Система правоохоронних органів України

Т е м а   6. П рокуратура

 

П л а н

 

1.  Місце прокуратури в системі органів державної влади.

2.  Завдання прокурорської діяльності.

3.  Правові засади діяльності прокуратури України.

4.  Принципи організації та діяльності прокуратури.

5.  Система органів прокуратури.

6.  Основні функції прокуратури. Їх загальна характеристика.

7.  Вимоги до осіб, що призначаються на посади прокурорів і слідчих. Порядок їх призначення.

8.  Класні чини працівників органів прокуратури.

9.  Заохочення і відповідальність прокурорів та слідчих.

 

З а в д а н н я

1. У., 26 років, який закінчив юридичний коледж зі званням бакалавра і має річний стаж роботи державним виконавцем, звернувся до обласної прокуратури із заявою прийняти його на роботу прокурором у той же район, де він працював на попередній посаді. Старший помічник прокурора області по кадрах відмовив йому.

 

Чи були підстави для відмови? Які саме? Назвіть вимоги, що пред’являються до осіб, які призначаються на посаду прокурора.

2. Помічник прокурора Золочівського р-ну приніс апеляційне подання на вирок місцевого суду Золочівського р-ну Харківської обл. до Апеляційного суду Харківської області. Прокурор Харківської обл. відкликав цю апеляцію у зв’язку з помилковою позицією помічника прокурора Золочівського р-ну.

              

          Чи правильно діяв прокурор області? Хто може відкликати апеляцію прокурора? На знання якого принципу організації та діяльності органів прокуратури розраховано це завдання?

3. Колегія обласної прокуратури прийняла рішення з питання, що розглядалося на її засіданні. Прокурор області після цього засідання повідомив Генерального прокурора України, написавши у рапорті: “Незважаючи на те, що я не згоден з цим рішенням, оскільки воно не може забезпечити підвищення належної якості прокурорського нагляду в області, я його приймаю, оскільки підкоряюся більшості, що були присутні на засіданні колегії”.

 

Чи правильно вчинив прокурор області? Чи вірно він дотримався вимог принципів організації та діяльності органів прокуратури?

4. До прокуратури району звернувся Д., інвалід по зору. Посилаючись на те, що йому дуже важко читати й писати, він висказав прохання виділити йому працівника прокуратури, який би зміг захисти його конституційні права у суді під час розгляду цивільної справи. Прокурор району відмовив йому, посилаючись на те, що у прокуратури на день звернення Д. великий обсяг термінової роботи, тому йому було запропоновано звернутися до юридичної консультації за місцем мешкання.

 

Чи правильно вчинив прокурор? Інтереси яких груп громадян має представляти прокурор у суді?

5. За порушення трудової та виконавчої дисципліни прокурор м. Харкова своїм наказом притяг до дисциплінарної відповідальності старшого помічника Валківського р-ну Харківської обл. і виніс йому сувору догану.

 

Чи правильно вчинив прокурор міста? Який прокурор може притягти до дисциплінарної відповідальності працівників районних прокуратур? Які види дисциплінарних стягнень можуть застосовуватися до працівників прокуратури?

С п и с о к н о р м а т и в н и х а к т і в т а л і т е р а т у р и

 

Конституція України від 28 черв. 1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141 зі змін. від 08.12.2004 р.

Про прокуратуру: Закон України // Там же. – 1991. – № 53. – Ст. 793.

Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України від 23 груд. 1993 р. № 3781-XII // Там же. – 1994. – № 11. – Ст.50.

Про затвердження Дисциплінарного статуту прокуратури України: Постанова Верховної Ради України // Там же. – 1992. – № 4. – Ст.15 (щодо визнання неконституційними окремих положень див.: Рішення Конституційного суду № 13-рп/2004 від 22.06.2004).

Про затвердження Положення про класні чини працівників органів прокуратури України: Постанова Верховної Ради України // Там же. –1992. – № 4. – Ст.14.

