Правовідносини з капітального будівництва

Правовідносини з капітального будівництва (будівельні право­відносини) - це врегульовані правом господарські відносини з ор­ганізації, управління та безпосереднього здійснення капітального будівництва.

Ці правовідносини є комплексними, що зумовлено складністю господарської діяльності в галузі капітального будівництва. Ком­плексність будівельних правовідносин полягає в тому, що вони включають:

- підрядні відносини щодо здійснення і виробництва вишуку-
вальних і проектних робіт;

- відносини щодо будівельних підрядів;

- відносини щодо будівельних поставок;

- відносини щодо надання послуг, пов'язаних з капітальним
будівництвом.

Комплексність правовідносин з капітального будівництва пе­редбачає наявність у них основної діяльності, що регулюється правом. Це проектна і будівельна діяльність (проектні-та будівель­ні підряди). Матеріальний зміст цих правовідносин полягає у ви­конанні і здачі організацією-підрядчиком замовленої роботи, а та­кож прийняття та оплата її замовником.

Правовідносини з капітального будівництва економічно являють собою особливий вид майново-організаційних відносин. їх пред­метом є специфічний товар - проектна і будівельна продукція, що

438

зазвичай виробляється та передається замовникові на платній осно­ві. Проектний підрядник виробляє визначені (замовлені) замовни­ком проектно-вишукувальні роботи, кінцевим результатом яких є проектна продукція. Замовник приймає і оплачує цей товар.

Будівельний підрядник виконує визначені (замовлені) замов­ником будівельні роботи, кінцевим результатом яких є закінчений будівництвом, тобто готовий до експлуатації, об'єкт.

Господарські правовідносини з капітального будівництва (у разі застосування підрядного способу) - це комплексні майново-організа­ційні правовідносини, змістом яких є організація, виробництво і зда­ча організацією-підрядником визначених (замовлених) замовником проектно-вишукувальних та/або будівельних і пов'язаних з ними ро­біт, приймання та оплата їх замовником, введення в дію закінченого будівництвом об'єкта.

Суб 'єкти правовідносин з капітального будівництва - це осо­би, які володіють сукупністю господарських прав і обов'язків, не­обхідних для організації та безпосереднього здійснення будівель­них та пов'язаних з ними робіт (проектних, вишукувальних, мон­тажно-налагоджувальних та ін.). До них належать:

- господарські організації, предметом діяльності яких є вико­
нання проектно-вишукувальних, будівельних та пов'язаних з ними
робіт; ними можуть бути як підприємства, так і складні утворення -
господарські об'єднання (в т. ч. державні будівельні корпорації
«Укрбуд», «Укрбудматеріали» та ін., Українська кооперативно-дер­
жавна корпорація по агропромисловому будівництву «Украгропром-
буд»), холдингові компанії (наприклад, х/к «Київміськбуд»);

- підрозділи господарських організацій, що спеціалізуються на
капітальному будівництві (управління, департаменти капітального
будівництва); вони виступають як суб'єкти внутрішньогосподарсь­
ких відносин, а у разі наявності відповідних повноважень, закріп­
лених у Положенні про такі підрозділи,- і у зовнішніх відносинах
від імені організації, до структури якої входять;

- підприємці-громадяни (індивідуальні підприємці, які здійс­
нюють господарську діяльність з капітального будівництва, маючи
статус офіційно зареєстрованого підприємця і відповідні ліцензії
на виконання тих видів діяльності в сфері будівництва, які потре­
бують спеціального дозволу - ліцензії);

- держава, яка діє в особі:

а) вищих органів державної виконавчої влади (як замовник що­до особливо важливих та великих за вартістю об'єктів, що мають загальнодержавне значення, виступає Кабінет Міністрів України);

439

б) спеціально уповноваженого органу у сфері капітального бу­
дівництва — Державний комітет України з будівництва та архі­
тектури, який відповідно до Положення, затвердженого Указом
Президента України від 20.08.2002 р. № 725, здійснює державне
регулювання в сфері капітального будівництва шляхом: видання
державних будівельних норм і правил, державних стандартів; за­
безпечення через систему відповідних органів державної експерти­
зи інвестиційних проектів будівництва (відповідно до постанови
Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 р. № 483 «Про Порядок
затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та про­
ведення їх комплексної державної експертизи»), ліцензування буді­
вельних і пов'язаних з ними робіт, сертифікацію будівельної проду­
кції, забезпечує здійснення державного архітектурно-будівельного
нагляду за якістю будівельних робіт (покладається на Держархбуд-
інспекцію, що входить до складу Держкомітету та діє відповідно до
Положення про архітектурно-будівельний контроль, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993 р. № 225) та
виконує інші повноваження у сфері капітального будівництва;

в) галузевих та інших органів державного управління (госпо­
дарських міністерств, відомств, державних господарських об'єднань і
державних холдингових компаній);

