Дайте визначення поняття податкових правовідносин? Охарактеризуйте особливості податкових правовідносин. Хто виступає їх суб’єктом?

Охарактеризуйте джерела податкового права. Дайте характеристику

Розкрийте зміст норм Конституції України, які закріплюють конституційні

Основи податкового права.

Стаття 67. Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в
порядку і розмірах, встановлених законом.

Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за
місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за
минулий рік у порядку, встановленому законом. Стаття 74. Референдум не допускається щодо законопроектів з
питань податків, бюджету та амністії. Стаття 92. Виключно законами України встановлюються: 1) Державний бюджет України і бюджетна система України;
система оподаткування, податки і збори Стаття 116. Кабінет Міністрів України: 3) забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної
та податкової політики; Стаття 143. Територіальні громади села, селища, міста
безпосередньо або через утворені ними органи місцевого
самоврядування встановлюють місцеві податки і збори відповідно до
закону; Органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом
окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує
здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів
Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого
бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних
податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні
об'єкти державної власності.

Вчому зміст засади невідворотності настання визначеної законом

Відповідальності?

4.1.3. невідворотність настання визначеної законом
відповідальності у разі порушення податкового законодавства;

 

3. Невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства. Цим принципом формуютьсязагальні засади відповідальності за порушення податкового законодавства. Але враховуючи те, що за порушення податкового законодавства може наступати як кримінальна, адміністративна, так і фінансова відповідальність, йдеться про засади відповідальності фінансової, відповідальності, яка деталізується нормами розділу ІІ цього Кодексу. Підставою такої відповідальності є податкове правопорушення, склад якого, види та санкції закріплено главою ІІ цього Кодексу. При цьому важливо розмежовувати відповідальність зобов'язаних осіб (платників податків і податкових агентів) та посадових осіб контролюючих органів.

В чому полягає засада фіскальної достатності податкового законодавства?

4.1.5. фіскальна достатність - встановлення податків та
зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості
витрат бюджету з його надходженнями;

 

5. Фіскальна достатність - встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями. Зрозумілий принцип, який має певне кордонне значення на межі бюджетного та податкового регулювання. З одного боку, справляння податків не є самоціллю, вони справляються не просто для формування дохідних частин бюджетів, а з метою такого їх формування, яке б забезпечило виконання всіх завдань і функцій держави та територіальних громад. З іншого боку, цим принципом пропонується і певне обмеження свавілля при встановленні податків та зборів. Їх розмір та види не можуть бути нескінченними, а лише забезпечувати необхідні надходження до бюджетів. Але треба обережно підходити до реалізації цього принципу та не доводити до хибного уявлення про те, що податкове регулювання повинно пов'язуватись (або навіть включати) із регулюванням видатків бюджету. Межа податкового регулювання завершується при виконанні обов'язку щодо сплати податку чи збору.

Законодавства?

4.1.7. економічність оподаткування - установлення податків та
зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно
перевищує витрати на їх адміністрування;

7. Економічність оподаткування - встановлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування. Принцип, який узагальнює співвідношення руху коштів: які надійшли від справляння того чи іншого платежу та які необхідні для його справляння. Податки повинні формувати фінансове забезпечення виконання завдань та функцій держави і територіальних громад, але непоодинокі випадки, коли запроваджуються платежі, що забезпечують надходження коштів, яких не вистачає навіть на їх справляння. Йдеться перш за все про окремі місцеві податки та збори. Саме тому в Податковому кодексі України суттєво скорочено перелік таких місцевих податків та зборів, систему таких місцевих платежів зведено до мінімуму, залишились лише такі, що гарантують суттєве надходження коштів до дохідних частин місцевих бюджетів.

Законодавства?

4.1.8. нейтральність оподаткування - установлення податків та
зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення
конкурентоздатності платника податків;

8. Нейтральність оподаткування - встановлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоспроможності платника податків. Закріплення принципу нейтральності оподаткування спрямоване на уникнення впливу податків і зборів на конкурентоспроможність платника податків. Оподаткування є елементом державної економічної політики, а тому за рахунок встановлення податків і зборів здійснюється вплив на платників податків, які здійснюють господарську діяльність в окремих сегментах внутрішньодержавного ринку. Крім того, податки і збори впливають на конкурентоспроможність платників податків, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність.

