Стисла характеристика пожежної небезпеки об ’ єктів

Завдання на курсовий проект

1. Цех по виробництву меблів розміром 13 х 5 х 3 м.

. Цех виробництва виробів з пінопласту 32 х 12 х 5 м.

. Насосна станція перекачки бензину розміром 34 х 18 х 4,8 м, Тсп.=28 град.

. Координати місця виникнення пожежі: Х=0; Y=В/2.

. Відстань від станції пожежогасіння до приміщення, що захищається: 58м.

. Температура в приміщення з:

- АУПГ 20⁰С

АУПС 16⁰С

. Відносна вологість в приміщенні з:

- АУПГ 95%

АУПС 50%

. Швидкість повітряних потоків в приміщенні з:

- АУПГ 5,5 м/с

АУПС 3,8 м/с

 

 

Вступ

 

Зі збільшенням населення на Землі, збільшуються його потреби, для задоволення яких потрібно нарощувати темпи виробництва. Що може досягатись шляхом введення в дію нових (вдосконалених) засобів виробництва, збільшенням кількості виробничих підприємств, а також автоматизацією виробничого процесу. Але зі збільшенням темпів виробництва зростає і кількість пожеж у виробничій сфері, які тягнуть за собою великі матеріальні збитки, а також травмування і загибель людей.

Однією з необхідних умов зниження кількості жертв та збитків від пожеж на об’єктах народного господарства є застосування сучасних установок пожежної автоматики, які є невід’ємною частиною системи протипожежного захисту об’єкта.

Але для того щоб установка пожежної автоматики своєчасно спрацювала і захистила об’єкт від займання необхідна її правильно спроектувати і змонтувати.

Проектування установок пожежної автоматики - це складний процес. Правильне і якісне проектування УПС визначає ефективність захисту об’єкта від пожежі.

Застосування установок пожежної автоматики для захисту об’єкта регламентується „Переліком однотипних за призначенням об’єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації”, відповідними розділами і додатками ДБН, СНиП, СН, ВБН, „Переліками” міністерств і відомств, правил, стандартів та іншими нормативними документами, які в установленому порядку узгоджені з органами МНС, Державним комітетом України у справах містобудування і архітектури.

Якщо норми не вказують на необхідність об’єкта в установок пожежної автоматики, впровадження базується при виникненні будь-якої з наступних можливих ситуацій:

- розвиток пожежі може привести до вибуху, руйнування технологічного обладнання;

-   пожежа може викликати зміну нормального режиму експлуатації відповідальних технологічних вузлів і систем об’єкта;

    технологічний процес повністю автоматизований, без присутності в приміщенні обслуговуючого персоналу;

    пожежа може привести до великих економічних втрат.

Контроль пожежного стану об’єкта може здійснюватися різними методами, а саме:

- автономним;

-   централізованим.

Метод контролю об’єкта визначається після глибокого аналізу (обстеження) протипожежного стану об’єкта, вивчення особливостей технологічних процесів, складності об’ємно-планувальних рішень споруди, одночасної кількості перебування людей в приміщенні, кількості матеріальних або інших цінностей, розташування пожежних підрозділів, наявності технічних можливостей.

 

 

Стисла характеристика пожежної небезпеки об ’ єктів

Цех по виробництву меблів

 

Цех по виробництву меблів розташований в одноповерховій виробничій будівлі розміром в плані 13 х 5м. ІІІ ступеню вогнестійкості. Стіни цегляні, перекриття залізобетонне, покрівля металева по дерев’яній обрешітці. Дерев’яні конструкції покриття оброблені вогнезахисним розчином. Опалення - центральне водяне, освітлення електричне, вентиляція припливно-витяжна. Підвальне приміщення відсутнє. Будівля обладнана блискавковідводом, корпуси всіх верстатів заземлені.

В приміщенні цеху обертаються заготовки з деревини вологістю 10%, з яких після механічної обробки їх на деревообробних верстатах складаються меблі. Горюче навантаження становить в межах 40...80 кг/м².

Категорія приміщення цеху згідно ОНТП 24-86-„В”, клас зони згідно ДНАОП 0.00-1.32-01-П-ІІа.

Для цілей пожежогасіння будівля обладнана протипожежним водопостачанням, зокрема в приміщенні цеху встановлено два пожежні крани з вільним напором 20 м, а на кільцевій водопровідній мережі деревообробного підприємства в встановлено два пожежні гідранти діаметром 150 мм з постійним напором 20м.

