Теми та зміст лекційних занять

Тетяна Борисівна Партико

КРЕДИТНО-МОДУЛЬНИЙ КУРС

«ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ»

 

Методичні рекомендації

для студентів І курсу напряму підготовки “Психологія”

(денна форма навчання)

 

 

Львів

Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка

2014

 

                                                                         

 

ЗМІСТ

 

1.	Вступ ………………………………………………………………………………………….	4
2.	Семестровий план дисципліни ……………………………………………………………...	4
3.	Навчальна література ………………………………………………………………………..	5
4.	Теми та зміст лекційних занять ……………………………………………………………..	5
5.	Теми та зміст семінарських занять. Основні психологічні терміни. Наукова література	8
6.	Теми та зміст практичних занять ……………………………………………………………	17
7.	Кредитно-модульна система оцінювання знань студентів ………………………………..	22
8.	Розподіл балів за модулями упродовж семестру …………………………………………..	24
9.	Зміст модуля І. Контрольні питання ………………………………………………………..	25
10.	Зміст модуля ІІ. Контрольні питання ……………………………………………………….	25
11.	Зміст модуля ІІІ. Контрольні питання ………………………………………………………	26
12.	Контрольні питання для підсумкового контролю (іспиту) ………………………………..	27
13.	Система підсумкового оцінювання знань …………………………………………………..	28
14.	Бланк для відповідей …………………………………………………………………………	29

 

 

 

ВСТУП

 

Ознайомлення студентів, які навчаються за спеціальністю “Психологія”, з психологічними курсами починається з вивчення дисципліни “Загальна психологія”. Вона містить наступні розділи: “Психологія як наука”, “Методологія та методи психології”, “Психіка. Свідомість. Несвідоме”, “Психологія особистості”, “Емоційно-вольові процеси особистості” та “Пізнавальні процеси особистості”, що їх вивчають на І і ІІ курсах (упродовж перших чотирьох семестрів).

Запропонована програма охоплює тематику лекцій (36 год.) та семінарсько-практичних занять (36 год.), які проводяться у першому семестрі І курсу. Вона містить три перші розділи загальної психології: “Психологія як наука”, “Методологія та методи психології”, “Психіка. Свідомість. Несвідоме”, — і передбачає вісім тем (див. табл. “Семестровий план дисципліни”).

Основнезавдання “Загальної психології” — закласти фундамент психологічних знань, ознайомивши студентів з найзагальнішими поняттями, проблемами та закономірностями психічної діяльності людини. Низка проблем загальної психології далі буде деталізована в інших дисциплінах. Увесь курс створить понятійну та методологічну базу для їх засвоєння.

Наприкінці першого семестру І курсу студенти повинні знати основні психологічні терміни; стан психології як науки на сучасному етапі її розвитку; орієнтуватися в етапах розвитку психологічної науки; орієнтуватися у методологічних принципах психологічного дослідження та етапах його проведення; знати, якими методами користується психолог у сучасних наукових дослідженнях психіки людини; орієнтуватися у проблемі виникнення та розвитку психіки тварин; розуміти природу та сутність психіки людини; розрізняти свідомі та несвідомі форми прояву психіки людини та знати їх основні особливості.

Вивчення “Загальної психології” передбачає вироблення у студентів умінь працювати з науковою літературою; вступати у наукові дискусії, демонструючи як наукові знання, так і власну позицію; складати програму конкретного психологічного дослідження; визначати рівень, адекватність та стійкість власної самооцінки. Курс дає студентові можливість набути також перші навички у психологічному консультуванні однокурсників і таким чином зробити перший крок у своїй майбутній професійній практичній діяльності.

 

 

СЕМЕСТРОВИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

 

№ теми	Тема заняття	Кількість годин
		Лекції	Семінарсько-практичні
1	Психологія на сучасному етапі її розвитку	2	2
2	Етапи розвитку психології	6	6
3	Методологічні принципи психологічного дослідження та етапи його проведення	2	2
4	Методи психології	6	6
5	Походження та історичний розвиток психіки тварин	4	4
6	Природа та сутність психіки людини	6	4
7	Індивідуальна свідомість людини як вища форма психічного відображення	6	6
8	Несвідоме в психіці людини	4	4
	Підсумкове заняття		2
	Усього:	36	36

НАВЧАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА

 

1. Варій М. Й. Загальна психологія. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Центр учбової літератури, 2007.

2. Введение в психологию / Под ред. А. В. Петровского. – М.: Изд. центр «Академия», 1996.

3. Загальна психологія / За ред. С. Д. Максименка. 2-ге вид. – Вінниця: Нова Книга, 2004.

4. Загальна психологія / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін. – К.: Либідь, 2005.

5. Гриншпун И. Б. Введение в психологию. – М.: Мир, 1994.

