Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Глобалізація – це всезагальний процес формування єдиного всесвітнього господарства.
Поняття "глобалізація" увійшло в науковий обіг у 80-ті роки XX ст. як відображення фундаментальних перетворень сучасної світової економіки, зумовлених посиленням дії загальноцивілізаційних законів та закономірностей, які охоплюють усі сфери суспільного життя й формують постіндустріальну світову цивілізацію. Процес глобалізації розвивається під впливом сукупності багатьох факторів – техніко-економічних, соціально-економічних, політичних, морально-етичних та культурних.. 1. Технічні і технологічні фактори: - науково-технічний прогрес, розвиток нових поколінь транспорту і зв’язку; - революція в галузі інформаційних та телекомунікаційних технологій; - виникнення єдиного інформаційного простору і створення можливостей для здійснення операцій в режимі реального часу. 2. Соціально - економічні фактори: - поглиблення інтернаціоналізації економіки на основі її транснаціоналізації та регіоналізації; - вільний рух товарів, капіталів, розвиток нових фінансових технологій; - розпад адміністративно-командної системи господарювання та посилення ринкової уніфікації сучасного світу. 3.Політичні фактори: - взаємопроникнення макроекономічної політики урядів та центробанків; - зростаюча орієнтація національних держав на зовнішні зв’язки; - геополітичні зрушення, пов’язані з розпадом світової соціалістичної системи. 4. Культурні та морально-етичні фактори: - послаблення ролі традицій, соціальних зв’язків і звичаїв; - зростання мобільності духовно-емоційного спілкування; - інтернаціоналізація освіти і культурного простору. Революція в галузі інформаційних технологій, формування інтерактивних інформаційних мереж, використання новітніх комунікаційних засобів (супутникового телебачення, цифрових технологій, Інтернету тощо), зберігання і відтворення інформації забезпечили: - формування міжнародної інформаційної інфраструктури та інтеграцію інформаційних ресурсів всіх рівнів і масштабів; - зростання мобільності фінансових, матеріальних, людських та інформаційних ресурсів і об'єднання географічно роздрібненого світу у систему, яка функціонує у режимі реального часу; - уніфікацію та упорядкування міжнародних потоків інформації, створення програмних засобів підтримки великих масивів баз даних і забезпечення легкого доступу до них;
- формування мережевої логіки взаємовідносин як базової структури глобального господарства. Згідно з концепцією глобалізації західного дослідника Маршалла Макклюена (1911-1980) формування глобальної інформаційної інфраструктури викликало віртуальне звуження світової цивілізації та формування "глобального села" — нової технологічної, соціально-економічної і політичної системи в еволюції цивілізації. Водночас, на думку багатьох вчених, технологічні зміни зробили глобалізацію можливою, а соціально-економічні — реальною. Найважливіші соціально-економічні передумови глобалізації: - подальша інтернаціоналізація економіки та посилення її транснаціоналізації; - крах командно-адміністративної системи, утвердження ринкового механізму у світовому масштабі; - лібералізація торгівлі товарами, послугами, інтелектуальною власністю, прийняття єдиних правил у сфері регулювання банківських та фінансових операцій, стандартизації та сертифікації продукції тощо.
Існує другий підхід, згідно з яким глобалізація поділяється на: — в'ялоплинну (до початку епохи Великих географічних відкриттів – ХУ-ХУІст.); — повільно прогресуючу (від епохи Великих географічних відкриттів до середини XX ст.); — структурну, пов'язану з переділом світу й утворенням протилежних економічних систем (середина XIX — 80-ті роки XX ст.); — послідовну глобалізацію (сучасний етап). Представники іншого вужчого підходу розглядають глобалізацію як новітнє явище, пов'язане з XX ст. або останньою чвертю XX ст., аргументуючи свою думку вони звертають увагу на те, що: — до XX ст. міжнародна економіка базувалася на відносинах між країнами, в той час як світова економіка XX ст. опирається на мережу зв'язків, які пронизують наскрізь господарства окремих країн; — якою б не була частка зовнішньої торгівлі у ВВП світу до XX ст., загальний обсяг торгівлі та її інтенсифікація за сучасних умов є непорівнянними; — новітні переливання фінансових ресурсів не вкладаються у звичне розуміння експорту капіталу; — транснаціоналізація економіки та феномен глобалізації комунікацій були започатковані лише у XX ст.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2020-12-09; просмотров: 55; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.141.244.201 (0.005 с.) |