Конституція України: Наук.-практ. комент. / В.Б. Аверьянов, О.В. Батанов, Ю.В. Баулін та ін. – Х.: Право; К.: Ін Юре, 2003.

Про прокуратуру: Наук.-практ. комент. до Закону України: 3б. Нормат. актів / Упоряд. Т.В. Варфоломеєва, С.В. Гончаренко. – К.: Юрінком Інтер, 2000.

Тацій В.Прокуратура в системі поділу влади // Вісн. прокуратури. – 1999. – № 2. – С. 27.

Організація судових та правоохоронних органів: Підруч. / І.Є. Марочкін, Н.В. Сібільова, В.П. Тихий; За ред. І.Є. Марочкіна, Н.В. Сібільової. – Х.: Одісей, 2007.

Прокурорський нагляд в Україні: Підруч. / І.Є. Марочкін, П.М. Каркач, Ю.М. Грошевой та ін.; За ред. І.Є. Марочкіна і П.М. Каркача. – Х.: Одісей, 2006. – 240 с.

Субботін Є., Черв’якова О. Від загального нагляду – до представництва інтересів громадян та держави в суді (етапи трансформування загальнонаглядової функції прокуратури) // Право України. – 1998. – № 5. – С. 63-65.

Т е м а 9. Органи досудового розслідування

П л а н

1.  Досудове розслідування кримінальних справ: поняття, види.

2.  Органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, їх завдання і компетенція.

3.  Органи дізнання, їх система завдання і компетенція.

4.  Органи досудового слідства, їх система, завдання і компетенція.

5.  Статус слідчого.

6.  Вимоги, що пред’являються до кандидатів на посаду слідчого.

7.  Структура слідчого апарату прокуратури, органів внутрішніх справ, Служби безпеки України, податкової міліції.

 

З а в д а н н я

1. Порушуючи правила полювання, Д. здійснив відстріл трьох лосів. М’ясо реалізував на ринку. Одержавши про це інформацію, начальник держполювінспекції району порушив стосовно Д. кримінальну справу і провів дізнання.

 

Дайте оцінку діям начальника держполювінспекції.

 

2. Укажіть у зазначеному порядку органи дізнання:

1. Міліція.

2. Інспектор ДАІ – по справах про автоаварії.

3. Начальник геолого-розвідницької партії, експедиції.

4. Органи державної безпеки – по справах, віднесених до їх ведення.

5. Начальник рибної інспекції – по справах про порушення правил риболовства та охорони рибних запасів.

6. Начальник зимівки у період відсутності у ній транспортних зв’язків.

7. Завідуючий санітарно-епідеміологічною станцією – по справах про порушення закладами та підприємствами санітарно-гігієнічних норм.

8. Митні органи – по справах про порушення митних правил та контрабанду.

9. Органи державного пожежного нагляду по справах про пожежі.

10. Технічний інспектор праці – по справах про порушення правил техніки безпеки праці.

 

Які ще існують органи дізнання? Поясніть, чому перелік органів дізнання є вичерпним? Розкрийте зміст понять: “досудове розслідування”, “досудове слідство”, “дізнання”. Яке співвідношення цих понять?

 

3. Студент 5-го курсу заочного факультету юридичного вузу П. звернувся до прокуратури області з проханням прийняти його на роботу слідчим прокуратури. Протягом трьох років П. працював юрисконсультом, характеризувався позитивно.

 

Чи буде задоволене прохання П.?

 

С п и с о к н о р м а т и в н и х а к т і в  т а л і т е р а т у р и

Кримінально-процесуальний кодекс України. – К., 2002.

Про прокуратуру: Закон України від 05.11.1991 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.

Про міліцію: Закон України від 20 груд. 1990 р. // Там же. – 1991. – № 4. – Ст. 20 (зі змін.).

Про Службу безпеки України: Закон України від 25 берез. 1992 р. // Там же. – 1992. – № 27. – Ст. 382.

