Основні функції перевірки і оцінки результатів навчання.

 Виділимо серед них:

 • обліково-контрольну ( інформаційну ), яка систематично дозволяє вчителю фіксувати результати навчання і судити про успішність кожного учня, його досягнення та недоліки у навчальній роботі;

 • контрольно - коригуючу (діагностичну), яка забезпечує зв'язок «учитель - учень», для внесення корективів у методику навчання, перерозподілу навчального часу між різними питаннями теми тощо, дозволяє здійснювати діагностику причин відставання школярів;

• навчальну, яка в результаті допомагає повторити матеріал, акцентувати увагу учнів на головних питаннях і найважливіших світоглядних ідеях курсу, показує на типові помилки, що сприяє закріпленню і поглибленню знань учнів;

• виховну ( мотиваційну ), яка стимулює учнів до подальшої навчальної роботи, поглиблення своїх знань, розвиває в школярів уміння самоконтролю та самооцінки;

• атестаційну, яка пов'язана з характеристикою рівня навченості школяра, є основною його атестації, а також найважливішим компонентом атестації роботи вчителя освітньої установи [13].

Класифікація тестів

Розрізняють:

1. За процедурою створення:

 - Стандартизовані;

 - Не стандартизовані.

2. По засобах пред'явлення:

 - Бланкові;

 - Предметні;

 - Апаратурні;

 - Практичні;

 - Комп'ютерні.

3. За спрямованості:

- Тести інтелекту;

 - Особистісні;

 - Тести досягнень.

4. За характером дій:

 - Вербальні;

 - Невербальні.

5. За провідною орієнтації:

 - Тести швидкості (містять прості задачі);

 - Тести потужності або результативності (містять важкі завдання);

 - Змішані тести (завдання різного рівня складності).

6. За ступенем однорідності завдань:

 - Гомогенні;

 - Гетерогенні.

7. За об'єктивності оцінювання:

 - Об'єктивні;

 - Проективні тести.

8. За спеціалізацією:

 - Широке орієнтування, що дозволяє оцінити ефективність процесу навчання, ступінь освоєння учнями системи знань, умінь і навичок у ході навчального процесу;

 - Вузьке орієнтування, спрямоване на виявлення досягнень учнів у процесі освоєння окремих предметів, окремих тем і т.д.

9. За цілями використання (тільки для тестів у системі освіти):

- Попередній визначає тест (визначає знання на початку навчання);

- Тест прогресу, досягнутого в процесі навчання;

- Діагностичний тест. Мета тесту - визначення труднощів навчання.

- Сумарний тест (містить питання, що представляють більш високий рівень складності),

10. За широтою використання (тільки для тестів у системі освіти):

- Для використання вчителем;

- Для використання групою вчителів, або адміністрацією освітньої установи;

- Для цілей відбору і формування груп;

- Для атестації учнів.

11. За формою:

- Тести закритого типу (завдання з вибором вірної відповіді з набору пропонованих);

- Тести відкритого типу (введення передбачуваного відповіді на завдання самим тестуючим)[13].

Основні переваги та недоліки перевірки знань школярів за тестами:

1. Швидкість обробки одержаних результатів.

За умови відпрацьованої технології можна довести цей процес до повністю автоматизованої перевірки із забезпеченням максимальної об'єктивності. Але водночас відчуваються втрати щодо культури мовлення та глибини засвоєння знань учня. Традиційні методи в цьому випадку приносять більше користі.

2. Об'єктивність одержаної оцінки

Її незалежність від того, хто здійснює тестування. Але дана оцінка не може бути усвідомлена як оцінка саме сукупності знань учня через те, що існує категорія школярів, які традиційно не спроможні ефективно демонструвати свої знання через тестову методику (наприклад, «тугодуми» чи «тестофоби»).

3. Підміна навчальних цілей.

Повний перехід виключно на тестову перевірку знань учнів швидко зробить не засвоєння, а саме контроль основною метою діяльності школяра.

4. Звуження змісту навчального предмету.

 У навчальних закладах існують предмети, зміст яких важко охопити системою тестів. Навіть в межах одного предмету не всі теми рівномірно перевіряються за допомогою тестів. Майже відсутні тестові завдання на перевірку вміння логічно мислити й міркувати.

5. Зниження рівня кваліфікації викладача.

 Використання готових тестів суттєво полегшує роботу викладача, звільняє його від рутинної роботи, створює умови для творчості. Але при цьому виникає проблема підтримання рівня професійної (предметної) кваліфікації. Перевірка тестових завдань та контрольних робіт здійснюється в автоматичному режимі і не надає професійного навантаження. Самий навчальний простір, який покривається тестовими завданнями, складає лише частину навчального предмету. І якщо викладач не буде використовувати спеціальних і додаткових засобів для свого професійного розвитку, він майже неминуче почне деградувати.