Мова та її звязок з мисленням. Види мови.

Мова – суто людський засіб спілкування в духовному і практичному житті людини і є системою знаків для передавання, приймання і використання інформації. Мова (зовнішня і внутрішня) – це спосіб існування мислення. Людська мова, на відміну від мови знакової взаємодії тварин, оперує поняттями.

Мовлення– це акт вживання людиною мови для спілкування.

Мовне спілкування між людьми завжди здійснюється якоюсь мовою і підкоряється її законам. Ці закони визначають лад мовного спілкування, їхнє порушення утруднює спілкування.

Функції мови: емоційно-виразна, впливу, повідомлення.

Мова людини виконує емоційно-виразну функцію, що відмінна від неосмисленої виразної реакції тварини. Виразний компонент людської мови несе семантичний зміст і сприяє більш повній і глибокій передачі думки. Емоційно-виразна функція дозволяє передавати ставлення людини до того, що вона повідомляє.

Функція впливу людської мови полягає в її здатності спонукати інших людей до дії. Сила такого впливу залежить від змісту і виразності мови. Найбільш наочно функція впливу мови виявляється в наказі, вимозі, проханні, що зобов’язують або спонукають співрозмовника зробити певний вчинок.

Функція повідомлення є проявом основного призначення мови – передавати інформацію. Вона полягає в передачі думок, виражених словами, фразами, невербальними засобами, іншим людям. Завдяки мові люди сприймають і усвідомлюють інформацію, що повідомляється їм. Функція повідомлення яскраво виражається в таких формах мови, як пояснення, виклад, роз’яснення.

Процес обміну думками здійснюється у вигляді усного і письмового мовлення.

Усне мовлення – звучне мовлення, яке сприймається людиною на слух. Воно поділяється на діалогічне та монологічне.

Діалогічне мовлення – мовлення між двома або кількома співрозмовниками.

Монологічне мовлення – це таке мовлення, коли говорить одна особа, а решта слухає, сприймає її промову.

Письмове мовлення – це особливий вид мовлення, що дає змогу спілкуватися з відсутніми співрозмовниками.

Усне та письмове мовлення, які можуть набувати форми діалогу чи монологу, є зовнішнім мовленням.

Внутрішнє мовлення – людина користується ним, коли розмірковує про щось подумки, планує свої дії, не виловлюючись вголос і не записуючи на папері, не контактуючи з людьми.

 

 

1. Уявлення про предмет психології.

2. Поняття про психіку.

3. Зв'язок психології з іншими науками.

4. Основні галузі сучасної психології.

5. Методи дослідження в психології.

6. Напрямки сучасної психології.

7. Зв'язок психології з іншими науками.

8. Коротка історія психології: погляди на природу душі Сократа, Платона та Арістотеля; Демокріта та Епікура.

9. Розвиток психології в період Середньовіччя та Нового часу.

10. Особистість як об’єкт і суб’єкт самотворення.

11. Різноманітність підходів до вивчення та дослідження психології особистості.

12. Психологічна структура особистості.

13. Критерії сформованої особистості.

14. Стадії розвитку особистості за Е. Еріксоном.

15. Поняття «особистість» в концепціях З.Фрейда, К.-Г. Юнга, Е. Фромма, В. …..

16. Уявлення про особистість у вітчизняній психології (О.М.Леонтьєв, С.Л. …..).

17. Співвідношення понять індивід, особистість, індивідуальність.

18. Соціальні та біологічні умови психічного розвитку індивіда.

19. Рушійні сили розвитку особистості.

20. Розвиток самосвідомості в онтогенезі.

21. Виховання, навчання і психічний розвиток дитини.

22. Форми і методи активізації виховання та навчання в сучасній школі.

23. Психологчно-педагогічні аспекти навчання.

24. Загальна характеристика характеру та його структура.

25. Акцентуації характеру.

26. Темперамент та його характеристика.

27. Властивості темпераменту.

28. Емоційно-вольова діяльність людини.

29. Емоції та почуття. Порівняльна характеристика.

30. Різновиди емоцій та почуттів.

31. Воля як складний психологічний феномен. Різновиди вольових актів.

32. Загальне уявлення про діяльність в психології.

33. Психологічний аналіз діяльності.

34. Цілі та мотиви діяльності.

35. Структура та види діяльності.

36. Психічні стани та властивості.

37. Загальне уявлення про пізнавальні процеси.

38. Відчуття як основа сенсорно-перцептивної організації людини.

39. Класифікація відчуттів.

40. Сприйняття та його властивості.

41. Уявлення як пізнавальний процес.

42. Увага як пізнавальний процес.

43. Функції та властивості уваги.

44. Значення уваги в життєдіяльності людини.

45. Види уваги. Умови ефективного функціонування кожного з видів уваги.

46. Загальне уявлення про пам'ять як пізнавальний процес.

47. Класифікація видів пам'яті.

48. Умови ефективного функціонування пам'яті.

49. Загальні характеристики мислення.

50. Класифікація видів мислення.

51. Розумові операції.

52. Індивідуальні особливості процесу мислення.

53. Мова та її зв'язок з мисленням. Види мови.