6. Конюхов Н. И. Словарь-справочник практического психолога. – Воронеж: НПО “МОДЭК”, 1996.

7. М’ясоїд П. А. Загальна психологія. – 3-те вид., випр. – К.: Вища школа, 2004.

8. Немов Р. С. Психология: В 3-х кн. Кн. 1. 2-е изд. – М.: Просвещение, 1995.

9. Основи психології / За ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. – К.: Либідь, 1995.

10.Партико Т. Б. Загальна психологія. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2008.

11.Партико Т. Б. Курс загальної психології. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2002.

12.Петровский А. В., Ярошевский М. Г. Основы теоретической психологии. – М.: ИНФРА, 1998.

13.Психологический словарь / Под ред. В. П. Зинченко, Б. Г. Мещерякова. 2-е изд. – М.: Педагогика-Пресс, 1997.

14.Психология. Словарь / Под ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. 2-е изд. – М.: Политиздат, 1990.

15.Психологічний словник / За ред. В. І. Войтка. – К.: Вища школа, 1982.

16.Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. В 2-х т. – М.: Педагогика, 1989.

17. Словарь практического психолога / Сост. С. Ю. Голован. – Минск: Харвест, 1997.

 

 

НАУКОВА ЛІТЕРАТУРА

Тема 1. Психологія на сучасному етапі її розвитку

1. Обговорення поглядів Ж. Піаже щодо місця психології в системі наук та її міждисциплінарних зв’язків. У чому полягає функція психології в системі наук?

2. Побудуйте схеми співвідношення між суб’єктом, об’єктом та предметом психології. Наведіть приклади об’єкта та предмета конкретного психологічного дослідження.

3. Чим відрізняється історія психології від історичної психології, історична психологія – від етнопсихології?

4. Дискусія: “Чим займається теоретичний психолог, чим – практичний? Які завдання може вирішувати практичний психолог і чим вони відрізняються від завдань священика?”

5. Що б Ви хотіли знати та вміти, аби досягти успіху як психолог-теоретик та як психолог-практик?

ОСНОВНІ ПСИХОЛОГІЧНІ ТЕРМІНИ

Суб’єкт психології, об’єкт психології, психічне явище, психічний процес, психічний стан, психічна властивість, психічна особливість, предмет психології, галузь психології, теоретична галузь психології, загальна психологія, диференціальна психологія, експериментальна психологія, психодіагностика, практична (прикладна) галузь психології, психологія праці, інженерна психологія, авіаційна психологія, космічна психологія, юридична психологія (психологія права), політична психологія, психологія пропаганди, військова психологія, психологія управління, економічна психологія, психологія торгівлі, медична психологія, психологія здоров’я, психосоматологія, психопрофілактика, патопсихологія, нейропсихологія, психофізіологія (фізіологічна психологія), психофізика, психобіохімія, радіоекологічна психологія, психологія спорту, педагогічна психологія, психологія вищої школи, психологія творчості, психологія мистецтва, психолінгвістика, парапсихологія, вікова психологія, генезисна психологія (психологія розвитку), психологія аномального розвитку (спеціальна психологія), порівняльна психологія, зоопсихологія, психогенетика, психосемантика, історична психологія, історія психології, соціальна психологія, психологія соціальної роботи, психологія особистості, психологія урбанізації, етнічна психологія (етнопсихологія), психологія релігії, консультативна психологія, психологічна реабілітація.

 

НАУКОВА ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Гиппенрейтер Ю. Б. Введение в общую психологию. Курс лекций. – М.: ЧеРо, 1996. – С. 9 – 21.

2. Кісарчук З. Г. Особливості розвитку практичної психології на сучасному етапі // Практична психологія та соціальна робота. – 2001. – № 3. – С. 10 – 12.

3. Ломов Б. Ф. Психология в системе научного знания // Хрестоматия по психологии / Под ред. А. В. Петровского. 2-е изд. – М.: Просвещение, 1987. – С. 39 – 50.

4. Максименко С. Д. Наукова психологія і психологічна практика // Практична психологія та соціальна робота. – 2001. – № 9. – С. 2 – 6.

5. Москвичов С. Г. Про предмет екологічної психології // Практична психологія та соціальна робота. – 2000. – № 1. – С. 4 – 6.

6. Панок В. Г. Українська практична психологія: визначення, структура та завдання // Практична психологія та соціальна робота. – 1998. – № 1. – С. 5 – 8.

7. Пиаже Ж. Психология, междисциплинарные связи и система наук // ХVІІІ Международный психологический конгресс. 4 – 11 августа 1966, г. Москва. – М.: Наука, 1969. – С. 125 – 155.

8. Солсо Р. Психология в ХХІ в.: к новым пределам точности // Психологический журнал. – 1996. – Т. 17. – № 4. – С. 3 – 11.

