Періодичні видання з документології та документознавство країн Європи та США

 

З ростом обсягу інформації, обумовленим розвитком економіки, розширенням номенклатури продукції, будівництвом нових об'єктів, освоєнням нових районів, кількість документації, створюваної в організаціях, підприємствах, фірмах, стрімко зростає. Це обумовлює необхідність чіткої постановки роботи з документами - в іншому випадку закономірно поява документів низької якості, погано складених і погано оформлених, що не містять повну і цінну інформацію, що вимагають збільшення терміну обробки.

На сьогоднішній день автоматизація діловодства також необхідна, як автоматизація бухгалтерського обліку в середині дев'яностих років. Причин цьому багато. По-перше, інформацію необхідно обробляти якомога швидше і якісніше, підчас інформаційні потоки не менш важливі, ніж матеріальні. По-друге, втрата інформації або її потрапляння в чужі руки може обійтися дуже дорого.

Саме автоматизація документообігу організацій є найбільш актуальною тематикою у документознавство країн Європи та Америки, а останні роки і країн СНД.

Розглянемо деякі періодичні видання, присвячені даній тематиці.

«ID News»

Журнал «ID NEWS» присвячений всім існуючим на сьогоднішній день видам автоматичної ідентифікації. Журнал публікує інформацію про існуючі технології ID і нових розробках в цій області, дає огляди устаткування і програмного забезпечення, розповідає про досвід російських і західних підприємств і нових проектах постачальників технологій.

«Library Journal»

Професійний бібліотечний журнал. Видається в США. Науково - практичний і теоретичний збірник. У збірнику висвітлюється роль сучасної бібліотеки як одного з основних елементів інфраструктури інформаційного суспільства, розглядається процес посилення ціннісно-орієнтовної функції бібліотеки в умовах глобалізації інформаційного простору, наводяться результати проведених в бібліотеках багатоаспектних досліджень, зокрема аналізуються нові підходи до формування структури інформаційних ресурсів бібліотек, гармонізації формування і використання традиційних книжкових і електронних документів, мережевих інформаційних ресурсів, до створення нових інформаційних продуктів і послуг на основі вивчення інформаційних потреб користувачів і впровадження сучасних технологій, розглядаються можливості маркетингової діяльності бібліотек, проблеми дотримання норм авторського права.

«European Social Science Journal»

Присвячений дослідженню фундаментальних і прикладних міждисциплінарних проблем гуманітарних і суспільних наук, покликаний сприяти інтеграції в європейський науковий простір. Журнал публікує актуальні наукові статті, наукові повідомлення та матеріали наукових конференцій.

«Office Information Systems: A Retrospective and a Call to Arms»

Управління інформаційних систем є полем інформатики присвяченому дослідженням офісів і розробці технологій для підтримки офісних працівників. Поле вирішення задач розпочато в 1982 році переніс поступове припинення до 2004 року, проте, багато з тем і питань, які на грунті дисципліни продовжують існувати і сьогодні. Офісні працівники продовжують боротися з рутинних завдань, які не мають достатньої підтримки ІТ і проблема гірше для мобільних співробітників. Даний журнал пропонує ретроспективу OIS технологій з надією на стимулювання інтересу до дисципліни і задоволення потреб офісних працівників по всьому світу. Розглядаються еволюція офісних технологій та детального обговорення минулих досліджень. Обговорення показує, що підтримка технології для офісних працівників і раніше недостатньо. Розглянуті технології бачення і архітектури, щоб мотивувати дослідників та визначено завдання для майбутніх досліджень.

«ECM - Journal»

Статті та блоги для новачків і професіоналів про системи електронного документообігу та ECM, workflow і бізнес-процесах, інформаційної безпеки та ін. Каталог програм. Словник термінів.

 

Висновки

 

Отже, використання поняття «документологія» та формування її законів було актуалізоване тільки в 90-ті рр. XX ст.

Разом з тим, поняття «закони документології» використовували й інші автори, коли йшлося про дослідження документа з позицій ширших, ніж це передбачене «класичним» документознавством. У даному випадку наслідувався підхід, запроваджений теорією документа Поля Отле.