г) державних будівельних корпорацій («Укрбуд», «Укрбудмате-
ріали», «Укртрансбуд», «Укрмонтажспецбуд», «Укрметротунель-
буд» та ін.), які виконують складні функції: (1) власника майна що­
до державних підприємств - учасників корпорації та (2) забезпе­
чення координації діяльності підприємств-учасників корпорації та
організації виконання ними будівельних та пов'язаних з ними робіт;

г) місцевих державних адміністрацій, до складу яких входять управління з капітального будівництва (діють на підставі Типового по­ложення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2000 р. № 1401);

- органи місцевого самоврядування в особі відповідних рад на­родних депутатів, їх виконкомів, управлінь капітального будівни­цтва виконкомів.

Учасниками правовідносин з капітального будівництва також є (можуть бути) суб'єкти господарювання та негосподарські органі­зації, які мають потребу у виконанні будівельних і пов'язаних з ни­ми робіт, а також громадяни - як споживачі будівельної продукції.

Учасники правовідносин з капітального будівництва можуть виконувати різні функції і залежно від цього отримувати відповід­не найменування.

440

Інвестор - це суб'єкт інвестиційної діяльності в сфері капіталь­ного будівництва, який приймає рішення про вкладення власних, позичкових або залучених коштів (інвестицій) в об'єкти інвесту­вання, що належать до основних фондів.

Замовник - це суб'єкт інвестиційної діяльності в галузі капіта­льного будівництва, що замовляє у підрядника виконання проект-но-вишукувальних, будівельних та пов'язаних з ними робіт. У ролі замовника може виступати сам інвестор або уповноважена ним особа, в т. ч. консалтингова та/або інжинірингова організація, що спеціалізується на будівництві.

Підрядник - організація чи індивідуальний підприємець, що на договірних засадах за плату підряджається виконувати на замов­лення замовника проектно-вишукувальні, будівельні та пов'язані з ними роботи.

Виконання будівельних робіт (незалежно від способу капіталь­ного будівництва) потребує ліцензування, що здійснюється з ме­тою забезпечення публічних інтересів відповідно до встановлених вимог (насамперед, щодо їх якості, безпеки, довговічності будівель та споруд).

Відповідно до Закону «Про ліцензування певних видів госпо­дарської діяльності» (пункт ЗО ст. 9) у сфері будівництва підляга­ють ліцензуванню вишукувальні та проектні роботи для будівни­цтва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж.

Зазначені роботи конкретизовані в Ліцензійних умовах прова­дження будівельної діяльності, затверджених спільним наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 112/182 від 13.09.2001 р. Так, згі­дно із додатком до пункту 1.3 Ліцензійних умов, підлягають ліцен­зуванню такі види робіт у сфері будівництва:

• інженерні вишукування;

• інженерно-геологічні, інженерно-гідрометеорологічні вишу­
кування, еколого-геологічні вишукування та складання звіту;

• проектні роботи;

• розроблення містобудівної документації;

• архітектурне та будівельне проектування, вт.ч.:

 

- конструювання несучих конструкцій;

- проектування внутрішніх інженерних мереж, систем і споруд;

- розроблення спеціальних розділів проектів;

- технологічне проектування об'єктів;

441

• зведення несучих те огороджуючих конструкцій будівель і спо­
руд, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж, у т. ч.:

- зведення несучих і огороджуючих конструкцій будівель і споруд;

- монтаж конструкцій зовнішніх інженерних мереж і систем;

- монтаж внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і за­
собів вимірювання;

- захист конструкцій, устаткування та мереж;

- будівництво транспортних мереж;

- монтаж технологічного устаткування.

Ліцензування будівельної діяльності здійснюють Держбуд, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севас­топольська міські державні адміністрації (п. 9-1 Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Укра­їни від 14 листопада 2000 р. № 1698).

Будівельне законодавство

Будівельне законодавство - це система нормативно-правових актів, які регулюють відносини щодо організації та безпосереднього здійс­нення капітального будівництва як форми інвестиційної діяльності.

Система нормативно-правових актів про капітальне будівництво:

/. Кодекси:

• Господарський кодекс України, зокрема; гл. 33 «Капітальне
будівництво» (статті 317-323 присвячені договору підряду на ка­
пітальне будівництво, а ст. 324 - договору підряду на виконання
проектно-досліджувальних робіт) та ст. 331 «Договір на створення
і передачу науково-технічної продукції», що включена до глави 34
«Правове регулювання інноваційної діяльності»;

• Цивільний кодекс України: глава 61 «Підряд», глава 62 «Ви­
конання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та
технологічних робіт»;

• Кодекс законів про адміністративні правопорушення, зокре­
ма: гл. 8 - щодо відповідальності за адміністративні правопорушен­
ня у сфері будівництва, гл. 13 - адміністративні правопорушення
в галузі стандартизації, якості продукції;

• Земельний кодекс, зокрема положення щодо^. використання
земельних ділянок під забудову та ін.