9. Татенко В. А. Субъект психической активности: поиск новой парадигмы // Психологический журнал. – 1995. – Т. 16. – № 3. – С. 23 – 34.

10. Татенко В. О. Ще раз про предмет психологічної науки // Практична психологія та соціальна робота. – 2004. – № 6. – С. 6 – 8.

Додаткова

1. Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания. – М.: Наука, 1977. – С. 5 – 48, 363 – 372.

2. Гражданников Е. Д. Метод построения системной классификации наук. – Новосибирск: Наука, 1987. – С. 43 – 53, 57 – 71, 83 – 88.

3. Панок В. Г. Основні напрями професійного становлення особистості практичного психолога у вищій школі // Практична психологія та соціальна робота. – 2003. – № 4. – С. 14 – 17.

4. Пономарев Я. А. Методологическое введение в психологию. – М.: Наука, 1983. – С. 148 – 154.

5. Титаренко Т. М. Життєві домагання і професійне становлення особистості практичного психолога // Практична психологія та соціальна робота. – 2003. – № 4. – С. 21 – 23.

6. Фресс П. О психологии будущего // Хрестоматия по психологии / Под ред. А. В. Петровского. 2-е изд. – М.: Просвещение, 1987. – С. 50 – 56.

7. Яковенко С. І. Становлення радіоекологічної психології // Практична психологія та соціальна робота. – 2005. – № 1. – С. 1 – 6.

 

Тема 2. Етапи розвитку психології

Перше заняття: Психологія як наука про душу та свідомість

1. Чим пояснити факт виникнення уявлень про душу? Опишіть уявлення українців про душу у дохристиянські часи та в епоху середньовіччя.

2. Трактування душі у філософських школах Стародавнього Китаю та Індії.

3. Внесок античних філософів та лікарів у становлення психологічної науки.

4. Розуміння психології як науки у середньовіччі та в епоху Відродження.

5. У чому полягає відмінність між матеріалістичним та ідеалістичним уявленням про душу людини? Як вони співвідносяться між собою?

6. У чому полягає відмінність між душею та духом, душею та психікою?

7. Що відіграло вирішальну роль у визнанні психології як самостійної науки? Обґрунтуйте свою відповідь.

 

Друге заняття: Психологічна думка кінця ХІХ – початку ХХІ століття.

1. Психологія як наука про поведінку. Хто і як вивчав поведінку в психології? Чому поведінка стала предметом дослідження в психології?

2. Психологія як наука про несвідомі психічні явища. Розкажіть міфи про Едіпа та Електру.

3. Психологія як наука про цілісні структури психіки. Підстави виникнення ґештальтпсихології.

4. Психологія як наука про мотивацію поведінки та діяльності особистості.

5. Психологія як наука про особистість як систему якостей та рис.

6. Чим відрізняється психологічний напрям від галузі психології? Наведіть приклади.

7. Вітчизняні психологи кінця ХІХ – початку ХХ ст.

 

ОСНОВНІ ПСИХОЛОГІЧНІ ТЕРМІНИ

Анімізм, гілозоїзм, рефлекс, рефлексія, монізм, дуалізм, інтроспекція, напрям психології (психологічна течія), концепція, асоціативна психологія (асоціанізм), структурна психологія (структуралізм), функціональна психологія (функціоналізм), інтенційні акти свідомості, інтенція, об’єктивна психологія (природничо-наукова, фізіологічна, пояснювальна), суб’єктивна психологія (гуманітарна, описова, розуміюча), рефлексологія, біхевіоризм (психологія поведінки), необіхевіоризм, реактологія, теорія діяльності, глибинна психологія, психоаналіз, фрейдизм, аналітична психологія, індивідуальна психологія, неофрейдизм, ґештальтпсихологія (ґештальтизм), неоґештальтпсихологія (неоґештальтизм) диспозиційна психологія, гуманістична психологія, когнітивна психологія, трансперсональна психологія, психологія вчинку.

НАУКОВА ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Болотнікова І. В. Науково-історичні витоки становлення української педології та психології // Практична психологія та соціальна робота. – 2002. – № 9–10. – С. 104– 106.

2. Гиппенрейтер Ю. Б. Введение в общую психологию. Курс лекций. М.: ЧеРо, 1996. С. 22 - 35.

3. Губко А. Т. Роль Киево-Могилянской академии в зарождении психологической науки на Украине // Вопросы психологии. – 1980. – № 1. – С. 82–93.

4. Данилюк І. Історія психології в Україні. – К.: Либідь, 2002. – 152 с.

5. Корольчук М. С., Криворучко П. П. Історія психології. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2010. – 248 с.

6. Летцев В. М. “Філософія серця” П. Д. Юркевича // Практична психологія та соціальна робота. – 1999. – № 6. – С. 38–40.