Про державну податкову службу України: Закон України від 4 груд. 1990 р. // Там же. – 1991. – № б. – Ст. 37 (зі змін.).

Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18.02.1992 р. // Там же. – 1992. – № 22.

Про контррозвідувальну діяльність: Закон України від 26.12.2002 р. // Там же. – 2003. – № 4. – Ст. 95.

Рішення Конституційного Суду України від 22.06.2004 р. № 13-рп/2004 (справа про Дисциплінарний статут прокуратури) // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 26. – С. 47.

Організація судових та правоохоронних органів: Підруч. / І.Є. Марочкін, Н.В. Сібільова, В.П. Тихий та ін.; За ред. І.Є. Марочкіна, Н.В. Сібільової. – Х.: Одіссей, 2007.

Конституція України: Наук.-практ. комент. / В.Б. Авер’янов, О.В. Батанов, Ю.В. Баулін та ін. – Х.: Право; К.: Ін Юре, 2003.

Пивоваров В.В., Щербина Л.І. Взаємодія органів досудового слідства та дізнання при розслідуванні кримінальних справ: Моногр. – Х.: Право, 2006.   

Чайковський А.С., Губар С.В., Довбня В.А. Дізнання та досудове слідство: історія і сучасність: Навч. вид. – К.: РВВ МВС України, 2004.

Слободянюк В. Дізнання: історія, сучасність, перспективи // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 4. – С. 65-68.

Погорецький М.А. Досудове слідство України: історія та сучасність // Вісн. Луган. акад. внутр. справ МВС. – 2002. – Вип. 3. – С. 216-227. 

 

Т е м и  10-11. Адвокатура. Органи та установи юстиції

П л а н

1. Поняття та сутність інституту адвокатури.

2. Принципи адвокатської діяльності.

3. Організаційні форми діяльності адвокатури.

4. Право на зайняття адвокатською діяльністю.

5. Види адвокатської діяльності.

6. Права та обов’язки адвоката.

7. Адвокатська таємниця.

8. Гарантії адвокатської діяльності.

9. Дисциплінарна відповідальність адвокатів.

10. Органи та установи юстиції: поняття, система, завдання, компетенція.

11. Міністерство юстиції України, управління Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києв та Севастополь, районні відділи юстиції: структура та повноваження.

 

З а в д а н н я

1. У Міністерство юстиції України надійшла заява
Н., який є уповноваженим представником адвокатської фірми “Консоль”, із проханням зареєструвати зазначене адвокатське об’єднання. Для реєстрації були подані всі необхідні документи. При розгляді питання про реєстрацію було встановлено, що Статутом адвокатської фірми “Консоль” передбачається можливість ведення підприємницької діяльності.

 

Яке рішення має бути прийняте Міністерством юстиції і чому? Як ви розумієте цілі і завдання адвокатських об’єднань?

2. Адвокату В. було доручено ведення справи по звинуваченню К. за с. 2 ст. 396 КК України. У кримінальній справі була недбало досліджена особистість К. Адвокат надіслав листа за місцем його роботи з проханням надати більш детальну характеристику.

 

Чи правильно зробив адвокат? Назвіть основні види адвокатської діяльності.

 

3. Загальний місцевий суд виніс окрему ухвалу на адресу адвоката Ф. У зв’язку з тим, що він, захищаючи інтереси підсудного Н., впливав на свідків умовлянням і погрозами з метою домогтися вигідних для займаної ним позиції по справі показань.

Окрема ухвала була розглянута на засіданні дисциплінарної палати Харківської обласної кваліфікаційно-дисцип-лінарної комісії адвокатури.

 

 Яке рішення, на ваш погляд, буде прийняте на засіданні палати? Оцініть перспективи розгляду дисциплінарної справи адвоката Ф. з урахуванням факту використання ним вказаних засобів і методів захисту.

С п и с о к н о р м а т и в н и х а к т і в т а л і т е р а т у р и

 

Конституція України від 28.06.1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 39. – Ст. 141 (зі змін.).

