Тема: Загальна характеристика та сервісні можливості  програми 1С: Бухгалтерія.

Тема: Загальна характеристика та сервісні можливості  програми 1С: Бухгалтерія.

Загальна характеристика програми 1С: Бухгалтерія.

Запуск програми. Робоче середовище програми та його налагодження.

План рахунків в системі 1С:Бухгалтерія.

Довідники та порядок їх формування.

Константи та робота з ними.

Журнали в програмі 1С:Бухгалтерія.

Документи та робота з ними.

Введення початкових залишків.

Самостійне опрацювання:

1. Кервання бухгалтерськими підсумками.

2. Первісне впровадження програми.

3. Коректні проведеня.

4. Огляд довідників «Види витрат», «Банки», «Податки і відрахування».

5. Формування довідників.

6. Робота з сервісними програмами «Калькулятор», «Календар».

Законодавча база:

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р.

2. Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 р.

Література:

 

1. Бутинець Ф.Ф. Інформаційні системи бухгалтерського обліку.- Житомир: ПП „Рута”, 2002. – с. 237-260

2. Дубій О. 12 уроків з 1С:Бухгалтерії. – Львів: БаК, 2004.- с. 121-126

3. Інформаційні системи і технології в обліку. – К.: НМЦ, 2006. – с.50-107

4.  Шквір В.Д., Загородній А.Г. Інформаційні системи і технології в обліку.- К.: Знання, 2007. – с. 3342-369

5. Шквір В.Д., Загородній А.Г. Інформаційні системи і технології в обліку: Практикум - К.: Знання, 2006. – с. 226-254

 

Ключові поняття:

1С:Підприємство, конфігуратор, отладчик, монітор, заголовок вікна, головне меню, панель інструментів, рядок стану, робочий стол, План рахунків, субконто, Довідник, константи, повний журнал, журнал операцій, журнал проводок, журнал документів.

План рахунків в системі 1С:Бухгалтерія.

План рахунків є основою для відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій, що відбуваються на підприємстві.

Поняття „план рахунків” у системі 1С:Бухгалтерія – це назва списку бухгалтерських рахунків, на яких буде групуватися інформація про наявність і рух засобів підприємства, а також відображення подій податкового обліку.

План рахунків відкривається при виборі в Головному меню „ Операции ” пункту „ План счетов ” або за допомогою піктограми на панелі інструментів із зображенням літери Т.

У верхньому рядку вікна виводиться назва поточного плану рахунків.

Якщо при конфігуруванні системи було призначено кілька планів рахунків, то у верхній частині таблиці розташовуються закладки з назвами планів рахунків.

 

План рахунків являє собою таблицю, кожен рядок якої відбиває визначений рахунок чи субрахунок бухгалтерського обліку.

У списку рахунків виводяться стовпчики, що відбивають різні дані рахунка:

Код – повний код рахунка, що включає всі коди вищевказаних рахунків;

Найменування – найменування рахунка (субрахунка);

Вал. – ознака ведення валютного обліку. Використовується, якщо в конфігурації  установлене ведення валютного обліку. Якщо по рахунку чи субрахунку ведеться валютний облік, то в графі „В” ставиться „+”.

Кіл. – ознака ведення кількісного обліку. Якщо по рахунку чи субрахунку ведеться кількісний облік, то в графі „К” ставиться „+”.

Заб. – ознака за балансового рахунка. Якщо  рахунок є за балансовим, то в графі „З” ставиться „+”.

Акт. -  ознака активності рахунка, яка може мати значення: „А” – активний, „П” – пасивний, „АП” – активно-пасивний.

Субконто - об’єкт аналітичного обліку. До кожного бухгалтерського рахунку дозволяється приєднати три субконто. Наприклад до рахунку 20 „Виробничі запаси” можуть бути приєднані такі види субконто: за місцями зберігання, за видами товарно-матеріальних цінностей, за партіями.

Для пошуку необхідного рахунка у плані рахунків існує два способи:

1) швидкий пошук: необхідно клавішами чи мишею помістити курсор у той стовпчик списку рахунків, у якому слід знайти яке-небудь значення, і просто набирати на клавіатурі шукане значення.