7. Летцев В. М. В. В. Зеньковський – психолог і діяч // Практична психологія та соціальна робота. – 2006. – № 12. – С. 75–79.

8. Лихи Т. История современной психологии. – СПб.: Питер, 2003. – 448 с.

9. Маноха І. П., Роменець В. А. Історія психології ХХ століття. – К.: Либідь, 2007 – 832с.

10. Марцинковская Т. Д История психологии. – М.: Академия, 2009. – 544 с.

11. Мороз А. В., Полташевская Е. С. Научный вклад Ю. Л. Охоровича в психологию // Вопросы психологии. – 1991. – № 2. – С. 113–119.

12. Нариси з історії вітчизняної психології ХVІІ – ХVІІІ ст. / За ред. Г. С. Костюка. К., 1992.

13. Роменець В. А. Історія психології ХVІІ століття. К.: Вища школа, 1990. С. 279 - 328.

14. Якунин В. А. Первые психологические лаборатории // Психологический журнал. – 1980. – Т. 1. – № 2. – С. 113–120.

15. Benjafield J. G. A History of psychology. – Boston, 2000. – 391 p.

Додаткова

1. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии. – М., 1995.

2. История психоанализа в Украине / Сост. И. И. Крутько, Л. И. Бондаренко, П. Т. Петрюк. – Харков: Основа, 1996. – 360 с

3. История психологи в лицах. Персоналии. – М.: ПЕР СЭ, 2005. – 783 с.

4. Малашкина М. Популярная история психологии. – М.: Вече, 2002. – 480 с.

5. Роменець В. А. Історія психології ХХ ст. – К.:Либідь, 1998. – 989 с.

6. Франкл В. Человек в поисках смысла. – М., 1990.

7. Фрейд З. Психология бессознательного. – М.: Просвещение, 1990.

8. Хорни К. Женская психология. – СПб., 1993.

9. Юнг К. Г. Аналитическая психология. – СПб., 1994.

 

Тема 3. Методологічні принципи психологічного дослідження та етапи його проведення

1. У чому полягає відмінність між принципом та методологією психологічного дослідження? Хто розробляє методологічні принципи психології?

2. Вплив філософських принципів на теоретичні та практичні дослідження психології.

3. Які наслідки може викликати те, що психологи не дотримуватимуться загальнонаукових принципів у своїх дослідженнях?

4. Як Ви собі уявляєте втілення загальнопсихологічних принципів у теоретичних та практичних психологічних дослідженнях?

5. Чим конкретнопсихологічні принципи відрізняються від загальнопсихологічних?

 

ОСНОВНІ ПСИХОЛОГІЧНІ ТЕРМІНИ

Принцип психологічного дослідження, методологія, принцип матеріальної єдності світу, принцип універсальності розвитку, принцип причинності (каузальності), принцип об’єктивності, принцип інваріантності, принцип відповідності, принцип доповнюваності, принцип симетрії, принцип спостережуваності, принцип редукції, принцип детермінізму (причинно-наслідкових зв’язків), принцип випереджального відображення, принцип розвитку (генезисний), принцип історизму, системно-структурний принцип, принцип єдності свідомості і діяльності, принцип особистісного підходу, принцип комплексності, принцип адекватності, принцип паралельності, принцип екстремальності, принцип реєстрації градієнта, принцип референтності, принцип якісного аналізу, етап психологічного досліду.

 

НАУКОВА ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Балин В. Д. Теория и методология психологического исследования. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1989. – С. 14 – 59.

2. Зинченко В. П., Смирнов С. Д. Методологические вопросы психологии. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1983. – С. 6 – 9, 18 – 32.

3. Максименко С. Д. Методологічні проблеми загальної психології // Практична психологія та соціальна робота. – 1999. – № 3. – С. 2 – 4.

4. Платонов К. К. Система психологии и теория отражения. – М.: Наука. 1982. – С. 251 – 273.

5. Пурло Е. Ю. Естественнонаучные парадигмы в психологической науке: классическая, неклассическая и постнеклассическая модели // Практична психологія та соціальна робота. – 2007. – № 5. – С. 15 – 24.

6. Ткаченко О. М. Принципи і категорії психології. – К.: Вища школа, 1979. – С. 28 – 59.

 

Додаткова

1. Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. – М.: Наука, 1984. – С. 77 – 130.

2. Платонов К. К. Система психологии и теория отражения. – М.: Наука, 1982. – С. 29 – 54.

 

Тема 4. Методи психології

Перше заняття: Методи пояснення та розуміння психіки людини

1. Побудуйте схему співвідношення понять: “методологія”, “метод”, “методика”.

2. Які організаційні методи Ви використаєте у дослідженнях на тему:

· “Вплив тривалості навчання в університеті на інтелект студента”.

· “Порівняльна характеристика здатності до рефлексії студентів психологічного та фізичного факультетів”.

