Про Державну прикордонну міліцію

Про Державну прикордонну міліцію

                                                                      

 

 

Цей Закон визначає правові засади організації та діяльності Державної прикордонної міліції, її структуру, права та обов'язки, завдання та функції

РОЗДІЛ I.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Стаття 1. Визначення основних термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

органи внутрішніх справ України – це єдина система органів державної влади, що підпорядковуються Міністру внутрішніх справ України, на які Конституцією України і законами України покладені функції забезпечення правопорядку, громадської безпеки, цивільного захисту населення, охорони державного кордону та контролю за окремими сферами соціальної організації суспільства;

Державна прикордонна міліція – це система озброєних служб та підрозділів органів внутрішніх справ, які виконують завдання щодо контролю за в’їздом та виїздом громадян України, іноземців та осіб без громадянства, забезпечують громадський порядок та громадську безпеку, попередження, виявлення, припинення і розкриття злочинів, виявлення і припинення адміністративних правопорушень на території пунктів пропуску через державний кордон України та у межах контрольованих прикордонних районів;

Державна прикордонна служба України – правоохоронний орган спеціального призначення на який покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні;

державний кордон України - є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору;

окремий контрольно-пропускний пункт - оперативно-службова ланка Державної прикордонної міліції, на яку покладається здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України громадян України, іноземців та осіб без громадянства, транспортних засобів, вантажів та іншого майна;

пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна;

контрольовані прикордонні райони - це спеціально виділена територія Кабінетом Міністрів України в межах території району, міста, селища, сільради, прилеглої до державного кордону України або до узбережжя моря, що охороняється органами Державної прикордонної служби України.

 

Стаття 3. Основні принципи діяльності Державної прикордонної міліції

Основними принципами діяльності Державної прикордонної міліції є:

пріоритет та дотримання прав і свобод людини та громадянина;

законність;

гуманізм;

соціальна справедливість;

єдиноначальність та колегіальність при прийнятті рішень;

гласність та відкритість для демократичного цивільного контролю;

неупередженість щодо громадян та їх расової, релігійної чи політичної належності;

професійна компетентність;

позапартійність;

взаємодія з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, громадянами, неурядовими та міжнародними організаціями правоохоронної та правозахисної спрямованості при здійсненні покладених на Державну прикордонну міліцію завдань.

 

Стаття 5. Взаємодія Державної прикордонної міліції з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами, громадянами та їх об'єднаннями

Державна прикордонна міліція взаємодіє з іншими правоохоронними, державними органами у порядку та на засадах, визначених законами України, керуючись при цьому указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України, а також прийнятими на їх основі спільними актами Державної прикордонної міліції та інших державних органів.

Державна прикордонна служба України та інші органи виконавчої влади зобов'язані взаємодіяти з Державною прикордонною міліцією у порядку, що визначається їх спільними актами.

Державна прикордонна міліція має право для виконання покладених на нього завдань залучати громадян України, іноземців та осіб без громадянства, за їх згодою, до співробітництва у порядку, встановленому законами, що регулюють профілактичну та оперативно-розшукову діяльність. Примусове залучення громадян до співробітництва з Державною прикордонною міліцією забороняється.

 

РОЗДІЛ II.

РОЗДІЛ III.

ПОВНОВАЖЕННЯ

РОЗДІЛ V.

РОЗДІЛ VI.

 ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ МІЛІЦІЇ

РОЗДІЛ VII.

РОЗДІЛ VIII.

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності через один рік з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України:

1) у трьохмісячний строк:

вирішити питання, пов'язані з утворенням Державної прикордонної міліції, за рахунок відповідних підрозділів правоохоронних органів;

розробити та затвердити нормативно-правові акти, передбачені цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;

2) у дванадцятимісячний строк:

забезпечити передачу Міністерством внутрішніх справ України та Державною прикордонною службою України до Державної прикордонної міліції відповідних адміністративних будинків, транспортних засобів, засобів зв'язку і матеріально-технічного забезпечення, озброєння, спеціальних засобів захисту, іншого необхідного майна та інформаційної бази, які закріплені за ними станом на момент прийняття цього Закону.

Про Державну прикордонну міліцію

                                                                      

 

 

Цей Закон визначає правові засади організації та діяльності Державної прикордонної міліції, її структуру, права та обов'язки, завдання та функції

РОЗДІЛ I.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