Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Тема 1. Предмет і метод політології.Стр 1 из 3Следующая ⇒
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА на 2011-2012 н.р.
ПОЛІТОЛОГІЯ
для спеціальності 7.060101 „Правознавство”
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН КУРСУ
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Політологія – це наука про політику і її явища, котрі розглядаються в цілісності і єдності в процесі змін, тобто наука про світ політики. Політика нерозривно пов'язана з такими явищами, як конфлікт (conflict) і співробітництво (cooperation). Cуть політики часто вбачають у процесі розв'язання конфліктів – процесі, який так чи інакше примиряє розбіжності в думках і інтересах. Однак, помітно, що й при такому, гранично широкому, підході політику все-таки краще розуміти не стільки як розв'язання конфліктів, скільки як пошук шляхів до їхнього вирішення, оскільки, зрозуміло, аж ніяк не всі конфлікти в суспільстві вирішуються або можуть бути вирішені. Отже, при неминучості, з одного боку — суспільної різноманітності (ми все ж не схожі один на одного), а з іншого — дефіцитності суспільних ресурсів (усього на всіх ніколи не вистачає), політика завжди буде невід'ємною частиною людського суспільства. Слово «політика» розуміється у двох основних значеннях. У широкому сенсі – це сфера суспільного життя, яка має справу з управлінням. Так можна говорити про сімейну політику, політику в галузі освіти, спорту і т.д. У рамках політології нас буде цікавити політика у вузькому значенні цього слова, а саме: сфера громадського життя, що має справу з управлінням державою. Політика в цьому значенні існувала не завжди, а виникла з появою держави як соціального інституту. «Політика не наука — це мистецтво», — у свій час заявив, якщо вірити легенді, канцлер Німеччини Бісмарк. Мистецтво, яке мав на увазі Бісмарк, є мистецтвом державного управління, здійснення державного контролю над суспільством.
Ототожнення політики й держави пояснює те, чому в очах суспільства політична діяльність настільки часто з'являється в сугубо негативному світлі, а про політиків висловлюються часом досить і досить нешанобливо. Відбувається це саме тому, що повсякденна свідомість схильна ставити знак рівності між сферою політики і справами тих або інших державних діячів. Оскільки індивідові в цій філософії завжди приписується та або інша зацікавленість сугубо особистого характеру, політична влада, виходить, свідомо псує людину, тому що ті, хто «при владі», завжди будуть використовувати своє місце у власних цілях і за рахунок інших людей. Своє найбільш відоме вираження ці уявлення одержали в афоризмі лорда Актона (1834—1902): «Усяка влада розбещує, — абсолютна влада розбещує абсолютно». Що ж, на це можна й заперечити: ніхто, включаючи й прихильників даного погляду, не стане заперечувати «неминучості» і необхідності політики в суспільному житті. Можна як завгодно довго говорити про віроломність політиків, — суспільство, нехай і неохоче, зрештою погодиться з тим, що без них не обійтися. Без якогось механізму розподілу ресурсів і благ почнеться «громадянська війна всіх проти всіх», як про те писали ще перші теоретики «суспільного договору». Справа, отже, не в тому, щоб «позбутися політиків» і «скасувати політику», а в тому, щоб ввести все це в рамки суспільного контролю, щоб ніхто не зловживав урядовою владою.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН Вечірня |
Заочна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
№ п/п | Тема | Лекції (год) | Практичні (год) |
Самостійна робота (год) | Лекції (год) | Практичні (год) | Самостійна робота (год) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1. | Предмет і метод політології | 2 | 1 | 3 | - | - | 5 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2. | Історія політичних теорій Стародавнього світу і Середньовіччя | 2 | 1 | 2 | 1 | 1 | 6 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
3. | Розвиток політичної думки в Україні. | 2 | 1 | 2 | 1 | - | 2 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
4. | Політичні ідеології сучасності | 1 | 1 | 1
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
5. | Політична влада. Політика як суспільне явище. | 2 | 1 | 1 | 1 | - | 5 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
6. | Політичний режим. | 2 | 1 | 1 | - | - | 2 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
7 | Політичний процес. Міжнародні відносини. | 1 | 1 | 2,5 | 1 | 3 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
8. | Політична глобалістика | 1 | 1 | 2,5 | 1 | 3 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
