Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Періодизація Д. Бромлей ( Bromley , 1966).⇐ ПредыдущаяСтр 14 из 14
Д. Бромлей позначає п'ять циклів розвитку: утробний, дитинство, юність, зрілий вік, старість. При цьому кожний цикл у свою чергу підрозділяється на декілька стадій. Так, цикл "утробний" складається з чотирьох стадій: зигота (запліднена яйцеклітина), ембріон, плід, момент народження. Цикл "дитинство" складається із трьох стадій: немовляти (від народження до 18 місяців), дошкільне дитинство (від 18 місяців до 5 років), раннє шкільне дитинство (від 5 років до 11 — 13 років). Цикл "юність" підрозділяється на дві стадії: старше шкільне дитинство (від 11 до 15 років), пізня юність (від 15 до 21 років). Цикл "дорослість" складається із трьох стадій: рання дорослість (від 21 до 25 років), середня дорослість (від 25 до 40 років), пізня дорослість (від 40 до 55 років), передпенсійний вік (55-65 років) Цикл "старість" починається в 65 років і включає в себе три стадії: відставка (від 65 років), старий вік (від 70 років), третя стадія — "фініш", що включає в себе період старечих хвороб та вмирання. Періодизація Г. Крайг (Крайг, 2003). Автор позначає наступні цикли розвитку людини: немовля (від народження до 2 років), раннє дитинство (2 — 6 років), середнє дитинство (6 — 12 років), підлітковий та юнацький вік (12-19 років), рання дорослість (20 — 40 років), середня дорослість (40 — 60 років), пізня дорослість, від 60 років і далі. У межах кожного вікового періоду спостерігаються великі індивідуальні відмінності, які є результатом впливу умов життя, характеру активності, виховання, природних й індивідуальних відмінностей. Хронологічні межі вікових періодів відносні, потребують уточнення, що зумовлене психічними, особистісними, статевими, соціально-економічними та історичними чинниками. Ключові терміни й поняття
Персоналії
Ананьєв Борис Герасимович (1907–1972) — радянський психолог, автор фундаментальних творів у галузі чуттєвого сприйняття, психології спілкування, педагогічної психології. Розробив систему людинознавства, в якій були інтегровані дані різних наук про людину. Басов Михайло Якович (1892–1931) — радянський психолог. Розробляв методи об'єктивного дослідження психічної діяльності. Відомий дослідженнями в галузі дитячої психології й педології. Виготський Лев Семенович (1896–1934) – видатний радянський психолог, творець культурно-історичної концепції розвитку вищих психічних функцій. Еріксон Ерік Гомбургер (1902–1994) — американський психолог і психотерапевт, представник его-психології. Запорожець Олександр Володимирович (1905–1981) — радянський психолог. Розробляв основи теорії діяльності в онтогенетичному аспекті. Досліджував процес формування емоцій і почуттів у дошкільників. Зігмунд Фройд (1856–1939) — австрійський психолог, психіатр і невропатолог, засновник психоаналізу. Кольберг Лоренц (1927–1987) — американський психолог, професор Гарвардського університету. Леонтьєв Олексій Миколайович (1903–1973) — радянський психолог, який, спираючись на ідею культурно-історичної теорії, висунув і детально розробив загальнопсихологічну концепцію діяльності. Маслоу Абрахам Гарольд (1908–1970) — американський психолог, один із засновників гуманістичної психології. Створив ієрархічну модель мотивації. Дав опис особливостей людей, що самоактуалізуються. Піаже Жан (1896–1980) — швейцарський психолог, засновник Женевської школи генетичної психології та наукового напряму — генетичної епістемології. Автор концепції стадійного розвитку психіки дитини. Роджерс Карл Ренсом (1902–1987) — американський психолог, один із засновників гуманістичної психології. Розробив недирективну психотерапію.
Рубінштейн Сергій Леонідович (1889–1960) – радянський психолог і філософ, один із творців діяльнісного підходу в психології, філософії й педагогіці. Смирнов Анатолій Олександрович (1894–1980) — радянський психолог,спеціаліст у галузі психології пам'яті, а також загальної, вікової і педагогічної психології та історії психології. Штерн Вільям (1871–1938) — німецький психолог, спеціаліст із генетичної, диференційної й загальної психології. Автор "теорії конвергенції" (двох факторів розвитку). Досліджував мовленевий і перцептивний розвиток дітей.
