Написання найпоширеніших складних слів разом і через дефіс (старий правопис)

Правопис складних слів

Разом

· Складні слова, утворені від підрядних словосполучень (у яких одне слово головне, а друге залежне):

життя дати — життєдайний, сільське господарство — сільськогосподарський, сам ходить — самохід, десять поверхів — десятиповерховий

· Складні географічні назви, перша частина яких вказує на сторону світу:

Північнокримський канал

· Частини пів, напів- із загальними назвами:

Півнеба, пів’яблука, піввідра, піваркуша

· Складноскорочені слова:

НАУ, Укрнацбанк, ООН, військкомат

Через дефіс

· Складні слова, утворені від сурядних словосполучень, у яких слова рівноправні і між ними можна поставити сполучник і:

фізичний і математичний — фізико- математичний, жовтий і голубий — жовто-голубий, гіркий і солоний — гірко-солоний, темний і синій — темно-синій; але: жовтогарячий, червоногарячий, глухонімий, хитромудрий, зловорожий

· Складні слова, утворені повторенням основ синонімічних або антонімічних слів:

рано-вранці, тишком-нишком, більш- менш;

АЛЕ: якщо слово повторюється у різних відмінках, то пишеться окремо: кінець кінцем, рік у рік, раз у раз

· Частини пів-, напів- із власними назвами:

пів-Києва, напів-Європа

· Складні слова з компонентом будь-, -небудь, казна-, хтозна-, -то: будь-хто, що-небудь, де-небудь, казна-який, хтозна-що, будь-коли, так-то, хтозна-як

Складні слова іншомовного походження

Разом

· Якщо перша частина авто-, авіа-, аеро-, гідро-, електро-, кіно-, мікро-, радіо-, стерео-, теле-, фото-: авіабаза, аероклуб, мікроскоп

· Прислівники, утворені сполученням прийменника (чи двох) з формою іншої частини мови: вгору, донині, позавчора, спідлоба

Через дефіс

· Якщо перша частина віце-, екс-, лейб-, максі-, міні-, міді-, обер-, унтер-, прем’єр-, контр-, штабс- і под.: контр- адмірал, прем’єр-міністр, унтер-офіцер, генерал-лейтенант; іншомовні назви проміжних сторін світу: норд-ост, зюйд-вест

· Прислівники, утворені від прикметника за допомогою префікса по- і суфікса -ому, -єму, -(к)и: по-своєму, по-вовчи, по-молодецьки

Правопис складноскорочених слів

1) з великої літери пишуть складноскорочені слова, які вживають на позначення установ як власні назви, тобто одинично: Укрінформ, Укрпрофспілка, Укргаз, Держкіно, Нацбанк;

2) з малої літери пишуть складноскорочені слова, які стали родовими назвами: облвно, міськрада;

3) назви, утворені з початкових букв імен власних і загальних, пишуть великими літерами, без крапок. Вони не відмінюються: ООН, ТЕЦ;

4) абревіатури, які утворено від загальних назв і вимовляють, як звичайні слова, пишуть малими літерами: неп – непу, рагс – до рагсу. Такі слова звичайно відмінюють.

Так само відмінюють ініціальні (складені з перших літер або перших звуків слів). Скорочення типу БАМ, а їх закінчення приєднуються до останньої літери абревіатури без будь-якого знака: з БАМу, на БАМі, з ВАКу, ВАКом.

Від абревіатур слід відрізняти графічні скорочення, які вимовляються повністю і скорочуються лише на письмі: доц.(доцент), к.т.н. (кандидат) технічних наук), проф. (професор).

Типи графічних скорочень

Графічні скорочення поділяють на кілька типів:

-крапкові: м. (місто), р.(рік);

-дефісні: р-н (район), вид-во (видавництво);

-дробові: а/с (абонентська скринька), в/ч (військова частина);

-курсивні: на позначення фізичних величин, валют та ін. (лише після цифрових назв) – 45 т, 250 грн (крапка не ставиться);

-комбіновані: півд.– східн.

У ділових паперах можна використовувати лише загально-нормативні графічні скорочення, не перевантажуючи ними текст. Необхідно дотримуватися правил їх творення і оформлення.

1) Не можна скорочувати:

-псевдоніми (не Мирний, а Панас Мирний, не Л. Українска, а Леся Українка);

-подвійні прізвища (не К.-Карий, а Карпенко-Карий, не Г.-Артемовський, а Гулак-Артемовський);

-слова на голосну, якщо вона не початкова в слові (наприклад, о. – острів), і на ь: Наприклад, слово спеціальний може бути скорочене: спец., спеціальн.

2) При збігу двох однакових приголосних скорочення треба ро-бити після першого приголосного: карданний вал – кардан. вал.

3) За збігом двох і більше приголосних скорочення можна робити як після першого, так і після останнього п��иголосного: невід΄ємний – невід΄єм., невідємн.

4) Скорочення у множині типу роки, томи записують двома першими літерами: рр., тт.

5) Скорочуючи словосполучення, зберігають написання великих та малих літер, дефісів: Південно-Західна залізниця – Півд.-західн. залізниця.

6) На місці скорочення ставлять крапку: обл. (область), п. (пункт).

7) У одному тексті треба вживати скорочення лише в одній формі. Наприклад, скорочення слова товариш має бути вжито або у формі т., або в формі тов.