9. | Політична еліта та політичне лідерство. | 2 | 1 | 4 | - | - | 4 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
10. | Політична система суспільства. Політична система України. | 2 | 1 | 6 | 1 | 1 | 7 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
11. | Держава у політичній системі суспільства. | 2 | 1 | 4 | - | - | 3 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
12. | Громадянське суспільстві. | 2 | 1 | 2 | 1 | - | 8 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
13. | Політичні партії та партійні системи. | 1 | 1 | 4 | - | - | 7 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
14. | Демократія як спосіб формування політичної системи суспільства. | 1 | 1 | 5 | 1 | - | 6 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
15. | Політична культура суспільства. | 2 | 1 | 5 | - | - | 8 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
16. | Політична свідомість суспільства. | 4 | 2 | 6 | - | - | 11 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
17. | Політична поведінка та політична участь. | 2 | 3 | 2 | 1 | 1 | 8 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
18. | Політичні конфлікти | 1 | 3 | 1 | - | - | 8 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Всього: | 32 | 22 | 54 | 8 | 4 | 96 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
4. ЗМІСТ ПРОГРАМИ ЗА ТЕМАМИ ЛЕКЦІЙ
Тема 6. Політичний режим.
1. Сутність політичного режиму та його типи.
2. Характерні ознаки тоталітарного режиму.
3. Характерні ознаки авторитарного режиму.
4. Характерні ознаки демократичного режиму.
5. Політичний режим сучасної України.
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Теми для рефератів:
ü Характеристика ідеологічних течій, які мали місце на територіях сучасної України.
ü Сучасна ідеологічна палітра України: дані по регіонам та категоріям населення, які є прибічниками тої чи іншої ідеології.
ü Доповідь: Якої ідеології дотримуєтеся Ви? Обґрунтуйте, чому.
Тема 6. Політичний режим.
1. Поняття та типологія політичного режиму.
2. Тоталітарний політичний режим.
3. Авторитарний політичний режим.
4. Демократичний політичний режим.
Теми рефератів.
ü Демократія як політичний режим: негативні та позитивні ознаки.
ü Особливості сучасного політичного режиму України.
ü Доповідь: Який тип політичного режиму найкращий для України в даний момент її історичного шляху? Який політичний режим буде найбільш ефективним для неї в майбутньому?
Теми рефератів:
ü Тенденції та проблеми розвитку політичних процесів.
ü Політична стабільність та зміни політичної стабільності.
Теми рефератів:
ü Толерантність як інструмент досягнення консенсусу.
ü Цивілізаційний вимір України (до якої цивілізації належить Україна?)
Теми рефератів:
ü Сучасні політичні конфлікти в Україні: способи подолання.
ü Доповідь: Ваші рекомендації по стабілізації політичної ситуації в Україні та світі.
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
на 2011-2012 н.р.
ПОЛІТОЛОГІЯ
для спеціальності 7.060101 „Правознавство”
Розробив проф. Богданов В.С. Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри протокол № від __________ 2011 р. Розглянуто та схвалено навчально-методичною радою Навчально-консультаційного центру НУ «ОЮА» у м. Черкаси протокол № __1__ від „ _03__ ” _вересня 2011 р. Черкаси – 2011 |
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН КУРСУ
Форма навчання | Курс | Семестр | Лекції | Практичні (семінарські) | Всього ауд. год. | Курсові роботи | Контрол. роботи | Установ.лекції | Самостійна робота | Всього годин | Іспит | Залік |
Вечірня | 2 | 4 | 32 | 22 | 54 | 54 | 108 | 4 | ||||
Заочна | 2 | 4 | 8 | 4 | 12 | 4 | 96 | 108 | 4 |
|
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Політологія – це наука про політику і її явища, котрі розглядаються в цілісності і єдності в процесі змін, тобто наука про світ політики. Політика нерозривно пов'язана з такими явищами, як конфлікт (conflict) і співробітництво (cooperation). Cуть політики часто вбачають у процесі розв'язання конфліктів – процесі, який так чи інакше примиряє розбіжності в думках і інтересах. Однак, помітно, що й при такому, гранично широкому, підході політику все-таки краще розуміти не стільки як розв'язання конфліктів, скільки як пошук шляхів до їхнього вирішення, оскільки, зрозуміло, аж ніяк не всі конфлікти в суспільстві вирішуються або можуть бути вирішені. Отже, при неминучості, з одного боку — суспільної різноманітності (ми все ж не схожі один на одного), а з іншого — дефіцитності суспільних ресурсів (усього на всіх ніколи не вистачає), політика завжди буде невід'ємною частиною людського суспільства.
