Порядок дезінфекції повітря тваринницьких приміщень

Повітря птахівничих приміщень дезінфікують фізичними і хімічними методами, у тваринницьких приміщеннях – тільки хімічними методами.

Фізичні методи дезінфекції повітря: для дозованого використання УФО застосовують штучні генератори, а також лампи низького тиску з увіолевого скла, що пропускає на 70 % УФ-променів із довжиною хвилі 254-256 нм. Сюди відносять лампи типу БУВ-15 (30 Вт), БУВ-30-П та БУВ-60-П (30 та 60 Вт), Н-60 (настінні). Максимальна бактерицидність спостерігається на відстані 1 м від лампи при потужності не менше 1 Вт/м², або одна лампа на 6‑12 м² (залежно від потужності). Хімічні методи дезінфекції повітря полягають у використанні аерозолів дезінфікуючих речовин.

Джерела бактерицидного ультрафіолетового випромінювання працюють у приміщеннях для вирощування молодняку 10-12 год., а для дорослої птиці – 8‑9 год. на добу.

При виникненні на птахофабриці аерогенних інфекційних захворювань (інфекційний ларинготрахеїт, грип, стафілококоз та ін.) бактерицидні лампи працюють цілодобово до повної ліквідації захворювання.

Приміщення повинні бути обладнані витяжними і приточними вентиляційними каналами (камерами) з можливістю рециркуляції повітря та централізованого притоку і витягання повітря. У приточних вентиляційних камерах блоки касет з бактерицидними лампами встановлюють після калорифера, а у витяжних – перед вентиляторами витягання повітря.

Очищення, дезінфекцію і дезодорацію вентиляційного повітря в інкубаторіях і птахівницьких приміщеннях здійснюють цілодобово, а в меланжевих цехах – під час їх роботи.

При роботі з устаткуванням необхідно дотримуватися наступних заходів безпеки: без заземлення обладнання не включати; ремонт, очищення випромінювачів і ламп проводити тільки при виключеній напрузі електричного струму; прямі промені не повинні знаходитися в полі зору людини; при налагодженні випромінювачів варто користатися захисними окулярами з простого скла; всі заходи щодо обслуговування і ремонту установок повинні здійснювати особи, що пройшли інструктаж з техніки безпеки.

Для дезінфекції повітря приміщень у присутності тварин і птиці застосовують високодисперсні аерозолі, зареєстровані в Україні і придатні для цього дезінфікуючих засобів, керуючись інструкціями і настановами щодо їх застосування, наприклад, 40 %-ний розчин молочної кислоти, 20%-ний розчин резорцину, йодтриетиленгліколю з розрахунку 0,1‑0,5 мл на 1 м³, аерозоль хлорскипідару з розрахунку 2 г хлорного вапна і 1 г скипідару на 1 м³.

Для дезінфекції повітря аерозолі препаратів одержують за допомогою компресорів і розпилювачів чи генераторів. Крім того, препарати випарюють з посуду (керамічного, емальованого чи металевого), не допускаючи їх пригоряння. Рівномірного розподілу дезінфектанту в повітрі приміщення досягають за допомогою примусової нагрівальної вентиляції чи шляхом розпилення (випаровування) його в декількох місцях будівлі. В приміщенні з однієї точки препарат розпилюють на відстань, не більше 500 м³, а випаровують на об’єм 100‑150 м³.

При колібактеріозі, тифі-пулорозі, пастерельозі, мікоплазмозі, інфекційному ларинготрахеїті птиці повітря приміщень обробляють аерозолями дезінфікуючих засобів із різних класів, наприклад, аерозолями молочної кислоти, триетиленгліколю чи резорцину, дезінфікують чотири-п'ять разів у день з інтервалом 1,5-2 год., а аерозолями хлорскипідару – один раз при виключеній вентиляції з експозицією 20 хв.

Для дезінфекції повітря приміщень у присутності телят з метою профілактики респіраторних хвороб використовують високодисперсні (масовий медіанний діаметр 5-10 мкм) аерозолі дезінфікуючих засобів, наприклад, аерозолі молочної кислоти чи йодтриетиленгліколю. Молочну кислоту (40 %-ний розчин) виктристовують у дозі 100 мг/м³, при експозиції 30 хв. Дезінфекцію проводять у день тричі на добу з інтервалом 4 год. Йодтриетиленгліколь розбавляють водою в співвідношенні 1:1 і 200 мг розчину витрачають на 1 м³ приміщення. Обробку здійснюють один раз у два дні.

Приміщення обробляють аерозолями молочної кислоти чи йодтриетиленгліколю протягом усього періоду хвороби і два-три дні після припинення виділення хворих тварин.

Дезінфекція м'ясної і яєчної тари аерозолями

На птахофабриках, інкубаторно-птахівничих станціях, у птахівничих господарствах, птахокомбінатах, а також на тарних складах і тароремонтних заводах яєчну і м'ясну тару перед повторним її використанням дезінфікують у герметичних камерах аерозолями дезінфікуючих засобів, зареєстрованих в Україні.

Камери для дезінфекції тари в господарствах, на складах і тароремонтних заводах будують за типовими проектами.

Аерозолі одержують за допомогою генератора САГ-1 чи інших установок.

Яєчні картонні чи дерев'яні коробки з вкладеними в них прокладками (вертикально по 12 шт.) розміщують на стелажі камери так, щоб між кожною коробкою залишався простір 0,5‑1 см, а між прокладками – 0,5 см.

Після закінчення дезінфекції тари дезінфікуючий засіб нейтралізують чи провітрюють картонну і дерев'яну тару на складі протягом однієї - двох діб.

Металеві чи дерев'яні шухляди з-під м'яса перед дезінфекцією очищають від залишків паперу, промивають струменем гарячої води, ставлять вертикально на стелажі камери так, щоб між кожною шухлядою залишався простір не менше 1 см.

Дезінфекцію інкубаторів і інкубаторіїв проводити аерозолями дезінфікуючих засобів, зареєстрованих в Україні, керуючись інструкціями щодо їх застосування.

Перед дезінфекцією інкубаторій, підсобні приміщення, інкубаційні шафи, інвентар і все устаткування, а також вентиляційні канали ретельно механічно очищають. Після дезінфекції все кілька разів промивають водою.