробку та реалізацію цієї міждержавної цільової програми, визначене Мінекономіки України.

На думку голови робочої групи, заступника міністра економіки України Валерія Мунтяна, відсутність чіткої програми міждержавного інноваційного розвитку СНД несе загрозу національній безпеці всіх учасників СНД. А її поява допоможе відновити широку кооперацію наукових виробничих комплексів і залучити світові інвестиційні потоки для реалізації перспективних проектів. Тобто, якщо Україна, припустимо, не має грошей, але має цікавий інвест-проект, можна скооперуватися з країнами, що мають гроші, і втілити ідею в життя.

За словами замміністра, «такий документ допоможе сконцентрувати інтелектуальний потенціал країн Співдружності на здійснення інноваційного прориву, направленого на подолання наслідків фінансової кризи та проведення модернізації економіки для переходу на новий технологічний устрій».

За матеріалами журналу «День».

Питання:

1. Як розвиток інноваційного сектору вплине на стан Української економіки?

2. Які проблеми можуть виникнути у ході цієї співпраці?

 

Ситуація для обговорення №2

Прем`єр-міністр Микола Азаров вважає, що необхідно збільшити товарообіг з Естонією. Про це він заявив після зустрічі з головою естонського парламенту Ене Ергма. "Нам потрібно збільшити товарообіг між нашими країнами. Зараз він вимірюється десь 0,5 млрд. доларів., а я думаю, що його перспектива значно вища", - сказав Азаров. Він відзначив, що для України представляє інтерес інноваційний розвиток Естонії. "Нам потрібно подивитися, де можна вкласти свої капітали в Естонії. Ми вітатимемо такий обмін. Я думаю, що коло інтересів досить широке", - сказав прем`єр-міністр.

Зокрема, Україна зацікавлена у співпраці з Естонією в розвитку спільних проектів в галузі енергетики, транспортного сполучення і високих технологій.

"Цікава розмова про наші двосторонні відносини, про їх розвиток, про європейську перспективу України. Треба прямо сказати, що в Естонії є чому повчитися, наприклад, голосування тут здійснюється переважно не бюлетенями, а в електронному вигляді, податкова система також працює в електронному вигляді", - сказав прем`єр.

Азаров у відповідь на прохання Ергма пообіцяв, що в Києві буде вирішена проблема надання дозволу для організації культурного центру естонської громади, яка налічує в Україні до 4 тисяч чоловік.

За матеріалами «УНІАН».

Питання:

1. Як розвиток відносин з Естонією може позначитися на інноваційному розвитку України?

2. Як організація культурного центру естонської громади в Києві може сприяти розвитку двосторонніх відносин між країнами?

Змістовий модуль ІІ.

Ситуація для обговорення №1

Європейська комісія представила нову енергетичну стратегію до 2020 року. Стратегія визначає пріоритети на наступні 10 років і пропонує дії, необхідні для покращення енергозбереження, створення ринку з конкурентними цінами і гарантованими поставками, прискорення розвитку технологій.

«Енергетичні виклики – один із найбільших тестів для нас всіх. Переведення нашої енергетичної системи на новий, більш стабільний і безпечний шлях розвитку може потребувати часу, але амбітні рішення мають бути ухвалені зараз», - заявив з цього приводу Комісар ЄС з питань енергетики Гунтер Еттінгер.

У своєму комюніке Єврокомісія визначила 5 пріоритетів. На їх базі Єврокомісія планує запропонувати нові законодавчі ініціативи впродовж найближчих 18 місяців.

Серед визначених Комісією пріоритетів - енергозбереження, інтеграція інфраструктури європейського ринку, визначення єдиної зовнішньої енергетичної політики, розвиток технологій і захист прав споживачів.

В галузі енергозбереження Єврокомісія пропонує зосередити увагу на двох найбільших споживачах енергоресурсів: транспорті і житловому секторі. При цьому Єврокомісія планує запропонувати конкретні фінансові механізми для реконструкції житлового сектора і проведення енергозберігаючих заходів.

В галузі об`єднання інфраструктури Єврокомісія вважає, що до 2015 року жодна країна-член ЄС не повинна залишитися ізольованою. При цьому впродовж найближчих 10 років інвестиції в інфраструктуру можуть досягти 1 трлн. євро.

Для прискорення реалізації інфраструктурних проектів Єврокомісія пропонує спростити процедуру і скоротити час видачі дозволів, перейшовши на режим «єдиного вікна».

Також міститься пропозиція координувати енергетичну політику країн-членів ЄС у відносинах із третіми країнами, а особливо у відносинах з ключовими партнерами.

При цьому в рамках Європейської політики сусідства Комісія вважає за можливе розширити угоду про Енергетичне співтовариство для забезпечення більшої інтеграції країн-сусідів, бажаючих брати участь в європейському енергетичному ринку.