Про адвокатуру: Закон України від 19.12.1992 р. // Там же. – 1993. – № 9. – Ст. 62.

Положення про Міністерство юстиції України від 30.12.1997 р. № 1396/97 // Офіц. Вісн. України. – 1998. – № 2. – Ст. 47.

Про нотаріат: Закон України від 02.09.1993 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 39. – Ст.383.

Рішення Конституційного Суду України по справі № 1-17/2000 від 16.11.200 р. № 13-рп/2000 / (справа про право вільного вибору захисника) // Конституц. Суд України: Рішення. Висновки. 1997-2001 / Відп. ред. П.Б. Євграфов. – К.: Юрінком Інтер, 2001.

Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури та Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури / Указ президента України від 5.05.1993 р. № 155/93 // Офіц. вісн. України. – 1999. – № 39.

Про деякі заходи щодо підвищення рівня роботи адвокатури / Указ Президента України від 30 верес. 1999 р. № 1240/99 // Там же.

Правила адвокатської етики від 1 жовт. 1999 р., затв. Вищою Кваліфікаційною комісією адвокатури // Адвокатура України. – К.: Ін Юре, 2000.

Про затвердження Порядку оплати праці адвокатів з надання громадянам правової допомоги в кримінальних справах за рахунок держави: Постанова Кабінету міністрів України від 14 трав. 1999 р. № 821 // Офіц. вісн. України. – 1999. – № 20. – Ст. 884.

Варфоломеєва Т.В., Гончаренко С.В. Науково-практич-ний коментар до Закону України “Про адвокатуру”. Законодавство про адвокатуру та адвокатську діяльність: Зб. нормат. актів; Комент. // Акад. адвокатури України. – К.: Юрінком Інтер, 2003. 

Організація судових та правоохоронних органів: Підруч. / За ред. І.Є. Марочкіна, Н.В. Сібільової. – Х.: Одіссей, 2007.

Варфоломеєва Т.В. Адвокатура в Украине. – К. – 1997.

Святоцький О.Д., Михеенко М.М. Адвокатура України. – К.: Ін Юре, 1997.

Святоцкий О., Медведчук В.В. Адвокатура: історія і сучасність. – К.: Ін Юре, 1997.

Фиолевський Д.П. Адвокатура: Підруч. – К.: Алерта Прецедент, 2006.

Нотаріат в Україні: Підруч. / За ред. В.В. Комарова. – К.: Юрінком Інтер, 2006.

Вільчик Т.Б. Організація роботи адвокатури України: Навч. посіб. – Х.: Видавець СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2006.

Радзієвська Л.К., Пасічник С.Г. Нотаріат в Україні: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2000.

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

|задача| Адвокат – фізична особа, покликана надавати юридичну допомогу фізичним і юридичним особам території України без будь-яких обмежень.

Адвокатське бюро – один із видів адвокатського об’єднання, у складі якого може працювати і один адвокат. Є юридичною особою і діє на підставі статуту.

Адвокатські об’єднання – організаційна форма діяльності адвокатури, за якої адвокат для здійснення адвокатської діяльності об’єднується з іншими адвокатами (колегії, адвокатські фірми, контори).

Адвокатська таємниця – відомості, отримані адвокатом у процесі виконання своїх професійних обов’язків, розголошення яких може зашкодити юридичній чи фізичній особі.

А двокатура – добровільне професійне громадське об’єднання, покликане відповідно до Конституції України сприяти захисту прав, свобод людини і представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм іншу юридичну допомогу.

Адміністративне судочинство – форма реалізації судової влади, у процесі якої вирішуються юридично значущі справи, що виникають у сфері управлінських правовідносин за наявності публічного інтересу.

Адміністративні суди – спеціалізовані суди загальної юрисдикції, які здійснюють розгляд адміністративних справ, що пов’язані з правовідносинами у сфері державного управління та місцевого самоврядування.

