Аналіз результатів експериментального дослідження

З метою виявлення психологічних особливостей людей із гіпертонічна хворобою нами було проведене дослідження із пацієнтами кардіологічного відділення міської лікарні №1 м. Кам’янець-Подільський. Обсяг вибірки - 24 людей.

За результатами експериментального дослідження, за допомогою методики «Причини емоційного дискомфорту» було встановлено, що у людей із гіпертонічною хворобою дуже сильний неспокій викликає:

- фізична недуга (який-небудь розлад організму, тілесний дефект) (40%);

-   турботи про своє здоров'я (в цілому) (40%);

    турбота про стан здоров'я кого-небудь з членів сім'ї (20%).

Причинами сильного неспокою є:

турбота про стан здоров'я кого-небудь з членів сім'ї;

- фізична недуга (який-небудь розлад організму, тілесний дефект);

-   фінансова ненадійність положення сім'ї (або власного положення);

    турботи про своє здоров'я (в цілому);

-   недостатність відпочинку;

-   відчуття самотності;

-   ціни, що ростуть.

 

Рис. 2.1. Результати дослідження за методикою «Причини емоційного дискомфорту» за показником «сильний неспокій»

Слабкий неспокій викликають:

-        неспокій, викликаний внутрішньоособистісними конфліктами (суперечливими бажаннями, прагненнями, обов'язками перед людьми);

-   труднощі з можливістю виразити себе;

    незадоволеність відносинами з друзями і приятелями;

    проблеми з дітьми;

-   перевантаженість сімейними обов'язками;

-   неспокій з приводу обстановки в країні;

-   розкаяння з приводу минулих рішень;

-   перевантаженість справами;

-   незадоволеність зовнішнім виглядом;

-   недолік активності, енергії;

-   проблеми з транспортом.

Причинами дуже слабкого неспокою досліджуванні вважають:

-        розкаяння з приводу минулих рішень;

-   труднощі з можливістю виразити себе;

    незадоволеність зовнішнім виглядом;

-   перевантаженість сімейними обов'язками;

-   неспокій, викликаний внутрішньоособистісними конфліктами (суперечливими бажаннями, прагненнями, обов'язками перед людьми);

-   проблеми з транспортом;

    труднощі у відносинах з ровесниками протилежної статі;

    брак часу для сім'ї;

    проблеми з батьками;

    проблеми з підлеглими;

    проблеми в спілкуванні із співробітниками (колегами) на роботі;

    зіткнення з начальством;

    неспокій про надійність місця роботи;

    проблеми з місцем роботи через своєю статеву приналежність;

    незадоволеність своєю роботою;

    роздуму про сенс життя;

    труднощі у виборі життєвого шляху;

    сексуальні проблеми;

    проблеми з сексуальним партнером;

    проблеми з дітьми;

    перевантаженість сімейними обов'язками;

    незадоволеність відносинами з друзями і приятелями.

За результатами експериментального дослідження, за допомогою методики «Клінічний опитувальник для виявлення і оцінки невротичних станів» було встановлено, що у людей із гіпертонічною хворобою хворобливий характер виявлений за шкалами (рис. 2.2.):

-        невротичної депресії,

-   астенії,

    вегетативних порушень,

    істеричного типу реагування,

    обсесивно-фобічних порушень.

 

Рис. 2.2. Вираженість шкал за методикою «Клінічний опитувальник для виявлення і оцінки невротичних станів»

Хворобливий характер нами не був виявлений за шкалою «Тривоги». Найбільш вираженою була шкала «астенії» (- 6,16) хоча найчастіше зустрічається хворобливий характер виявлення розладів за шкалою «вегетативних порушень».

Також, у ході дослідження, у однієї жінки за всіма шкалами виявився рівень здоров’я (рис. 2.3.).

 

Рис. 2.3. Вираженість шкал за методикою «Клінічний опитувальник для виявлення і оцінки невротичних станів»

 

Отже, у людей з гіпертонічною хворобою найбільший неспокій викликають:

·   фізична недуга (який-небудь розлад організму, тілесний дефект); турбота про своє здоров'я (в цілому);

·   турбота про стан здоров'я кого-небудь з членів сім'ї; ціни, що ростуть (зокрема, на медикаменти).

Найменше вони турбуються про:

·   проблеми з батьками;

·   проблеми з підлеглими;

·   проблеми в спілкуванні із співробітниками (колегами) на роботі;

·   зіткнення з начальством;

·   неспокій про надійність місця роботи;

·   проблеми з місцем роботи через своєю статеву приналежність;

·   незадоволеність своєю роботою;

·   роздуму про сенс життя;

·   труднощі у виборі життєвого шляху;

·   сексуальні проблеми;

·   тощо.

За результатами експериментального дослідження, за допомогою методики «Клінічний опитувальник для виявлення і оцінки невротичних станів» було встановлено, що у людей із гіпертонічною хворобою хворобливий характер виявлений за шкалами: невротичної депресії (40%), астенії (40%), вегетативних порушень (60%), істеричного типу реагування (20%), обсесивно-фобічних порушень (40%).

Для більш ефективного лікування гіпертонії необхідне проведення психотерапії, її основні методи ми розглянемо у наступному розділі.