· “Роль вродженого та набутого у психічному розвитку студента”.

3. Які основні правила проведення наукового психологічного спостереження та бесіди?

4. Порівняйте методи спостереження та експерименту. У чому полягають їхні переваги та недоліки?

5. Що означає “стандартизований метод психології”? Подайте приклади.

6. У яких випадках застосовуються методи розуміння психіки людини? Чим метод емпатичного слухання відрізняється від методу ідентифікації?

7. Поясніть суть методів інтерпретації внутрішнього світу, інтуїції та герменевтики.

ОСНОВНІ ПСИХОЛОГІЧНІ ТЕРМІНИ

Метод психології, методика психології, універсальний метод, спеціальний метод, суб’єктивний метод, метод інтроспекції, метод ретроспекції, об’єктивний метод, загальнонауковий метод, конкретнонауковий метод, метанауковий метод, теоретичний метод (метод теоретизації), метод моделювання, метод реконструювання, організаційний метод, порівняльний метод, метод поперечних зрізів (зрізів, вікових зрізів), метод поздовжніх зрізів (лонгітюдний), близнюковий метод, комплексний метод, емпіричний метод, метод спостереження, зовнішнє (об’єктивне) спостереження, внутрішнє (суб’єктивне) спостереження (самоспостереження), безпосереднє (включене) спостереження, опосередковане (стороннє) спостереження, наскрізне спостереження, вибіркове спостереження, неструктуроване (вільне) спостереження, структуроване (стандартизоване) спостереження, констатуюче спостереження, оцінювальне спостереження, метод експерименту, природний експеримент, лабораторний експеримент, польовий експеримент, констатуючий експеримент, формуючий експеримент, метод опитування, бесіда, інтерв’ю, анкетування, суцільне анкетування, вибіркове анкетування, індивідуальне анкетування, групове анкетування, очне (безпосереднє) анкетування, заочне (опосередковане) анкетування, відкрита анкета, закрита анкета, змішана анкета, метод психологічного аналізу процесу та продуктів діяльності, метод контент-аналізу, графологія, праксиметричний метод, метод хронометрії, метод циклографії, біографічний метод, спонтанна автобіографія, провокована автобіографія, метод відображеної суб’єктності, тести, тести інтелекту, тести креативності, тести досягнень (успішності), тести професійної придатності, особистісні тести, проективні тести, вербальні тести, тести-опитувальники, невербальні тести (тести завдання), практичні тести, групові тести, індивідуальні тести, тести швидкості, тести результативності, метод опрацювання даних, кількісний метод, математико-статистичний метод, метод структурного аналізу, якісний метод, інтерпретаційний метод, генетичний метод, структурний метод, метод самозвіту, метод емпатичного слухання, метод ідентифікації, діалогічна бесіда, метод інтерпретації внутрішнього світу, метод інтуїції, метод герменевтики, психотерапія, клінічна психотерапія, клієнтцентрована (орієнтована на особистість) терапія, психокорекція, психотренінг, аутогенне тренування (аутотренінг), соціально-психологічний тренінг, психологічне консультування, психологічна консультація.

 

НАУКОВА ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания. – М.: Наука, 1977. – С. 275 – 311.

2. Атватер И. Эмпатия, эмпатическое слушание // Морозов А. В. Психология влияния. – СПб.: Питер, 2000. – С. 290 – 294.

3. Волянюк Н. Ю. Использование биографического метода в психолого-педагогических исследовавниях // Практична психологія та соціальна робота. – 2004. – № 1. – С. 37 – 40.

4. Общий практикум по психологии: Метод наблюдения. Ч. ІІ / Под ред. М. Б. Михалевской. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1985.

5. Сарджвеладзе Н. И. Метод монологического интервью // Вопросы психологии. – 1984. – № 2. – С. 127 – 129.

6. Теплов Б. М. О методах психологического исследования //           Б. М. Теплов. Избранные труды: В 2-х т. Т. 2. – М.: Педагогика, 1985. – С. 280 – 309.

7. Троицкий М. М. Современное учение о задачах и методах психологии // Вопросы психологии. – 1995. – № 4. – С. 93 – 107.

8. Фридман Л. М., Пушкина Т. А., Каплунович И. Я. Изучение личности учащегося и ученических коллективов. – М.: Просвещение, 1988. – С. 12 – 38.

 

Додаткова

1. Анастази А. Психологическое тестирование: В 2-х кн. – М.: Педагогика, 1982.

2. Готтсданкер Р. Основы психологичекого эксперимента. – М.: Изд-во Моск. ун-та., 1982.

3. Моргенштерн И. Ф. Психо-графология: Наука об определении внутреннего мира человека по его почерку. – М.: Золотой век, 1994.