//. Закони України:

• від 18.09.1991 р. «Про інвестиційну діяльність», який визначає
правові і економічні основи капітального будівництва в Україні,
а саме:

442

 

- дає поняття капітальних вкладень (ст. 1), визначає їх джерела
(ст. 10);

- визначає основні фонди як об'єкти інвестування (ст. 4);

- визначає суб'єктів інвестиційної діяльності (ст. 5), їх права
(ст. 7) та обов'язки (ст. 8);

 

- визначає договір як правову форму взаємовідносин між
суб'єктами інвестиційної діяльності (ст. 9);

- закріплює правові форми державного регулювання у сфері
інвестування (ст. 12);

- встановлює порядок прийняття рішень щодо загальноукраїн­
ських інвестицій (які здійснюються з державного бюджету) - ст. 13;

- визначає принципи держзамовлення на капітальне будівництво
(ст. 14);

- закріплює основні засади державної експертизи інвестицій­
них проектів (ст. 15), а також

- принципи ціноутворення в галузі капітального будівництва
(ч.2ст. 17);

 

• від 16.11.1992 р. «Про основи містобудування»: визначає ос­
новні засади містобудування як складної (комплексної) діяльності,
що включає: планування, забудову територій та інше використан­
ня територій; розробку і реалізацію містобудівної документації та
інвестиційних програм розвитку населених пунктів і територій;
визначення територій, вибір, вилучення (викуп) і надання земель
для містобудівних потреб; здійснення архітектурної діяльності;
розміщення об'єктів будівництва різного призначення (житлово-
цивільного, виробничого, соціально-оздоровчого та іншого при­
значення); створення соціальної, інженерної і транспортної інфра­
структури територій та населених пунктів; розробку правових ак­
тів, державних стандартів, норм і правил, пов'язаних з містобуду­
ванням; контроль за дотриманням містобудівної документації та
ін. (ст. 2), визначає об'єкти (ст. 3) та суб'єкти містобудування
(ст. 4), основні вимоги до містобудівної документації (ст. 5), основні
засади у сфері містобудування (статті 7-15), поняття містобудівної
документації та основні вимоги до її розробки та реалізації (стат­
ті 17-18) та ін.;

• від 13.12.1991 р. «Про наукову і науково-технічну діяль­
ність», відповідно до якого виконання проектних та вишукуваль-
них робіт належить до науково-технічної діяльності (ст. 1);

• від 14.10.1994 р. «Про відповідальність підприємств, установ та
організацій за правопорушення у сфері містобудування»: встановлює
відповідальність за порушення вимог спеціального будівельного зако-

443

нодавства як виконавцями (за договором підряду чи інвестором-забудовником, що здійснює будівництво господарським способом), так і замовником за договором підряду на капітальне будівництво;

• від 10.02.1995 р. «Про наукову і науково-технічну експер­
тизу» (визначає основні засади проведення науково-технічної екс­
пертизи, включаючи й експертизу інноваційних програм та про­
ектів);

• від 20.05.1999 р. «Про архітектурну діяльність», відповідно
до якого об'єкти будівництва повинні відповідати встановленим
архітектурним вимогам, при виборі виконавців можуть організо­
вуватися конкурси, здійснення контролю за дотриманням встанов­
лених архітектурних вимог та інвестиційного проекту може здійс­
нюватися за участю архітектора як розробника проекта та ін.;

• від 20.04.2000 р. «Про планування і забудову територій»
встановлює обов'язок забудовника (інвестора чи уповноваженої
ним особи) отримати необхідний для проектування дозвіл на будів­
ництво об'єктів містобудування відповідно до встановленого по­
рядку (ст. 24), а також дозвіл на виконання будівельних робіт, що
засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будіве­
льних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних ме­
реж і споруд (ст. 29);

• від 06.04.2000 р. «Про майнову відповідальність за порушен­
ня умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на бу­
дівництві об'єкта» (дію Закону тимчасово призупинено), який пе­
редбачає: майнову відповідальність сторін у формі повного (вклю­
чаючи й втрачену вигоду) відшкодування збитків  та сплати
неустойки за невиконання умов договору (підрядника - за пору­
шення строків завершення виконання робіт, замовника - за пору­
шення строків здійснення платежів за виконані роботи) та
обов'язковість застосування цих санкцій у випадках фінансування
будівництва за рахунок коштів Державного бюджету України, рес­
публіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих
бюджетів, коштів державних та комунальних підприємств, уста­
нов, організацій;

• від 20.04.2000 р. «Про планування і забудову територій» вста­
новлює вимоги до будівельного майданчика, інвестиційного проек­
ту будівництва щодо відповідності його затвердженому плану за­
будови відповідного населенного пункту, обов'язковість отриман­
ня дозволу на будівництво об'єкта як однієї з підстав розробки
інвестиційного проекту будівництва;

• та інші.

