Облік товарів,МШП та поточних біоологічних активів

Облік товарів

Облік товарноматерільних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу, ведеться на рахунку №28 "Товари". Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства йорганізації, а також підприємства громадського харчування.

Рахунок №28 "Товари на промислових та інших торгових підприємствах застосовується для будьяких виробів, матеріалів, продуктів, які спеціально придбані для продажу, або тоді, коли вартість матеріальних цінностей, що придбані для комплектування на промислових підприємствах, не включається до собівартості готової продукції, що виробляється на цьому підприємстві, а підлягає відшкодуванню покупцями окремо.

На рахунку №29 "Товари” посточальницькі, збутові, торгові підприємства ведутьобліктакож покупної тари і тари власного виробництва, крім інвентарної тари, що служить для виробничих та господарських потреб і облік якої ведеться на рахунку 11 “Інші необоротні матеріальні активи” або №20 “Виробничі запаси”.
Рахунок №28 "Товари” має такі субрахунки:

№ 281 "Товари на складі"
№ 282 "Товари в торгівлі"
№ 283 "Товари на комісії"
№ 284 "Тара під товарами"
№ 285 "Торгова націнка".

Різниця між цінами на придбання та середніми обліковими цінами на тару вілносяться на субрахунок №285 “Торгова націнка”.

 

 

Торгова націнка це різниця між купівельною та продажною (роздрібною) вартістю товарів.

Використовують субрахунок №285 “Торгова націнка” торгівельні, посточальницькі та збутові підприємства. Збільшення суми торгових націнок:

Дебет рахунка № 282 "Товари в торгівлі"
Кредит субрахунка № 285 "Торгова націнка"

Списання за розрахунками суми торгової націнки на реалізовані товари:

Дебет субрахунка №285 “Товарна націнка”
Кредит субрахунка №281 “Товари на складі”
Кредит субрахунка №282 “Товари в торгівлі”.

 

Сальдо за всіма субрахунками рахунка № 28 "Товари" включається узвітність у згорнутому вигляді. Фінансові результати від реалізації товарів одержуємо на рахунку №79 “Фінансові результати”, використовуючи субрахунок №702 “Дохід від реалізації товарів” і субрахунок №902 “Собівартість реалізованих товарів”.
Торгова діяльність здійснюється у сфері оптової, роздрібноїторгівлі, а також у торгово виробничій (громадського харчування) сфері.

 

 

Оптова торгівля це торгівля яка передбачає діяльність, пов'язану з придбанням та відповідною підготовкою товарів для наступної їх реалізації підприємством роздрібної торгівлі або іншим суб'єктом підприємницької діяльності.

 

Роздрібна торгівля діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого, некомерційного використання.

Роздрібний продаж товарів здійснюється в основному за готівкові розрахунки населенню з використанням електронних касових апаратів та товарнокасових книг

Синтетичний облік надходження і наявності товарів підприємства оптової торгівлі можуть вести як за купівельними, так і за продажними цінами на дебеті рахунка №28 "Товари", а списування (продаж) на кредит цього рахунка.

Для аналітичного обліку витрат обігу складається спеціальна Відомість, у якій для кожної статті передбачена окрема графа. Відкривається Відомість щомісяця абона рік.
Особливістю обліку витрат обігу є те, що на рахунках №92, 93, 94відображаються тільки ті витрати, які відносяться до звітного місяця незалежно від їх оплати.

Витрати, які відображаються на дебеті рахунка №39 “Витрати майбутніх періодів” (витрати на передплату преси, орендна плата, абонентська плата за телефон, тощо), списуються щомісяця з кредиту цього рахунка в дебет рахунків №91, 92, 93, 94.

До витрат, що підлягають розподілу, відносяться:
1) витрати на перевезення;
2) витрати на зберігання, підсортування, обробку, пакування і передпродажну підготовку товарів;
3) проценти за кредит.

У податковому обліку сума будьяких витрат, здійснених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням торгової діяльності, включаються до складу валових витрат повністю.
Дані всіх прибуткових і витратних документів в міру їх надходження записуються відповідальними особами до товарних звітів.

На складах ведеться аналітичний облік товарів матеріальновідповідальнимиособами на картках складського обліку або за допомогою електроннообчислювальних машин.

У постачальницькозбутовій сфері, на оптових складах товари в обліку відображаються або за роздрібними цінами або за купівельною вартістю, а різниця між купівельною та роздрібною вартістю обліковується окремо. На підприємствах громадського харчування та роздрібної торгівлі товари в обліку відображаються за роздрібними (продажними) цінами.

