Розділ I. Теоретичні основи формування в учнів початкових класів потреби в регулярних заняттях фізичною культурою

Зміст

Вступ

Розділ I. Теоретичні основи формування в учнів початкових класів потреби в регулярних заняттях фізичною культурою

1.1 Загальна характеристика структури і змісту потреб молодших школярів в регулярних заняттях фізичною культурою

1.2 Мотиваційно-ціннісне відношення до фізичної культури

Розділ ІІ. Організація, методика та контингент дослідження

2.1 Задачі дослідження

2.2 Методологічні основа дослідження

2.3 Організація дослідження

Розділ ІІІ. Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов навчання і виховання учнів початкових класів на уроках фізичної культури

3.1 Зміст експериментальної роботи

3.2 Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи

Висновки

Список літератури

Додатки

Вступ

Актуальність дослідження. Роль спорту і фізичної культури на сучасному етапі розвитку суспільства зростає, набуває якісно нового значення. Це пояснюється підвищенням їх соціальної значущості і перетворенням в самостійну ланку економічного і політичного життя нашої країни, коли фізична культура стає об'єднуючою силою і елементом національної ідеї. Особлива увага сьогодні надається розвитку фізкультурно-оздоровчій і спортивно-масовій роботі з різними категоріями населення, а особливо з дітьми і молоддю.

Захворюваність, інвалідність, смертність населення в Україні останніми роками досягла украй високого рівня. Щоб зміцнити здоров'я дітей і підлітків, поліпшити їх фізичний розвиток, підготувати до трудової діяльності, необхідно впроваджувати фізичну культуру в режим дня учнів, виховувати здорову звичку і потребу до самостійних занять фізичною культурою.

В даний час процес фізичного виховання в школі зводиться до фізичного розвитку, формування рухових умінь і навичок учнів, тобто акцент ставиться на біологічному, руховому аспекті. На відміну від достатньо примітивного розуміння фізичної культури як власне рухової діяльності, спрямованої на вдосконалення фізичних кондицій людини.

Аналізуючи освітні програми з фізичної культури можна відзначити тенденцію до розширення і конкретизації задач, направлених на придбання необхідного мінімуму знань в області фізичної культури і спорту, зміцненню здоров'я школярів, формуванню понять про організм і його здоров'я. Проте засвоєння теоретичних основ фізичної культури пропонується проводити в процесі уроків, а самостійна робота зводиться лише до виконання комплексів фізичних вправ. Відсутні методичні вказівки виконання самостійної роботи по закріпленню і придбанню знань в області фізичної культури, а також способах контролю за засвоєнням цих знань. Через наявне обмеження в часі, на уроці складно розв'язати проблеми якісної теоретичної підготовки, розвиваючих та інтелектуальних можливостей кожного учня. Вирішення задач інтелектуального виховання на уроках фізичної культури важливе, оскільки без усвідомленого бажання, прагнення самих учнів удосконалювати свої фізичні можливості не можна достатньо успішно здійснювати їх фізичне виховання.

Отже, виникла суперечність між необхідністю вдосконалення процесу формування у молодших школярів потреби в регулярних заняттях фізичною культурою і недостатньою розробленістю теоретичних і методичних основ вирішення даноїпроблеми, прагнення знайти шляхи вирішення цієї суперечності і визначило проблему нашого дослідження, як шляхи при яких забезпечується ефективність процесу формування у молодших школярів потреби в регулярних заняттях фізичною культурою.

Метою дослідження є теоретичне обґрунтовування і експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов формування в учнів початкових класів усвідомленої потреби в регулярних заняттях фізичною культурою.

Об'єкт дослідження. Фізичне виховання учнів початкових класів.

Предмет дослідження. Педагогічні умови формування потреби учнів початкових класів в заняттях фізичною культурою.

Гіпотеза дослідження. Ефективність формування потреби учнів початкових класів в заняттях фізичною культурою можна істотно підвищити, якщо:

1) розробити теоретичну модель формування в учнів початкових класів потреби в заняттях фізичною культурою, що буде включати комплекс педагогічних умов, які сприятимуть усвідомленню і розумінню значущості занять фізичними вправами, оволодінню уміннями і навичками організації самостійних занять цими вправами і забезпечувати переживання відчуття задоволеності від процесу і результатів занять фізичною культурою;

2) розробити критерії і показники ефективності реалізації цієї моделі у фізичному вихованні учнів початкових класів;

3) експериментально обґрунтувати ефективність вживання даної моделі у фізичному вихованні учнів початкових класів.

