Скласти асоціативні ланцюжки.

Прометей ─ … (гідність, велич, самопожертва, турбота про людство, непокора, вірність, сила духу…)

Вогонь Прометея ─… (душа людини, високі цілі, прагнення перемоги…)

Серце Прометея ─ … (любов до людей, служіння людям, неспокій…)

─ Доведіть, що образ Прометея – вічний образ.

─ Чим можна пояснити той факт, що інтерес митців до образу Прометея не згасає?

Тема прометеїзму гостро зазвучала у воєнні роки.

   Цього року, буквально за місяць, наш народ буде святкувати велику дату – 75-тиріччя Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Так, завжди була і є, на жаль, загроза насильства, тероризму, війни з боку тих, кому не дає спокою чуже багатство, чужі землі, хто прагне панувати світом. Тому в кожної молодої людини, громадянина, є священний обов'язок – захист своєї Вітчизни. У Велику Вітчизняну війну на захист рідної землі піднялися всі – від старих дідів, жінок, до дітей. Пліч-о-пліч нищили ворога росіянин, українець, білорус, таджик, узбек.

  Талановитого українського митця Андрія Малишка теж надихнув образ Прометея. Поет побачив війну очима воїна, очима того народу, який орав, сіяв, ростив хліб, будував, народу, в пам’яті якого завжди жили ідеали волі, дружби народів нашої країни, ідеали добра й справедливості.

  З перших днів війни А. Малишко — на фронті, головним чином працює кореспондентом газет. Малюючи у своїх поезіях фронтові будні, щоденні подвиги воїнів, поет з любов’ю і захопленням відтворює живих людей, товаришів по зброї.

  Вершиною творчості про Велику Вітчизняну війну стала поема «Прометей». З’явилася вона друком уже після Перемоги, в 1946 році. Письменник створив хвилюючу поему, де розказано про героїчну долю радянського солдата та про самопожертву селян, які намагалися вкрити його від фашистів.

Учитель. Історію написання твору нам розкажуть літературознавці.

Історія написання поеми

    В основу сюжету поеми покладено розповідь, яку автор почув у дні боїв за Київ. Важко пораненого розвідника переховують жителі села на Придністров’ї. Довго гітлерівці вимагали від селян, загрожуючи їм смертю, видати розвідника, але ніхто цього не зробив. Та фашистам усе ж вдалось його захопити. Нелюди спалили його, прив’язавши до верховіття дуба, а дітей, жінок, стариків погнали у фашистську неволю. Цей народний переказ поет доповнив новими ситуаціями й роздумами героя. Образ рядового воїна, безіменного героя А. Малишко підняв на рівень легендарного Прометея.

IV. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Після прочитання поеми визначте, будь ласка, тему та ідею твору А.Малишка «Прометей». (записати в зошити)

Тема — зображення подвигу людей у роки Великої Вітчизняної війни.

Ідея — уславлення духу патріотизму, відданості рідній землі, Батьківщині.

 

 Коментування розділів поеми. Бесіда

- Розкажіть про врятованого бійця (хто він, звідки родом, як опинився на окупованій території).

- Розкажіть про взаємини між бійцем та хлопчиком, який його врятував.

- Який твір із «Кобзаря» вразив хлопця зі Смоленщини? Чим саме?

- Чому боєць вирішив зізнатися, що він розвідник?

- Як загинув безстрашний русявий Прометей?

-Чи можна вчинок розвідника назвати подвигом?

- Чому автор порівнює радянського розвідника з Прометеєм?

- Яку людину ми можемо назвати Прометеєм?

- Що ж таке «прометеїзм»?

З’ясувати поняття прометеїзму. (записати в зошити)

Прометеїзм — це самовіддане служіння людям, беззавітна, незламна і непохитна боротьба людини за щастя і благополуччя інших людей.

Прометей Малишка — не легендарна, а реальна людина. Це типовий образ воїна, у якому втілені найхарактерніші риси, властиві багатьом воїнам.

· Як же розкривається в поемі ідея прометеїзму?

Жити для людей і померти для людей.

Подвиг безіменного розвідника по своїй суті й по своїй величі перегукується із древнім міфом про титана, який приніс людям вогонь і знання, віковічно страждав, катований богом-тираном, але не скорився.

Солдат звертається до людей, — без відчаю, без тіні розпачу, — із закликом боротися до кінця з ворогом. Він вірить, що справа, за яку віддає своє життя, все одно переможе. Впевненість у перемозі робить його твердим і непохитним у найважчу хвилину життя, здатним віддавати промінь і силу своєї впевненості іншим.