Політичний прогноз і футурологія

Прогнозування у політиці— відносно самостійна сфера соціального прогнозування. Це спеціальне наукове дослідження перспектив розвитку політичного життя, його процесів, подій і явищ. Політичне прогнозування — обов'язкова умова успішної політичної діяльності. Воно передбачає вироблення політичного прогнозу, суджень про майбутнє в політичному процесі.

Наука розрізняє різні за типом і періодом прогнозування. Зокрема, виділяють безпосереднє, оглядне, віддалене прогнозування. Найбільш вірогідні прогнози можливі на безпосереднє майбутнє (стосовно результатів виборів, розвитку політичної системи тощо). Прогнозування оглядного майбутнього має в основному характер правдоподібності. Віддалене майбутнє передбачити можна тільки у приблизних підходах. Вирізняють внутрішньополітичне й зовнішньополітичне прогнозування. До першого належать дослідження, які передбачають виявлення перспективних тенденцій розвитку суспільства.

Зовнішньополітичне прогнозування стосується галузі міжнародних відносин, зовнішньої політики, розвитку світових політичних інституцій. Прогнози у цій сфері мають виявити основні тенденції (найбільш вірогідні, оптимальні й найменш вірогідні). Прогнози перспектив розвитку політичних процесів і явищ включають пошукові й нормативні прогнози.

За періодами прогнозування виділяють більш детальні терміни: оперативне (до 1 місяця), короткострокове (від 1 місяця до 1 року), середньострокове (від 1 до 5 років), довгострокове (від 5 до 15 років), надстрокове (період понад 15-20 років).

Наука вичленяє такі основні етапи політичного прогнозування:

- передпрогнозна ситуація;

- прийняття рішення і визначення термінів, ресурсів, учасників;

- збір і систематизація даних прогнозування;

- розробка моделей і вибір базової моделі;

- побудова пошукової моделі;

- створення нормативної моделі;

- вироблення прогнозів;

- верифікація прогнозів;

- вироблення рекомендацій до подальших прогнозів.

Політичне прогнозування використовує багато методів. Серед найбільш застосовуваних виділяють п'ять основних груп:

1. Екстраполяція (від латинського extra - понад, поза; polio -виправляю, змінюю). Метод визначає тенденції, дотримуючись припущення про безперервність розвитку більшості процесів і явищ політичного життя.

2. Історична аналогія - виявляє закономірності й тенденції розвитку історичних процесів.

3. Експертні оцінки - оцінки фахівцями найбільш вірогідних вирішень проблем.

4. Моделювання. Метод вивчає не самі об'єкти прогнозування, а тільки їх моделі. Такі моделі поділяють на статистичні, динамічні, матеріальні, ідеальні (уявні), математичні, комп'ютерні, ігрові тощо.

5. Сценарії майбутнього як гіпотетичні картини й образи майбутніх суспільств, держав і планети. Сценарії дають можливість передбачити можливі проблеми розвитку і планувати випереджаючі альтернативні рішення. Сценарії, що базуються на науковій основі дозволяють передбачати можливий політичний розвиток країн, регіонів і планети в цілому.

Політичне прогнозування має низку функцій: гносеологічну, евристичну, запобіжну, нормативну, інтегративну, комунікативну, попереджувальну та ін.

Футурологія — галузь теоретичних досліджень, наукових знань, соціальних прогнозів і уявлень про майбутнє людства.

З розвитком футурології виникає потреба докладного її визначення. Так, наприклад, німецький соціолог К.Штейнбух дійшов висновку, що футурологія — це ціла галузь наукової діяльності, "яка дає нам інформацію про майбутні технічні і суспільні ситуації". Р. Юнгк вважав, "що дослідження, які ставлять за мету вивчення майбутнього, можна визнати науковими лише тоді, коли вони піддають сумніву свій предмет, визначають свої межі і пропонують лише гіпотези про розвиток майбутнього"11. Більш конкретне визначення футурології дає Г.Шішкоф. "Футурологія,— пише він,— це дисципліна, яка повинна формувати майбутнє, а також визначати впливи всіх факторів людської діяльності".

Функції футурології

Футурологія виникла як результат великої кількості досліджень спеціальних дисциплін. Основною її функцією спочатку було визначення економічного розвитку, прогнозування результатів реформ в економіці. Так, наприклад, один з німецьких футурологів, працівник фірми "Фольксваген" В.Хольсте так визначив функції футурології: "Промисловість чекає від футурологічних досліджень таких результатів, які можуть бути використані в економіці".

Трохи ширше формулюють функції футурології Г.Кан і А.Вінер. Па думку цих соціологів, ці функції мають бути такими:

а) формувати в свідомості робітників пріоритет загальнолюдських почуттів відносно класових;

б) передбачати, як буде йти процес входження представників робітничого класу в структури влади;

в) розкривати тенденції безперспективності соціалістичної теорії і практики.

Аналізуючи роботи західноєвропейських соціологів, які схильні до футурології, можна Помітити дві тенденції:

а) спроби дати загальне бачення майбутнього розвитку людства як в цілому, так і кожного суспільства зокрема;

б) спроби вказати на небезпечні процеси в розвитку суспільства сьогодні, завтра, в майбу

Завдання футурології

В роботах футурологів (наприклад, О.К.Флехтгейма) визначаються актуальні завдання, які стоять перед футурологією:

- виключення війни з життя людства і утвердження миру на Землі;

- боротьба з голодом і бідністю;

- стабілізація демографічної ситуації;

- боротьба з пригнобленням людини;

- сприяння демократизації держави і суспільства;

- боротьба з хижацькою експлуатацією природи;

- охорона природи і людини;

- створення нового, творчого типу людини.

Футурологічних праць на Заході велика кількість. Навряд чи хтось візьме на себе сміливість на основі будь-якої ознаки (чи групи ознак) виділити напрями, течії тощо. Подібні спроби були. Вчені колишньої НДР, Польщі намагалися якось систематизувати футурологічні концепції, але вони зазнали невдачі і дійшли висновку, що зробити це практично неможливо, оскільки світ швидко змінюється, а водночас змінюються й акценти футурології. Але сутність її як узагальнюючої суспільної теорії та здатність (функції) передбачати, координувати, планувати і т.д., розвиток суспільства в цілому і конкретних його складових залишається постійною.