Організація та проведення попередніх та періодичних медичних оглядів

 

Організація та проведення профілактичних медичних оглядів працівників певних професій здійснюються у порядку, встановленому наказом МОЗ України від 31.03.94 р № 45. Відповідальність за організацію і проведення профілактичних медичних оглядів покладається на керівника поліклініки (заступника з медичної частини) та завідувача Центру профілактики.

Попередні огляди при прийнятті на роботу проводяться з метою встановлення фізичної та психофізіологічної придатності осіб до роботи за конкретно визначеною професією, спеціальністю, посадою та попередження професійних захворювань, а також вирішення питання допуску до роботи осіб віком до 21 року.

Періодичні медичні огляди проводяться для осіб, які зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, для осіб, професійна чи інша діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може спричинити поширення інфекційних та паразитарних захворювань, з метою динамічного нагляду за станом їх здоров'я та своєчасного виявлення ранніх ознак впливу виробничих умов і шкідливих чинників на організм, а також загальних захворювань, що можуть перешкоджати роботі у шкідливих умовах праці.

Згідно з положенням про організацію та проведення профілактичних медичних оглядів, облік і визначення контингентів, які підлягають періодичним медичним оглядам, здійснює власник підприємства, установи чи організації спільно з санітарно-епідеміологічною станцією. Фінансує огляд власник підприємства. Для проведення профілактичних оглядів створюється спеціальна комісія, яку очолює керівник поліклініки. Вона працює за планом-графіком, узгодженим із власником підприємства та санітарно-епідеміологічною службою.

Чисельність і склад комісії для проведення медичних оглядів декретованих контингентів визначається чисельністю осіб, які підлягають періодичним медичним оглядам, а також особливостями виробничих умов та наявністю шкідливих і небезпечних чинників і речовин, властивих конкретним професіям.

Результати попередніх і періодичних медичних оглядів та висновки про стан здоров'я обстежених осіб заносяться в картку (ф. 123 /0), яка зберігається в поліклініці. Результати огляду оформляються заключним актом. В цьому акті виділяють три групи осіб, які підлягають обов'язковому диспансерному спостереженню:

Д1 - особи, які не мають ознак профзахворювань;

Д2 - група підвищеного ризику профзахворювань. До цієї групи відносяться особи, які працюють в умовах впливу шкідливих чинників виробничого середовища вище ГДК і ГДР і мають виробничий стаж більше 10 років, а також робітники з ознаками, які відносяться до "критичних" для відповідного шкідливого фактора.

ДЗ - хворі на професійні хвороби.

Диспансерне спостереження за хворими цієї групи проводить цеховий терапевт, лікар-спеціаліст (невропатолог, ЛОР, гінеколог та ін.) упродовж всього життя незалежно від того, працює постраждалий чи знаходиться на пенсії за віком.

З метою попередження прогресування професійних захворювань усі хворі з вираженими формами патології отримують щорічне курсове лікування в умовах профпатологічного стаціонару або спеціалізованих санаторіях. Обов'язковою складовою реабілітаційних заходів для хворих на професійну патологію є раціональне працевлаштування.

При проведенні періодичних медичних оглядів декретованих груп працівників, здійснення диспансеризації лікарі-профпатологи, а також інші спеціалісти, які обслуговують працівників промислових підприємств і працюючих в сільському господарстві, мають брати до уваги, що на сучасному етапі розвитку професійної патології характерна ізольована або комбінована дія шкідливих факторів малої, нерідко допорогової інтенсивності в комплексі з розумово-емоційним навантаженням, гіподинамією або одноманітною працею. При цьому в переважній більшості випадків можуть виникати стерті форми професійних захворювань з мізерною клінічною симптоматикою, що вимагає від лікаря глибоких знань з різних галузей медицини.

 

 

Висновок

У роботі було розглянуто о науці професійної патології; історичному нарису профпатології; класифікації професійних хвороб; діагностики професійних хвороб; структурі професійної захворюваності в Україні та країнах

Зарубіжжя; обліку, реєстрації та розслідуванні випадків професійних отруєнь і професійних захворювань в Україні; організації та проведенні попередніх та періодичних медичних оглядів.