Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Учасники біржових торгів і загальна характеристика суб'єктів біржового посередництва
З розвитком і ускладненням ринку, його географічні поширенням інститут посередництва розростається й урізноманітнюється. Між продавцем і покупцем найчастіше виступає не один, а кілька, а інколи й велика кількість посередників. На ринку діє безліч торговців (покупців), які здійснюй операції з товарами та без них. З різним рівнем умовності і можна класифікувати за різними оцінками. Однією з ознак класифікації посередників, яка дає змогу зрозуміти особливості механізму біржової і брокерської торгівлі, є їх поділ за джерелами, способами одержання прибутків, за рахунок яких покриваються витрати й утворюється прибуток посередників. За цією ознакою їх можна розподілити на дві групи: на посередників, які здійснюють операції за рахунок клієнтів, та посередників, які здійснюють операції за свій рахунок. До першої групи належать агенти (агенти-посередник комісійні агенти), брокери, особисті представники.
Свої дії агент здійснює з відома принципала за агент кою згодою за винагороду. Агенти-посередники (комісійні агенти) у здійсненні контрактів можуть бути тільки комісіонерами. Вони не беруть і себе ніякого фінансового ризику в операціях (за винятком ризику, що випливає з можливості банкрутства їх клієнтів), а їх прибуток складається з комісійних, виплачуваних клієнтами за надані посередницькі послуги. Агенти, як правило, працюють на підприємстві або в брокерській конторі, виконують представницькі функції свого підприємства, а оплата їх праці здійснюється в тому ж порядку, що й інших працівників підприємства.
Брокер продає або купує товар (цінні папери) за ціною, яку визначив клієнт. Це може бути тверда ціна або ціна в заданих клієнтом межах, що зазначається в його дорученні-наказі брокеру на здійснення операції. За надану послугу брокер одержує від свого клієнта комісійні (брокерська комісія, або куртаж) у зумовленому розмірі. По суті, брокер сам (від свого імені) практично нічого не купує і нічого не продає. Він лише зводить продавця (виробника або господаря товару, власника цінних паперів) з покупцем, або навпаки, в т.ч. через біржу. Брокер як фізична особа є службовцем брокерської фірми (контори).
На біржі під час торгу за сферою діяльності брокери поділяються на дві групи: • "брокер біля столу" – це брокер, який здійснює пошук клієнта (продавця або покупця) на ринку реального товару; • "біржовий брокер" (за біржовою термінологією – «брокер на підлозі», «брокер в ямі», «брокер у біржовому кільці»). Брокерською, як і іншою посередницькою діяльністю, може займатись будь-яка юридична або фізична особа незалежно під членства на біржі. Важливо розрізняти форми організації цієї діяльності. З правової точки зору необхідно розрізняти такі форми організації брокерської діяльності: брокерська фірма (компанія), брокерська контора, брокерський підрозділ (відокремлений і невідокремлений) підприємства. В основі їх відмінностей лежать форми й відносини власності. Друга група посередників (що здійснюють операції за свій рахунок) більш різноманітна й численна.
Тобто це найбільш висока й ризикована, у порівнянні з брокерською, форма організації посередництва. Прибутки дилер одержує за рахунок різниці в ціні купівлі та продажу товарів, цінних паперів і валют (дилерських знижок), а також зміни ціни й курсів (спекулятивні угоди). Як і брокери, дилери залежно від сфери діяльності такої поділяються на дві групи: дилери, які функціонують на ринку реального товару, та біржові дилери. До першої групи належать підприємства (фірми, компанії і т. ін.), а також окремі фізичні особи, які здійснюють купівлю-продаж товару, тією чи іншою мірою реально (прямо або побічно) беруть участь в його русі від виробників до споживачів. Прямі дилери займаються переважно посередництвом у купівлі-продажу тих товарів, які не є біржовими (тобто не є предметом купівлі-продажу на товарних біржах), і спеціалізуються в умовах ринкової економіки на посередництві головним чином сировинних товарів, переважно сільськогосподарського походження. Сюди можна віднести, наприклад, торговий будинок, різного роду оптові торговельні фірми (за старою термінологією – оптові бази, бази матеріально-технічного обслуговування і т. ін.).
Біржовий механізм джобери використовують переважно з метою гри на підвищенні або зниженні цін, курсів акцій, валют.
Готовність «скальперів» купувати за запропонованою ціною та продавати за ціною замовлення; за пропонованою ціною, створює величезну кількість загальної спекулятивної ліквідності. Як і одноденні трейдери, скальпери рідко залишають позиції до наступної торгової сесії. Залежно від того, на яких видах різниці в цінах грають трейдери, вони поділяються на професійні групи. Основі з них – арбітражисти (від франц. Arbitrage – посередник у спорі) і спредери.
Арбітражисти використовують, наприклад, різницю в цінах на сільськогосподарські продукцію на біржах окремих регіонів і країн. При цьому вони враховують витрати на транспортування, зберігання, втрати в дорозі, зниження якості продукції тощо.
