Встановлення рівноваги та максимізація прибутку на ринку монополістичної конкуренції

 

На ринку монополістичної конкуренції кожна фірма продає товар, який відрізняється від товару конкурента певними ознаками. Завдяки цьому споживач розрізняє продукцію фірм та надає перевагу окремим товарам. У результаті по відношенню до своєї групи постійних покупців певна фірма виступає як монополіст. Тому крива попиту на цьому ринку має звичайний від’ємний нахил.

Таким чином, ціна на ринку монополістичного конкурента визначається виходячи з індивідуальної функції попиту:

                                              Р = f (Q)                                              (13.1)

Але ця функція на відміну від монополії має високу еластичність. Це пов’язано з існуванням великої кількості товарів-замінників. Тому на ринку монополістичної конкуренції, приймаючи рішення щодо встановлення цін та обсягів, завжди необхідно враховувати середні ціни на продукцію конкурентів.

У короткостроковому періоді фірма може визначити оптимальний обсяг виробництва, який максимізує її прибуток, керуючись загальним правилом:

MR = МС.

Розглянемо особливості прийняття рішень монополістичним конкурентом за допомогою графічної моделі (рис. 13.1).

            P

 

                           ЕР _max            МС

                                                                  АТС

          Р_mc                     Еmc

                                             

  АТС_mc                     b 

 

                                                MR      D

                                    Q_mc                                     Q

Рис. 13.1. Максимізація прибутку фірми на ринку монополістичної конкуренції в короткостроковому періоді

 

Перетин ліній граничної виручки MR та граничних витрат МС визначає оптимальний осяг виробництва, який максимізує прибуток (або мінімізує збитки). Ціна та загальні витрати визначаються перпендикуляром проведеним з точки Q _{m с} на лінію середніх загальних витрат АТС та лінію попиту D. Так, за кількість товару Q_{m с} споживач готовий заплатити ціну, яка відповідає Р _{m с}, а середні загальні витрати відповідають значенню АТС _{m с.}

Прибутку на одиницю продукції відповідає відстань між ціною Р _{m с} на лінії попиту та витратами АТС _{m с}  на лінії середніх загальних витрат (відстань між точками Е _{m с} та b). Помноживши його на весь випуск отримаємо максимальний економічний прибуток за даного обсягу виробництва (////):

ЕР_тах = (Р _mc – АТС _{m с}) * Q_mc                                    (13.2)

Точка Е _mc – точка рівноваги фірми в короткостроковому періоді. А економічний прибуток відповідає площині прямокутника   АТС _mc Р _mc Е _mc b.

Але можлива також ситуація збитків, коли ціна буде меншою за витрати фірми. Тоді фірма аналогічно до вище описаного буде визначати той обсяг виробництва, який мінімізує збитки. Умови беззбитковості й закриття фірми є такими ж як і на ринку монополії та досконалої конкуренції.

Стан, коли фірми можуть отримувати економічний прибуток на ринку монополістичної конкуренції, нетривалий. Це пов’язано з тим, що вхід на цей ринок є вільним. Тому в довгостроковому періоді буде відбуватись приплив нових фірм, яких привабив цей прибуток. У результаті загальна пропозиція на ринку збільшиться, а попит на продукцію окремої фірми зменшиться. Графічно крива попиту зміститься вліво та стане більш еластичною. Це приведе до того, що економічні прибутки фірм почнуть зменшуватись (рис. 13.2). Поява нових фірм припиниться в той час, коли економічний прибуток повністю ліквідується: ЕР = 0.  

            P

 

                                                 LМС

                                                                    LАС

          Р                   Е

AC_min                             

  

 

                                                MR      D

                                   Q                                     Q

             Рис. 13.2. Рівновага монополістичного конкурента

                           в довгостроковому періоді

 

Відповідно, якщо фірми несуть збитки, то почнеться відтік фірм з даної галузі. В результаті пропозиція почне скорочуватись, а ціни зростати. Відтік фірм з галузі припиниться тоді, коли середня фірма вже не буде нести збитки, проте й економічних прибутків ще не матиме: ЕР = 0.

Якщо фірма не отримує економічного прибутку, то вона знаходиться у стані беззбитковості. А це означає, що ціна на ринку монополістичної конкуренції в довгостроковому періоді встановиться на рівні середніх загальних витрат:

   Р = LАС                                                    (13.3)

  Проте, на відміну від ринку досконалої конкуренції, LАС не будуть досягати свого мінімального значення (рис. 13.2). Це пояснюється тим, що монополістично конкурентні фірми несуть додаткові витрати на диференціацію продукції, на рекламу, крім того, в галузі існує велика кількість фірм, потужності яких недовантажені, що також спричиняє збільшення витрат. Саме тому диференційовані блага обходяться дорожче, ніж стандартизовані.          Різниця між Р та AC_min–  це “плата за різноманітність”.