У наступних працях Н. Кушнаренко змінює трактування документології. У 2003 р. документологія виділяється нею як окрема частина документознавства, що містить «теорію і методологію документознавства» (крім неї, у складі документознавства виділено загальне документознавство, часткове і спеціальне документознавство). У 2004 р. Н. Кушнаренко пропонує все документознавство перейменувати в документологію, у складі якої буде «документознавство» як одна з документологічних дисциплін, присвячена суто управлінському документознавству. Цей підхід повторює пропозицію Ю. Столярова, викликану тим, що в російських вищих навчальних закладах виявилося дві дисципліни з однаковою назвою «документознавство», але різним змістом. Оскільки історична першість належала «документознавству» в трактовці Московського державного історико-архівного інституту (як переважно управлінського), було запропоновано залишити за ним цю назву. Нове документознавство слід було б просто перейменувати в документологію».

Наслідки такого перейменування можемо спостерігати у такому факті: у 2007 р. майже одночасно в Харківській державній академії культури було видано дві навчальні програми з майже однаковим змістом, але різними назвами: «Документознавство» для спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» і «Документологія» для спеціальності «Книгознавство, бібліотекознавство і бібліографія».

Автори обох програм - Н. Кушнаренко і А. Соляник. Як бачимо, документознавство тут просто перейменовано в документологію, без будьяких змін у його (чи її) характеристиці.

Провідний український документознавець С.Г. Кулешов вважає, що «документологія» - це синонім загального документознавства.

Крім нього до документознавства входить спеціальне документознавство, присвячене окремим видам документа. Але документологія, на думку С. Кулешова, не є науковою дисципліною, а лише «певною сукупністю знань», яка охоплює «узагальнену історію та теорію документа».

Ю. Столяров поряд з ототожненням нового документознавства і документології запропонував дещо іншу структуру навчального курсу «Документологія». У ньому передбачено два розділи: «Теоретичні основи документології» і «Класифікація документа». На думку Н. Кушнаренко такий курс «сприятиме отриманню студентами цілісного уявлення про види і різновиди документів, їх суть, соціальну роль, функції, ознаки і властивості як системного об’єкта». З наведеного викладу змісту цього курсу можна зробити висновок, що він нагадує вже відоме загальне документознавство.

Перетворення документознавства в документологію розглядає також відомий український дослідник і педагог М.С. Слободяник.

Він вважає, що документологія має замінити документознавство, але це «об’єктивний і тривалий процес, який не може бути прискореним», і, звичайно, не можна просто перейменувати сучасне документознавство в документологію.

Російський теоретик соціальної комунікації А.В. Соколов вважає, що документологія має бути «метатеорією документної комунікації». Метатеорія - це узагальнююча наука, покликана підбивати підсумки «часткових теорій», якими в даному випадку, на його думку, є бібліографознавство, бібліотекознавство, бібліополістика та інші.

Ідея такої науки була висунута ще Полем Отле, але зміст її досі не сформувався, хоча й існує багато досліджень, які могли б стати її основою.

Ю.Н. Столяров вважає, що в документології вже встановлені свої закони, називає і характеризує три з них. В цьому його позиція відрізняється від позиції представників харківської школи, які виділяють загальні та приватні закони документології. Кобщ відносяться закони: документатівной підтримки всіх суспільних відносин, генерації документів соціальними системами, збереження раніше створених видів документів в процесі еволюції документальної комунікації, акумулювання в документах всіх знань людства, співвідношення інформації та її носія, відповідності обсягу документованої інформації пропускним можливостям каналів документской комунікації. До приватних законам віднесено: освіти соціальними системами генетично споріднених документних ресурсів; пропорційності обсягу та змісту документного потоку масштабам розвитку певної сфери діяльності.

В навчальному посібнику Ю.Н. Столяров так характеризує перший закон документології - закон документізаціі: всякий соціально значимий акт потребує документарном оформленні. В іншому формулюванні - це закон документарізаціі, що розуміється як документарное опосередкування будь-яких актів соціальної комунікації.