З приміщення цеху є два евакуаційні виходи, що ведуть назовні будівлі.

Можливі джерела запалення:

- необережне поводження з вогнем,

-   іскри механічного походження,

    перегрів підшипників верстатів.

Пожежа на деревообробних підприємствах характеризується підвищенням температури, швидким розповсюдженням полум’я і великою швидкістю потоків свіжого повітря в зону горіння. Також при великих пожежах спостерігаються конвективні потоки які призводять до розкидання іскор і головешок на значні відстані, що може викликати нові осередки займання.

 

Розрахунок водоживлювачів

1. В якості основного водоживлювача приймаємо 2 насоса (робочий і резервний).

. Визначаємо необхідний напір на насосі.

 

, де

 

Н = 40 м - напір у 1-го зрошувача;_БКМ = 4,746 - втрати напору у вузлі керування;= 7,9 м - висота підйому розчину;

 - сумарна втрата напору в мережі від 1-го зрошувача до насоса.

 

 

. Приймаємо насоси типу: Д 630-90, які мають характеристики:

- кількість обертів 1450 об/хв;

-  діаметр робочого колеса - 500 мм;

-  Потужність електродвигуна - 250 кВт;

-  Нн = 84 м. вод. ст.;

-  Qн = 120 л/с.

4. Визначаємо розхід води і піноутворювача, при 6% розчину:

Розрахунок запасів води і піноутворювача

1. Визначаємо запас піноутворювача(2-х кратний):

 

. Визначаємо запас води в резервуарі (2-х кратний):

 

автоматичний пожежогасіння сповіщувач сигналізація

 

Опис роботи АПС

 

Робота сповіщувача СПД 1 ґрунтується на використанні принципу розсіяного світла. У сповіщувачі встановлено чутливу камеру з двома спеціальними прорізами, які виконані під кутом 120⁰. в один проріз встановлено інфрачервоний світлодіод, а в другий - фотодіод. Оскільки осі даних елементів перетинаються, то утворюється зона, чутлива до диму.

При виникненні займання пінопласту інтенсивно починає виділятися дим. Цей дим потрапляє в чутливу до диму зону пожежного сповіщувача. Це забезпечує заломлення і відбиття інфрачервоних променів. Частина даних променів потрапляє на фотодіод, а він в свою чергу змінює свої електричні параметри. Це призводить до зміни внутрішнього опору пожежного сповіщувача, що в свою чергу призводить до зміни напруги. По шлейфам пожежної сигналізації дані зміни передаються на ППКП. Дані зміни фіксуються в ППКП і на табло видається сигнал „Увага”. Але даний дим розповсюджується і потрапляє в другий пожежний сповіщувач. Аналогічні операції відбуваються і в ньому. Після цього на табло ППКП висвічується „Пожежа”, вказується номер шлейфа і передається сигнал на пульт централізованого пожежного спостереження.

 

Опис роботи АУПГ

 

Пожежний сповіщувач ИП-ПВ працює за принципом внутрішнього фотоефекту і змінює свої електричні параметри в залежності від інтенсивності світлового потоку, що падає на нього. Отже, відбулося займання розлитого бензину, в наслідок розгерметизації нагнітального трубопроводу. Горіння бензину характеризується наявністю полум’я. Це змінило інтенсивність світлового потоку, що падав на пожежний сповіщувач. Пожежний сповіщувач в результаті цього спрацював. Дані зміни відслідкував ППКП, який розташований в приміщенні станції пожежегасіння, а він в свою чергу посилає сигнали на:

- включення системи оповіщення

-   виключення вентиляції

    включення автоматичного піноживлювача (до виходу насосів на розрахункову продуктивність)

    включення основного насосу.

Від автоматичного піноживлювача розчин піноутворювача подається до зрошувачів, де утворюється повітряно-механічна піна. Дана піна покриває площу підлоги цеху. Основний насос забирає воду із резервуару і подає її по трубопроводам. За рахунок бака дозатора у воду підсмоктується піноутворювач і даний розчин по трубопроводам поступає до зрошувачів. В даний час робота автоматичного піноживлювача припиняється.

