Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Особливості відмінювання іменників ІІ відміни чоловічого роду
При відмінюванні іменників ІІ відміни слід звернути увагу на деякі складні для вживання відмінкові форми: у родовому відмінку іменники чоловічого роду мають закінчення –а (-я) та –у(-ю) залежно від лексичного значення. Закiнчення –у(-ю) мають такi групи iменникiв чоловiчого роду: - назви збiрних понять: колективу, ансамблю, батальйону; - назви речовини, маси, матерiалу: меду, металу, кисню; - назви почуттiв: гнiву, вiдчаю, жалю; - назви установ, закладiв, органiзацiй: iнституту, деканату, факультету; - назви процесiв, станiв, властивостей, ознак: руху, успiху, характеру; - назви явищ природи: дощу, снiгу, вогню, вiтру; - бiльшiсть слiв, що означають мiсце, простiр тощо: свiту, саду, майдану; - деякi географiчнi назви: Уралу, Кавказу, Криму.
Закiнчення –а (-я) мають такi групи iменникiв чоловiчого роду: - загальнi i власнi назви людей: лiкаря, промовця, Iвана,Руслана. - назви речей, предметiв: комп’ютера, ксерокса, документа; - назви мiр простору, довжини, ваги: метра, грама, гектара, але року, віку; - назви днiв тижня: понедiлка, четверга; - назви мiсяцiв: сiчня, листопада; - науковi й технiчнi термiни iншомовного походження: ромба, квадрата, дiаметра; - українськi термiни, коли вони утворенi за допомогою суфiксiв: вiдмiнка, числiвника, прикметника; - деякi географiчнi назви: Харкова, Києва, Тернополя.
Практичні завдання для самоперевірки Поставте іменники в родовой відмінок, поясніть вибір закінчення. • Інститут, студент, світогляд, деканат, факультет, декан, унiверситет, депозит, вiвторок, кілометр, снiг, кисень, мед, квадрат, прийменник, трамвай, комп’ютер, курс, мільйон, інтер’єр, пошук, снігопад, берег, коридор, розвиток. Зразок: інституту – закінчення -у- мають назви закладів, установ, організацій; студента – закінчення -а- мають загальні і власні назви людей; світогляду – абстрактна назва. • Маршрут, студент, викладач, факультет, декан, деканат, iнститут, ректор, кисень, асфальт, мiкроб, тиждень, березень, гектар, вiк, унiверсам, грам, батальйон, героїзм, гiпноз, ювілей, чемпіонат, радіус, документ, рік, розвиток, внесок. • Атом, вексель, дилер, ряд, товар, деканат, декан, ректорат, холод, колорит, закон, успiх, свiтогляд, простiр, листопад, рiк, катет, іменник, стиль, акцепт, документ, університет, факультет, метал, журнал, товариш, агент, час.