Академія суддів України – державний вищий навчальний заклад при Державній судовій адміністрації України, завданнями|задачі| якої є підготовка кадрів на посади суддів з числа осіб|облич,лиць|, які мають вищу юридичну освіту|утворення| і відповідають вимогам, встановленим|установленим| Законом щодо|відносно| кандидатів у судді, підвищення кваліфікації суддів і працівників судів і проведення наукових досліджень з питань удосконалення організації і діяльності судів.

Апарат Верховного суду України – орган Верховного Суду України, якийздійснює організаційно-методичне та інформаційне забезпечення діяльності Верховного Суду України.

Апеляція – спосіб оскарження судового вироку чи рішення, які не набрали чинності відповідно до процесуального законодавства, до апеляційного суду з метою перевірки їх законності та обґрунтованості.

Атестація – перевірка та оцінка ділової кваліфікації працівників органів прокуратури на предмет їх відповідності займаній посаді.

А пеляційн і загаль ні суди – судові органи другої ланки системи судів загальної юрисдикції, до яких відносяться апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, військові апеляційні суди регіонів та апеляційний суд Військово-Морських Сил України, а також Апеляційний суд України.

Апеляційні спеціалізовані суди – апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до указів Президента України.

Бібліотека судів – забезпечує суди нормативно-правовими актами, науковою і спеціальною літературою, матеріалами судової практики, створюється в кожному суді. Фондами|фундаціями| її є|з'являються,являються| друковані видання та комп’ютерні бази даних.

Верховний Суд України – найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції, що здійснює правосуддя, забезпечує однакове застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції.

Військові прокуратури – органи прокуратури, якіздійснюють нагляд за додержанням законів органами військового управління, військовими об’єднаннями, з’єднаннями, частинами, підрозділами, установами і військовими навчальними закладами та посадовими особами Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони, СБУ та інших військових формувань, дислокованих на території України.

 

“ Вісник Конституційного Суду України ” – офіційний друкований орган КСУ.

“ Вісник Верховн ого Суд у України” – офіційний друкований орган ВСУ, у якому публікуються матеріали судової практики Верховного Суду України та інших судів загальної юрисдикції, матеріали з питань організації діяльності судів загальної юрисдикції та інші матеріали.

Вищ а рад а юстиції – державний, публічний, колегіальний, незалежний орган, що перевіряє результати діяльності кваліфікаційних комісій суддів по добору і рекомендації кандидатів на посади суддів, контролює обґрунтованість притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів та прокурорів і здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів у випадках, передбачених Законом України “Про Вищу раду юстиції”.

В иконавче провадження – сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до закону, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Вищий господарський суд України – вищий судовий орган спеціалізованих судів, що розглядають спори, які виникають у сфері господарських правовідносин.

Вищий адміністративний суд – вищий судовий орган у системі спеціалізованих судів, що розглядають спори, які виникли у сфері публічних правовідносин.

Господарське судочинство – форма реалізації судової влади, у процесі якої вирішуються правові конфлікти, що виникають у сфері господарських правовідносин. Зміст господарського судочинства полягає в розгляді й вирішенні правового конфлікту, який виник між суб’єктами, що здійснюють господарську або іншу економічну діяльність.

Державна судова адміністрація України – |створіння| самостійна автономна структура організаційного забезпечення діяльності судів, яка покликана створити реальні передумови для забезпечення незалежності судів і суддів.|з'являється,являється||лад||поряд з,поряд із|

Державна виконавча служба – державна установа системи органів Міністерства юстиції, що забезпечує своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень судів.

Державний виконавець – державний службовець, який здійснює примусове виконання судових рішень, виконання яких покладається на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Державна податкова служба – інститут державної влади України, основним завданням якого є здійснення контролю за виконанням податкового законодавства.

Досудове розслідування – діяльність спеціально уповноважених органів держави по виявленню злочинів та осіб, які їх скоїли, збиранню, перевірці, всебічному, повному й об’єктивному дослідженню та оцінці доказів, виявленню причин та умов вчинення злочинів.