Задачі дослідження

 

Відповідно до мети дослідження і висунутої гіпотези необхідно було вирішити наступні задачі:

1. Вивчити проблему освіти і виховання молоді в області фізичної культури;

2. Визначити структуру і зміст потреб в регулярних заняттях фізичною культурою.

3. Розробити теоретичну модель процесу формування у молодших школярів потреби в регулярних заняттях фізичною культурою.

4. Виявити і експериментально обґрунтувати педагогічні умови формування у молодших школярів потреби в регулярних заняттях фізичною культурою.

 

Організація дослідження

Організація дослідження. Дослідження проводилися у декілька етапів з 2007 по 2008 рр. Перший етап (пошуково-теоретичний – вересень-жовтень 2007рр.) був присвячений вивченню і аналізу психолого-педагогічної, спеціальної літератури з проблеми дослідження, визначення проблеми і мети дослідження, формулюванню мети і задач, виділення об'єкту і предмету дослідження.

На другому етапі дослідження (листопад 2007 – березень 2008 рр.) – був проведений констатуючий та формуючий експеримент. Констатуючий експеримент полягав у вивченні відношення молодших школярів до навчання в школі і до занять фізичною культурою. В констатуючому експерименті взяли участь 18 учнів. Також був проведений формуючий експеримент, спрямований на практичне обґрунтовування ефективності внесених змін в педагогічні умови навчання і виховання молодших школярів на уроках фізичної культури. В основному експерименті взяли участь 38 учнів ЗОШ І-ІІ ступенів с. Вовківці.

На третьому завершальному етапі (узагальнюючому) – квітень-травень 2008 рр. підводилися підсумки основного педагогічного експерименту, обробка і узагальнення даних експерименту, формулювання наукових висновків і практичних рекомендацій по їх упровадженню в педагогічну практику, оформлення дипломної роботи.

Висновки

 

1. Аналіз науково-методичної літератури з досліджуваної проблеми показав, що в сучасних соціально-економічних і демографічних умовах, на фоні погіршення здоров'я населення зростає роль фізкультурної освіти і виховання молоді. Для зміцнення здоров'я підростаючого покоління необхідно виховати здорову звичку до самостійних занять фізичною культурою протягом всього життя. Важливе місце в загальній системі заходів по оздоровленню населення займає діяльність загальноосвітніх шкіл, направлена на фізичний розвиток і фізичну підготовку школярів. Освітній учбовий предмет по фізичній культурі в школі – одна з основних дисциплін єдиного учбового плану школи, покликана формувати спеціальні знання, уміння і навички по використанню засобів фізичної культури з метою забезпечення оптимальної життєдіяльності організму, тілесного і інтелектуального самовдосконалення. На жаль, урок фізичної культури в сучасній школі це не що інше, як активний руховий відпочинок. І це при тій умові, що програма учбового предмету має розділ теорії, із змістом якого важко згодитися. Але навіть в тому змісті, який є, теорія предмету учням не викладається. Що приводить до зниження в учнів потреби в регулярних заняттях фізичною культурою і спортом.

2. Встановлено, що конкретна структура потреби особи визначає її своєрідність, оригінальність і неповторність. Люди відрізняються один від одного по своїх природних завдатках, фізичних і духовних можливостях. Ці генетично обумовлені особливості людей утворюють, проте, лише передумови потреб, конкретний зміст і спрямованість яких складається під впливом оточуючих людину життєвих умов, природно-природного і соціально культурного середовища, в яке включена особа. В цьому значенні потреби завжди формуються суспільством. Залучення дітей в практичні заняття, де можна пережити радість руху, спілкування на своєму власному досвіді, що є для кожної дитини найважливішою умовою формування потреб. Лише в процесі особистих занять фізичною культурою і спортом відбувається перехід розуміння їх доцільності в переконаність в їх необхідності, засвоєння і закріплення позитивних емоцій, вироблення звички, що в комплексі забезпечує формування стійкої потреби.

