Тема 2. Категоріальний апарат інформаційно-аналітичної роботи (1 години).

1. Категоріальний апарат інформатики.

2. Категоріальний апарат аналітики.

Література: а) основна: 1, 2, 7, 11, 13, 16-20, 23, 26, 28.

                 б) додаткова: 5, 7, 73.

 

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняття «інформація».

2. Дайте визначення поняття «дані».

3. Які критерії оцінки інформації в аналітиці?

4. Дайте визначення поняття «аналітична інформація».

5. Дайте визначення поняття «інформаційна робота».

6. Дайте визначення поняття «якість інформації».

7. Які ви знаєте види режимів збирання інформації?

8. Дайте визначення поняття «аналітична робота».

9. Дайте визначення поняття «засоби аналітичної роботи».

10. Дайте визначення поняття «форми аналітичної роботи».

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.

Тема 7. Стратегічний аналіз і прогнозування на основі геоекономічного підходу (1 години).

1. Послідовність стратегічного аналізу і прогнозування зовнішньоекономічних зв’язків.

2. Практичні проблеми прогнозування в галузі міжнародних економічних відносин.

Література: а) основна: 2, 4, 5, 8, 9.

                 б) додаткова: 1, 7, 17, 18, 21, 22, 26, 28, 32, 43, 54, 57, 59, 60, 64, 67, 68, 76.

 

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення геоекономіки.

2. Які основні питання вирішує «Геоекономіка» як наука?

3. Яка структура світового геоекономічного атласу?

4. Назвіть етапи аналізу та прогнозування зовнішньоекономічних зв’язків на геоекономічній основі.

5. Назвіть основні практичні проблеми прогнозування в галузі міжнародних економічних відносин.

 

5.5. Зміст індивідуальної роботи студентів

 

Для підвищення теоретичного і методологічного рівня підготовки студентів, забезпечення поглибленого вивчення дисципліни «Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах» та більш широкого ознайомлення з проблемами сучасних досліджень в галузі інформаційної аналітики, робочою програмою передбачено виконання та захист студентами індивідуальних науково-дослідних завдань.

Метою виконання індивідуальних науково-дослідних завдань є: формування наукового світогляду, інформаційної та прогностичної культури; оволодіння методологією і методами аналітичного дослідження в галузі міжнародних відносин.

Науково-дослідна діяльність студентів включає в себе два взаємопов’язаних елементи:

1. Навчання студентів елементам дослідницької діяльності, організації та методики наукової творчості.

2. Наукові дослідження, що здійснюють студенти під керівництвом професорів і викладачів.

 

ЗМІСТ

ІНДИВІДУАЛЬНОЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3.

Вибір теми індивідуального науково-дослідного завдання (ІНДЗ) вільний.

Завдання полягає в дослідженні проблемних питань інформаційно-аналітичної діяльності в галузі міжнародних відносин, що передбачає самостійне опрацювання літератури за однією із запропонованих тем дослідницької роботи та оформленні її результатів у формі звіту.

Виконання індивідуального науково-дослідного завдання включає такі основні етапи:

Підбір літератури.

Спираючись на списки рекомендованої літератури студент підбирає собі один з підручників, який знайомить його з проблемою. Зрозумівши проблему, студент використовує енциклопедичні видання, в яких подаються визначення базових понять, а також монографічні роботи, в яких детально розглянуті певні проблеми інформаційно-аналітичної діяльності в галузі міжнародних відносин.

Вивчення наукової літератури – серйозна робота. Тому статтю або книгу варто читати з олівцем в руках, роблячи при цьому помітки.

Вивчення наукових публікацій бажано проводити за етапами:

· загальне ознайомлення з твором в цілому за його заголовками;

· перегляд всього змісту;

· читання в порядку послідовності викладання матеріалу;

· вибіркове читання будь-якої частини твору;

· виписки матеріалу, який становить науковий інтерес;

· критична оцінка записаного, його редагування та «чистовий» запис фрагменту тексту майбутнього звіту про виконання індивідуального науково-дослідного завдання.

При вивченні літератури не потрібно намагатися лише запозичувати матеріал. Паралельно необхідно обдумувати знайдену інформацію. Цей процес повинен здійснюватися протягом всієї роботи над дослідницькою темою, тоді власні думки, які виникають в ході ознайомлення з чужими роботами, слугують основою для отримання нового знання.

При вивченні літератури по вибраній темі використовується не вся інформація, а лише та, яка має безпосереднє відношення до дослідницької теми і є найбільш цінною і корисною.

Таким чином, критерієм оцінки прочитаного є можливість його практичного використання в дослідницькій роботі.

2. Визначення структури та складання плану звіту.

План звіту повинен включати 3–4 проблемних питання, сформульованих на основі попереднього знайомства студента з підібраною літературою. У структурі роботи слід передбачити короткий вступ, основну частину і висновки.

У вступі повинні бути присутні такі елементи:

· Актуальність теми – це обов’язковий елемент будь-якого наукового твору. Висвітлення актуальності повинно бути небагатослівним. Починати її опис з далеку нема особливої необхідності. Досить в межах 1–2 сторінках тексту показати головне – суть проблемної ситуації, з чого буде проглядатися актуальність теми.

Досить часто проблему ототожнюють з питанням (тобто з положенням, яке також необхідно вирішити). Вважається, що проблема – це теж саме питання, але найбільш важливе і складне. Це так і не так, оскільки специфічною рисою проблеми є те, що для її вирішення необхідно вийти за межі старого, уже досягнутого знання. Що ж стосується питання взагалі, то для відповіді на нього достатньо старого знання, тобто для науки питання проблемою не є.

Отже, виходячи з мети виконання індивідуального науково-дослідного завдання, студент повинен акцентувати увагу лише на використанні вже існуючих знань стосовно вирішенні питань в галузі міжнародної інформації (теорії, концепції).

· Короткий огляд літератури з теми науково-дослідного завдання, повинен показати ґрунтовне ознайомлення студента зі спеціальною літературою та його вміння систематизувати джерела, критично їх розглядати, виокремлювати головне.

· Формулювання мети науково-дослідницької роботи – це самостійне вивчення питань дослідницького завдання.

В основній частині викладаються матеріали науково-дослідної роботи, а також підсумовуються результати по кожному питанню.

З аключна частина передбачається собою не просто перелік отриманих результатів виконаної роботи, а їх підсумковий синтез, тобто формулювання того нового, що автор відкрив для себе під час виконання науково-дослідного завдання.