  Д ізнання – сукупність оперативно-розшукових та інших передбачених законом дій, які здійснюють спеціально уповноважені на це адміністративні органи та посадові особи з метою своєчасного виявлення ознак злочину та осіб, котрі його вчинили, а також для попередження та припинення злочинів.

Д осудове слідство – основна форма розслідування, під час якого проводиться всебічне, повне та об’єктивне дослідження обставин справи, виявляються обставини, що як викривають, так і виправдовують обвинуваченого, а також обтяжують або пом’якшують його вину.

Добір суддівських кадрів – сукупність процедур з добору кандидатів на посаду судді на підставі аналізу й оцінки його професійних, особистісних якостей, ступеня їх відповідності вимогам, встановленим законом, і вибір найбільш підготовлених кандидатів для виконання посадових обов’язків.

Збори суддів – зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.

  Заняття адвокатської діяльністю індивідуально – організаційна форма, за якою адвокат здійснює свою діяльність без створення юридичної особи.

З’їзд суддів України – найвищий орган суддівського самоврядування в Україні, який приймає рішення, обов’язкові для всіх професійних суддів та всіх органів суддівського самоврядування.

Інстанційність – обсяг процесуальних повноважень суду по вирішенню судової справи.

Інституціональні принципи судової влади –принципи, які фіксують загальні відносини, що виникають при запровадженні інституту судової влади в суспільстві, окреслюють її місце в системі поділу влади й загальних засад взаємовідносин з іншими державними та приватними інститутами.

Кваліфікаційні комісії суддів – спеціально створені колегіальні атестаційно-дисциплінарні органи, завданнями яких є забезпечення формування корпусу професійних суддів, здатних кваліфіковано, сумлінно й неупереджено здійснювати правосуддя шляхом відбору і рекомендування осіб для зайняття посади професійного судді, визначення рівня фахової підготовки професійних суддів, розгляд питань про дисциплінарну відповідальність суддів.

Кваліфікаційна атестація – оцінка професійного рівня судді (кандидата на посаду судді) та прийняття комісією рішення щодо присвоєння судді відповідного кваліфікаційного класу, рекомендації для зайняття посади судді, у тому числі в суді вищого рівня.

Кваліфікаційний іспит – атестування особи, яка виявила бажання бути рекомендованою для призначення на посаду судді вперше, яке полягає у виявленні знань та рівня професійної підготовки кандидата в судді, ступеня його готовності здійснювати правосуддя з питань юрисдикції відповідного суду.

Кваліфікаційна співбесіда – перевірка знань професійного судді, встановлення рівня кваліфікаційної підготовки судді, його здатності підвищувати свій фаховий рівень і здійснювати правосуддя, у тому числі в судах більш високого рівня.

Касація – спосіб оскарження судових рішень, які вступили в законну силу, до вищого спеціалізованого суду або до Верховного суду України.

Кандидат на посаду судді – особа, яка виявила бажання зайняти посаду судді, відповідає встановленим законодавством вимогам, пройшла кваліфікаційну атестацію і щодо якої внесене подання відповідному органу про призначення чи обрання на посаду судді.

Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні, який вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Конституційне судочинство – форма реалізації судової влади, у процесі якої вирішуються юридичні справи, предметом яких є конституційно-правові питання, пов’язані із забезпеченням дотримання Конституції державними органами й у прийнятті по них рішень, що тягнуть правові наслідки.

Конституційне звернення – письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.

Конституційне подання – письмове клопотання до Конституційного Суду України про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційним, про визначення конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Конференція суддів – зібрання представників суддів (делегатів) відповідних судів, на якому вони обговорюють питання діяльності цих судів та приймають колективне рішення з обговорюваних питань.

Колегії в органах прокуратури – дорадчі органи, рішення яких реалізуються наказами відповідних прокурорів, в яких розглядаються найбільш важливі питання, що стосуються додержання законності, стану правопорядку, діяльності органів прокуратури, виконання наказів Генерального прокурора України, кадрові питання, заслуховуються звіти підпорядкованих прокурорів, начальників структурних підрозділів та інших працівників прокуратури.

К валіфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури – утворюються терміном на три роки для визначення рівня професійних знань осіб, що мають намір займатися адвокатською діяльністю, вирішення питань про дисциплінарну відповідальність адвокатів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Контррозвідувальна діяльність – виявлення, попередження і припинення розвідувальної або іншої діяльності спеціальних служб й організацій іноземних держав, а також окремих осіб, спрямованих на заподіяння шкоди безпеці України.

  Кримінальне судочинство – форма реалізації судової влади, у процесі якої розглядаються й вирішуються справи про злочини. Зміст кримінального судочинства полягає в розгляді у судових засіданнях кримінальних справ і застосуванні встановлених законом видів покарання до осіб, які винні у вчиненні злочину, або у виправданні невинних.

Міністерство юстиції України – головний (провідний) орган у системі центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення реалізації державної правової політики, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

М іліція – державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров’я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Нотаріат – система органів і посадових осіб, на які покладено обов’язок посвідчувати безспірні права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Нотаріус – представник органів та установ нотаріату, уповноважений законом вчиняти нотаріальні дії.

Наказне провадження – порядок видачі судового наказу без судового засідання.

Неповна апеляція – перегляд рішень судів першої інстанції на підставі лише тих фактичних даних, що встановлені з матеріалів, наданих особами, які брали участь у справі в суді першої інстанції.

Науково-консультативна рада п ри вищих спеціалізованих судах – науково-консультативна структура, головним завданням якої є опрацювання питань, пов’язаних із роз’ясненням законодавства, подання висновків щодо проектів законів та інших нормативно-правових актів, а також інших питань, пов’язаних з необхідністю наукового забезпечення діяльності вищого спеціалізованого суду.

Науково-консультативна рада п ри Верховному Суді України – науково-консультативна структура, яка утворюється з числа висококваліфікованих фахівців у галузі права для попереднього розгляду проектів постанов Пленуму Верховного Суду України щодо роз’яснення законодавства, надання висновків щодо проектів законодавчих актів та з інших питань діяльності Верховного Суду України, підготовка яких потребує наукового забезпечення.

Народн і засідател і – громадяни України, які у випадках, передбачених процесуальним законодавством, розглядають у складі суду разом з професійними суддями справи по першій інстанції і під час здійснення судової влади користуються усіма правами судді.

О перативно-розшуков а діяльність – система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів.

Орган п рокуратур и – складова частина системи прокуратури України, організована відповідно до адміністративно-територіального поділу України (територіальні прокуратури) або відповідно до організаційно-структурних та правових відносин у різних сферах суспільного життя (спеціалізовані прокуратури).

Органи внутрішніх справ – сукупність державних спеціалізованих установ, підпорядкованих Міністерству внутрішніх справ України, що виконують правоохоронні та правозастосовні функції по підтриманню правопорядку в державі.

Органи юстиції України – система органів виконавчої влади, яку очолює Міністерство юстиції України і до якої належать Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції, районні, районні у містах, міські (міст обласного значення) управління юстиції.

О рганізаційн е забезпечення судової діяльності – комплекс заходів фінансового, матеріально-технічного, кадрового, інформаційно-методичного, організаційно-технічного характеру|вдачі|, спрямованих|спрямованих| на створення|створіння| умов для справжнього правосуддя.

Організаційні (судоустрійні) принципи – принципи, що визначають зміст норм та регулюють організацію судової  системи, структуру її органів, статус суддів.

Правосуддя – функція реалізації судової влади, яка здійснюється судом шляхом розгляду та вирішення у судовому засіданні цивільних, кримінальних, адміністративних та господарських справ та застосуванням норм права до спірних правовідносин.

Правоохоронна система – сукупність державно-правових засобів, методів, гарантій, що забезпечують захищеність особи від протиправних порушень.

