Поняття портфеля фінансових інвестицій і класифікація його видів. Принципи формування інвестиційного портфеля.

Інвестиційний портфель представляє собою цілеспрямовано сформовану сукупність фінансових інструментів, що призначені для здійснення фінансового інвестування у відповідності до розробленої інвестиційної політики.

Головною метою формування інвестиційного портфеля є забезпечення реалізації основних напрямів політики фінансового інвестування капіталу підприємства шляхом підбору найбільш дохідних та безпечних фінансових інструментів.

За цілями формування інвестиційного доходу:

- портфель доходу (являє собою інвестиційний портфель, сформований за критерієм максимізації рівня інвестиційного прибутку в поточному періоді незалежно від темпів приросту інвестованого капіталу в довгостроковій перспективі)

- портфель зростання (являє собою інвестиційний портфель, сформований за критерієм максимізації темпів приросту інвестованого капіталу в майбутній довгостроковій перспективі поза залежністю від рівня формування інвестиційного прибутку в поточному періоді)

За рівнем ризиків:

- агресивний (спекулятивний) – сформований за критерієм максимізації поточного доходу або приросту інвестованого капіталу незалежно від супутнього йому рівня інвестиційного ризику

- помірний (компромісний) – являє собою сформовану сукупність фінансових інструментів інвестування, за яким загальний рівень портфельного ризику наближений до середньо-ринкового

- консервативний – сформований за критерієм мінімізації рівня інвестиційного ризику

За рівнем ліквідності:

- високоліквідний

- середньоліквіднийй

- низьколіквідний

За інвестиційним періодом:

- короткостроковий

- довгостроковий

За умовами оподаткування інвестиційного доходу:

- оподатковуваний

- звільнений від податку

За стабільністю структури:

- з фіксованою структурою

- з гнучкою структурою

За числом стратегічних цілей формування:

- моноцільовий

- поліцільовий

За первинністю формування:

- стартовий

- реструктурований

За спеціалізацією основних видів фінансових інструментів інвестування:

- портфель акцій;

- портфель облігацій;

- портфель векселів;

- портфель міжнародних інвестицій;

- портфель депозитних вкладів;

- портфель інших видів спеціалізації.

Будь-який інвестиційний портфель формують за принципами, що випливають із інвестиційної стратегії. Основними вважають кілька таких принципів:

- відповідність складу портфеля інвестиційній стратегії компанії;

- обов’язкове оцінювання всіх можливих варіантів для кожного проекту; обмеженість проектів ресурсними можливостями;

- забезпечення прийнятних для компанії співвідношень між основними цілями: дохідністю, зростанням капіталу, мінімізацією ризику та ліквідністю;

- колегіальність (для компанії) у прийнятті рішень щодо складу портфеля (єдність думок);

- забезпечення керованості портфелем, можливість систематично стежити за змінами на інвестиційному ринку і здійснювати необхідне реінвестування коштів (моніторинг).

31. Управління реалізацією реальних інвестиційних проектів (розробка календарного плану та капітального бюджету).

Управління реалізацією реальних інвестиційних проектів спрямоване на їхнє здійснення в передбачений термін з метою забезпечення своєчасного повернення вкладених коштів у вигляді чистого грошового потоку (насамперед - одержання передбаченого інвестиційного прибутку). Таке управління здійснюється в розрізі кожного реального проекту, включеного в інвестиційну програму підприємства. По кожному наміченому до реалізації інвестиційному проекту звичайно призначається його керівник, що організує підготовку всіх необхідних планових документів і забезпечує реалізацію основних показників планів його здійснення. По великих інвестиційних проектах, виконуваним підрядним способом (із залученням підрядника і субпідрядників), керівник проекту повинний розподілити функції управління в розрізі окремих учасників проекту.

Успішна реалізація кожного інвестиційного проекту, включеного в програму реальних інвестицій підприємства, багато в чому залежить від своєчасної і якісної розробки плану його здійснення. Такий плановий документ у практиці інвестиційного менеджменту зветься «календарний план реалізації інвестиційного проекту».

Календарний план реалізації інвестиційного проекту являє собою одну з форм оперативного плану інвестиційної діяльності підприємства, що відбиває обсяги, терміни і виконавців окремих видів робіт, пов´язаних з його здійсненням.

Розробка календарного плану реалізації інвестиційних проектів базується на визначених принципах:

1. Принцип тимчасової диференціації календарного плану.

2. Принцип функціональної диференціації календарного плану.

3. Принцип формування резерву календарного плану.

4. Принцип розподілу відповідальності за виконувані роботи.

Розроблений з урахуванням цих принципів і погоджений зі сторонами календарний план (у табличній чи графічній формі) розглядається і затверджується керівником відповідного центра інвестицій.

Ефективність реалізації інвестиційного проекту значною мірою визначається обґрунтованим планом його фінансування. Бюджет являє собою оперативний фінансовий план короткострокового періоду (до 1 року), що відображає витрати і надходження коштів, пов' язані з реалізацією інвестиційного проекту.

 Розробка бюджету реалізації інвестиційного проекту направлена на вирішення двох основних завдань:

Забезпечення необхідного для покриття цих витрат потокуінвестиційних ресурсів у рамках загального обсягу коштів, при-значених для фінансування реалізації інвестиційного проекту.

 Вихідними передумовами для розробки бюджету реалізації інвестиційного проекту є:

 а) календарний план реалізації інвестиційного проекту;

 б) кошториси витрат на виконання окремих видів робіт іпридбання сировини, матеріалів, механізмів і устаткування,розроблені у розрізі окремих функціональних блоків календар-ного плану;

 в) загальна стратегія фінансування інвестиційного проекту;

 г) попередній графік інвестиційного потоку, складений наетапі розробки бізнес-плану проекту;

 д) фінансовий стан інвестора в поточному періоді.

 Так як обсяг і структура інвестиційних витрат попередньо визначаються ще на стадії обгрунтування бізнес-плану інвестиційного проекту, то процес розробки розділу "капітальні витрати" бюджету зводиться звичайно до чотирьох процедур:

1) вилучення із загального обсягу інвестиційних витрат, визначених бізнес-планом, тієї їх частки, яка належить до розглянутого поточного періоду (якщо тривалість реалізації інвестиційного проекту перевищує один рік);

2) уточнення обсягу інвестиційних витрат поточного періоду з урахуванням коректив, внесених підрядником у технологію робіт;

3) уточнення обсягу і структури інвестиційних витрат у зв'язку зі зміною індексу цін після затвердження показників бізнес-плану проекту;

4) уточнення первісного обсягу інвестиційних витрат з урахуванням резерву фінансових коштів, передбаченого в контракті з підрядчиком на покриття непередбачених витрат (у порядку внутрішнього страхування інвестиційних ризиків). Обсяг цього резерву при розробці капітального бюджету повинен визначатися з урахуванням тільки тих категорій витрат, які увійшли до первісної оцінку інвестиційних ризиків.