Законодавства?

4.1.10. рівномірність та зручність сплати - установлення
строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності
забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для
здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками;

10. Рівномірність та зручність сплати - встановлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками. Цей принцип передбачає необхідність так встановлювати строки сплати податків і зборів, щоб забезпечити рівномірне надходження коштів до бюджетів та фінансування бюджетних видатків протягом усього бюджетного року.

Ці поняття?

6.3. Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та
зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку,
становить податкову систему України.

На відміну від редакції Закону України «Про систему оподаткування» законодавець відмовився від використання поняття «система оподаткування». Чинний Податковий кодекс України використовує категорію «податкової системи». На перший погляд, принципових змін не відбулося і в будь-якому випадку йдеться про сукупність податків та зборів. Водночас здається, що використання поняття податкової системи є більш доцільним. По-перше, саме таке визначення для сукупності всіх податків та зборів використовується податковими законодавствами пострадянських держав. По-друге, поняття оподаткування значно ширше, ніж той зміст, який з ним пов'язувався в минулому. Оподаткування включає не лише вичерпний перелік податків та зборів, а й процесуальне забезпечення їх появи (введення, зміни, скасування) та справляння. Саме тому перехід до використання категорії «податкова система» вважається доречним.

Зміст податкової системи охоплюється не винятково набором податків і зборів. Деякі особливості її реалізуються через певні співвідношення видів податків і зборів. Таким чином, можуть бути закріплені різні підходи: орієнтація на оподаткування юридичних або фізичних осіб, на майнове або прибуткове оподаткування, на пряме чи непряме оподаткування. Навряд чи у цій ситуації можна жорстко відмежовувати бюджетні й податкові норми. Складно уявити собі систему бюджетних доходів без податкових надходжень. Це та галузь регулювання, де бюджетні й податкові норми повинні застосовуватися з неодмінною кореспонденцією, чітким, нерозривним взаємозв'язком. У цій ситуації й необхідна, на нашу думку, визначеність у співвідношенні понять «податки» та збори, «доходи бюджетів» та ін.

Важливо врахувати, що сформована податкова система в цілому (як сукупність податків, механізм їх вилучення) навряд чи зміниться в принципі, тому що в основному вона відповідає світовій практиці. Однак специфічна ситуація спаду виробництва й посилення кризи неплатоспроможності на тлі розвитку механізмів ринкового саморегулювання вимагають внесення в податкову систему серйозних коректив, поступового її пристосування до цих процесів. Формування податкової системи, включення в неї певної кількості податків не є самоціллю. В основі цих процесів лежить чіткий орієнтир, що визначає обсяг бюджетних витрат. Податкова система й забезпечує основні надходження для покриття цих витрат.

Податків до бюджетів?

Порядок зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до Державного бюджету України і місцевих бюджетів та державних цільових фондів встановлюється Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону та інших законів України. – це ЗУ «Про систему оподаткування» Він втратив чинність, але я не знайшла чітко, щоб це визначалось в ПК.

Дайте визначення поняття податкових правовідносин? Охарактеризуйте особливості податкових правовідносин. Хто виступає їх суб’єктом?

Податкові правовідносини — це врегульовані нормами податкового права фінансові правовідносини, що виникають з приводу справляння податків та інших обов'язкових платежів податкового характеру з юридичних і фізичних осіб до державного й місцевих бюджетів, а також до державних цільових фондів.

Особливості податкових правовідносин:

1) мають публічно-правовий характер, оскільки є формою реалізації публічних інтересів;

2) це майнові відносини, оскільки їх об'єктом є майнові блага фізичних і юридичних осіб:

3) є відносинами владного характеру, що обумовлено формою реалізації податкової норми, яка має імперативний характер, а тому однією зі сторін в податкових правовідносинах завжди виступає орган влади, наділений відповідними повноваженнями у сфері оподаткування (він має право видавати владні приписи, здійснювати контрольну діяльність):

4) виникають, змінюються і припиняються виключно у сфері фінансової діяльності держави на стадії формування державних і місцевих доходів;

5) характеризуються однобічною спрямованістю фінансових ресурсів—від платників податків до бюджетів і державних цільових фондів у формі обов'язкових платежів податкового характеру.