На підприємствах громадського харчуввання на субрахунку №285 “Торгованацінка ” враховуються суми торгових знижок та націнок на продукти харчування ітовари, що знаходяться в коморах, буфетах, на кухні, а також суми націнок, які додаються в установленому розмірі до вартості кухонної та буфетної продукції за продажними цінами

Реалізація товарів у роздрібних підприємствах здійснюється за готівку. Розмір реалізації визначається сумою виручки, тобто сумою готівки, що надійшла до каси.
Виручка від реалізації щоденно здається торговельними підприємствами добанку. Таким чином через роздрібний товарообіг грошові кошти, що перебувають вобігу, повертаються до каси банку.

Діючий субрахунок №285 “Торгова націнка” згідно з новим Планом рахунків став регулюючим субрахунком до рахунка №28 “Товари”, в результаті реалізовані товари списуються з кредиту рахунка № 28 “Товари” в дебет рахунка №90 “Собівартість реалізації” за собівартістю їх реалізації.

Податок на додану вартість включається до ціни товару. Бухгалтерія паралельно із складським обліком товарів за назвою, сортом, кількістю та ціною веде облік за трьома показниками кількістю, ціною та загальною сумою:

1. Надходження товарів на склади підприємства:

Дебет рахунка №28 “Товари”
Дебет субрахунка №644 "Податковий кредит" на суму ПДВ
Кредит рахунка №63 "Розрахунки з постачальниками та підрядчиками"

2. Висунута притензія постачальникам:

Дебет рахунка №374 “Розрахункиза претензіями”
Кредит рахунка №28 “Товари”

3. Надходження товарів за висунуті претензії:

Дебет рахунка №28 “Товари”
Кредит рахунка №374 "Розрахунки за претензіями"

4. Оплата товарів, що надійшли на склади підприємства (за продажними цінами):

Дебет рахунка №63 “Розрахунки з постачальниками та підрядчиками”
Кредит рахунка №311 “Поточні рахунки в національній валюті”
Кредит рахунка №312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”

5. При обліку товарів за цінами реалізації:

Дебет субрахунка №282 “Товари в торгівлі”
Кредит субрахунка' №285 “Торгова націнка”

6. Транспортні та інші витрати пов’язані з придбанням та реалізацією товарів:

Дебет рахунків №92 “Адміністративні витрати”, №93 “Витрати на збут”, №94 “ Інші операційні витрати”
Кредит рахунка №63 “Розрахунки з постачальниками та підрядчиками”
Кредит рахунка №372 “Розрахунки з підзвітними особами” та ін.