2) Довільний пошук: виконується стандартним для всіх списків чином.

 

 

Константи та робота з ними.

Константи в системі 1С:Бухгалтерія слугують для збереження інформації, яка або зовсім не змінюється в процесі  функціонування системи, або змінюються досить рідко. Найбільш простий приклад подібної інформації – назва організації, що, як правило, не міняється.

Зручність використання констант полягає в тому, що в них один раз заноситься яка-небудь інформація, що потім може багаторазово використовуватися в процесі роботи.  При яких-небудь змінах константи усі зміни автоматично будуть відбиті в тих місцях, де вона використовується.

Можна створити практично необмежену кількість констант для збереження будь-якої потрібної інформації.

 

Уся робота з константами ведеться в спеціальному вікні „Список констант”. Це вікно може бути викликано:

- кнопкою панелі інструментів;

- через системне меню „ Операции ” вибором пункту „ Константы ”:

 

 

                       

Вікно списку констант являє собою таблицю, що складається з трьох стовпчиків (граф):

„ Код” – короткі найменування констант;

„Найменування ” – розшифровка короткого найменування константи;

„Значення ” – саме значення константи.

Вікно списку констант може містити панель інструментів для швидкого доступу до часто використовуваних команд при роботі зі списком.

Перелік елементів даних, що використовуються для перегляду чи заповнення (реквізити) називають формою.

Форма містить табличну частину, що складається з декількох стовпчиків і призначену для перегляду в ній великої кількості рядків. При редагуванні рядків таблиці її стовпчики також виступають як редаговані реквізити.

При перегляді списку рядків табличної частини можна використовувати мишу і клавіатуру (кнопки керування курсором).

Для зручності перегляду вмісту табличної частини можна змінювати ширину стовпчиків. Для цього необхідно помістити курсор на лінію, що розділяє заголовки колонок, поки курсор не покаже на пересування, натиснути ліву кнопку миші, переміщаючи мишу, установити потрібну ширину стовпчиків, потім відпустити ліву кнопку миші.

Бухгалтер може тільки коректувати значення констант у списку. Щоб змінити значення константи, необхідно:

- встановити курсор в осередок таблиці, що містить змінюване значення;

- натиснути клавішу Enter, чи Shift + Enter (осередок переключиться в режим редагування і у ньому з’явилися текстовий курсор у вигляді миготливої вертикальної смужки);

- внести зміни;

- натиснути клавішу Enter для виходу з режиму редагування.

 

Іноді в процесі роботи виникає необхідність використання констант, значення яких змінюються відповідно до законодавства (ставка податків і т.д.). Подібні константи називаються періодичними. У цьому випадку в списку констант зберігається не тільки саме останнє значення константи, але й усі, що раніше існували, значення з датами їхнього введення. Подібний механізм дає змогу одержувати значення такої константи, що існувало на будь-яку дату.

Для перегляду Історії значення константи необхідно стати на рядок з потрібною константою і виконати одну з наступних дій: клавіша F5, натиснути кнопку з відповідною піктограмою.

        піктограма „Історія”

 

Вікно історії значення константи являє собою таблицю, що складається з двох стовпчиків – дата і значення константи на цю дату. Записи в таблиці сортуються за датою.

Зміна історії значення константи може проводитися з двома способами:

- введенням нового значення константи в списку констант;

- введенням і коректуванням рядків у вікні історії значення константи.

Історія значення містить усі зміни значень елемента даних, які відбуваються з моменту створення елемента. Користувач може відредагувати поточний рядок, ввести новий рядок, створити новий рядок як копію поточного і видалити поточний рядок.  

 

Роботу з програмою 1С з автоматизації підприємства  потрібно починати із заповнення констант. Зробити це можна, послідовно переглянувши список усіх констант і всі довідники, а також ввівши, де потрібно, інформацію, що відповідає вашому підприємству. Але такий шлях вимагає дуже багато часу, крім того, у процесі роботи можуть виникнути помилки (можна пропустити якусь константу і т.д.). Тому для настроювання програми краще користуватись передбаченим саме для цих цілей „ Помощником заполнения констант” – меню „ Помощь” – „ Помощник заполнения констант ”.