Податкові правовідносини виникають між:

- державою та платниками — стосовно визначення основних елементів оподаткування, порядку обчислення і стягнення податків;

- державою та органами місцевого самоврядування—щодо розмежування їх компетенції у податковій сфері;

- державою та органами, що забезпечують справляння податків — з приводу визначення правового статусу цих органів, порядку адміністрування податків, відповідальності за забезпечення своєчасного надходження таких платежів до відповідних фондів;

- органами державної податкової служби та платниками — стосовно взаємних прав і обов'язків та механізму їх реалізації.

Класифікація податкових правовідносин здійснюється за різними підставами:

1) за функціями, які вони виконують:

- загально регулятивні — спрямовані на закріплення кола суб'єктів податкового права, їх загального юридичного статусу;

- конкретно-регулятивні—спрямовані на закріплення конкретної поведінки;

- комплексні—виникають на стику загально регулятивних і конкретно-регулятивних відносин;

- охоронні — спрямовані на реалізацію заходів державно-примусового характеру2.

2) за характером податкових норм:

- матеріальні податкові правовідносини — виникають на основі матеріальних норм податкового права та закріплюють права й обов'язки суб'єктів податкових правовідносин;

- процесуальні податкові правовідносини — виникають на підставі процесуальних норм податкового права в процесі реалізації суб'єктивних прав і обов'язків (під час провадження у справах про податкові правопорушення, надання відстрочок і розстрочок стосовно сплати податків тощо).

Склад податкових правовідносин розкривається через категорії, які складають сукупність елементів і характеризують: об'єкт правовідносин, суб'єкт правовідносин, зміст правовідносин, підстави виникнення, зміни та припинення правовідносин.

Об'єктом податкових правовідносин є те, з приводу чого між суб'єктами податкових правовідносин виникає правовий зв'язок. Об'єктом податкових правовідносинах виступають грошові кошти платників, які надходять до бюджетів та державних цільових фондів.

Суб'єкт податкових правовідносин — це реальний учасник податкових правовідносин. Суб'єкти податкових правовідносин наділені податковою правосуб'єктністю.

Зміст податкових правовідносин включає:

1) юридичний зміст, що виражений у системі прав і обов'язків суб'єктів податкових правовідносин;

2) фактичний (матеріальний) зміст, який проявляється в реальній поведінці суб'єктів у сфері оподаткування.

Юридичний зміст є ширшим за значенням і включає комплекс можливих варіантів поведінки. Фактичний зміст означає конкретні форми поведінки суб'єктів, тобто реалізацію одного з варіантів можливого юридичного змісту правовідносин. Наприклад, податкові злочини й проступки виражають юридичний зміст, а конкретне правопорушення — фактичний зміст.

Підставою виникнення, зміни й припинення податкових правовідносин є юридичні факти — конкретні життєві обставини, з якими норми податкового права пов'язують виникнення, зміну або припинення податкових правовідносин. Вони класифікуються за наступними критеріями:

1) за наслідками:

- правоутворюючі, на підставі яких виникають податкові правовідносин;

- правозмінюючі, на підставі яких податкові правовідносин змінюються;

- правоприпиняючі, на підставі яких податкові правовідносин припиняються.

2) за ознакою волі суб'єкта:

- юридичні дії—це вольова поведінка суб'єктів податкових правовідносин;

- юридичні події — це обставини, що не залежать від волі суб'єктів податкових правовідносин.

За ознакою узгодження з приписами правових норм юридичні факти — дії — поділяються на правомірні і неправомірні Правомірні дії в свою чергу поділяються на юридичні вчинки та юридичні акти. Дії, що призводять до юридичних наслідків незалежно від намірів особи, називаються юридичними вчинками.

Дії, що здійснюються з метою досягнення юридичних наслідків, є юридичними актами.