Форми роботи конст. Суду україни

Організаційно-правовими формами роботи Конституційного Суду України є засідання та пленарні засідання.

На засіданнях Конституційного Суду (далі — засідання) розглядаються усі питання, що потребують вирішення Конституційним Судом України, крім тих, що вирішуються на його пленарних засіданнях відповідно до Закону.

Конституційний Суд на своїх засіданнях:

• затверджує Регламент, Положення про Секретаріат, Архів, Бібліотеку та інші самостійні структурні підрозділи Конституційного Суду, вносить зміни та доповнення до них;

• призначає за поданням Голови керівника Секретаріату Конституційного Суду та приймає рішення про звільнення його з посади;

• приймає рішення про утворення постійних комісій, затверджує їх персональній склад;

• розглядає пропозиції щодо обсягу фінансування Конституційного Суду, затверджує проект кошторису на кожний фінансовий рік;

• затверджує структуру і штатний розпис Конституційного Суду;

• заслуховує щоквартально інформацію Голови про використання бюджетних асигнувань;

• приймає рішення про дострокове звільнення з посади Голови та заступників Голови Конституційного Суду;

о • приймає рішення про звільнення з посади судді Конституційного Суду у випадках, передбачених законом;

• заслуховує щоквартально звіти керівника Секретаріату Конституційного Суду та керуючого справами Конституційного

Суду;

• приймає у разі потреби рішення про невідкладність ВІДКРИТТЯ конституційного провадження за конституційним поданням у конкретній справі;

• приймає рішення щодо персонального складу делегацій Конституційного Суду та їх керівників;

• дає згоду на призначення заступників керівника Секретаріату Конституційного Суду, керівників самостійних структурних підрозділів та їх заступників, керівників інших структурних підрозділів;

• вирішує інші питання, що не є предметом розгляду пленарного засідання.

На своїх пленарних засіданнях Конституційний Суд розглядає справи, провадження у яких відкрито за конституційними поданнями та конституційними зверненнями, а також інші питання, віднесені чинним законодавством до розгляду Конституційним Судом на його пленарних засіданнях. Пленарне засідання Конституційного Суду є повноважним, якщо на ньому присутні не менше дванадцяти суддів Конституційного Суду. Порядок проведення пленарних засідань Конституційного Суду України встановлюється Законом, Регламентом та іншими актами Конституційного Суду, що регламентують організацію його внутрішньої роботи. На пленарних засіданнях Конституційний Суд:

• приймає рішення та дає висновки у справах за конституційними поданнями та конституційними зверненнями;

• затверджує положення про постійні комісії;

• приймає рішення про утворення тимчасових комісій, затверджує їх персональний склад та призначає голів цих комісій.

Рішення (висновок) Конституційного Суду вважаються прийнятими, якщо за них проголосувало не менше десяти суддів Конституційного Суду.

Пленарне засідання Конституційного Суду скликається з ініціативи Голови, його заступників, Колегії суддів та постійних комісій або не менше трьох суддів Конституційного Суду.

Пленарне засідання Конституційного Суду скликає Голова не пізніше як у двотижневий строк з дня надходження ініціативи про його скликання. Про дату скликання та порядок денний пленарного засідання Конституційного Суду керівник Секретаріату повідомляє суддів Конституційного Суду та його учасників не пізніше як за десять днів до дня скликання засідання.

Форми звернення до ксу

Формами звернення до Конституційного Суду України є конституційне подання та конституційне звернення.

Конституційне звернення - це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.

У конституційному зверненні зазначаються:

1) прізвище, ім'я, по батькові громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адреса, за якою особа проживає, або повна назва та місцезнаходження юридичної особи;

2) відомості про представника особи за законом або уповноваженого за дорученням;

3) статті (окремі положення) Конституції України або Закону України, тлумачення яких має бути дано Конституційним Судом України;

4) обгрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України або законів України;

5) дані щодо інших документів та матеріалів, на які посилаються суб'єкти конституційного звернення (копії цих документів і матеріалів додаються);

6) перелік документів та матеріалів, що додаються.

Конституційне звернення, документи та матеріали до нього подаються у трьох примірниках.

(Стаття 42 Закону України «Про Конституційний Суд України»)

Конституційне подання - це письмове клопотання до Конституційного Суду України про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційним, про визначення конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України. Конституційним поданням є також звернення Верховної Ради України про дачу висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту. Суб'єктами права на конституційне подання з питань прийняття рішень Конституційним Судом України у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим є Президент України, не менш як сорок п'ять народних депутатів України (підпис депутата не відкликається), Верховний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим. Суб'єктами права на конституційне подання з питань дачі висновків Конституційним Судом України у справах щодо відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість є Президент України, Кабінет Міністрів України.

Поняття статусу суддів

Передумовою здійснення суддями судової влади є їх єдиний правовий статус, який закріплено у відповідних нормативно­правових актах. В юридичній літературі правовий статус суддів часто ототожнюють з їх правовим становищем. Зазвичай під правовим статусом суддів розуміють порядок набуття статусу, сукупність їх прав та обов’язків, вимоги, що ставляться до суддів, правові гарантії, які дозволяють суддям здійснювати свої повноваження згідно з законом, порядок притягнення суддів до юридичної відповідальності та звільнення з посади.

Основні засади правового статусу суддів визначені в Законі України «Про статус суддів». Окремі його положення деталізуються в статтях 126–130 Конституції України, Законі «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», розділі 3 Закону України «Про судоустрій України», главах 3, 4 Закону України «Про Конституційний Суд України», процесуальних кодексах та інших нормативно­правових актах.