Мета маркетингу - закріплення позицій товару на ринку.

Етап зрілості

 На цьому етапі зростання первинний попит сповільнюється і товар переходить в етап зрілості. Етап зрілості продовжується довше, ніж попередні етапи і ставить перед маркетологами серйозні проблеми.

Уповільнення зросту продажів відбувається за рахунок появи багатьох споживачів і великої кількості товарів. Таке насичення викликає жорстку конкуренцію. Конкуренти починають знижувати ціни, збільшувати витрати на рекламу і стимулювання збуту, а також на дослідження і розробки з метою пошуку кращих моделей товару. Ці дії призводять до падіння прибутку, і в результаті на ринку залишаються тільки сильні виробники.

На цьому етапі компанія робить спробу збільшити споживання існуючого товару. Вона шукає нових споживачів і нові сегменти ринку.

Фірми роблять спроби змінити свої товарі на краще: модифікують їх, поліпшують якість і характеристики, змінюють дизайн і упаковку.

Маркетологи також роблять спроби збільшити обсяги продажу, модифікувавши один або кілька елементів комплексу маркетингу.

  У цьому контексті пріоритетна стратегічна мета фірми - збереження своєї частки ринку і досягнення стійкої конкурентної переваги перед прямими конкурентами.

Мета маркетингу - підтримка стабільного рівня продаж.

Етап спаду

Продажі більшості товарів поступово падають. Падіння може бути поступовим, або швидким.

Продажі падають з багатьох причин, включаючи технічний прогрес, зміни смаків споживачів, зростання конкуренції. При падінні продажів і прибутку більшість компаній покидає ринок. Ті, що залишаються, звужують ринок товару. Вони не обслуговують менші сегменти ринку, другорядні канали збуту, скорочують бюджет стимулювання збуту, зменшують ціни.

Підтримка слабкого товару може дуже дорого коштувати підприємству, і не тільки у відношенні прибутку. Існує багато скритих витрат – спадаючий товар часто потребує зміни цін, переобліку складських запасів, уваги торгового персоналу і т.і. Така підтримка шкодить пошуку нового товару, відволікає кошти, ослаблює стійкість компанії.

    За винятком рідкісних випадків відродження ринку, припинення випуску технологічно застарілого товару стає неминучим. Керівництво може поступово скорочувати обсяги товару у торговій мережі, може припинити виробництво товару, може продати товар іншій фірмі.

Мета маркетингу - мінімізація втрат.

На кожному етапі фірма намагається домогтися відповідних цілей:

- скоротити етап появи на ринку - підготувати споживачів і посередників;

- прискорити процес росту - стимулювати споживачів;

- продовжити як можна довше етап зрілості (нові споживачі, нові сфери застосування, нові модифікації);

- уповільнити етап спаду.

Ідеальний профіль життєвого циклу має коротку стадію появи товару на ринку, стадію швидкого росту, довгу стадію зрілості і повільну, поступову стадію спаду.

 

           Особливості:

■ Перехід від однієї стадії до іншої відбувається плавно, без стрибків. Служба маркетингу повинна уважно стежити за динамікою продажів і прибутку, щоб вловити межі стадій і внести зміни в програму маркетингу

■ Тривалість ЖЦТ і його окремий стадій залежить як від товару, так і від ринку. Сировинні товари мають більш тривалий період, готові вироби - більш короткий, продукти високих технологій ще коротший - 2-3 роки.

■ Життєвий цикл того самого товару на різних ринках неоднаковий.

■ За допомогою маркетингу життєвий цикл може бути як продовжений, так і скорочений.

 

Ринкова атрибутика товару

Підприємство, яке випускає товари на ринок, повинно потурбуватись, щоб споживачі впізнавали товар і відрізняли його від товарів конкурентів, тобто стає необхідною власна ринкова атрибутика: товарна марка, товарний знак, упаковка, штрих-код.                      