Крім того, містяться пропозиції щодо розширення наукових досліджень в галузі енергозбереження, а також з посилення захисту прав споживачів і більш прозорого формування рахунків.

За матеріалами «УНІАН».

Питання:

1. Чим може бути цікавою для України ця стратегія?

2. Чого прагне досягти Європейська комісія за допомогою цієї стратегії?

Ситуація для обговорення №2

У Трускавці відбувся круглий стіл з обговорення актуальних пропозицій до комітету економічних реформ Президента України від Львівської області під керівництвом першого заступника голови Львівської ОДА Мирона Янківа. Велику увагу учасники круглого столу приділили розвитку інноваційної складової економіки. Представники Західного наукового центру НАН і МОН України, Західного центру інноваційного розвитку, «Львівської Політехніки» окреслили коло питань, де наука може працювати на розвиток економіки області та країни. Вони навели приклади можливого застосування наукових розробок в економіці, господарюванні за допомогою центрів трансферу технологій, що започатковуються на базі науково-дослідних інституцій.

Учасники заходу зійшлися на доцільності створення інфраструктури для розвитку інноваційного підприємництва – технопарків, наукових парків, кластерів.

В. о. директора Західного регіонального центру інноваційного розвитку Наталія Гурська акцентувала на доцільності відновлення пільгових режимів оподаткування у межах дії спеціальних економічних зон та технопарків, а також закону «Про інноваційну діяльність» як механізмів, що стимулюють розвитку інноваційного підприємництва.

Мирон Янків прокоментував: «Інновації – це одна з найпотужніших генерацій, що допоможе відродити економіку, зробити нас конкурентоспроможними. На сьогодні інноваційні підприємства становлять лише 10% від загальної кількості активних підприємств. Їх частку треба збільшувати. У цьому корисний досвід сусідніх країн, зокрема Польщі. Розвиток інноваційного підприємництва потрібно підтримувати за допомогою форумів, різноманітних заходів. Нашим науковцям ще треба навчитися здобувати фінансування на власні проекти. Загалом доцільно напрацьовувати стратегію інноваційного розвитку Львівщини, щоб підходити до цього питання системно».

За матеріалами «ZAXID.NET».

Питання:

1. Які проблеми можуть виникнути у ході реалізації цієї стратегії?

2. Охарактеризуйте заходи з прискорення інноваційного розвитку Львівської області.

Ситуація для обговорення №1

Президент США Барак Обама оголосив про нову стратегію глобального розвитку країни.

"Сьогодні я оголошую про нашу нову стратегію глобального розвитку - першу в США стратегію такого роду", - сказав Обама, виступаючи в Нью-Йорку на саміті ООН по виконанню Цілей розвитку тисячоліття.

Першим пунктом нової стратегії стане принципово інше розуміння поняття "розвиток", повідомив Обама.

"Протягом тривалого часу ми вимірювали наші зусилля кількістю доларів, що виділялися, а також об`ємами продовольства і ліків, які ми постачали. Але просто гуманітарна допомога - це ще не розвиток. Розвиток - це допомога країнам в тому, щоб вони розвивалися - рухалися від бідності до процвітання... І для цього ми повинні задіювати всі інструменти, які є в нашому розпорядженні, від дипломатії до торгівлі й інвестиційної політики", - зазначив глава держави.

Другий пункт стратегії - зміна погляду на кінцеву мету розвитку.

"Завдання розвитку - це створення умов, в яких допомога більше не потрібна. Тому ми шукатимемо партнерів, які хочуть посилити власну здатність допомагати своєму населенню. Ми добиваємося розвитку, націленого на майбутнє", - наголосив президент, додавши, що США залишаться вірні всім своїм існуючим обіцянкам і зобов`язанням. Обама зазначив, що США вже вживають заходів у цьому напрямку. "Наприклад, замість того, щоб просто лікувати ВІЛ і СНІД, ми вкладаємо кошти в новітні дослідницькі розробки, щоб, нарешті, знайти спосіб запобігти зараженню мільйонів людей", - пояснив Обама.

Третій пункт стратегії - повсюдний економічний розвиток.

"Щоб добитися кардинальних змін, ми робимо акцент на найпотужнішій у світі силі для знищення бідності і створення можливостей. Ця сила вже перетворила Південну Корею з одержувача допомоги на донора... Сила, про яку я кажу, - це повсюдний економічний розвиток. Відтепер кожна нація попрямує шляхом процвітання", - переконаний Обама. Для економічного розвитку, нагадав президент США, необхідні підтримка підприємництва, інвестиції в інфраструктуру, розширення торгових зв`язків та збільшення інвестицій.

