Неявні визначення та їх види

Існує цілий ряд визначень, які не мають форми тотожності дефінієндума і дефінієнсу. У них смисл деякого терміна виводиться (встановлюється) із системи відношень цього терміна до інших термінів у деякому контексті. Такі визначення в логіці отримали назву неявних визначень.

Загальну схему визначень такого гатунку запропонувати неможливо, з огляду на дуже широке тлумачення дефінієнсу і дефінієндуму, як деякого контексту.

Існує декілька видів неявних визначень. Серед них найчастіше вживаними є звичайні контекстуальні визначення, остенсивні визначення і аксіоматичні визначення.

Звичайні контекстуальні визначення — це такі визначення, в яких контекстом виступає звичайний уривок будь-якого тексту. Наприклад, коли ми чуємо під час розмови якесь невідоме нам за своїм значенням слово, то можемо не уточнювати його, а намагаємось встановити

152

1. Правило співмірності: дефінієндум і дефінієнс повинні бути взаємозамінюваними, тобто їх обсяги повинні бути однаковими.

Порушення правила співмірності спричиняє помилки надто широкого й надто вузького визначення.

Помилка надто широкого визначення виникає у випадку, коли обсяг дефінієнса є ширшим, ніж обсяг дефінієндума. Прикладом цієї помилки служить визначення: «Логіка — це наука, що вивчає мислення людини». Дійсно, обсяги понять «логіка» і «наука, що вивчає мислення людини», не є тотожними з огляду на існування (окрім логіки) цілої низки дисциплін, що вивчають мислення людини: філософії, психології, фізіології вищої нервової діяльності і т. ін.

Помилка надто вузького визначення виникає у випадку, коли обсяг дефінієнса є вужчим, ніж обсяг дефінієндума. Наприклад: «Логіка — це наука, що вивчає поняття». У такому визначенні обсяг поняття «логіка» (дефінієндума) буде ширшим, ніж обсяг дефінієнса, бо логіка не обмежується вивченням лише понять.

2. Правило заборони кола у визначенні: визначення не повинно
утворювати коло. Сутність помилки, яка виникає при порушенні
цього правила, така: дефінієндум визначається через дефінієнс, а
останній, в свою чергу, визначається через дефінієндум. Наприклад:
«Право — це наука, яка вивчає правові відносини», а «Правові відносини
— це відносини, які вивчає право».

Розглянута помилка в логіці отримала назву -«коло у визначенні».

її різновидом є ще один вид помилок, які називаються «тавтолагіями», або «те саме через те саме*. Сутність таких логічних помилок полягає у тому, що дефінієндум і дефінієнс виражаються однаковими словами. Наприклад: «Життя — це життя», «На війні як на війні».

3. Правило однозначності: визначення повинне бути чітким, ясним
однозначним. Мається на увазі використання у визначенні лише таких
виразів, які відомі і зрозумілі для тих, на кого дане визначення
розраховане. Бажаним є також відсутність у визначеннях метафор і
образних порівнянь. Наприклад, поняття «пролегомени» можна

157

Тема 7: Основи теорії аргументації Основні терміни:

Аргументація, теза, аргументи, демонстрація, суперечка, пропонент, опонент, аудиторія, дискусія, диспут, полеміка, дебати, суперечка заради істини, суперечка заради переконання, суперечка заради перемоги, суперечка заради суперечки, усна суперечка, письмова суперечка, суперечка-монолог, суперечка-діалог, суперечка-полілог, доказова аргументація, недоказова аргументація, пряма аргуметація, непряма аргументація, критика, спростування, критика тези, критика аргументів, критика демонстрації, правила щодо аргументації/критики, помилки щодо аргументації/критики, хитрощі щодо аргументації/критики.

7.1. Поняття про аргументацію. Структура аргументації

У найбільш широкому смислі слова термін «аргументація» можна визначити як процес обгрунтування людиною певного положення (твердження, гіпотези, концепції) з метою переконання в його істинності, слушності.

Обгрунтування може бути здійснене різними способами.

По-перше, положення можуть бути обгрунтовані шляхом безпосереднього звертання до дійсності (експеримент, спостереження тощо). Саме такий спосіб дуже часто застосовується у природничих науках.

По-друге, обгрунтування може бути здійснене за допомогою вже відомих положень (аргументів) шляхом побудови певних міркувань (доказів). У цьому випадку людина також певним чином звертається до дійсності, але вже не безпосередньо, а опосередковано. Такий спосіб переважно притаманний гуманітарним наукам.

У курсі логіки вивчається саме аргументація другого роду. Це означає, що предметом подальшого розгляду буде процес обгрунтування, обстоювання певного положення (твердження, гіпотези, концепції) на підставі використання інших положень.

У структурі аргументації такого типу відрізняють тезу, аргументи та форму.

156

предмет від іншого (подібного до нього) предмета. Прикладом може служити ситуація розшуку людей, коли фіксуються якісь особливі прикмети певної людини.

Цей матеріал ви можете подивитися більш докладно у підручнику Хоменко І.В. "Логіка - юристам". - К., 1997. - С.203-218 (теорія), 315-320 (практика).

Контрольні запитання

і. Що таке узагальнення понять? Чи існує межа узагальнення?

2. Що таке обмеження понять? Чи існує межа обмеження?

3. Що таке поділ? Яка структура поділу?

4. Які види поділу ви знаєте?

5. Які правила поділу ви знаєте? Перерахуйте помилки, що можуть
припускатися в поділі, наведіть праклади.

6. Як можна визначити операцію визначення?

7. Які види визначень ви знаєте?

8. Що таке дефінієндум та дефінієнс?

9. Чим відрізняються явні визначення від неявних?

10.Які види явних визначень ви знаєте? Наведіть приклади.

11.Які види неявних визначень ви знаєте? Наведіть приклади.

12.Які прийоми, подібні до визначень, вам відомі?

Для вивчення теми "Поняття" ви можете також застосувати таку

літературу:

Брюшинин В.Н. Практический курс логики для гуманитариев, -

М..1996. - С.32-105;

Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика. - М., 1998. - С. 180-276;

Ивин А.А. Логика. - М., 1999. - С.25-58;

Ивлев Ю.В. Логика. - М., 1998. - С.135-157;

Конверський А.Є. Логіка. - К., 1999. - С.124-170;

Хоменко І.В. Логіка в задачах. - К, 1998. - С.158-171;

Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. - К., 1996. - С.56-95.

159

Контрольні запитання

1 Як можна визначити термш"аргументація"?

2 Яка структура аргументації?

3 Що таке демонстративне міркування? Які види демонстративних
міркувань ви знаєте?

4 Що  таке  недемонстративне  міркування?  Які  види
недемонстративних міркувань ви знаєте?

5 Установіть відношення між такими поняттями

 

• аргументація, обгрунтування, міркування, форма аргументації,

• міркування, демонстративне міркування, недемонстративне
міркування, дедуктивне міркування, індуктивне міркування,
міркування за аналогією

7.2. Аргументація та суперечка

Поняття «аргументація» тісно пов'язане з поняттям «суперечка» Саме в ситуаціях суперечок найчастіше застосовують різні види аргументацій