444

///. Нормативно-правові акти Президента України, зокрема: Положення про Державний комітет України з будівництва та архі­тектури, затверджене Указом Президента України від 20.08.2002 р. № 725.

IV. Постанови Кабінету Міністрів України:

• від 05.08.1992 р. № 449 «Про порядок прийняття в експлу­
атацію закінчених будівництвом об'єктів державного замов­
лення»;

• від 25.11.1999 р. № 2137 «Про затвердження Порядку прове­
дення архітектурних та містобудівних конкурсів»;

• від 6 вересня 2000 р. № 1401 «Про затвердження Типового
положення про управління капітального будівництва обласної,
Київської та Севастопольської міської державної адміністрації»;

• від 27 грудня 2001 р. № 1764 «Про затвердження Порядку
державного фінансування капітального будівництва»;

• від 11.04.2002 р. № 483 «Про Порядок затвердження інвес­
тиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комп­
лексної державної експертизи» (без дотримання зазначеного по­
рядку будівництво об'єкта заборонено);

• від 18 січня 2003 р. № 56 «Про делегування повноважень
щодо стандартизації у галузі будівництва і промисловості будіве­
льних матеріалів» та ін.

V. Відомчі нормативно-правові акти:

• спільний наказ Державного комітету України з питань регуля­
торної політики та підприємництва і Державного комітету будів­
ництва, архітектури та житлової політики України № 112/182 від
13.09.2001 р. «Про затвердження Ліцензійних умов провадження
будівельної діяльності (вишукувальні та проектні роботи для будів­
ництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будів­
ництво та монтаж інженерних і транспортних мереж)»;

• наказ Державного комітету України з будівництва та архітек­
тури від 16.07.2003 р. № 112 «Про затвердження Порядку розгляду
Держбудом України інвестиційних програм і проектів будівни­
цтва, які затверджуються Кабінетом Міністрів України»;

• спільний наказ Державного комітету України з питань техніч­
ного регулювання та споживчої політики і Державного комітету Ук­
раїни з будівництва та архітектури від 24.02.2003 р. № 27/12 «Про
затвердження Порядку видання та розповсюдження нормативних
документів у галузі будівництва і промисловості будівельних ма­
теріалів»;

• та інші.

445

У системі будівельного законодавства велика питома вага на­лежить техніко-економічним нормам, що містяться в будівельних нормах, та правилах (державних, відомчих, регіональних), стандар­тах (державних, відомчих), технічних умовах:

Державні будівельні норми (ДБН) - розробляються на продук­цію, процеси і послуги в галузі містобудування (вишукування, проектування, зведення, реконструкції, планування і забудови на­селених пунктів і територій), а також в галузі організації, техноло­гії, управління й економіки будівництва; затверджуються Держав­ним комітетом України з будівництва та архітектури.

Відомчі будівельні норми (ВБН) - розробляються заінтересо­ваними відомствами за погодженням з Державним комітетом Ук­раїни з будівництва та архітектури, у разі відсутності ДБН, а також необхідності встановлення вимог, що перевищують або доповню­ють вимоги ДБН, з урахуванням специфіки діяльності організацій та підприємств цього відомства.

Регіональні будівельні норми (РБН) - містять регіональні прави­ла забудови населених пунктів і територій; розробляються місцеви­ми державними адміністраціями за погодженням з Державним ко­мітетом України з будівництва та архітектури.

Державні стандарти (ДСТ) - встановлюють організаційно-методичні та загальнотехнічні вимоги до об'єктів інвестування, в т. ч. будівництва і промисловості продукції будівельного призна­чення, забезпечуючи їх розробку, виробництво (виготовлення) та експлуатацію (використання); затверджуються відповідним госпо­дарським міністерством, відомством, а у сфері будівництва - Дер­жавним комітетом України з будівництва та архітектури.

Технічні умови (ТУ) - встановлюють вимоги до конкретних видів промислової продукції будівельного та іншого призначення, її використання, пакування, маркування, приймання, контролю та випробування, транспортування та зберігання; затверджуються заінтересованими організаціями за погодженням з Державним ко­мітетом України з будівництва та архітектури.

Значну роль відіграють і рекомендаційні акти, що орієнтують учасників відносин на оптимальну і бажану для суспільства по­ведінку у сфері капітального будівництва. Прикладем таких актів є, зокрема, Положення про підрядні контракти в будівництві України, затверджене науково-технічною радою Мінбудархітек-тури України (протокол від 15.12.1993 р. № 9), що містить поло­ження щодо порядку укладання, змісту та виконання таких дого­ворів.

446