Рівновага в економіці обміну

Для аналізу простого обміну в економіці роблять такі припущення: суспільство складається з двох суб’єктів, кожен з яких має запас двох товарів (X та Y). Початковий розподіл товарів може не відповідати уподобанням споживачів і тоді завдяки добровільному обміну між собою вони можуть підвищити свою загальну споживчу корисність при заданому запасі цих товарів. Наглядно ця ситуація може бути представлена також завдяки діаграмі Еджворта.

Розмірковуючи аналогічно ситуації з встановленням рівноваги та визначенням ефективного розподілу ресурсів у виробництві, розподіл заданого обсягу продукції між двома споживачами буде ефективним, коли він відповідатиме точкам дотику кривих байдужості цих споживачів (рис.17.4).

                                Рис. 1 7.4. Парето-ефективність в обміні

 

У точках дотику кривих байдужості, що лежать на лінії АВ, нахили кривих однакові, що означає справдження такої рівності:

 

MRS _{1 YX} = MRS _{2 XY}                                                              (17.7)

 

Лінія АВ називається договірною лінією споживача і показує всі можливі ефективні варіанти розподілу двох товарів між двома споживачами. Коли продукція розподілена так, що не виявляється неможливим поліпшити становище однієї особи без зменшення корисності для іншої, досягається оптимальний за Парето розподіл благ.

Для економіки в цілому для досягнення оптимального за Парето стану необхідно поєднання ефективного за Парето розподілу ресурсів у виробництві та кінцевих товарів в обміні. У такій ситуації не повинно зберігатися можливості покращення стану якось суб’єкта за рахунок перерозподілу ресурсів чи товарів. Така ситуація відображається рівністю:

 

 MRS _{1 YX} = MRS _{2 XY} = MRT _XY                               (17.8)

 

Оскільки одну і ту ж кількість товарів можна розподілити між споживачами по-різному, то кожному фіксованому обсягу товарів відповідає множина Парето-ефективних станів в обміні. Якщо відповідні точки поєднати між собою, то утвориться крива споживацьких можливостей, яка показуватиме зміну корисності, яку отримують споживачі при різних можливих варіантах розподілу виробленої продукції (рис. 17.5).

О1

             Рис. 17.5 Крива споживацьких можливостей

 

Кожна точка (А, В, С) на кривій споживацьких можливостей є вищою відносно точок, що лежать поза кривою. Тому рух у напрямі кривої підвищує загальний добробут, а рух уздовж неї по-іншому перерозподіляє загальний добробут між учасниками угоди.

Досягти ефективного розподілу в умовах наявності значної кількості споживачів нелегко. Дослідники вважають, що це є можливим лише коли на всіх ринках існує досконала конкуренція, а також в умовах централізованої систем. Проте, розв’язання зазначеної проблеми останнім способом менш бажане, ніж на конкурентному ринку, оскільки потребує значного обсягу інформації. На конкурентному ж ринку економічному суб’єкту достатньо знання цін та власних уподобань.