 

 

Література

1. Закон України “Про пожежну безпеку”;

2. ДБН А.2.2-3-97 Склад, порядок розроблення, погодження і затвердження проектної документації для будівництва;

3. ДБН В.2.5-13-98 Пожежна автоматика будинків і споруд;

4. НАПБ А.01.001-95 Правила пожежної безпеки в Україні (із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС України №217 від 05.03.2002);

5. НАПБ Б.06.044-97 Перелік однотипних за призначенням об’єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації (затверджених наказом МВС від 20.11.97 за №779);

НАПБ Б.01.004-2000 Правила технічного утримування установок пожежної автоматики;

6. НАПБ Б.07.005-86 Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности - ОНТП 24-86;

7. НАПБ 04.010-2001 Настанова з організації роботи органів державного пожежного нагляду;

8. НАПБ Б.02.014-98 Положення про порядок узгодження з органами пожежного нагляду проектних рішень, на які не встановлені норми і правила, та обґрунтованих відхилень від обов’язкових вимог нормативних документів;

9. НАПБ Б.07.016-2001 Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з проектування, монтажу, технічного обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінки протипожежного стану об’єктів;

10.ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів;

11.ДСТУ Б А. 2.4-4-99 Основні вимоги до проектної та робочої документації;

12.ДСТУ Б А.2.4-4-95 СПДБ. Основні вимоги до робочої документації;

13.ДСТУ 2272-93 Система стандартів безпеки праці. Пожежна безпека. Терміни та визначення;

14.ДСТУ 2273-93 Система стандартів безпеки праці. Пожежна техніка. Терміни та визначення;

15.ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования;

16.ГОСТ 28130-89 “Пожарная техника. Огнетушители, установки пожаротушения и пожарной сигнализации. Обозначения условные графические”;

17.ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ Цвета сигнальные и знаки безопасности;

18.ГОСТ 2.601-95 ЕСКД Эксплуатационные документы;

19.ГОСТ 18322-78 (Ст СЭВ 5151-85) Система технического обслуживания и ремонта техники. Термины и определения;

20.ПУЕ Правила улаштування електроустановок;

21.СНиП 2.01.02-85 Противопожарные нормы;

22.ВСН 25-09.68-85 Правила производства и приемки работ. Установки охранной, пожарной и охранно-пожарной сигнализации;

23.Правила проектування, монтажу та експлуатації автоматичних установок аерозольного пожежогасіння (затверджені наказом МВС України 28.02.2001 №164).

24.Точилкина В.Г., Айзенштейн Р.М. Требования к проектам установок пожарной сигнализации - К: Будивельник, 1986.104 с.;

25.Крылик А.А. Технические средства охранной сигнализации. Справочник специалиста - Запорожье: ИПК «Запоржье», 1995.-204 с.;

26.Бубырь Н.Ф., Воробьев Р.П. и др. Эксплуатация установок пожарной автоматики - М.: Стройиздат, 1986.367 с.

27.Пожарная сигнализация. Современные устройства пожарной сигнализации. Проектирование систем безопасности на основе комп’ютерных технологий / Профессиональное досье, изд Grotec, м., 1998.-51

28.Методика технико-экономического обоснования необходимости оборудования зданий и помещений средствами автоматической пожарной защиты: НПО «Спецавтоматика», 1989.24 с.

29.Шаровар Ф.И. Устройства и системы пожарной сигнализации.- 2-е изд, перераб.и доп. - М.: Стройиздат,1985.375 с.

30.Христич В.В. та інш. Системи пожежної та охоронної сигналізації - Харків: АПБУ МВС України, 2001. - 104 с.

31.Шадрін А.А., Коваль М.С. Профілактика пожеж в електроустановках - Львів: Каменяр, 2001. - 532 с.

32.Пожарная опасность веществ и материалов, применяемых в химической промышлености: справочник / Под ред. И.В. Рябова. - М.: Химия, 1970.

33.Пожаровзрывоопасность веществ и материалов и средства их тушения: Справ.изд.: в 2 книгах; под ред. А.Н. Баратова - М., Химия, 1990.- 496 с.

34.Иванников В.П., Клюс П.П. Справочник руководителя тушения пожара - М.: Стройиздат, 1987. - 288 с.

Башкирцев М.П., Бубырь Н.Ф. и др. Основы пожарной теплофизики - М.: Стройиздат, 1984. - 200 с.

Завдання на курсовий проект

1. Цех по виробництву меблів розміром 13 х 5 х 3 м.

. Цех виробництва виробів з пінопласту 32 х 12 х 5 м.

. Насосна станція перекачки бензину розміром 34 х 18 х 4,8 м, Тсп.=28 град.

. Координати місця виникнення пожежі: Х=0; Y=В/2.

. Відстань від станції пожежогасіння до приміщення, що захищається: 58м.