Правоохоронна діяльність – спеціалізована діяльність уповноважених державою органів та посадових осіб, яка полягає у захисті інтересів держави, безпеки суспільства, прав та свобод фізичних та юридичних осіб.

Правоохоронні органи – спеціально уповноважені державні органи, наділені владними повноваженнями, діяльність яких спрямована на захист прав, свобод та інтересів громадян, суспільства і держави. 

Президія апел яційного суду – постійно діючий орган суду, що вирішує організаційні питання діяльності суду.

Президія вищого спеціалізованого суду – орган оперативного колегіального вирішення питань організації діяльності як, власне, вищого суду, так і спеціалізованих судів нижчих рівнів.

Президія Верховного Суду України – колегіальний орган ВСУ, створений для вирішення внутрішніх організаційних питань ВСУ.

Пленум вищого спеціалізованого суду – колегіальний орган, який вирішує загальні питання діяльності відповідних спеціалізованих судів, до складу якого входять всі судді вищого спеціалізованого суду та голови апеляційних спеціалізованих судів.

Пленум Верховного Суду України – колегіальний орган, повноваження якого визначаються Конституцією України, Законом України „Про судоустрій”, до складу якого входять усі судді Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих судів, їх заступники та голова Апеляційного суду України.

П остійні комісії Конституційн ого Суд у України – допоміжні робочі органи з питань організації внутрішньої діяльності, що утворюються на засіданні з суддів КСУ.

Професійні судді –  громадяни України, які відповідно до Конституції України призначені чи обрані суддями і займають штатну суддівську посаду в одному з судів, передбачених Законом України “Про судоустрій України”.

Присяжні – громадяни України, які у випадках, передбачених процесуальним законодавством, залучаються для розгляду по першій інстанції судових справ у складі колегії присяжних.

Принципи організації та діяльності прокуратури – закріплені у Конституції та в інших законах України основоположні вимоги, що відбивають призначення прокуратури в державі та суспільстві, визначають завдання та повноваження прокурорів, а також зміст та характер правових заходів і засобів здійснення нагляду за точним і однаковим виконанням законів у державі, а також містять ознаки та якості, які допомагають відокремити органи прокуратури від інших державних органів, у тому числі й від правоохоронних.

Права адвоката – можлива поведінка адвоката, яка передбачена та дозволена чинним законодавством України, Правилами адвокатської етики адвоката та Статутом адвокатських об’єднань.

П одаткова міліція – спеціальний підрозділ, який веде боротьбу з податковими правопорушеннями, здійснює контроль за додержаннями податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функцію.

Повторний (додатковий) іспит – складання кваліфікаційного іспиту особою, яка за рішенням кваліфікаційної комісії суддів не рекомендується до обрання суддею безстроково.

Прокурорський нагляд – вид діяльності спеціально уповноважених органів державної влади, наділених повноваженнями з виявлення порушень законів, вжиття заходів до поновлення порушених прав громадян і юридичних осіб та притягнення винних до відповідальності.

Прокурор – посадова особа, яка перебуває на державній службі в органах прокуратури і має повноваження по здійсненню покладених на прокуратуру функцій та завдань відповідно до встановленої компетенції.

Принципи судової влади – норми найбільш загального керівного характеру, що встановлюють місце судової влади серед інших видів державної влади, визначають нормативний зміст її основних інститутів і спрямовані на досягнення завдань, що стоять перед цією владою.

Рада суддів – вищий орган суддівського самоврядування у період між проведеннями з’їздів суддівУкраїни, на яку покладається завдання щодо організації виконання та контроль рішень з’їзду, а також вирішення питань про скликання з’їзду.

  Розвідувальна діяльність – діяльність органів зовнішньої розвідки СБУ з метою одержання інформації про зовнішні загрози безпеці України.

Служба безпеки України – державний правоохоронний орган спеціального призначення, що забезпечує державну безпеку України, на який покладено завдання захисту державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, інтересів держави і