Слідства цього закону: 1) поява і функціонування колосального безлічі видів документів; 2) всі соціальні інститути є системами документивно; 3) необхідність адекватності документа потребам зовнішнього середовища; 4) поняття документа в своїй сутності відносне, конвенціональне і умовне; 5) постійне зростання документного масиву; 6) кожна область людської діяльності здатна створити окремі види документів стосовно до своїх потреб, але ці види можуть використовуватися потім і в інших сферах; 7) будь-яка сфера людської діяльності має власне документознавство (там же); 8) виникає необхідність створення узагальнюючої науки документології, для якої одно цікаві всі області, які мають справу з документами, вона їх вивчає з точки зору того спільного, що характеризує їх.

Список використаних джерел

 

1. Асеев ГТ., Шейко ВЛ. Информационные технологии в документоведении: Учеб. пособие. - X.: ХГИК, 1997. - 290 с.

2. Воробьев Г.Г. Документ: информационный анализ. - М.: Наука, 1973. -256 с.

3. Зиновьева Н.Б., Саяпина ИЛ., Пашни на ИЛ. Документ в коммуникации и восприятии: Лекции по курсу «До-кументоведение». - Краснодар, 1995. - 58 с.

4. Ильюшенко МЛ. Кузнецова ТЯ., Лившиц ЯЗ. Документоведение. Документ и системы документации. - М.: МГИАИ, 1977. - 132 с.

5. Книговедение: Энциклопедический словарь / Ред. коллегия: Н.М. Сикорский (гл. ред.) и др. - М.: Сов. Энциклопедия, 1982. - 664 с.

6. Коренной АЛ. Информация и коммуникация. - К.: Наук, думка, 1986. - 143 с.

7. Крайская З.В., Челлини Э.В. Архивоведение: Учеб. для средних спец. учеб. заведений. - М.: Норма, 1996. - 224 с.

8. Кулешов С. Документальні джерела наукової інформації. - К.: Укр1НТЕ1, 1995. - 191 с.

.   Мигонь К. Наука о книге. Очерк проблематики. - М.: Книга, 1991. - 198 с.

.   Сергазин Ж.Ф. Основы обеспечения сохранности документов: Учеб. для вузов. - М.: Высш. шк., 1986. - 239 с.

11. Соколов АН. Информационный подход к документальной коммуникации: Учеб. пособие. - Л., 1988. - 85 с.

12. Соколов А.В. Эволюция социальных коммуникаций. - Спб., 1995. - 163 с.

13. Столяров Ю.Н. Библиотечный фонд: Учебник. - М.: Кн. палата, 1991. - 271 с.

14. Столяров Ю.Н. Классификация документа: решения и проблемы // Книга: Исслед. и материалы. - М., 1995. - Сб. 70. - С. 24-40.

15. Типология изданий. - М.: Кн. палата, 1990. - 231 с.

16. Хан-Пира Э.И. Архивоведческое терминоведение: Учеб. пособие по спецкурсу. - М.: МГИАИ, 1990. - 136 с.

.   Хойнацький М. Основи стандартизації // Вісн. Кн. палати. - 1996. - №4. - С. 30-32.

18. Хойнацький М. Основи стандартизації // Вісн. Кн. палати. - 1997. - №3. - С. 20-24.

19. Хойнацький М. Стан стандартизації в Україні та напрями вдосконалення розроблення державних стандартіе з інформації, б1бл1отечно1 та видавничо! справи // Віси. Кн. палати. - 1996. - №1-2. - С 17-19.

20. Швецова-Водка Г.М. Типологія документа: Навч. посібник для студ. iH-тів культури /Р1вн. держ. ш-т культури. - К.: Кн. палата України, 1998. - 80 с

21. Швецова-Водка Г.Н. Функции и свойства документа в системе социальных коммуникаций // Книга: Исслед. и материалы. - 1994. - Сб. 69. - С. 37-57.

22. Швецова-Водка Г.Н. Функциональная сущность и свойства книги // Книга: Исслед. и материалы. - 1995. - Сб. 71. - С. 69-96.