► Товарна марка – це ім’я, назва, символ, малюнок чи їх поєднання, призначені для ідентифікації товарів чи послуг конкретного виробника і диференціації їх від товарів-конкурентів. За допомогою марки формується імідж ї фірми й товару. До характеристик марочних товарів відносяться маркування, незмінність упаковки, незмінна (як правило, поліпшена якість), незмінна кількість в упаковці, інтенсивна реклама, високий рівень популярності і широке розповсюдження на ринках збуту.

З огляду на те, хто є власником марки, розрізняють марки виробників і марки торговельних посередників (дилерські марки).

Більшість марок виходять на ринок з марками виробників, які ще називають загальнонаціональними марками. Ці марки орієнтовані на широке коло споживачів і є гарантом якості продукції. Виробники витрачають значні кошти на підтримку своєї марки (контроль її якості, сервіс, рекламу тощо), що призводить до підвищення цін на марочні товари. Головна мета – збільшити коло прихильників даної марки.

Марки дилерів (або приватні марки) містять назву відомої оптової чи роздрібної збутової фірми. Вони закуповують у середніх і дрібних виробників немарочні товари і ставлять на них свій товарний знак. Для споживачів, які постійно купують у даного посередника і довіряють йому, дилерська марка гарантує певний рівень якості незалежно від того, хто цю продукцію виробив.

Оскільки витрати на маркетинг у виробників у такій ситуації менші, товари з дилерськими марками коштують дещо дешевше, що приваблює значне коло споживачів. Головна мета у використанні приватних марок – збільшувати кількість постійних покупців даного магазину або торговельної мережі.

Можливий і третій варіант – використання у товарно-знаковій концепції франчайзингу.  Сутність його полягає в тому, що добре відоме підприємство – франчайзер – на ліцензійній основі надає право використовувати свій товарний знак (і відповідну технологію тощо) самостійному підприємству. Останнє використовує авторитет і довіру споживачів до відомої марки, але водночас бере на себе велику відповідальність.

І виробники і торговельні посередники у своїй практиці можуть орієнтуватися на різні способи використання товарних марок:

◊ одна назва для всіх товарів;

◊ індивідуальна назва для кожного товару

◊ марочні назви для асортиментних груп товарів

◊ поєднання назви фірми з індивідуальною назвою товару

◊ пропозиція безмарочних товарів це так звані "білі" продукти - це проста упаковка і оформлення.

► Товарний знак – це товарна марка (або її частина), що зареєстрована у встановленому порядку і має юридичний захист. Товарний знак є об’єктом промислової власності.

Функції товарних знаків:

· Створюють відмінності між товарами;

· Полегшують ідентифікацію товару;

· Виступають гарантом якості товару;

· Надають інформацію про товар та його виробника;

· Рекламують товар;

· Забезпечують правовий захист товару.

► Упаковка - виконує функцію захисту товарів при збереженні і транспортуванні, її використовують для реклами і різноманітних, адресованих споживачу повідомлень. Це – елемент товарної політики, складова іміджу підприємства.

Розрізняють три види упаковок:

· Внутрішня – вмістилище товару;

· Зовнішня – конструкція для захисту внутрішньої упаковки;

· Транспортна – конструкція, призначена для пакування, зберігання, транспортування.

Функції упаковки:

· Дає можливість збирати в потрібних обсягах і формі різні продукти;

· Захищає товар при транспортування та зберігання;

· Полегшує використання продукту;

· Є засобом комунікації є елементом планування продукції.

Проблеми, що пов’язані з упаковкою – це висока вартість, забруднення довкілля, ступінь правдивості інформації на упаковці.

► Штрих-код – або система штрихового кодування товарів. 

Наявність штрих-коду є нормою на світовому ринку, він несе велику кількість інформації. Широке застосування системи штрихового кодування дає переваги і виробнику, і правцю, і споживачеві, сприяє проблемі ідентифікації товару та захищає товар від підробок.