ЛІТЕРАТУРА (основна) 1. Абрамова Г. С. Возрастная психология: Учебник для студ. вузов. – Екатеринбург: Деловая книга, 1999. 2. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посібник /О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднийчук та ін. – К.: Просвіта, 2001. – 416 с. 3. Возрастная и педагогическая психология / Под ред. М. В. Гамезо. –М.: Просвещение, 1984. 4. Заброцький М. М. Вікова психологія: Навч. посібник: МАУП, 2002. – 104 с. 5. Кулагина И. Ю., Колюцкий В. Н. Возрастная психология: Полный жизненный цикл развития человека: Учебное пособие для студентов вузов. – М.: ТЦ Сфера, 2004. – 464 с. 6. Кутішенко В. П. Вікова та педагогічна психологія (курс лекцій): Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 128 с. 7. Мухина В. С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество: Учебник для студентов вузов. – М.: Академия, 2003. – 456 с. 8. Немов Р. С. Психология. Учеб. для студентов высш. пед. учеб. заведений. В 2 кн. Кн. 2. – М.: Просвещение: Владос, 1994. – 496 с. 9. Обухова Л. Ф. Возрастная психология. Учебник. – М.: Пед. общество России, 2000. – 442 с. 10. Психологический словарь / Под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. – М.: Политиздат, 1990. – 494 с. 11. Психологический словарь / Под ред. В. П. Зинченко, Б. Г. Мещерякова – М.: Педагогика-Пресс, 1999. – 440 с. 12. Психология развития / Г.Крайг.– СПб.: Питер, 2003.– 992 с. 13. Психология человека от рождения до смерти. Полный курс психологии развития / Под ред. А. А. Реана. – СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2005. – 416 с. 14. Савчин М. В., Василенко Л. П. Вікова психологія: Навчальний посібник. – К. Академвидав, 2005. – 360 с. 15. Сорокоумова Е. А. Возрастная психология. Краткий курс. – СПб.: Питер, 2006. – 208 с. 16. Столяренко Л. Д. Основы психологии. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2000. – 672 с. 17. Столяренко Л. Д., Столяренко В. Е. Психология. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2000. – 448 с. 18. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности.– СПб.: Питер, 2002.– 608 с. ЛІТЕРАТУРА (додаткова) 19. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания. – СПб.: Питер, 2001. – 288 с. 20. Асмолов А. Г. Психология личности: Учебник. – М.: МГУ, 1990. 21. Божович Л. И. Психологические закономерности формирования личности в онтогенезе / Вопросы психологии. – 1976. – № 6. 22. Валлон А. Психическое развитие ребёнка. – СПб.: Питер, 2001. 23. Вікова психологія / За ред. Г. С. Костюка. – К.: Рад. шк., 1976. – 269 с. 24. Возрастная и педагогическая психология / Под ред. А. В. Петровского. – М., 1979. 25. Выготский Л. С. Психология развития ребёнка. М.: Эксмо, 2003. – 512 с. 26. Гальперин П. Я., Запорожец А. В., Карпова С. Н. Актуальные проблемы возростной психологии. – М., 1978.
27. Гамезо М. В., Герасимова В. С., Горелова Г. Г, Орлова Л. М. Возрастная психология: личность от молодости до старости: Учеб. Пособие. – М.: Педагогическое общество России, Ноосфера, 1999. – 272 с. 28. Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики. – М.: МГУ, 1981. 29. Малкина-Пых И. Г. Справочник практического психолога. Возрастные кризисы детства. – М.: Эксмо, 2004. – 384 с. 30. Марцинковская Т. Д. История детской психологии: Учебник для студ. пед. вузов. - М.: ВЛАДОС, 1998. – 272 с. 31. Пиаже Ж. Избранные психологические труды: Пер. с фр. – М.: Просвещение, 1969. 32. Фельдштейн Д. И. Проблемы возрастной и педагогической психологии. – М., 1995. 33. Эльконин Д. Б. К проблеме периодизации психического развития в детском возрасте // Вопросы психологии. – 1971. – № 4. 34. Эриксон Э. Жизненный цикл: Эпигенез идентичности // Райгородский Д. Я. Психология личности. Т.1. Хрестоматия. – Самара: БАХРАХ–М, 2006.
ЗМІСТ Вступ ……………………………………………………………………………….. 3 Тема 1. Вікова психологія як наука і навчальна дисципліна ……………………4 Тема 2. Загальне поняття про психічний розвиток.…………………………….. 16 Тема 3. Теорії індивідуального розвитку людини та проблема вікової періодизації ………………………………………. 31 Персоналії ………….……………………………………………………………… 53 Література ….……………………………………………………………………... 54 [1] М'ясоїд П. А. Загальна психологія: Навч. посіб. – К., 2001. – С. 291 [2] Розподіл наданого в конспекті лекцій матеріалу за академічними годинами має здійснюватися відповідно до конкретної робочої програми.
|
||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-01-08; просмотров: 157; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.147.66.178 (0.018 с.) |