Слово «політика» розуміється у двох основних значеннях. У широкому сенсі – це сфера суспільного життя, яка має справу з управлінням. Так можна говорити про сімейну політику, політику в галузі освіти, спорту і т.д. У рамках політології нас буде цікавити політика у вузькому значенні цього слова, а саме: сфера громадського життя, що має справу з управлінням державою. Політика в цьому значенні існувала не завжди, а виникла з появою держави як соціального інституту. «Політика не наука — це мистецтво», — у свій час заявив, якщо вірити легенді, канцлер Німеччини Бісмарк. Мистецтво, яке мав на увазі Бісмарк, є мистецтвом державного управління, здійснення державного контролю над суспільством.
Ототожнення політики й держави пояснює те, чому в очах суспільства політична діяльність настільки часто з'являється в сугубо негативному світлі, а про політиків висловлюються часом досить і досить нешанобливо. Відбувається це саме тому, що повсякденна свідомість схильна ставити знак рівності між сферою політики і справами тих або інших державних діячів. Оскільки індивідові в цій філософії завжди приписується та або інша зацікавленість сугубо особистого характеру, політична влада, виходить, свідомо псує людину, тому що ті, хто «при владі», завжди будуть використовувати своє місце у власних цілях і за рахунок інших людей. Своє найбільш відоме вираження ці уявлення одержали в афоризмі лорда Актона (1834—1902): «Усяка влада розбещує, — абсолютна влада розбещує абсолютно». Що ж, на це можна й заперечити: ніхто, включаючи й прихильників даного погляду, не стане заперечувати «неминучості» і необхідності політики в суспільному житті. Можна як завгодно довго говорити про віроломність політиків, — суспільство, нехай і неохоче, зрештою погодиться з тим, що без них не обійтися. Без якогось механізму розподілу ресурсів і благ почнеться «громадянська війна всіх проти всіх», як про те писали ще перші теоретики «суспільного договору». Справа, отже, не в тому, щоб «позбутися політиків» і «скасувати політику», а в тому, щоб ввести все це в рамки суспільного контролю, щоб ніхто не зловживав урядовою владою.
|
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
Вечірня
Заочна
Самостійна робота (год)
2
2
1
1
1
2,5
2,5
4
6
4
2
4
5
5
6
2
1
54
4. ЗМІСТ ПРОГРАМИ ЗА ТЕМАМИ ЛЕКЦІЙ
Тема 1. Предмет і метод політології.
1. Політологія як наука і навчальна дисципліна.
2. Об`єкт і предмет вивчення політології.
3. Методологія політології. ЇЇ функції та завдання.
4. Закони та категорії політології.
5. Поняття політики, основні підходи до її розуміння
Тема 2. Історія політичних теорій Стародавнього світу (3000 до Р.Х. — 400 (зруйнування Риму)), Середньовіччя (400—1500 (відкриття Америки)), Нового (1500—1800 (Французька революція), 1800—1914 (Перша світова війна)) і Новітнього часу (1914 — сьогодення).
1. Зародження політичної думки в країнах Стародавнього Сходу.
2. Розвиток політичних теорій у Стародавній Греції та Стародавньому Римі.
|
3. Політичні доктрини Середньовіччя.
4. Політичні доктрини епохи Відродження.
5. Ідейно-політичні течії Нового та Новітнього часу.
| Поделиться: |
Читайте также:
Последнее изменение этой страницы: 2021-01-14; просмотров: 40; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!
infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.193.129 (0.056 с.)