Облік МШП

Теоретичні та методологічні основи бухгалтерського обліку з МШП Відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні №250 від 3 квітня 1993р. (з липня 1999р. не діє), зі складу основних засобів відособлювалися й відносилися до категорії МШП та обліковувалися на підприємствах, в установах як засоби в обігу: - предмети терміном служби менше одного року незалежно від їх вартості; предмети вартістю за одиницю; - знаряддя лову (трали, неводи, сіті та інші) незалежно від вартості і терміну служби; - спеціальні інструменти і спеціальні пристосування (для серійного і масового виробництва певних виробів або для встановлення індивідуального замовлення незалежно від вартості); - спеціальний одяг, спеціальне взуття. А також постільні речі, незалежно від їх вартості і терміну служби - тимчасові (не титульні) споруди, пристосування і пристрої, витрати на зведення яких включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт (з терміном служби до 1 року). - тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах або для здійснення технологічних процесів вартістю в межах ліміту, встановленого в п.2, за вартістю придбання або встановлення; - предмети, призначені для видачі напрокат, незалежно від вартості. Згідно з П(С)БО 9 “Запаси” до складу запасів віднесено малоцінні та швидкозношувальні предмети (МШП), які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік, такі як інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг та ін. Докладно склад МШП визначено в Інструкції щодо застосування Плану рахунків. Для МШП характерна багаторазова участь у виробництві та збереження натуральної (речової) форми. Крім того, будь-які предмети, що придбаються для подальшого продажу, бо МШП не належать і обліковуються як товари. На МШП, які відносяться до запасів, не нараховується знос, а вартість переданих в експлуатацію малоцінних та швидкозношуваних предметів виключається зі складу активів (списується з балансу у витрати) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів по місцях експлуатації та відповідальних особах протягом терміну фактичного використання цих предметів. Отже, якщо МШП вже використовуються і строк їх експлуатації не перевищує одного року, їх кінцева вартість визначається затратами того періоду, в якому вони були передані в експлуатацію. 3 метою посилення контролю за збереженням МШП проводиться маркування спеціального одягу, взуття, інвентарю, білизни тощо. Маркування проводять фарбою, клеймуванням, прикріпленням жетонів. Обов'язковим при маркуванні є зазначення назви підприємства (цеху, відділу). Для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать підприємству та знаходяться в складі запасів призначено рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети". Це активний рахунок, призначений для обліку господарських засобів. По дебету рахунку 22 відображаються придбані (отримані) або виготовлені малоцінні та швидкозношувані предмети за первісною вартістю, по кредиту - відпуск малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію за обліковою вартістю зі списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів. Оборотні МШП зараховуються на баланс згідно П(С)БО 9 за первісною вартістю і списуються за оцінкою вибуття, визначеного відповідно до названого положення. На рахунку 22 обліковуються тільки МШП на складі, даний рахунок не має субрахунків. Аналітичний облік МШП повинен будуватися за: - відповідними субрахунками; 1. за місцем знаходження і матеріально відповідальними особами; 2. за окремими предметами, що належать до складу кожної групи МШП (за номенклатурними номерами). Відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” основою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені у момент здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Для контролю і упорядкування обробки даних на основі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Розглянемо один з бухгалтерських документів, що використовується при обліку МШП: Форма № МШ-6 “Особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів” затверджена наказом Міністерства статистики України № 145 від 22.05.1996 року. В цій формі вказується прізвище, ім’я та по-батькові, табельний номер, цех, дільниця, відділ, професія, посада та інше. На звороті форми № МШ-6 позначається видача та повернення спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів. При автоматизованій обробці даних з обліку МШП особова картка не ведеться. Основним завданнями обліку МШП є: - визначення первісної вартості придбаних малоцінних та швидкозношуваних предметів; - контроль за зберіганням їх як в період перебування на складі, так і в період експлуатації в цехах, відділах підприємства; - контроль за правильністю використання МШП під час їх експлуатації; виявлення зносу МШП за час їх експлуатації, а також правильне віднесення цього зносу на затрати підприємства кожного періоду. Облік надходження МШП відображають у регістрах бухгалтерського обліку (журнал-ордер № 6) за ціною придбання, включаючи затрати, пов’язані з доставкою їх на підприємство, тобто за фактичною собівартістю. В процесі документування обліку МШП, як і будь-яких інших об'єктів, розрізняють документи бухгалтерського і оперативного обліку. До первинних документів бухгалтерського обліку відносять документи, якими оформлюється: нарахування зносу, відпуск предметів у виробництво, їх списання тощо. Документи оперативного обліку — це документи, які відображають передачу зазначених предметів в ремонт, поповнення їх запасу в