Облік послуг в зовнішньоекономічній діяльності

В зовнішньоекономічній діяльності, як і в звичайній ми можемо як надавати послуги так і отримувати їх.

Експорт послуг — експорт нематеріальної продукції сфери по­слуг, що включає комерційні, професійні та споживчі послуги.

Експорт робіт, послуг класифікується, як експорт капіталу, тоб­то, як вивезення за межі України капіталу в будь-якій формі з ме­тою отримання прибутку від виробничої та інших форм господар­ської діяльності.

Документом, який підтверджує факт виконання робіт (послуг), є акт виконаних робіт (наданих послуг), оформлений належним чином.

Відображення в бухгалтерському обліку валютних операцій, пов'язаних з експортом послуг нерезидентам, в цілому, аналогіч­ний порядку обліку операцій з експорту готової продукції, за ви­ключенням рахунку, на якому відображається собівартість викона­них робіт (наданих послуг).

Перелік послуг (робіт), які вважаються такими, що експорту­ються, включає:

— консультаційні, інформаційні та аудиторські послуги;

— медичні послуги;

— послуги та роботи, пов'язані з нерухомим майном, включаю­чи будівельно-монтажні та експлуатаційні роботи;

— надання нерезидентам в оренду, чартер, фрахт морських, або повітряних суден, що використовуються на міжнародних маршру­тах, або лініях, а також космічних кораблів, супутників, або їх час­тин чи окремих функцій;

— надання послуг персоналу з обслуговування морських, повіт­ряних та космічних об'єктів, зазначених у попередньому пункті;

— надання послуг з передачі авторських прав, ліцензій, патен­тів, прав на використання торгових марок, інших юридичних та економічних знань, а також обробки даних та інформації для рези­дентів;

— надання послуг з організації реклами і публічних зв'язків за межами України;

— забезпечення персоналом нерезидентів України, культурної, спортивної, освітньої діяльності за межами України;

— надання послуг з туризму на території України в разі їх про­дажу за межами України безпосередньо, або при посередництві не­резидентів із застосуванням безготівкових розрахунків.

Імпорт може включати також платне користування послугами іноземних фізичних і юридичних осіб. Крім того, в зовнішньоеко­номічній діяльності використовують імпорт капіталів у вигляді іно­земних кредитів та інвестицій, виробничих (будівельних, монтаж­них) і споживчих послуг, а також інжинірингу, який представляє собою інженерно-консультаційні послуги, узагальнені в самостійну сферу діяльності і спрямовані на підготовку та забезпечення проце­су виробництва, реалізацію готової продукції, обслуговування під­рядних будівельно-монтажних організацій, інфраструктурних, сіль­ськогосподарських та інших об'єктів.

Облік імпорту робіт, послуг суттєво не відрізняється від обліку імпорту товарів, за винятком деяких особливостей:

— документом, який підтверджує факт виконання робіт (по­слуг), є акт виконаних робіт (послуг), оформлений належним чином;

— при імпорті робіт (послуг) датою виникнення податкових зобов'язань є дата події, яка відбулася першою, а саме: дата списання коштів з поточного рахунку платника податків в оплату собівартос­ті робіт, або дата оформлення документу, який підтверджує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом;

— не дозволяється відносити до податкового кредиту по сплаті податку суми, які не підтверджені актом приймання робіт (послуг);

— надані (виконані) суб'єктами підприємницької діяльності Росії роботи (послуги), які використовуються, або споживаються на митній території України, пільговому оподаткуванню не під­лягають.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку валютних опе­рацій, пов'язаних з імпортуванням послуг від нерезидента, в цілому аналогічний порядку обліку операцій з імпорту товарів.

З вищенаведеного можна зробити наступні висновки:

Фірми прагнуть до зовнішньоторговельної діяльності по різних причинах. Так, зокрема, може знадобитися закупівля чи сировини яких-небудь товарів за рубежем з тієї причини, що немає можливості придбати дану продукцію у вітчизняних виробників. Така ситуація приводить до необхідності імпорту. Можлива і зворотна ситуація - коли фірма має товари, продаж яких за рубежем може виявитися більш вигідної, чим у своїй країні. Так виявляється потреба в експорті. Нерідко стається, що фірми виступають на зовнішньому ринку і як торгових посередників між продавцями і покупцями в різних країнах.

Участь фірми в міжнародній торгівлі вимагає розуміння додаткових

труднощів, що з цією діяльністю зв'язані. Необхідно також знати, яку

роль грають банки в забезпеченні засобів і процедур у подоланні цих

труднощів.

У порівнянні зі звичайним бізнесом усередині країни, міжнародна торгівля породжує додаткові ризики як для покупця, так і для продавця. Знання таких ризиків, та підходів до можливостей їх уникнення дають змогу більш ефективно керувати організацією, що займається імпортом-експортом товарів (послуг). А а знання законів України, які хочу зауважити постійно змінюються, при грамотному їх використанні захистять будь-якого бухгалтера, а також саму організацію від небажаних штрафних санкції податкових перевірок.

Література