Добрий столяр завжди пам’ятає: ділом його рук повинні радіти люди багато років.

Зміст

 

1. Вступ.

2. Технологія виготовлення вбудованого обладнання.

3. Обладнання, інструменти та пристрої.

4. Матеріали по темі.

5. Техніка безпеки.

ВСТУП

 

Столяр – одна з самих найдавніших професій в будівельній сім’ї. Раніше столярі та теслярі для роботи об’єднувалися в артілі, які виконували будівництво від початку до кінця. Тепер більше столярних виробів виготовляють в заводських умовах за допомогою механізмів та машин якими людина тільки керує. На будівництво вже поступають готові вироби одночасно і праця столяра зараз змінилась, стала більш різновидна і цікава. Маючи справу з деревом столяр повинен бути добре освіченим про її якість і властивість, а також знати її не тільки позитивні сторони, а й негативні. В професії столяра головна ще одна сторона – можливість творчого підходу і вбудь-якому стані роботи столяра, є можливість вивчити свої творчі здібності.

В столярному ділі сховані великі можливості для раціоналізації і винахідливості. А практика показала, що людина творчого складу, шукаючи нових прогресивних рішень, але постійно обновляючи ремесло столяра.

На території країни знаходиться велика площа лісонасаджень. Завдяки цьому в нашій країні одержує широкий розвиток лісна індустріалізація і втому числі деревообробна промисловість. Немає такої галузі н/г де не використовувалась би деревина. Особливо велике використовування одержала деревина у будівництві.

З деревини виготовляють несучі конструкції в будівництві ферм, балки кроквяних конструкцій, а також огороджуючі елементи, панелі, перегородки, вікна, двері, підлогу, плінтуси. Крім того виготовляють Дерев’яні будинки, опалубки і підмостки. Робота столяра потребує до себе особливого відношення, особливого покликання.

Добрий столяр завжди пам’ятає: ділом його рук повинні радіти люди багато років.

Технологія виготовлення вертикального бруска дверного полотна.

1.   Сушка – проводиться на повітрі або в сушильних камерах.

2. Розкрій по довжині – відбувається на круглопиляльному верстаті інструментом є дискова пила для поперечного пиляння форма зуба нагадує рівнобедрений трикутник, кут загострення зубів 40 – 45 ⁰ мають двохсторонню заточку і пиляють в обидва боки.

3. Розкрій по ширині – відбувається на круглопиляльному верстаті інструментом є дискова пила для поздовжнього розкроювання матеріалу, форма зуба нагадує трикутник, який направлений у бік пиляння, має односторонню заточку кут загострення зубів 35 – 60 ⁰.

4. Чорнове струганя – відбувається на фугувальному верстаті, фугування проводимо із метою одержання базової поверхні на заготовці. Інструменти – плоскі ножі з прямолінійною різальною кромкою. Товщина ножів 3 і 10 мм.

5. Чистове стругання – проводиться на рейсмусовому та чотиристоронньому верстатах. Інструменти – плоскі ножі з прямолінійною ріжучою кромкою.

6. Видовбування провушин – проводиться на довбальному верстаті. Інструменти – свердло спіральне з підрізувачем і напрямним центром.

ОБЛАДНАННЯ ТА ІНСТРУМЕНТИ

 

Для виготовлення дверей щитової конструкції застосовують таке необхідне обладнання:

1. круглопиляльний верстат;

2. довбальний верстат;

3. шипорізний верстат;

4. фрезерний верстат;

5. рейсмусовий верстат;

6. фугувальний верстат.

Опишу круглопиляльний верстат, для змішаного рокзроювання.

Круглопиляльні верстати для змішуваного розкроювання (універсальні) застосовують у деревообробних цехах для поздовжнього, поперечного розкроювання та під кутом дощок, брусків та інших лісоматеріалів, а також для розкроювання плиткових і листових матеріалів.

Універсальний круглопиляльний верстат для змішаного розкроювання з ручною подачею Ц6-2.