Дрібних спекулянтів, непрофесійних торговців на біржі називають публікою, інститут (групу) непрофесійних приватних маклерів за біржовою термінологією – кулісою, а неофіційних біржових посередників, маклерів, які укладають біржові угоди без участі офіційних маклерів, – кулісьє. До біржових торгів в операційну залу допускаються лише учасники торгів. До них відносяться біржові посередники, якими є уповноважені Біржовим комітетом особи як із числа членів біржі, так і спеціально для цього наймані, які мають досвід роботи на біржовому ринку. Ними можуть бути брокери, дилери, трейдери, клерки, маклери. Кожен дилер або трейдер може наймати клерків-помічників. На Чиказькій товарній біржі клерки мають жовті піджаки і повинні перебувати поза "ямою". В "ямі" серед брокерів і трейдерів знаходиться лише клерк у блакитному піджаку – це фіксувальник цін. У нього рація, і за кожної зміни ціни контракту він зобов'язаний повідомити про це по рації.
В торговій залі знаходяться і клерки в світло-зелених піджаках. Це контролери, які надають інформацію про угоди раніше укладені, а потім визнані помилковими. їх задача – знайти учасників таких угод і виправити помилки. Є в залі також клерки-сищики, які слідкують за дотриманням правил торгівлі брокерами і грейдерами. Клерки є фізичними особами, які беруть участь в діяльності біржі на основі трудового договору у формі контракту. Серед учасників біржової торгівлі важливе місце займають ф'ючерсні комісійні купці – ФКМ. Ця категорія посередників уповноважена надати всі види послуг клієнтам. В США така посередницька біржова система включає близько 400 ФКМ, що мають більше 50 тисяч торгових представників у всьому світі. ФКМ забезпечує виконання послуг і діє як клірингові агенти за угодами своїх клієнтів. Деякі ФКМ займаються лише ф'ючерсною торгівлею, інші надають повний комплекс брокерських послуг, що включають операції з акціями, облігаціями і іншими фінансовими інструментами.
Система біржового посередництва має декілька організаційних форм: брокерська фірма (компанія); брокерська контора; брокерське бюро (підрозділ).
На міжнародних біржових ринках як для індивідуальних клієнтів, так і для великих компаній існує широкий вибір брокерських фірм. Велика компанія, яка здійснює торгівлю великими партіями товарів, вибирає не одну, а кілька брокерських фірм (можливо дві-три), що мають досвід роботи з великими обсягами замовлень. Компанії менших розмірів надають перевагу середнім брокерським конторам (фірмам), хоча в них і більш високі ставки комісійних, але є більше часу на аналіз біржових ринків і на роботу з кожним клієнтом.
Враховується також спеціалізація брокерів. У біржовій торгівлі нафтою на біржах Нью-Йорка і Лондона є брокери, що працюють з нафтовими промисловцями, і брокери, які надають послуги індивідуальним спекулянтам. Вибираючи не одного, а кількох брокерів (брокерських фірм) клієнт може через одного з них розміщувати свої замовлення за угодами, а від інших отримувати інформацію про ситуацію на ринку і консультації. Крім цього, деякі фірми мають кількох брокерів з тою метою, щоб жоден із них не мав повного уявлення про операції клієнта. Організаційна структура і штат брокерської фірми, оплата зайнятих у ній осіб встановлюються її власником або керівником в залежності від рівня прибутковості фірми. У штат брокерської контори входять її керівник (старший брокер), брокери і необхідний технічний персонал. Керівник брокерської контори і брокери призначаються членом біржі, який відкрив брокерську контору, якщо інше не передбачено договором між брокерською конторою і членом біржі. Брокери, як правило, спеціалізуються на операціях із певними видами товарів або товарними групами. Число брокерів у брокерській конторі визначається членом біржі, що її відкрив, за узгодженням із Біржовим комітетом виходячи з розмірів. Багато що залежить від рівня професійної компетентності брокерів, працюючого персоналу і керівників фірми та від розробленої системи оплати праці, (рис. 19). Рис. 17. Типова організаційна структура брокерської фірми Організаційна структура брокерської фірми також може включати: • Відділ нових рахунків – перевіряють документи і фінансовий стан клієнта і присвоюють новому клієнту номер рахунка. • Відділ маржі – після відкриття рахунка цей відділ встановлює вимоги щодо маржі для клієнта і дозволяє йому торгівлю. Після початку операцій службовці відділу слідкують за станом рахунка і виписують вимогу про поповнення маржі, якщо це необхідно. Цей відділ разом з керівником фірми приймає рішення у випадку дефіциту на рахунку клієнта, а також дозволяє знімати кошти з рахунка клієнта. • Відділ указів – забезпечує постійний зв'язок з біржею і виконання всіх вказівок, що надходять з місцевих відділів. Вказівки надходять в операційний зал по телефону або телеграфу, оскільки брокерські фірми використовують власні телеграфні системи – електронні комунікації, які з'єднують кожен їх відділ з операційним залом біржі. • Відділ обробки даних – приймає всі вказівки після їх виконання. Тут угоди перевіряються і вводяться в комп'ютер, який видає звіти за угодами. • Відділ постачання займається постачанням і одержанням товару за форвардними і ф'ючерсними контрактами, а також: розрахунками за тими ф'ючерсними контрактами, де не потрібне реальне постачання товару.
• Відділ продажу – це відділ, який відповідає за управління місцевими відділами.
Організаційна структура брокерської фірми може бути різною, але основні підрозділи і їхні функції аналогічні.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2020-12-09; просмотров: 165; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.12.36.30 (0.021 с.) |