роздавальних коморах, видачу МШП працівникам та їх повернення тощо. Звичайно, оперативний і бухгалтерський облік тісно пов'язані та є складовими частинами єдиної системи, але такий розподіл первинних документів на документи бухгалтерського та оперативного обліку є важливою передумовою правильного та ефективно функціонуючого графіка документообігу на підприємстві. Форми первинних документів, які застосовуються для обліку руху МШП, затверджено Наказом Міністерства статистики України від 22.05.96 р. № 145 (ф. № МШ-1, МШ-8), Наказом Міністерства статистики України від 21.06.96 р. № 193 (ф. № М-4, М-8, М-9, М-11, М-12). Нижче наведена таблиця із зазначенням первинних документів з обліку МШП та особливостями їх застосування   Таблиця 1 Первинні документи з обліку МШП № форми Назва форми Призначення документу 1 2 3 МШ-1 Відомість на повернення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв) Використовується для обліку зміни запасу повернення (вилучення) інструментів на тих підприємствах, де постійного запасу облік ведеться за принципом встановлення інструментів (пристроїв) постійного обмінного фонду. Відомість складається при необхідності заміни постійного запасу інструментів, на підставі її даних вносяться зміни до карток складського обліку матеріалів (ф. № М-12) МШ-2 Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів Використовується для обліку МШП, які були видані під розписку працівнику для тривалого користування. Заповнюється на кожного працівника, який одержав МШП. МШ-3 Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв) Застосовуються для обліку інструментів (пристроїв), які передаються на заточування або ремонт. Характерна для тих підприємств, де заточування та ремонт проводяться в централізованому порядку МШ-4 Акт на вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів Застосовується для обліку зіпсованих і малоцінних та втрачених МШП. При пред'явленні працівником акта вибуття замість непридатного чи втраченого предмета йому видається придатний, що записується в формі МШ-2 "Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів".       МШ-5 Акт на списання інструментів (пристроїв) та їх обмін на придатні Застосовується для оформлення списання інструментів (пристроїв), що стали непридатними, та їх обмін на придатні та обміну їх на придатні на тих підприємствах, де облік ведеться за принципом встановлення постійного обмінного фонду. Складається на підставі актів вибуття (ф. № МШ-4) Виданий інструмент (пристрій) в порядку обміну за актами в картці обліку матеріалів (ф. № М-12) не відображається. МШ-6 Особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв Використовується для обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів, які видаються працівникам підприємства для індивідуального користування МШ-7 Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв Застосовується для обліку видачі спецодягу, спецвзуття працівникам підприємства в індивідуальне користування за встановленими нормами, а також для обліку приймання від працівників спецодягу, спецвзуття на прання, дезинфекцію, ремонт та зберігання. Форма заповнюється окремо на видачу і повернення спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів. МШ-8 Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів Застосовується для оформлення списання морально застарілих, зношених і непридатних для подальшого використання інструментів (пристроїв), спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів по закінченню строку носіння, інших малоцінних та швидкозношуваних предметів і здавання їх до комор для утилю. Акт складається на підставі разових актів вибуття (ф.№МШ-4) Для обліку руху МШП також застосовують форми М-4, М-8, М-9, М-11, М-12. Надходження МШП на підприємство здійснюється на підставі відвантажувальних документів постачальників. На МШП, що надійшли, відкривається картка складського обліку (ф. № М-17). Передача зі складу в експлуатацію МШП оформлюється актом передачі МШП в експлуатацію. Дані первинного обліку МШП узагальнюються в оборотних відомостях. Отже, існуюча сукупність форм первинної документації з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів дає можливість побудови такої системи обліку, яка б відповідала масштабам підприємства, його організаційно-структурній формі та об'єктивним умовам функціонування. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку і регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку. З метою забезпечення збереження даних предметів в експлуатації на підприємствах повинен бути організований належний контроль за рухом МШП, зокрема, оперативний облік в кількісному вираженні. Відповідним чином повинен бути організований аналітичний облік МШП, які повернуті на склад з експлуатації. В бухгалтерському обліку МШП відображаються за первісною вартістю, тобто за фактичними витратами на їх придбання, спорудження або виготовлення. Основні господарські операції з руху малоцінних та швидкозношуваних предметів відображено в таблиці 2. Таблиця 2 Основні господарські операції з руху МШП № Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки Дебет Кредит 1 2 3 4 Надходження малоцінних та швидкозношуваних предметів 1 Відображено отримання МШП у вигляді "відходів" внаслідок розбирання, ліквідації браку, отриманого у виробництві 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" 24 “Брак у виробництві” 2 Відображено надходження МШП у рахунок погашення дебіторської заборгованості 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" 37 “Розрахунки