На станині верстата, яка має вигляд коробчатої форми закріплено стіл, розміром 830х1200мм, на передній частині якого установлено напрямну лінійку, яка забезпечує та поліпшує якість розкроювання під час напрямку подачі матеріалу при поздовжньому пилянні. На столі закріплений змінний упорний косинець, який можна переміщувати в Т-подібному пазі стола, який паралельний площині пилки під час розпилювання матеріалу під кутом від 45⁰ до 135⁰. Пилка закріплена на валі електродвигуна, який встановлений в середині верстата на рухомій під моторній плиті. Піднімають і опускають пилку маховичком, завдяки важільно-гвинтовому механізмові. До стола верстата кріпиться огорожа з проти викидачами. Ззаду в площині диска пилки на під моторній плиті закріплений розклинювальний ніж.

Для торцювання пиломатеріалів і обрізування меблевих щитів призначається каретка з столом на ній. Каретка установлена на роликах і може переміщуватися в зад та перед на 1000мм за напрямною паралельно площині пилки. Вона має притискач для закріплення розкраюваного матеріалу.

Універсальний круглопиляльний верстат складається з:

1. станина;

2. каретка;

3. стояк;

4. стяжка;

5. стіл каретки;

6. напрямна;

7. косинець;

8. стіл;

9. розклинювальний ніж;

10. пилка;

11. електродвигун;

12. огорожа;

13. противикидач;

14. напрямна лінійка;

15. рукоятка фіксатора;

16. шкала;

17. притискач;

18. маховик підйому пилки.

Налагодження верстата.

Верстат налагоджують залежно від виконаних робіт. Для поздовжнього розкроювання вибирають і кріплять пилку з зубами відповідного профілю. Напрямну лінійку установлюють на задану ширину відпилюваної деталі. Спочатку лінійку переставляють по поперечній напрямній і закріплюють рукояткою фіксатора. Розпилювальний ніж закріплюють на відстані 10 – 15 мм від вершин зубів пилки. Передня кромка ножа повинна бути загостреною, а товщина задньої – на 0,2 – 0,3 мм більшою ширини пропилу. Робочі поверхні ножа розміщують симетрично і паралельно площині диска пилки.

Налагодження універсального верстата для торцювання деталей під кутом полягає в установлені повзуна на верстат і регулюванні положення упорного косинця. Косинець повертають на заданий кут, користуючись прикріпленою до нього шкалою. Напрямну лінійку слід перемістити у крайнє праве положення, а розклинювальний ніж зняти, щоб вони не заважали роботі. Якщо профіль зубів пилки не відповідає умовам розпилювання, необхідно замінити пилку.

Між упорним косинцем і заготовкою іноді підкладають підпірний брусок, кінець якого торцюють разом із заготовкою. Це запобігає сколювання і виривання на задній кромці деталі. Для торцювання деталей під прямим кутом до кромки як упор використовують складену напрямну лінійку. Довжину її робочої частини збільшують так, щоб задній кінець знаходився за диском пилки.

Налагодження верстата для обпилювання щитових деталей із чотирьох боків – це настроювання каретки та установлення за необхідністю додаткового стола.

Напрямну каретку регулюють у вертикальній площині двома гвинтовими домкратами або прокладками, контролюють величину відхилення рівнем. Якщо виникає необхідність, напрямну крутять навколо осі колонки або піднімають повертанням гайки і фіксують штопором. Остаточне положення стола каретки відносно стола верстата регулюють обертанням стяжки, похилої опори або ексцентрикових осей опорних роликів каретки. На каретку установлюють підпірний брусок з торцевим упором. Торцевий упор кріплять до бруска на відстані, що дорівнює відстані або ширині розпилювального щита. Якщо справа від пилки частина стола не дозволяє розпилювати довгі смуги матеріалу, то установлюють додатковий стіл із деревостружкової плити. Цей стіл монтують так, щоб його робоча поверхня була на одному рівні з площиною стола верстата. Для цього напрямну лінійку знімають, а на додатковий стіл установлюють напрямний брусок на заданій відстані, що дорівнює ширині тієї частини матеріалу, що відпилюється праворуч.

Після налагодження верстата випилюють пробні деталі. Непрямолінійність оброблювальних кромок повинна становити не більше 0,3 мм на довжину 1000 мм.

Робота на верстаті.

Під час поздовжнього розкроювання верстатник притискає до напрямної лінійки заготовку і подає її на пилку рівномірним рухом. При розпилюванні великих заготовок верстат обслуговують два робітники. Другий робітник укладає відпиляні частини у штабель або подає першому верстатнику для повторного розпилювання. Якщо потрібно випилювати деталі різної ширини, то можна кожного разу використовувати підкладний брусок необхідної ширини або водночас два закладних бруски. У цьому разі ширина вужчої заготовки дорівнюватиме сумі розмірів двох закладених брусків.