"Тому ми співпрацюємо з країнами, такими як Сьєрра-Леоне, в створенні бізнес-клімату, сприятливого для інвестицій... Ми знищуватимемо бар`єри на шляху до регіональної торгівлі і закликатимемо країни відкрити ринки для країн, що розвиваються”, - зазначив Обама. Також США підтримуватимуть країни, що рухаються від авторитарних режимів до демократії, від війни - до миру, наголосив він. "І, нарешті, останній пункт нашої нової стратегії. Ми наполягатимемо на більшій відповідальності - як нашій, так і інших країн. Ми наполягатимемо на тому, що кожен несе свою частку відповідальності за те, що відбувається", - повідомив Обама. "Звертаюся до наших колег - країн-донорів. Давайте поважати наші зобов`язання, виконувати обіцянки, підтримувати рівень прозорості, якого ми вимагаємо від інших. І давайте вже відходити від побитих суперечок про те, скільки грошей витрачати, і давайте зосередимося на тому, як саме ми можемо сприяти поліпшенню життя людей", - закликав Обама. "Звертаюся до країн, що розвиваються... Тільки ви і ваші народи можуть зробити важкий вибір, який дозволить вашій країні динамічно розвиватися... Тільки ви можете забезпечити населенню визначеність і процвітання", - запевнив Обама.

Наприкінці свого виступу Обама зазначив, що нині міжнародне співтовариство може зробити те, про що раніше не можна було навіть мріяти. "Разом ми можемо створити таке майбутнє, яке не може створити ніхто з нас окремо", - підкреслив він.

За матеріалами «УНІАН».

Питання:

1. Чи може бути цікавою для України ця стратегія?

2. Охарактеризуйте основні кроки, які можуть бути зроблені задля реалізації цієї стратегії.

 

Ситуація для обговорення №2

Україна візьме участь у розробці Європейською Комісією «Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону».

Про це повідомили в прес-службі Міністерства регіонального розвитку і будівництва, делегація якого 8 листопада цього року брала участь у Бухарестському саміті з питань Дунайського регіону.

Виступаючи під час заяв голів делегацій про приєднання до Декларації за підсумками Бухарестського саміту з питань Дунайського регіону, міністр регіонального розвитку й будівництва Володимир Яцуба відзначив, що Україна в цілому приєднується до політичної декларації, поділяючи викладене в ній бачення цілей щодо посилення співпраці Європейської комісії і країн Придунав`я в контексті реалізації Стратегії ЄС для Дунайського регіону.

«Ми переконані, що успішна імплементація стратегії вимагає рівноправної участі всіх держав Дунайського регіону (як членів, так і не членів ЄС) у відповідних процесах, включаючи доступ до всіх існуючих і майбутніх джерел фінансування відповідних програм і проектів», – наголосив він.

Українська сторона закликала ЄС розглядати Україну як державу, яка стане членом Євросоюзу, надати їй практичні можливості повною мірою скористатися інструментами політики регіонального вирівнювання, доступними як для держав-членів, так і для кандидатів і потенційних кандидатів на членство в Євросоюзі.

За матеріалами «УНІАН».

Питання:

1. Яким чином участь України у розробці стратегії Дунайського регіону може вплинути на її вступ до ЄС?

2. Чому повстало питання створення такої стратегії?

Ситуація для обговорення №1

Технопарк "Слобожанщина" буде створений на кордоні Росії та України. Про це 13 жовтня під час вручення стипендій студентам і молодим ученим Харківського національного університету ім. В.Каразіна повідомив заступник голови Харківської облдержадміністрації Юрій Сапронов. За його словами, технологічні розробки, які ведуться в університеті ім. В.Каразіна, повинні впроваджуватися, а створення технопарку на кордоні двох областей України та Росії дозволить молодим ученим реалізувати багато ідей.

"Майбутнє України - за інноваційно-інвестиційною моделлю розвитку та молодими фахівцями та вченими. Виробництво продукції з високою доданою вартістю на основі інноваційно-інвестиційної моделі - це той шлях, яким повинна йти Україна. Показовим є приклад Росії, яка за п'ять років багато чого досягла в економічному розвитку, тоді як наша країна весь цей час продовжувала котитися вниз. Два, максимум три роки дається нам, щоб реалізувати програму реформ президента України Віктора Януковича. Якщо ми цього не зробимо, всім чиновникам з ганьбою доведеться писати заяви про відхід", - відзначив Ю.Сапронов. Ю.Сапронов презентував студентам і молодим вченим книгу "Основи сталого розвитку Харківської області до 2012 року" і запросив їх взяти участь у написанні стратегії розвитку області.

За матеріалами журналу «STATUS QUO».

Питання:

1. Яким є переваги і недоліки створення спільного технопарку Росії і України?

2. Які заходи необхідно реалізувати для ефективного розвитку технопарків в Україні?

