Мережева карта. Загальні принципи функціонування. Установка і налаштування

Мережева карта або мережевий адаптер - це плата розширення, що вставляється в роз’їм материнської плати (main board) комп'ютера. Також існують мережеві адаптери стандарту PCMCIA для нотебуков (notebook), вони вставляються в спеціальний роз’їм в корпусі нотебука. Або інтегровані на материнській платі комп'ютера, вони підключаються по якій небудь локальній шині. З'явилися Ethernet мережеві карти, які підключаються до USB (Universal Serial Bus) порту комп'ютера.

Мережеві плати характеризуються своєю:

- Розрядністю: 8 біт (найстаріші), 16 біт і 32 біта. Слід чекати появи 64 біт мережевих карт (якщо їх вже не випустили).

-  Шиною   даних,  по  якій йде обмін інформацією між материнською платою і мережевою картою: ISA, EISA, VL - Bus, PCI та ін.

- Мікросхемою контролера або чіпом (Chip, chipset), на якому ця плата виготовлена. І який визначає тип використовуваного сумісного драйвера і майже усе інше: розрядність, тип шини і так далі.

- Підтримуваним мережевим середовищем передачі (network media), тобто встановленими на карті роз'ємами для підключення до певного мережевого кабелю. BNC для мереж на коаксіальному кабелі, rJ45 для мереж на витій парі або роз'єми для підключення до волоконної оптики.

- Швидкістю роботи: Ethernet 10Mbit і/або Fast Ethernet 100Mbit, Gigabit Ethernet 1000Base-Т.

- MAC - адресою.

Для визначення точки призначення пакетів (frames) в мережі Ethernet використовується MAC-адреса. Це унікальний серійний номер привласнюваний кожному мережевому пристрою Ethernet для ідентифікації його в мережі. MAC-адреса привласнюється адаптеру його виробником, але може бути змінена  за допомогою програми. Робити це не рекомендується (лише у разі виявлення двох пристроїв в мережі з однією MAC - адресою). При роботі мережеві адаптери переглядають увесь мережевий трафік, що проходить, і шукають в кожному пакеті свою MAC-адресу. Якщо така знаходиться, то пристрій (адаптер) декодує цей пакет. Існують також спеціальні способи по розсилці пакетів усім пристроям мережі одночасно (broadcasting). MAC-адреса має довжину 6 байт і зазвичай записується в шістнадцятирічному виді, наприклад 12:34:56:78:90: AB

Двокрапки можуть бути і відсутніми, але їх наявність робить число більш читаним. Кожен виробник привласнює адреси з діапазону адрес, що належить йому. Перші три байти адреси визначають виробника.

 

Види мережевих карт

Мережева карта ISA

Мережева карта комбінована (BNC+rJ45), шина ISA (рис.1.3). Одночасне використання двох роз'ємів неприпустимо.

Рисунок 1.3 − Мережева карта ISA (BNC+rJ45)

де 1 - Роз'їм під виту пару (rJ - 45);                   

2 - Роз'їм для коаксіального кабелю (BNC);

3 - Шина даних ISA;

4 - Панелька під мікросхему BootrOM;

5 - Мікросхема контролера плати (Chip або Chipset).

BootrOM Мікросхема ПЗП "BootrOM" призначена для завантаження операційної системи комп'ютера не з локального диска, а з сервера мережі. Таким чином можна використовувати комп'ютер що зовсім не має встановлених дисків і дисководів. Іноді це корисно з точки зору безпеки, іноді з точки зору економії. Для установки BootrOM на мережевій карті передбачена панелька під Dip корпус. Мікросхема завантаження повинна відповідати мережевій карті.

Мережеві карти PCI UTP rJ – 45 (рис.1.4)

Риунок 1.4 − Мережеві карти PCI UTP rJ - 45

де  1 - Роз'їм під виту пару (rJ - 45);

3 - Шина даних PCI;

4 - Панелька під мікросхему BootrOM;

5 - Мікросхема контролера плати.        

Установка мережевої карти

Мережева карта вставляється у відповідний роз’їм шини даних, розташований на материнській платі (рис.1.7). Якщо мережева карта призначена для шини даних ISA (рис.1.8), то вставляти потрібно в будь-який вільний роз’їм ISA (рис.1.5). Якщо мережева карта призначена для шини даних PCI (рис.1.9), то вставляти потрібно в будь-який вільний роз’їм PCI (рис.1.6).

Рисунок 1.5 − Роз'їм ISA - 16bit

Рисунок 1.6 − Роз'їм PCI

Рисунок 1.7 − Роз'єми шини даниху комп'ютері