Під час торцювання необхідно забезпечити стійке положення заготовок на столі верстата. Довжина звисаючої частини деталі повинна бути не більше половини загальної довжини заготовки. Для довгих заготовок біля верстата установлюють додаткову опору.

Категорично забороняється, закінчуючи пропил, просувати заготовку вручну. Її проштовхують наступною заготовкою або спеціальним дерев’яним штовхачем.

Під час роботи верстата забороняється піднімати або опускати огорожу, чистити пази стола або щілину, куди входить пилка. Якщо в процесі пиляння пилка затискається в пропилі, то необхідно вимкнути верстат і відрегулювати положення розклинювального ножа.

Налагодження верстата.

Під час налагодження рейсмусових верстатів необхідно правильно установити притискачі, що подають вальці, і опорні ролики відносно ножового вала. Притискачі та подавальні вальці установлюють користуючись шаблоном, або контрольною лінійкою.

Шаблон укладають на стіл. Попередньо упорні ролики повинні бути опущені нижче робочої поверхні стола. Стіл піднімають доти, доки верхня робоча грань шаблону не торкнеться різальної кромки, можна при повертанні ножового вала вручну.

Механізм настроювання рейсмусових верстатів оснащений двома відліковими пристроями для грубого і остаточного під настроювання.

Відліковий пристрій грубого настроювання складається з вимірювальної лінійки з точністю до 1 мм і покажчик, які закріплені відповідно на станині і рухомому столі, і остаточно піднастроювання виконують за закріпленим на маховичку ручного переміщення стола.

Під час настроювання верстата в процесі обробки пробних деталей стіл установлюють на відстані, що приблизно дорівнює номінальному розміру. Це виключає можливість появи непоправного браку пробних деталей, а також дозволяє усунути вплив зазорів у механізмі підйому стола під час остаточного коригування верстата і пуску його.

 

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ.

Сосна.

Ядро – має колір від рожевого до бурувато-червоного.

Річні шари – пізня деревина червонувато-бурого кольору добре розвинута, добре відмежована від ранньої світлої деревини.

Смоляні ходи – численні, діаметром від 0,06 до 0,13 мм.

Запах – різкий скипидарний.

  Кора – у низу товста з тріщинами, темно-бура, угорі – тонка, гладенька, золотиста.

Технічна характеристика деревини – смолиста, міцна, досить стійка проти загнивання, порівняно м’яка, легко обробляється.

Промислове застосування – у будівництві; столярно-будівельному, меблевому й фанерному виробництвах; у вагонобудуванні, суднобудуванні, машинобудуванні у целюлозно-паперовій промисловості.

Ялина.

Ядро – порода без ядрова, спілодеревинна.

Річні шари – пізня деревина має вигляд вузької світло-бурої смужки, у ранню переходить поступово.

Смоляні ходи – нечисленні, добре видно через лупу.

Запах – слабкий скипидарний.

  Кора – бура, тріщинувата, досить тонка.

Технічна характеристика деревини – за якістю дещо поступається перед сосною менш смолиста; дуже тверді, дрібні численні сучки; тривалий час має натуральний колір, однорідна за будовою.

Промислове застосування – у будівництві нарівні із сосновою деревиною; у виробництві паперу, целюлози та штучного шовку; широко використовується у виробництві тари; та для виготовлення музичних інструментів.

Дуб.

Дуб має ядро від світло-бурого до темно-бурого кольору й вузьку (8 – 10 річних шарів) жовтувато-білу заболонь. Дрібні судини в нижній частині річного шару розміщені радіальними рядами, на торці вони помітні у вигляді полум’яноподібних радіальних язичків. Серцевинні промені розвинені добре, і їх добре видно на всіх розрізах. Деревина дуба дуже міцна й тверда, гнучка, має гарний колір і текстуру, легко розколюється в радіальній площині. Вона довговічна і на відкритому повітрі, і у воді.