4. Яценко Т. С. Психологічні основи групової психокорекції. – К.: Либідь, 1996.

 

Тема 5. Походження та історичний розвиток психіки тварин

Перше заняття: Допсихічні форми відображення у неживій та живій природі

1. Порівняйте основні властивості відображення у неживій та живій природі.

2. Дискусія: “Чи розвиток – це будь-яка зміна?”

3. Поняття про чутливість та подразливість.

4. Наведіть приклади біотичних та абіотичних подразників.

5. У чому полягає наукова проблема виникнення психіки тварин і які є варіанти її вирішення?

6. У чому полягає наукова проблема розвитку психіки тварин і які є варіанти її вирішення?

 

Друге заняття: Розвиток психічних форм відображення та поведінки тварин

1. На прикладі психологічних дослідів продемонструйте, чим відрізняються нижчий та вищий рівні стадії сенсорної психіки.

2. Наведіть приклади родової та індивідуально-мінливої форм поведінки на стадіях сенсорної та перцептивної психіки.

3. Наведіть приклади ритуальної поведінки тварин.

4. Порівняйте основні ознаки інстинктів, навичок та тваринного інтелекту.

5. У чому полягає відмінність між облігатним та факультативним навчанням?

6. У чому полягає відмінність між допсихічною та психічною формами відображення на рівні живої природи?

7. Дискусія: “Чи еволюція тваринного світу у наш час може призвести до появи нового виду живих істот?”

 

ОСНОВНІ ПСИХОЛОГІЧНІ ТЕРМІНИ

Відображення, філогенез, онтогенез, розвиток, психічний розвиток, біотичний подразник, абіотичний (біологічно нейтральний) подразник, подразливість, тропізми, позитивні тропізми, негативні тропізми, теорія панпсихізму, теорія біопсихізму, теорія нейропсихізму, теорія антропопсихізму, чутливість, поведінка тварин, еволюційна теорія розвитку психіки, діалектико-матеріалістична теорія розвитку психіки, синтетична теорія розвитку психіки, сенсорна психіка, кінези, таксиси, позитивні таксиси, негативні таксиси, індивідуально-мінлива форма поведінки, родова форма поведінки, перцептивна психіка, інстинкти, облігатне (обов’язкове) навчання, імпринтинг, етологічна теорія інстинктів, ключовий стимул, пускова ситуація, ендогенна стимуляція, групова поведінка тварин, ритуальна поведінка тварин, ригідна поведінка, пластична поведінка, навички, факультативне навчання, екстраполяційний рефлекс, інтелект тварин, психіка.

 

НАУКОВА ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Гиппенрейтер Ю. Б. Введение в общую психологию. Курс лекций. – М.: ЧеРо, 1996. – С. 169 – 197.

2. Леонтьев А. Н. Понятие отражения и его значение для психологии // Хрестоматия по психологии / Под ред. А. В. Петровского. – М.: Просвещение, 1987. – C. 18 – 25.

3. Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики. 4-е изд. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. – С. 15 – 69, 219 – 271.

4. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. В 2-х т.: Т. 1. – М.: Педагогика, 1989. – С. 106 – 156.

5. Фабри К. Э. Основы зоопсихологии. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. – С. 172 – 284.

 

 

Додаткова

1. Крушинский Л. В. Эволюционно-генетические аспекты поведения. – М.: Наука, 1991. – С. 53 – 71, 147 – 154, 239 – 244.

2. Ладыгина-Котс Н. Н. Развитие психики в процессе эволюции организмов. – М.: Советская наука, 1958.

3. Морозов В. Этот удивительный дельфин // Популярная психология. Хрестоматия / Сост. В. В. Мироненко. – М.: Просвещение, 1990. – С. 100 – 106.

4. Хамори Й. Долгий путь к мозгу человека. – М.: Мир, 1985. – С. 105 – 115.

 

Тема 6. Природа та сутність психіки людини

1. Назвіть спільне та відмінне між психікою людини та тварини.

2. Опишіть особливості духовного світу наших пращурів.

3. Чим поняття “передумови” відрізняється від поняття “умови”, а поняття “умови” – від поняття “фактори”?

4. Поясніть на прикладах основні властивості психіки людини.

5. Чим матеріальні основи відрізняються від фізіологічних механізмів психіки?

6. Як упродовж історії змінювались погляди на матеріальні основи та фізіологічні механізми психіки людини?

7. Шляхи розв’язання психофізіологічної проблеми.

 

ОСНОВНІ ПСИХОЛОГІЧНІ ТЕРМІНИ

Натуралістична теорія філогенезу психіки, суспільно-історична теорія філогенезу психіки, соціологічна школа, культурно-історична школа (теорія суспільно-історичного походження вищих психічних функцій), школа історичної психології, марксистська теорія філогенезу психіки, френологія, рефлекторна теорія, умовний рефлекс, психофізична проблема, психофізіологічна проблема, теорія психофізичного паралелізму, теорія психофізичної взаємодії, теорія психофізичної ідентичності, теорія емерджентного психонейронального монізму, теорія психофізичної єдності.