3. Розроблена модель процесу формування у молодших школярів потреби в регулярних заняттях фізичною культурою і її упровадження в практику загальноосвітніх шкіл дозволила виділити ряд основних педагогічних умов, що дозволяють одержати якнайкращі результати:

- здійснення роботи по формуванню у молодших школярів позитивного відношення до занять фізичною культурою;

- посилення уваги до теоретичного компоненту змісту фізичної освіти;

- використовування активних організаційних форм і методів навчання;

- формування у молодших школярів потреби в регулярних заняттях фізичною культурою з урахуванням їх індивідуальних і вікових особливостей;

- забезпечення занять з фізичної культури відповідним навчально-методичним і матеріально-технічним оснащенням.

4. В результаті педагогічного експерименту по виявленню педагогічних умов формування потреби в регулярних заняттях фізичною культурою встановлено, що введення рівневої системи оцінювання дозволяє значно поліпшити показники фізичної підготовленості (в ЕГ1 класі у хлопчиків з високим рівнем фізичної підготовленості – 21 % учнів, з середнім – 79 %, з низьким – 0 % учнів; в контрольному класі у хлопчиків з високим рівнем фізичної підготовленості 14 % що учнів, з середнім рівнем – 72 %, з низьким – 14 % учнів; в ЕГ1 у дівчаток з високим рівнем фізичної підготовленості – 33 % учнів, з середнім – 67 %, з низьким – 0 % учнів; в контрольному класі у дівчаток з високим рівнем фізичної підготовленості 15 % учнів, з середнім рівнем – 62%, з низьким – 23 % учнів), що дозволяє затверджувати про необхідність зміни підходу в оцінюванні з фізичної культури, її гуманізації, використовуванні активних організаційних форм і методів навчання.

На підставі проведеного педагогічного експерименту можна відзначити, що вивчення розділу теорії в області фізичної культури дозволяє значно поліпшити відношення до занять фізичною культурою (високий рівень відношення в ЕГ2 класі – 71%, в КГ – 33%), що дає підставу для упевненості про необхідність розширення кругозору і знань в області фізичної культури, посилення уваги до теоретичного компоненту змісту освіти.

Дослідно-експериментальна робота дозволила нам встановити, що найбільший ефект вдосконалення процесу формування потреби в регулярних заняттях фізичною культурою в учнів початкових класів, можна одержати на основі комплексної дії, що включає роботу по активізації пізнавальної і фізкультурної активності школярів. В результаті педагогічного експерименту показники ЕГ2 перевищили показники ЕГ1 по успішності із загальноосвітнього предмету фізична культура і по рівню фізичної підготовленості, з чого виходить необхідність вивчення теоретичних основ фізичної культури і конкретизації оцінювання для учнів початкових класів.

Список літератури

 

1. Бальсевич В.К. Интеллектуальный вектор физической культуры человека (к проблеме физкультурного знания) // Теория и практика физической культуры. 1991. – №2. – С. 37-41.

2. Бальсевич В.К., Попов Г.И., Санникова Н.И. Непрерывное физкультурное образование // Теория и практика физической культуры. – 2004. – №12. – С.10-13.

3. Ведмеденко Б.Ф. Виховання в учнів звички займатися фізичною культурою і спортом // Педагогіка і психологія. – 1995. – №1 (6). С. 109-133.

4. Вереникина И.М. Мотивация к различным видам деят-ти у детей на рубеже мл. шк. и подр. возр. – М.: 1984.– С.7-10.

5. Вимоги до системи фізичного виховання дітей, учнівської і студентської молоді України / Наказ Міністерства освіти України №188 від. 25.05. 1998 р.

6. Виленский М.Я. Социально-психологические детерминанты формирования здорового образа жизни // Теория и практика физической культуры. 1994, №9. – С. 9-11.

7. Виленский М.Я., Внуков А.П. Цель и целеполагание в педагогической деятельности преподавателя физического воспитания высшей школы // Теория и практика физической культуры. – 1986. – №8. – 25-28

8. Виленский М.Я., Литвинов Е.Н. Физическое воспитание школьников: вопросы перестройки // Физическая культура в школе. – 1990. – №12. – с.2-7.

9. Виленский М.Я., Литвинов Е.Н., Туркунов В.И. Базируясь на одном виде спорта // Физическая культура в школе. – 1993. – №2. – С. 13-17

10. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. М.: изд-во МГУ, 1990. – 288 с.