У результаті виконаних дій на екрані з’явиться перше вікно „Помощника”.

 

У цьому вікні розміщені три кнопки: „ Назад”, „Дальше”, „Отмена ” і прапорець „ Показ ывать при запуске ”, що дає змогу виводити вікно „Помощника” на екран при кожному запуску програми 1С: Бухгалтерія.  

Друге вікно „ Помощника” призначене для введення інформації про підприємство. У цьому вікні зібрані поля для введення потрібної інформації. У кожному полі є кнопка з трьома точками. Дана кнопка показує на те, що під час редагування цього параметра відбувається звертання до відповідного довідника. Заповнивши інформацію в другому вікні, натискаємо кнопку „Дальше” і так до того моменту, поки не заповнимо всю необхідну інформацію: „ Значения по умолчанию”, „Учетная политика”, „Служебн ые параметры ”, «Параметры, определяющие интерфейс пользователя», «Периодические значения».

Під час роботи з „ Помощником ” потрібно бути уважним, тому що від правильного заповнення всіх реквізитів залежить робота програми. Необхідно звертати увагу на підказки між полями введення.

Документи та робота з ними.

Документ в програмі 1С – це своєрідний електронний аналог звичайного бухгалтерського документа.

Введення нового документа:

1 спосіб:

Введення в журнал. Якщо активним є вікно якого-небудь з існуючих у системі журналів документів, то для введення нового документа необхідно:

- натиснути кнопку з відповідною піктограмою на панелі інструментів вікна журналу;

- натиснути клавішу Ins;

- в Головному меню програми відкрити меню „ Действия ”, в якому вибрати пункт „ Нов ый ”.

Якщо в журналі можуть відображатися документи декількох видів, на екран буде виданий запит для вибору виду документа.

 

У списку видів документів необхідно клавішами чи Мишею вибрати найменування потрібного виду документів і натиснути кнопку «ОК».

 Після цього на екран буде  виданий діалог для заповнення реквізитів нового документа.

 

2 спосіб:

пункт Головного меню Документи → обирається необхідний вид документа

3 спосіб:

за допомогою піктограм на панелі інструментів /договора, накладні, платіжні доручення, рахунки-фактури/

 

 

 

Дата і номер документа проставляється программою автоматично, решту реквізитів необхідно вводити.

Введення рядка.

Для переходу від одного реквізиту до іншого застосовують клавішу Enter.

Для введення в табличну частину нового рядка варто натиснути клавішу Ins.

  Видалення рядка.

Для видалення рядка табличної частини варто вибрати рядок клавішами чи мишею і натиснути:

- клавішу Del.

  Enter.

Для введення в табличну частину нового рядка варто натиснути клавішу Ins.

Копіювання рядка.

Новий рядок у табличну частину можна ввести шляхом копіювання вже існуючого рядка. Для цього необхідно виконати наступні дії:

- вибрати рядок, який буде зразком;

- натиснути клавішу F9 чи кнопку з відповідною піктограмою на панелі інструментів вікна діалогу.

Номера рядків.

Номера рядків присвоюються автоматично.

Якщо при видаленні рядка порушилася нумерація рядків, її можна відновити, вибравши пункт „ Обновить номера строк ” у меню „ Действия” Головного меню програми.

Вставка рядка.

При введенні нового рядка в табличну частину документа він додається в кінець. Для вставки рядка у визначене місце табличної частини, необхідно курсор помістити на той рядок, перед яким хочете поставити новий рядок і вибрати пункт „ Вставить строку ” з меню „ Действия” Головного меню програми. Новому рядку буде привласнений номер того рядка, на якому стояв курсор. Після закінчення введення рядків інші рядки будуть зміщені вниз і відповідно перенумеровані.

Проведення документа.

Проведенням документа називається дія, що виконує зміни інших даних системи на підставі інформації документа.

При натисканні кнопки форми документа, для якої визначене проведення документа (кнопка „ОК” чи „Провести”), на екран видається запит необхідності проведення документа.

Якщо на запит відповісти „Так” – документ буде проведений.

Тема: Загальна характеристика та сервісні можливості  програми 1С: Бухгалтерія.