. Температура в приміщення з:

- АУПГ 20⁰С

АУПС 16⁰С

. Відносна вологість в приміщенні з:

- АУПГ 95%

АУПС 50%

. Швидкість повітряних потоків в приміщенні з:

- АУПГ 5,5 м/с

АУПС 3,8 м/с

 

 

Вступ

 

Зі збільшенням населення на Землі, збільшуються його потреби, для задоволення яких потрібно нарощувати темпи виробництва. Що може досягатись шляхом введення в дію нових (вдосконалених) засобів виробництва, збільшенням кількості виробничих підприємств, а також автоматизацією виробничого процесу. Але зі збільшенням темпів виробництва зростає і кількість пожеж у виробничій сфері, які тягнуть за собою великі матеріальні збитки, а також травмування і загибель людей.

Однією з необхідних умов зниження кількості жертв та збитків від пожеж на об’єктах народного господарства є застосування сучасних установок пожежної автоматики, які є невід’ємною частиною системи протипожежного захисту об’єкта.

Але для того щоб установка пожежної автоматики своєчасно спрацювала і захистила об’єкт від займання необхідна її правильно спроектувати і змонтувати.

Проектування установок пожежної автоматики - це складний процес. Правильне і якісне проектування УПС визначає ефективність захисту об’єкта від пожежі.

Застосування установок пожежної автоматики для захисту об’єкта регламентується „Переліком однотипних за призначенням об’єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації”, відповідними розділами і додатками ДБН, СНиП, СН, ВБН, „Переліками” міністерств і відомств, правил, стандартів та іншими нормативними документами, які в установленому порядку узгоджені з органами МНС, Державним комітетом України у справах містобудування і архітектури.

Якщо норми не вказують на необхідність об’єкта в установок пожежної автоматики, впровадження базується при виникненні будь-якої з наступних можливих ситуацій:

- розвиток пожежі може привести до вибуху, руйнування технологічного обладнання;

-   пожежа може викликати зміну нормального режиму експлуатації відповідальних технологічних вузлів і систем об’єкта;

    технологічний процес повністю автоматизований, без присутності в приміщенні обслуговуючого персоналу;

    пожежа може привести до великих економічних втрат.

Контроль пожежного стану об’єкта може здійснюватися різними методами, а саме:

- автономним;

-   централізованим.

Метод контролю об’єкта визначається після глибокого аналізу (обстеження) протипожежного стану об’єкта, вивчення особливостей технологічних процесів, складності об’ємно-планувальних рішень споруди, одночасної кількості перебування людей в приміщенні, кількості матеріальних або інших цінностей, розташування пожежних підрозділів, наявності технічних можливостей.

 

 

Стисла характеристика пожежної небезпеки об ’ єктів

Цех по виробництву меблів

 

Цех по виробництву меблів розташований в одноповерховій виробничій будівлі розміром в плані 13 х 5м. ІІІ ступеню вогнестійкості. Стіни цегляні, перекриття залізобетонне, покрівля металева по дерев’яній обрешітці. Дерев’яні конструкції покриття оброблені вогнезахисним розчином. Опалення - центральне водяне, освітлення електричне, вентиляція припливно-витяжна. Підвальне приміщення відсутнє. Будівля обладнана блискавковідводом, корпуси всіх верстатів заземлені.

В приміщенні цеху обертаються заготовки з деревини вологістю 10%, з яких після механічної обробки їх на деревообробних верстатах складаються меблі. Горюче навантаження становить в межах 40...80 кг/м².

Категорія приміщення цеху згідно ОНТП 24-86-„В”, клас зони згідно ДНАОП 0.00-1.32-01-П-ІІа.

Для цілей пожежогасіння будівля обладнана протипожежним водопостачанням, зокрема в приміщенні цеху встановлено два пожежні крани з вільним напором 20 м, а на кільцевій водопровідній мережі деревообробного підприємства в встановлено два пожежні гідранти діаметром 150 мм з постійним напором 20м.

З приміщення цеху є два евакуаційні виходи, що ведуть назовні будівлі.

Можливі джерела запалення:

- необережне поводження з вогнем,

-   іскри механічного походження,

    перегрів підшипників верстатів.

Пожежа на деревообробних підприємствах характеризується підвищенням температури, швидким розповсюдженням полум’я і великою швидкістю потоків свіжого повітря в зону горіння. Також при великих пожежах спостерігаються конвективні потоки які призводять до розкидання іскор і головешок на значні відстані, що може викликати нові осередки займання.