 

Ситуація для обговорення №2

Українські та китайські компанії ведуть активні переговори з приводу реалізації низки важливих для України проектів. Про це повідомив посол України в Китаї Юрій Костенко. "В даний час українські та китайські партнери ведуть активні переговори з приводу ряду важливих для нашої країни проектів", - сказав посол.

Він додав, що в результаті роботи української і китайської сторін ще в 2009 році були підписані важливі документи, серед яких угода між урядами Китаю і України про зміцнення співробітництва в сфері будівництва.

У цій сфері сторони ведуть переговори з приводу проектів будівництва автодоріг, мостів, морських портів та іншого. "Увагу китайської сторони привертає можливість участі в реалізації виробничих проектів в Україні", - пояснив Костенко.

Зокрема, за його словами, ведуться роботи зі створення спільного підприємства з переробки марганцевої руди в Україні.

Цей проект передбачає інвестування китайською стороною близько 150 млн. доларів до 2012 року.

Крім того, за словами дипломата, у цьому році встановлені прямі контакти "Нафтогазу" з провідними нафтогазовими корпораціями Китаю.

Костенко також додав, що держпідприємство "Чорноморнафтогаз" вже реалізовує ряд інвестиційних проектів з китайськими партнерами і завершує роботи з підготовки нових, які дадуть можливість здійснювати розробку глибоководного шельфу Чорного моря.

За інформацією посла, в сфері сільського господарства сторонами вивчається створення сільськогосподарського технопарку на території України з рядом виробничих зон. На думку дипломата, передумовою активізації інвестиційного співробітництва з Китаєм може стати інвестування та кредитування об'єктів інфраструктури ЧЄ-2012.

За матеріалами агентства «Інтерфакс-Україна».

Питання:

1. Чим приваблює Україна інвесторів і партнерів з Китаю?

2. Які позитивні і негативні сторони цього співробітництва?

Змістовий модуль ІІІ.

Ситуація для обговорення №1

В Україні необхідно створювати умови, щоб бізнесу та науці було вигідно працювати разом. Про це заявив Голова Державного комітету з питань науки, інновацій та інформатизації Володимир Семиноженко під час наради з питань науково-технічної та інноваційної політики, яка відбулася сьогодні під головуванням Прем'єр-міністра України Миколи Азарова.

«Потрібно йти до того, щоб було вигідно науці і бізнесу працювати разом. Сьогодні це невигідно», - зазначив Володимир Семиноженко.

За його словами, наука повинна «відчувати» потреби економіки, пропонуючи для реалізації прогресивні та економічно вигідні проекти.

На думку Голови Держкомінформнауки, зараз є необхідність створити в Україні Державний фонд патентування: «Назріла необхідність створити фонд патентування і зробити це на державному рівні, бо вчені витрачають гроші на патентування за кордоном, тому наша інтелектуальна власність втрачається».

Володимир Семиноженко також підкреслив, що кількість вчених в Україні на сьогоднішній день скоротилася нижче критичного рівня: «Досі існує суб’єктивна думка, що в нас багато вчених. На превеликий жаль, думаю, ми не часто звертаємо увагу на цей факт, ми вже нижче критичного рівня за кількістю вчених на тисячу працюючих. Проблема полягає у відтворенні кадрів науковців, які могли б розвивати науково-інноваційну сферу».

За матеріалами «Урядовий портал».

Питання:

1. Охарактеризуйте сучасний стан співпраці науки і бізнесу в Україні.

2. Як може вплинути на Україну вдосконалення патентної політики?

 

Ситуація для обговорення №2

Урядовий комітет з питань галузей економіки та науково-інноваційної політики затвердив проекти змін щодо збереження споруд цивільного захисту.

Проекти законодавчих змін стосовно збереження фондів захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) затверджено на засіданні Урядового комітету з питань розвитку галузей економіки та науково-інноваційної політики під головуванням Першого віце-прем’єр-міністра України Андрія Клюєва.

Проект закону України передбачає створення законодавчих умов для збереження системи захисних споруд цивільного захисту в умовах реформування економіки та застосування сучасних механізмів їх утримання. Згідно із документом, планується передача їх у комунальну власність територіальних громад. Законодавчі зміни створять умови для розвитку захисних споруд та утримання їх в готовності для використання за призначенням. Проект закону України передбачає зобов’язати власників утримувати у належному стані об’єкти, що приватизуються, у разі розташування в цій будівлі (приміщенні) споруд цивільного захисту. Також документ регулює спеціальні умови оренди зазначених об’єктів.

Крім того, на засіданні Урядового комітету було затверджено кілька інших нормативних документів, зокрема, проект постанови Кабінету Міністрів України про типове положення про регіональну та місцеву комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

За матеріалами «Урядовий портал».

Питання:

1. Яка основна ідея цього законопроекту?

2. Охарактеризуйте позитивні і негативні наслідки реалізації цих змін?

 

Ситуація для обговорення №1