Дуб використовують у столярно-меблевому, бондарному, обозному, фанерному, паркетному виробництві. Через дефіцитність дубової деревини в столярному виробництві її використовують переважно у вигляді струганого шпону; у будівництві її використовують для виготовлення паркету.

У меблевій промисловості ціниться морений дуб, який має темно-сірий і чорний колір. Дуб природного моріння виходить із дубових стовбурів, який довгий час були у річковій воді, під дією солей заліза, що міститься у воді.

Нерідко морений дуб твердіший порівняно з не мореним.

Морений дуб використовують у вигляді тонких дощечок для інкрустації столярних виробів у поєднанні з іншими твердими породами, кольоровими металами, пластмасами.

Ясен.

Ясен має деревину, яка за будовою нагадує дубову, але без характерних для дуба великих серцевинних променів. Крім того, за кольором ясен дещо світліший від дуба і зона великих судин у річних шарах у нього ширша.

Ясен використовують у тих самих виробництвах, що й дуба. Особливо ціниться деревина ясена в меблевому виробництві: вона легко обробляється, від сушіння майже не тріскається, легко гнеться, добре оздоблюється, має гарну текстуру, високу міцність і в’язкість.

У будинках поруччя й особливо їх завитки на переходах з марша на марш роблять з ясена. З деревини ясена виготовляють рукоятки інструментів.

 

Техніка безпеки

 

Елементи вбудованого обладнання виготовляють на деревообробних верстатах, тому необхідно дотримуватись слідуючи правил техніки безпеки.

  Вимога безпеки перед початком роботи.

1. Перед роботою столяр зобов’язаний:

¨ одягти передбачений формами спец одяг, при цьому волосся слід убрати під головний убір, застебнути ґудзики рукавів чи затягнути їх резинкою;

¨ оглянути робоче місце, прибрати не потрібні предмети і матеріали;

¨ перевірити справність настилу, риштувань, підмостків, пересувних столиків, наявність і справність їх огороджень;

¨ переконатися в достатньому освітленні робочого місця;

¨ відрегулювати висоту верстата до зросту;

¨ матеріали, інструмент і пристосування на робочому місці розташовувати в порядку їх застосування.

2. Перед розпилюванням матеріалу в ручну укласти його на міцну опору.

3. Перед роботою на верстаті слід перевірити наявність заземлення електродвигуна, корпуса верстата, електроінструмента; пускові і гальмівні пристрої верстата, наявність і справність огорожі і пристосувань.

4. При застосуванні електрорубанків необхідно перед роботою перевірити рубанок на холостому ходу.

Зміст

 

1. Вступ.

2. Технологія виготовлення вбудованого обладнання.

3. Обладнання, інструменти та пристрої.

4. Матеріали по темі.

5. Техніка безпеки.

ВСТУП

 

Столяр – одна з самих найдавніших професій в будівельній сім’ї. Раніше столярі та теслярі для роботи об’єднувалися в артілі, які виконували будівництво від початку до кінця. Тепер більше столярних виробів виготовляють в заводських умовах за допомогою механізмів та машин якими людина тільки керує. На будівництво вже поступають готові вироби одночасно і праця столяра зараз змінилась, стала більш різновидна і цікава. Маючи справу з деревом столяр повинен бути добре освіченим про її якість і властивість, а також знати її не тільки позитивні сторони, а й негативні. В професії столяра головна ще одна сторона – можливість творчого підходу і вбудь-якому стані роботи столяра, є можливість вивчити свої творчі здібності.

В столярному ділі сховані великі можливості для раціоналізації і винахідливості. А практика показала, що людина творчого складу, шукаючи нових прогресивних рішень, але постійно обновляючи ремесло столяра.

На території країни знаходиться велика площа лісонасаджень. Завдяки цьому в нашій країні одержує широкий розвиток лісна індустріалізація і втому числі деревообробна промисловість. Немає такої галузі н/г де не використовувалась би деревина. Особливо велике використовування одержала деревина у будівництві.

З деревини виготовляють несучі конструкції в будівництві ферм, балки кроквяних конструкцій, а також огороджуючі елементи, панелі, перегородки, вікна, двері, підлогу, плінтуси. Крім того виготовляють Дерев’яні будинки, опалубки і підмостки. Робота столяра потребує до себе особливого відношення, особливого покликання.

Добрий столяр завжди пам’ятає: ділом його рук повинні радіти люди багато років.