з різними дебіторами” 3 Одержано малоцінні та швидкозношувані предмети, як внесок до статутного капіталу 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" 46 “Неоплачений капітал” 4 Відображено надходження МШП призначених для цільового використання 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" 48 “Цільове фінансування і цільові надходження” 5 Відображено заборгованість при одержанні малоцінних та швидкозношуваних предметів від постачальників 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” 6 Оприбутковано малоцінні та швидкозношувані предмети, виявлені підчас інвентаризації 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" 719 “Інші доходи від операційної діяльності” 7 Безоплатно одержано малоцінні та швидкозношувані предмети 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" 719 “Інші доходи від операційної діяльності” 8 Відображено отримання інших фінансових доходів у формі одержання МШП 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" 73 "Інші фінансові доходи" 9 Отримані малоцінні та швидкозношувані предмети в обмін на неподібні активи 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" 742 "Дохід від реалізації необоротних активів" Списання малоцінних та швидкозношуваних предметів 10 Передано малоцінні та швидко­зношувані предмети до статутного капіталу іншого підприємства 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" 111 Відпущено зі складу малоцінні та швидкозношувані предмети для власних потреб на: 15 "Капітальні інвестиції" 22 "Малоцінні і та швидкозношувані предмети" а) капітальне будівництво б) виробництво продукції 23 "Виробництво" в) загальновиробничі потреби 91 "Загально виробничі витрати" г) забезпечення збуту продукції 93 "Витрати на збут" д) адміністративні потреби 92 "Адміністративні витрати" е) виконання досліджень та розробок 941 "Витрати на дослідження та розробки" є) операційну діяльність 80 "Матеріальні витрати" ж) утримання об'єктів житлово-комунального господарства і соціально-культурного призначення 949 "Інші витрати операційної діяльності" 112 Списано вартість реалізованих малоцінних та швидкозношуваних предметів 943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів" 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" 113 Списана сума уцінки малоцінних та швидкозношуваних предметів до чистої вартості їх реалізації 946 "Втрати від знецінення запасів" 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" 114 Списано нестачу малоцінних та швидкозношуваних предметів за їх балансовою вартістю 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей" 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" 1 2 3 4 115 Безоплатно передано малоцінні та швидкозношувані предмети 949 "Інші витрати операційної діяльності" 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" 116 Списано малоцінні та швидкозношувані предмети, втрачені внаслідок надзвичайних подій 99 "Надзвичайні втрати" 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" У деяких випадках можливе повернення малоцінних та швидкозношуваних предметів з експлуатації на склад. При цьому за субрахунком малоцінні та швидкозношувані предмети має бути відкритий субрахунок другого порядку: “Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі, що були в експлуатації”. Повернення МШП з експлуатації на склад оформлюється накладною. У разі такого повернення предметів, за якими було вже нараховано 100 % зносу (амортизації), вони оприбутковуються повною ціною бухгалтерським проведенням: Дебет субрахунка “МШП на складі”, субрахунок другого порядку “МШП, які були в експлуатації”. Кредит рахунка “Затрати на виробництво”. Кредит рахунка “Адміністративні затрати”. Кредит рахунка “Загальновиробничі витрати”. Кредит рахунка “Затрати на збут” (або інші рахунки, на які раніше було списано вартість таких предметів). При відпуску таких предметів в експлуатацію знос по них нараховується за раніше нарахованою сумою (залежно від обраного методу). Особливості обліку окремих видів МШП на підприємствах у міжсезонний (ремонтний) період полягають у тому, що серед цих предметів найбільшу частку становлять інструменти й пристрої загального та спеціального користування. У цей період експлуатовані інструменти й пристрої перебувають у постійному русі: частину їх видають робітникам у постійне користування на більш чи менш тривалий час, інші –– через певний час збирають для перевірки і незабаром повертають знову (вимірювальні інструменти), а деякі відпускають на короткий час (кілька годин, зміну). Інструменти і пристрої, що перебувають у тривалому користуванні робітника при видачі відображають у його особистій інструментальній картці – книзі. Видаючи інструменти на короткий час, застосовують спеціальні металеві жетони-марки без облікових записів у документах або регістрах. На відміну від інструментів і пристроїв господарський інвентар, спецодяг і постільні приналежності при передачі в експлуатацію зберігаються у приміщеннях, де використовуються. Облік інвентарю ведеться за місцями використання та матеріально-відповідальними особами в описах, що відкриваються на рік. На спецодяг виданий робітникам, заводять особисті картки, у яких відображають кожний факт одержання робітниками предметів, строки їх служби та вибуття. Як зазначалося вище МШП зі строком корисного використання більше року включаються до складу необоротних активів, а їх вартість капіталізується, тобто відноситься на витрати звітного періоду шляхом нарахування амортизації. Організація обліку МШП регулюється