Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Письмова мова як об’єкт криміналістичного дослідження
Письмова мова - це вираження думок людини за допомогою різних засобів мови (синтаксису, орфографії, лексики, пунктуації, стилістики). Письмова мова кожної людини відрізняється стилем викладання, словниковим складом, загальним рівнем грамотності. Для письмової мови людини характерними є індивідуальність і відносна сталість.об'єктом вивчення почеркознавства є почерк людини, а авторозпавства - письмова мова людини.За почерком криміналістика вчить і допомагає встановлювати виконавця тексту (рукописного) чи окремих його реквізитів, а за письмовою мовою - автора як рукописного, гак і іншим способом викопаного тексту документа. Відмінність писемного від інших способів фіксації мови по-лягає в тому, що думки та мова людини відображаються у вигляді літер, символів, знаків. Своєю чергою, в письмі визначають дві сторони: змістовну та графічну. Змістовна сторона письма - це письмова мова, а графічна -це почерк. Письмова мова - зміст документа, який характеризується специфікою мовно-змістовних засобів. Почерк - система автоматизованих рухів, які використовуються для виконання письма. Ознаки письмової мови поділяються на: • Загальні ознаки письмової мови. • Окремі (або індивідуальні) ознаки письмової мови. Загальні ознаки характеризують письмову мову людини в цілому; вони притаманні всім людям що вміють письмово ви-словлювати свої думки, дає змогу попередньо диференціювати авторів рукописів чи машинописних текстів перш за все за сту-пенем володіння письмовою мовою. До загальних ознак відносять: • загальний зміст документа; • рівень володіння письмовою мовою або ступінь грамотності (тобто граматичні ознаки); • лексичні ознаки; • стиль викладу (стилістичні ознаки); • ознаки просторової орієнтації (топографічні ознаки письмової мови); • ознаки загального рівня розвитку автора письмової мови. Загальний зміст документа - його суть та сенс. Виходячи із загального змісту документа можна виснувати про: - умови, за яких складався документ; - мотиви, якими керувався автор; - цільове призначення документа; - інтереси, які враховувалися під час складання документа; - ступінь обізнаності автора щодо конкретних фактів. Усе це сприяє попередньо (наближено, а подеколи точно якщо є відомості
зі змісту про автора, які можна перевірити тощо) робить можливим визначити коло осіб серед яких доцільно шу-кати автора. Граматичні ознаки відображають ступінь дотримання автором системи граматичних норм мови, яких його свого часу навчали у школі чи іншим способом. Засвоєння (навчання) гра-матичного ладу мови відбувається поступово з дитинства через повторення мови дорослих, навчання у школі нормативної гра-матики та самоосвіту. Граматичні ознаки поділяють на: - орфографічні; - синтаксичні; - пунктуаційні. Загальний рівень грамотності може бути: - високим - за відсутності орфографічних, синтаксичних помилок та обгрунтованого розставлення розділових знаків; - середнім - за відсутності грубих помилок у нескладних ви-падках правопису, але їх наявності у складних; - низьким - за наявності численних орфографічних, синтак-сичних і пунктуаційних помилок, не обов'язково у складних ви-падках. Лексичні ознаки є відображенням у змісті документа мовних засобів письма, якими володіє автор, виражаючи свої думки в рукоиисі чи машинописному тексті. Стиль викладу (стилістичні ознаки) письмової мови -це сукупність використання лексичних, фразеологічних і зо-бражувальних засобів мови; манера викладення думок, зворотів у реченні, синтаксичній структурі, структурі фраз і побудові тексту в цілому. Топографічні ознаки (розташування тексту і його частин на папері, тобто ознаки просторової орієнтації засобів письма), а також інші незначні звички письмової мови Отже, аналізом загальних та окремих ознак письмової мови як носіїв криміналістично значущої інформації під час установлення автора документа може бути наближено виснувано про: - стать автора; - національність; - вік, професію (спеціальність); - місце праці, місце проживання; - за певних умов - партійність; - наявні хворобливі стани чи хронічні захворювання; - інші характерні ознаки особи.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-01-14; просмотров: 65; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.219.86.155 (0.005 с.) |