Використовуйте воронкоподібну послідовність

Питання на початку анкети можуть впливати на наступні відповіді. Тому питання анкети повинні починатися з загальних, а потім переходити у більш конкретні.

Наприклад, правильний варіант розташування питань анкети:

1. «Які фактори визначають для Вас вибір супермаркету?»

2. «Наскільки важливо для Вас місце розташування при виборі супермаркету?»

Перше питання - загальне. Друге – конкретне. Якщо питання поміняти місцями, то респонденти можуть подумати про зручність розташування супермаркету як відповідь на загальне питання.

 

Слайд

6.3. ОБЕРЕЖНО ВИКОРИСТОВУЙТЕ РОЗГАЛУЖЕНІ ПИТАННЯ

Розгалужене питання – вказівка переходити до іншого місця в анкеті, яка ґрунтується на відповіді на поточне питання.

Наприклад, запитання 5. «Ви купували автомобіль протягом останніх 6 місяців?». Якщо ні, то респондента просять зразу перейти до питання 10 для того, щоб пропустити питання, які стосуються деталей купівлі.

Найкраще розташовувати питання, які слідують за розвилкою, ближче к вихідним, для того,щоб мінімізувати перелистування сторінок.

РОЗТАШОВУЙТЕ ПИТАННЯ З КЛАСИФІКАЦІЙНОЇ ІНФОРМАЦІЄЮ В КІНЦІ АНКЕТИ.

Основна інформація - це інформація, яка стосується предмету дослідження, наприклад мотивації та наміри споживачів.

Класифікаційна інформація – дані, які допомагають класифікувати респондентів та отримати додаткову інформацію о предметі дослідження. Сюди відноситься демографічні та соціо-економічні характеристики.

Питання, що стосуються основної інформації повинні йти на початку анкети.

РОЗМІЩУЙТЕ СКЛАДНІ ТА ДЕЛІКАТНІ ПИТАННЯ В КІНЦІ АНКЕТИ.

Для того, щоб зменшити ймовірність відмови щодо заповнення анкети респондентом.

Слайд

7. Визначення фізичного вигляду анкети

Головні фізичні характеристики анкети – її привабливість, зрозумілість та розмір.

Якість паперу, якість друку та шрифт,який використовується у анкеті – це той мінімум, що впливає на її привабливість та професійність. Деякі респонденти ніколи не стануть заповнювати анкету, надруковану дрібним шрифтом або яка виглядає нерозбірливою, оскільки вона їм здається важкою для заповнення. При оформленні зовнішнього вигляду анкети можна також використовувати кольори. Навіть двоколірна анкета може виглядати більш привабливішою, оскільки відтінки можуть бути дуже ефективно використані для пояснень і диференціацій.

Розмір анкети є також важливим параметром. Короткі анкети є більш зручними як для респондента, так і інтерв’юєра. Їх швидше заповнювати та аналізувати. Але якщо невеликий розмір анкети досягається за рахунок незрозумілого змісту, то така анкета втрачає всі свої переваги, оскільки веде до помилок при зборі інформації, надає більш короткі та менш інформативні відповіді.

Дуже великі анкети часто відштовхують респондентів від заповнення. Важко сказати,скільки конкретно запитань повинна містити анкета, але не більше 50. Взагалі респондент повинен витрачати 10-15 хвилин на заповнення анкети, в іншому разі існує ймовірність відмови від заповнення.

8. Перевірка попередніх етапів та перегляд рішень цих етапів в разі потреби.

Повторна перевірка та перегляд анкети є важливою складовою створення анкети. Кожне питання повинно бути переглянутим, щоб переконатись, що воно є легким для відповіді і не викличе труднощів у респондента та його невдоволення. Кожне питання повинно відповідати всім правилам створення анкети

Слайд

9. Попереднє тестування анкети та зміни у її складі чи вигляді в разі потреби

Попереднє тестування анкети – це її використання в якості об’єкта випробування в маленькому пілотному дослідженні, з метою визначити, наскільки ефективно вона працює. 

Збір даних ніколи не повинен розпочинатись без попереднього тестування анкети. Відповіді, отримані в результаті попереднього тестування повинні бути закодовані та зведені у таблиці. Це допоможе перевірити правильність формулювання проблеми дослідження, допоможе визначити, чи потрібна інформація зібрана та чи правильно вона проаналізована.

Попереднє тестування – самий дешевий метод, який має дослідник, та за допомогою якого можливо досягти успіху. 

Слайд

Структура анкети

Анкета як правило складається з: її назви, преамбули (короткого звернення), основної змістовної частини та соціально – демографічного паспорту.

Слайд

1. Назва анкети – перша ланка знайомства з нею респондента, яка здатна відіграти важливе значення у всій процедурі подальшого заповнення анкети респондентом.

Назва анкети складається з 2 х частин: предметної (про що повинна йти мова) та адресної (на кого розрахована анкета). Наприклад

Досліднику слід звернути увагу на формулювання першої частини. Саме вона повинна привернути увагу респондента та зацікавити його. Наприклад,назва анкети «Одна державна мова чи дві. Ваша думка?». Головна вимога до формулювання назви анкети – це вимога до її ідеологічної нейтральності. Ні в я кому разі не можна супроводжувати анкету гаслами та девізами, як приклад «В житті завжди є місце подвигам». Хоча назва повинна бути неординарною, вона повинна бути короткою.

Слайд

2. Преамбула

Сенс преамбули – ненав’язливе прохання дати відповіді на запитання анкети.

Зміст преамбули – послідовне й коротке формулювання мети або завдання дослідження, з акцентом на його значення; пояснення технології заповнення анкети; гарантії анонімності в разі якщо це необхідно. Робиться також акцент на вичерпні відповіді, наприклад «Пам’ятайте, що Ваші відповіді будуть мати лише сенс тоді, коли Ви дасте відповіді на всі запитання». Наприкінці – висловлення вдячності за участь у дослідженні та визначення авторства (хто проводить дослідження).

Слайд

3. Змістовна частина

Основна або програмна частина може мати моно структурний характер (послідовне розташування запитань) або блочну структуру. Тобто, коли анкета складається з окремих блоків, кожний з яких несе в собі певне вузьке смислове навантаження. Але в обох випадках формулювання питань відбувається за правилами, які ми розглянули, основне з я ких – від простих питань до складних.

4. Соціально-демографічний паспорт

В цій частині анкети фіксуються всі демографічні та соціальні характеристики респондента, тобто вікові, статеві, етнічні, професійні, освітні, сімейно-шлюбні та інші ознаки респондентів.