Інструкцією, в якій говориться, що на субрахунку 112 “Малоцінні необоротні матеріальні активи ” відображається вартість предметів строк корисного використання яких більше одного року, зокрема спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, вартість яких погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного використання таких об’єктів. Підприємства одержали свободу не тільки у визначенні норм зносу МШП, але й щодо віднесення необоротних нематеріальних активів до малоцінних необоротних активів. При організації обліку МШП, які відносяться до необоротних активів вартісну межу віднесення активів до МШП можна визначити виходячи з конкретних умов господарювання. Щодо методу нарахування амортизації МШП найоптимальнішим є метод прямолінійного списання, враховуючи інтенсивність експлуатації МШП, відсутність у більшості випадків необхідності їх ремонту інші основні методи нарахування амортизації (метод залишку, що зменшується, метод суми років та інші) для нарахування амортизації МШП мало підходять. Проблему низького рівня суми амортизаційних відрахувань МШП, яка нараховується щорічно, можна вирішити шляхом групування МШП, наприклад, за призначенням (що використовуються на виорбничі та невиробничі цілі) і строками їх експлуатації. У цьому випадку нарахування зносу (амортизації) буде проводитись, виходячи з вартості групи МШП у цілому, а не кожного об’єкта окремо. Таким чином можна вирішити проблему низького рівня амортизації вартості МШП. Організація обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів зі строком корисного використання менше одного року повинна повністю групуватись на Положенні 9, згідно з яким первинною вартістю таких предметів у складі інших запасів, придбаних за плату, є собівартість, яка складається з таких фактичних затрат: - суми, що сплачується згідно з договором постачальнику, за вирахуванням непрямих податків; - суми ввізного мита; - суми непрямих податків у зв’язку з придбанням малоцінних та швидкозношуваних предметів, які не відшкодовуються підприємству; - транспортно-заготівельні витрати, за навантажувально-розвантажувальні роботи і транспортування запасів всіма видами транспорту до місця їх використання; Інші витрати безпосередньо пов’язані з придбанням МШП і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях. Первинною вартістю встановлених своїми силами інструментів та інших малоцінних предметів визначається фактична собівартість їх виготовлення, а одержаних у порядку внесків до статутного капіталу підприємства засновниками – справедлива вартість, узгоджена сторонами. Аналітичний облік МШП ведеться за видами предметів, установленими виходячи з потреб підприємства. Згідно з пунктом 8 П (С) БО 9 придатні (отримані) або встановлені МШП зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість МШП, придбаних за плату – це їх собівартість (п.9 П (С) БО 9. Собівартість, у свою чергу включає такі фактичні витрати: - суми, що підприємство сплачує за договором безпосередньо продавцеві або постачальнику; - суми, що сплачуються за послуги, пов’язані з пошуком і придбанням МШП (інформаційні, посередницькі та інші); - суми непрямих податків, що не відшкодовуються підприємству; - суми ввізного мита; - заготівельні, вантажно-розвантажувальні транспортні затрати; - інші затрати, безпосередньо пов’язані з придбанням МШП (прямі: матеріальні, на оплату праці тощо). Первісна вартість МШП, встановлених власними силами підприємства – це собівартість їх виробництва, яка визначається згідно з П (С) БО 16 “Витрати”. Первісна вартість МШП, внесених до статутного фонду (капіталу) – підприємства – це узгоджена з усіма замовниками підприємства їх справедлива вартість. Визначення справедливої вартості поведе у П (С) БО 19: сума за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов’язання в результаті операції між зацікавленими і незалежними сторонами. За справедливою вартістю прибуткуються МШП отримані підприємством безоплатно або в результаті обміну. Але при отриманні МШП в обмін на інші матеріальні цінності є свої особливості, які слід враховувати. Якщо МШП, отримані в результаті обміну на подібні МШП, то їх первісна вартість буде відповідати балансовій вартості переданих. Але якщо балансова вартість переданих МШП більші від справедливої, первісна вартість отриманих МШП повинна відповідати справедливій. Якщо МШП отримані в обмін на подібні запаси, то їх первісна вартість дорівнює справедливій вартості отриманих запасів. Частина витрат до яких відносяться такі, як проценти за користування позиками, витрати на збут, ….. загальногосподарські та інші, до первісної вартості МШП не включаються. Вони відносяться до витрат того періоду, у якому здійснені. Згідно з пунктом 15 П(с) БО 9 первісна вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів у бухгалтерському обліку не змінюється крім таких випадків: - якщо знизилась їхня ціна; - якщо вони зіпсовані; - якщо вони застаріла або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду. Крім передачі МШП в експлуатацію, що не передбачає прямого вибуття МШП з підприємства, МШП можуть вибувати в результаті: - операції реалізації; - безоплатної передачі; - передачі як внеску до статутного капіталу (фонду) іншого підприємства; - ліквідації. В усіх випадках вартість МШП на складі списується на субрахунки рахунків класу 9 “Витарти діяльності”. 943 “Собівартість реалізованих виробничих запасів” – при реалізації. 947 “Інші витрати операційної діяльності” – у разі безоплатної передачі або внеску до статутного фонду.