НАУКОВА ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Анохин П. К. Принципиальные вопросы общей теории функциональных систем // Анохин П. К. Избранные труды. Философские аспекты теории функциональной системы. – М.: Наука, 1978. – С. 86 – 97.

2. Гиппенрейтер Ю. Б. Введение в общую психологию. Курс лекций. – М.: ЧеРо, 1996. – С. 198 – 206, 223 – 243.  

3. Коул М. Культурные механизмы развития // Вопросы психологии. – 1995. – № 3. – С. 5 – 20.

4. Кудрявцев В. Т. Творческая природа психики человека // Вопросы психологии. – 1990. – № 3. – С. 113 – 120.

5. Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики. 4-е изд. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. – С. 272 – 292, 350 – 370.

6. Платонов К. К. Система психологии и теория отражения. – М.: Наука, 1982. – С. 148 – 182, 233 – 242.

7. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии: В 2-х т. Т. 1. – М.: Педагогика, 1989. – С. 29 – 34, 156 – 175.

8. Чуприкова Н. И. Психика и сознание как функции мозга. – М.: Наука, 1985. – С. 3 – 131.

Додаткова

1. Анцыферова Л. И. Материалистические идеи в зарубежной психологии. – М.: Наука, 1974. – С. 190 – 247.

2. Биологическое и социальное в развитии человека / Отв. Ред. Б. Ф. Ломов. – М.: Наука, 1977.

3. Гримак Л. П. Резервы человеческой психики. 2-е изд. – М.: Политиздат, 1989. – С. 97 – 110, 274 – 310. 

4. Гроф С. За пределами мозга. 2-е изд. – М.: Изд-во Трансперсонального Ин-та, 1993. – С. 68 – 92, 146 – 153.

5. Дубровский Д. И. Психика и мозг: результаты и перспективы исследований // Мозг и сознание / Отв. Ред. Д. И. Дубровский, Р. И. Кругликов. – М.: ФО СССР, 1990. – C. 3 – 31.

6. Матвеев В. О. Загадки и резервы психики. – Свердловск: Изд-во Уральского ун-та., 1990. – С. 9 – 14.

7. Пономарев Я. А. Методологическое введение в психологию. – М.: Наука, 1983. – С. 66 – 114.

Тема 7. Індивідуальна свідомість людини як вища форма психічного відображення

Перше заняття: Характеристика індивідуальної свідомості людини

1. Вивчення свідомості людини у провідних психологічних течіях початку ХХ ст.: біхевіоризмі, психоаналізі та ґештальтпсихології.

2. Дайте загальну характеристику індивідуальної свідомості людини.

3. Структура індивідуальної свідомості людини.

4. Порівняйте означення індивідуальної свідомості та психіки людини.

5. Поясніть на прикладах особливості індивідуальної свідомості людини.

6. Дискусія: “Чи тваринам може бути властива свідомість?”

 

Друге заняття: Самосвідомість людини

1. Чим предметна свідомість відрізняється від самосвідомості людини?

2. Основні функції самосвідомості людини.

3. Дискусія: “Для чого нам необхідно пізнати самих себе? Що допомагає, а що заважає самопізнанню?”

4. Які життєві ситуації ведуть до неприйняття самого себе?

5. Як Ви розумієте самоконтроль? Чи він піддається тренуванню?

6. Який найкоротший шлях до самовдосконалення?

7. Як співвідносяться Я-концепція та Я-образ людини? Охарактеризуйте компоненти Я-концепції. Особливості та функції Я-концепції.

 

ОСНОВНІ ПСИХОЛОГІЧНІ ТЕРМІНИ

Свідомість, суспільна свідомість, групова свідомість, індивідуальна свідомість, буттєвий рівень свідомості, біодинамічна тканина дії, чуттєва тканина образу, рефлексивний рівень свідомості, значення, сенс, предметна свідомість, самосвідомість, самопізнання, самооцінка, самоприйняття, самоконтроль, самовдосконалення, “Я-концепція”.

НАУКОВА ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Велихов Е. П., Зинченко В. П., Лекторский В. А. Сознание: опыт междисциплинарного подхода // Вопросы философии. 1988. № 11. С. 3 - 30.

2. Зинченко В. П. Миры сознания и структура сознания // Вопросы психологии. 1991. № 2. С. 15 - 36.

3. Корнилов А. П. Диагностика регулятивной функции самосознания // Психологический журнал. 1995. т. 16. № 1. С. 107 - 114.

4. Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики. 4-е изд. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. С. 292 - 317.

5. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии: В 2 т. Т. 1. М.: Педагогика, 1989. С. 17 - 26.

6. Спиркин А. Г. Сознание и самосознание. М.: Политиздат, 1972. С. 11 - 25, 34 - 46, 59 - 103, 137 - 190.

7. Чеснокова И. И. Самосознание личности // Теоретические проблемы психологии личности / Отв. ред. Е. В. Шорохова. М.: Наука, 1974. С.209 - 225.

8. Фромм Э. Бегство от свободы. – М.: Прогресс, 1990. – С. 30–37, 43–51, 58–59.

 

Додаткова

1. Аллахвердов В. Сознание как парадокс. – СПб., 1999. – С. 30–34.

2. Безант А. Изучение сознания: Вклад в психологию. – М.: Алетейа, 1997. – С. 27–34, 85–95, 120–145.

3. Бороздина Л. В. Что такое самооценка? // Психологический журнал. – 1992. – Т. 13. – № 4. – С. 99–100.

4. Рубинштейн С. Л. Самосознание личности и ее жизненный путь // Психология личности. Тексты / Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, А. А. Пузырея. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – С. 127–131.

5. Тараненко Н. В. Аллегории сознания // Практична психологія та соціальна робота. – 1999. – № 6. – С. 5–7; № 7. – С. 15–17.

 

Тема 8. Несвідоме в психіці людини

1. Хто і як вивчав несвідоме до початку ХІХ ст.?

2. Як називаються психологічні течії, основним предметом вивчення яких вважають несвідоме?

3. Побудуйте схеми співвідношення понять “психіка”, “свідомість”, “несвідоме”, “підсвідоме”.

4. Наведіть з власного досвіду приклади неусвідомлених автоматизмів, неусвідомленої установки та неусвідомлених супроводів свідомих дій.

5. Порівняйте надсвідомі та підсвідомі психічні процеси.

6. Дискусія: “Чи свідома форма відображення вища за несвідому?”

ОСНОВНІ ПСИХОЛОГІЧНІ ТЕРМІНИ

Несвідоме, підсвідоме, передсвідоме, надсвідоме, індивідуальне несвідоме, колективне несвідоме, архетип, неусвідомлені автоматизми, первинні автоматизми (автоматичні дії), вторинні автоматизми (автоматизовані дії), установка, моторна установка, перцептивна установка, розумова установка, неусвідомлені супроводи свідомих дій.

НАУКОВА ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Велиев Г. Н. Проблема бессознательного в философии и психологии. Баку: Элм, 1984. С. 13 - 17, 31 - 33, 59 - 98.

2. Выготский Л. С. Психика, сознание, бессознательное // Собр. соч.: В 6 т. Т. 1. М.: Педагогика, 1982. С. 132 - 148. 

3. Гиппенрейтер Ю. Б. Введение в общую психологию. Курс лекций. М.: ЧеРо, 1996. С. 67 - 98.

4. Платонов К. К. Осознанное и неосознанное в свете теории отражения // Бессознательное. Природа, функции, методы исследования: В 4 т. Т. 3 / Под ред. А. С. Прангишвили, А. Е. Шерозия, Ф. В. Бассина. Тбилисси: Мецниереба, 1978. С. 126 - 128.

5. Шерозия А. Е. Психика. Сознание. Бессознательное. Тбилисси: Мецниереба, 1979. С. 17 - 104, 112 - 123, 146 - 154.

6. Симонов П. Сознание, подсознание, сверхсознание // Популярная психология. Хрестоматия / Сост. В. В. Мироненко. М.: Просвещение, 1990. С. 45 - 55.

7. Фрейд З. Психология бессознательного. М.: Просвещение, 1990.

8. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. СПб: Питер Пресс, 1997. С. 111 - 116, 199 - 201.

9. Яценко Т. С. По той бік символіки психомалюнків // Практична психологія та соціальна робота. 1999. № 7. С. 25 – 26.

 

Додаткова

1. Бойко А. Н. Проблема бессознательного в философии и конкретных науках. К.: Вища школа, 1978.

2. Гундертайло Ю. Д. Особистісна міфологія // Практична психологія та соціальна робота. 1998. № 6 – 7. С. 11 - 14.    

3. Ирина В. Г., Новиков А. А. В мире научной интуиции: интуиция и разум. - М.: Наука, 1978. – С. 15–67.

4. Теории личности в западно-европейской психологии. Хрестоматия по психологии личности / Ред.-сост. Д. Я. Райгородский. Самара: Издательский Дом “БАХРАХ”, 1996. С. 85 - 153.

5. Яценко Т. С. По той бік символіки психомалюнків // Практична психологія та соціальна робота. – 1999. – № 7. – С. 25–26.

 

 

КРЕДИТНО-МОДУЛЬНА СИСТЕМА

ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

 

ІІІ