Питання 4 Прислiвники можуть писатися разом, окремо або через дефiс. Разом пишемо прислiвники: 1) утворенi за допомогою прийменникiв вiд коротких прикметникiв: змолоду, сповна, спроста, звисока, допiзна; 2) утворенi вiд основ первинних прислiвникiв: назавжди, позавчора, повсюди; 3) утворенi сполученням прийменника з числiвником: утрьох, спершу, заодно, втричi; 4) першою частиною яких є префiкс ЩО-: щодня, щонайкраще; 5) з частками АБИ-,ДЕ-,-СЬ: абиколи, деколи, десь. Окремо пишемо прислiвники: 1) утворенi вiд iменника з прийменником, компоненти яких зберiгають вiдносну самостiйнiсть значення: на щастя, без пуття, з розгону, пiд боком, по правдi, до вподоби; 2) у яких повторюються основи, роздiленi прийменниками: з боку на бiк, час вiд часу; 3) утворенi поєднанням iменника в називному вiдмiнку з iменником в орудному вiдмiнку: кiнець кiнцем, честь честю. Через дефіс пишемо прислiвники: 1) утворенi вiд прикметникiв, числiвникiв, займенникiв за допомогою префiкса ПО-: по-українськи, по-козацьки, по-нашому,по-перше; 2) у яких повторюються основи: видимо-невидимо, з давнiх-давен; 3) якщо вони мають частки: БУДЬ-, НЕБУДЬ-, КАЗНА-, ХТОЗНА-: будь-коли, коли-небудь, казна-коли, хтозна-де. Практичні завдання для самоперевірки Запишіть слова згідно з правилами їх написання: разом, окремо, через дефіс. Письмово поясніть написання підкреслених слів. В/останнє, на/довго, без/вісти, до/речі, до/речний, день/у/день, по/іншому, аби/хто, по/українськи, де/небудь, який/не/будь, по/перше, ні/в/якому, всього/на/всього, де/не/де, не/наче/б/то, на/багато, що/понеділка, до/побачення, як/раз, як/най/дешевше, до/пізна, на/нівець, по/одинці, на/самперед, по/нашому, віч/на/віч, пліч/о/пліч, сам/на/сам, в/поперек, до/тла. Зразок: по-українськи - через дефіс пишемо прислівники, утворенi вiд прикметникiв за допомогою префiкса по-; де-небудь – через дефіс пишемо прислівники з суфіксом –небудь. • Не/начеб/то, на/жаль, по/козацькиЗ/рештою, на/завжди, все/ж/таки, тільки/но, з/ким/не/будь, що/суботи, як/най/серйозніше, де/який, коли/сь, ні/бито, в/плав, віч/на/віч, на/віки/вічні, чим/раз, на/добраніч, до/останку, на/двоє, по/російськи, по/твоєму, по/третє, в/третє, з/відси, не/начеб/то, що/разу, як/най/ліпше, що/сили, до/речі, до/нині, на/призволяще, о/пів/дні.
• Тільки/но, дарма/що, по/п’яте, по/німецьки, туди/сюди, аби/хто. Хтозна/що, де/небудь, на/багато, як/найменше, що/най/краще, на/різно, по/за/то/рік, з/легка, до/речі, на/жаль, по/тихеньку, в/вечері, до/вподоби, на/в/круги, ані/скільки, по/турецьки, казна/де, на/весні, з/боку/на/бік, по/серед, не/наче, ні/би/то, коли/сь, що/най/довше, як/раз, як/треба, по/хазяйськи, в/третє.
Увага! Культура мовлення Економічний — економний Економічний — 1) який стосується сукупності суспільно-виробничих відносин, господарського життя тощо: економічна криза, економічне життя, економічний журнал; 2) вигідний у господарському відношенні: економічний проект, економічний режим, економічна технологія, економічне устаткування. Економний — який ощадливо витрачає щось, сприяє економії тощо: економне витрачання коштів, бути економним. Оснований — заснований Оснований — який грунтується на чомусь, в основі якого лежить те, про що йдеться: оснований на праці, оснований на успіхах (питання на чому?). Заснований — який кладе початок існуванню чогось, створює, Тактовний — тактичний Тактовний — який володіє почуттям міри, такту: бути тактовним; тактовна людина, допомога; тактовне зауваження, керівництво. Тактичний — що стосується тактики як сукупності прийомів або способів, використовуваних для досягнення мети або здійснення певної бойової операції: тактичний план, удар, успіх; тактичні заходи, міркування, принципи. Вникати — уникати Вникати — намагатися зрозуміти сутність причини, явища, події тощо: вникати в суть справи (питання в що?). Уникати — намагатися обминати проблеми, перешкоди, людей (сторонитися, цуратися): уникати зустрічей (питання кого? чого? що робити?).. Позичати — запозичати Позичати (позичити) — брати щось для тимчасового користування, у борг: позичати гроші. Запозичати (запозичувати) — переймаючи щось, засвоювати, робити своїм надбанням: запозичати добрі приклади.
Заняття №10
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2020-12-09; просмотров: 90; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.137.218.215 (0.009 с.) |