Символізм, вітаїстичність, поліфонізм та новаторство — основні риси поезії П. Тичини.

Експерсіонізм (від франц. expresson — вираження) — літературно-мистецька стильова тенденція авангардизму.

Вітаїстичність — основні тенденції української поезії 1920-х років. Це риса, що була притаманна модерністській літературі перших десятиліть ХХ ст. Походить від латинського Vita, що значить «життя». Вивлялася в погляді на стихію життя як першооснову усіх світових процесів. У літературі призвела до формування «романтики вітаїзму» (намагання перетворювати світ, формувати сильну особистість.

Кларнетизм — світоглядно-естетична концепція Павла Тичини, унікально виражена за допомогою багатьох поетичних засобів: звукових (асонанс, алітерація, звуконаслідування, анафора й епіфора), зорових (епітет, метафора, індивідуально-авторські слова), формальних (розміщення строф і рядків у них) тощо. Термін, запропонований Ю.Лавріненком та В. Баркою для позначення стильової якості синтетичної лірики раннього П. Тичини й походить від назви його збірки «Сонячні кларнети» (1918).

Кларнетизм указує на «активно ренесансну одушевленість життя» (Ю. Лавріненко). Синтетичне мислення схильного до «кольорового слуху» та «слухового кольору» П. Тичини («Арфами, арфами…», «Гаї шумлять…», «Пастелі» та ін.) зумовлювало одночасну «мальовничу музичність» і «музичну мальовничість» його лірики. Водночас кларнетизм виявився містком, що перекидався від ідейно-естетичних, почасти врізнобіч спрямованих пошуків попередніх поколінь до синтетичного типу мислення, що не вкладалося в жодну стильову течію. Так, органічний для П. Тичини символізм переплітався з елементами авангардизму, імпресіонізму, імажинізму, про що поет писав у щоденнику, а разом з тим — і неоромантизму, неореалізму та необароко. Вплив тичининського кларнетизму на українську літературу XX ст. виявився одним із визначальних.

ВИСНОВКИ:

1. Найголовніша ознака поезій збірки «Сонячні кларнети»

 Найголовнішою ознакою поезій є тонке спостереження навколишнього світу, замилування його гармонією. А ще — несподіваність першовідкриття.

 Побачити все довкола ніби вперше — на це здатний не кожен. Так дитина відкриває світ… Душа поета теж дитина, сповнена любов’ю і захопленням.

 У поетичному сплаві «Сонячних кларнетів» поєднані розповідь, музика, спів, живопис — усе, що було близьким натурі поета. Кожна картина — жива, радісна, інтонаційно багата. І все ж тут переважає музичне світовідчуття. Василь Стус у книжці «Феномен доби» наводить слова А. Ніковського: «З духу музики зародилася ця лірика»).

2. Особливості творчої манери, поетичного новаторства П. Тичини

ü Надзвичайно висока, порівняно з попередниками й сучасниками, образність відтворення світу.

ü Створення разом з іншими поетами світової літератури (Поль Верлен, Лайнер Марія Рільке, Артур Рембо) нової поетичної мови ХХ ст.

ü Своєрідне порівняння фольклоризму та модернізму.

 Домашнє завдання

1. Вивчити напам’ять: «Ви знаєте, як липа шелестить…»

2. Опрацювати матеріал уроку, знати біографію П.Тичини, вміти аналізувати його вірші.

3. Підготувати відповідь на питання, що виноситься на диференційований залік:

Павло Тичина. Наскрізна оптимістична тональність, життєствердна настроєвість (зб. «Сонячні кларнети»). Вiрш напам’ять.

 

Дата	24 квітня 2020 г.
№ урока по расписанию	8
Группа	1 жз
Дисциплина	Українська література
№ урока по плану	46
Тема	Літературний авангард. Михайль Семенко (Михайло Васильович Семенко) “Бажання”, “Місто”, “Запрошення”
Источник информации	Навчальний матеріал до уроку
Домашнее задание	Опрацювати матеріал уроку, знати біографію М.Семенка, уміти аналізувати його вірші.
Форма выполнения	Запис у зошити
Срок предоставления выполненного задания	До 28 квітня

 

НАВЧАЛЬНИЙ М АТЕРІАЛ ДО УРОКУ

ПЛАН ВИВЧЕННЯ ТЕМИ

 

1. Авангардні тенденції в українській поезії 1920-х років.

2. Михайль Семенко. Короткі відомості про поета.

3. Футурист, сміливий експериментатор.

4. Урбаністичні мотиви його лірики, їхня змістова новизна, деструкція класичної форми (“Бажання”, “Місто”, “Запрошення”).

Теорія літератури: авангард, футуризм, деструкція.

Практичне заняття:

1. Розповісти про авангардні експерименти поезії 1920-х років, їхній новаторський, пошуковий характер.

2. Виразне читання віршів.

3. Виокремити основні мотиви віршів, головну думку, схарактеризувати настрій, ритм.

4. Пояснити розуміння термінів “авангард”, “футуризм”, «деструкція», значення творчості М.Семенка.