У довгостроковому періоді є можливість наблизити ціну до мінімальних середніх витрат. Але це приведе до того, що продукція фірм буде стандартизованою. Іншими словами, якщо споживач хоче отримувати різноманітну продукцію, яка більш повно буде задовольняти його потреби, він повинен платити більше.

 

Нецінова конкуренція

 

На ринку монополістичної конкуренції важливим фактором конкурентної боротьби виступає нецінова політика. Вона спрямована на створення для споживачів певних переваг, котрі спонукають їх купувати товар певної марки навіть тоді, коли ціна на нього є дещо вищою, ніж у конкурентів. При цьому, чим більше споживач впевнений в унікальності товару, тим менш еластичним є попит на нього. Таким чином, унікальність товару, передусім в очах споживачів, є основним фактором його конкурентоздатності на ринку монополістичної конкуренції.

Методами нецінової конкуренції виступають:

–  якість; –  реклама; –  сервісне обслуговування; – асортимент; –  гарантійне та післягарантійне обслуговування;.

Основним інструментом у боротьбі за споживача є реклама, але вона суттєво збільшує витрати фірми. В залежності від того, на скільки вдалою буде реклама, можливі два варіанти розвитку подій:

1) вдала реклама може привести до розширення обсягів виробництва та зниження витрат на одиницю продукції (рис. 13.3). Хоча загальні витрати завдяки рекламі і збільшаться, але обсяги продажу можуть настільки зрости, що середні витрати виявляться нижчими, ніж до проведення рекламної компанії. При обсязі Q ₁ витрати на одиницю складали АС₁. Після проведення реклами фірма переходить на більш високу лінію витрат, але обсяги зросли на стільки (до Q ₂), що витрати знизились (до АС₂);

 

АС

2) невдала реклама приводить до того, що обсяги продажу не змінюються, а витрат на одиницю продукції зростають. Теж саме відбувається, коли реклама однієї фірми нейтралізується рекламою іншої (рис. 13.3). При обсязі Q₁ витрати на одиницю складали АС₁. Після проведення реклами фірма переходить на більш високу лінію витрат, але обсяги при цьому не змінюються (залишаються на рівні Q₁), а витрати на одиницю продукції зростають (до АС₃);

Необхідно зазначити, що реклама має ще ряд позитивних та негативних сторін. До позитивних сторін відносять такі:

1 ) розповсюдження інформації про товар, що допомагає споживачу дізнатись про нього як можна більше;

2) стимулювання виробників вдосконалювати свою продукцію: реклама є основним інструментом завоювання споживачів, який застосовують, коли виходять на ринок з новинкою;

3) підтримання конкуренції, що зумовлюється постійним просуванням на ринку нових товарів.

До негативних сторін реклами відносять такі:

1) не надання корисної інформації та введення в оману споживачів;

2)  нераціональне використання дефіцитних ресурсів;

3) негативний зовнішній вплив: рекламні щити відволікають водіїв; збільшується попит на шкідливі для здоров’я товари;

4) сприяння монополізації: споживач звикає до певної марки і не реагує на інші товари.

Велику роль на ринку монополістичної конкуренції відіграє різноманітність продукції: чим більше диференційована продукція, тим глибше задовольняються потреби споживачів та збільшуються прибутки фірми.

Але занадто велика диференціація продукції має негативні сторони: відбувається неефективне використання ресурсів; споживач може розгубитися та відмовитися від нових товарів.

 

Питання для перевірки знань:

 

1. Які основні риси характеризують ринок монополістичної конкуренції?

2. Порівняйте ринок досконалої конкуренції з риком монополістичної конкуренції, визначте спільні та відмінні риси.

3. У чому полягають переваги диференційованої продукції по відношенню до стандартизованої для споживача?

4. Як встановлюється рівновага на ринку монополістичної конкуренції в короткостроковому періоді?

5. У чому полягає особливість встановлення рівноваги на ринку монополістичної конкуренції в довгостроковому періоді?

6. У чому суть нецінової конкуренції? Які її позитивні та негативні наслідки для споживача?

7. Як реклама може вплинути на прибутки фірми?

Практичні завдання

Тести

1. Монополістична конкуренція –  це ринкова структура, де оперує:

1) велика кількість фірм, що виробляють однорідний продукт;

2) невелика кількість конкуруючих фірм;

3) одна велика фірма-виробник і невелика кількість великих покупців;

4) велика кількість фірм, що виробляють диференційовані, але близькі продукти.