11. Горбенко О. Фізична культура як цінність українського суспільства // „Молода спортивна наука України”. – Львів: ЛДІФК, 2000. – Випуск 4. – С. 7-9.

12. Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України / За ред.. М.Д. Зубалія. 2-е вид., перерорбл. і доп. – К., 1997. – 36 с.

13. Єфімова Л.Г. Народні національні ігри в процесі виховної та навчальної роботи в національній школі // Тез. доп. наук. практ. конф. Частина 1. – Тернопіль. – 1992. – С. 200-201.

14. Запорожец А.В. Развитие произвольных движений. – М.: АПН РСФСР, 1960. – С. 236-256.

15. Иванчук Н.В. Потребности социалистической личности. – М.: Мысль, 1986. – 192 с.

16. Келишев И.Г. Содержание и структура интересов к физическим упражнениям школьной программы // Физическое воспитание и школьная гигиена: Тезисы I Всесоюзной конференции. – М.: 1978. – 124 с.

17. Кудалин Е.Г. Диалектика производства и потребностей. – М.: Политиздат, 1977. – 175 с.

18. Лазурский А.Ф., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навчальний посібник, 2-е вид., випр. і доп. – Харків: „ОВС”, 2002. – 00 с.

19. Леонтьев А.Н. Деятельность, сознание, личность. М.: Политиздат. – 1975. – 187 с.

20. Лубышева Л.И. Концепция формирования физической культуры человека. –М.: Изд-во ГЦОЛИФК, 1992. – 120 с.

21. Лубышева Л.И. Социальное и биологическое в физической культуре человека в аспекте методологического анализа // Теория и практика физической культуры. 1996. – №1. – с.2-4.

22. Лубышева Л.И., Лотоненко А.В. Педагогическая система формирования физической культуры студенческой молодежи (культурологический аспект). Учебное пособие. – М.: ФОН, 1997. – 42 с.

23. Лук A.H. Эмоции и личность. – М.: Знание, 1982. – 176 с.

24. Лях В.И., Мейксон Г.Б. Базовый компонент необходим // Физическая культура в школе. 1991. – №1. – С.2-7.

25. Макаренко А.С. Соч. в 7-ми т. - М.: Изд-во АПП РСФСР. – 1957–1958. – т. 5. Общие вопросы теории педагогики. Воспитание в советской школе. – 1958. – 558 с.

26. Петровський В., Поліщук Н. Опанування рухових дій дівчатами молодшого шкільного віку // Фізичне виховання в школі. – 1998. – №4. – С. 29-32.

27. Принципы оценки физической подготовленности, функциональных возможностей и психологических особенностей организма детей и подростков. / Пособие под ред. С.А. Локтева – Краснодар: КубГАФК, 1992. – 110 с.

28. Програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів (1-11 класи). – К.: Початкова школа, 2001. – 112 с.

29. Пуни А.Ц. Очерки психологии спорта. – М.: 1959. – 148 с.

30. Рабочая книга школьного психолога / И.В. Дубровина., М.К. Акимова., Е.М. Борисова и др.: Под ред. И.В. Дубровиной. – М.: Просвещение, 1991.– 303 с.

31. Роговин В.З. Формирование разумных потребностей // Новое в жизни, науке и технике. Серия Молодежная. – М.: Знание, 1979.– №6. – С.90-92.

32. Рубенштейн С.Л. Проблемы обшей психологии. – М.: Педагогика, 1976. – С.124-168.

33. Свириденко С. Дбаємо про здоров’я дітей // Початкова школа. – 1998. – №9. –С. 38-39.

34. Степович Л.Н. Природа эстетической ценности. – М.: Политиздат, 1972. – 40 с.

35. Столяров В.И. К вопросу о теории физической культуры: Методологические аспекты // Теория и практика физической культуры. 1987. – №2. – С.38-44.

36. Столяров В.И. Проект СпАрт и новая комплексная система физкультурно-спортивной работы с целью духовного и физического оздоровления населения России (основные идеи и первые итоги реализации). // Теория и практика физической культуры. – 1993. – №4. – С. 10-14.

37. Талызина Н.Ф. Формирование познавательной деятельности младших школьников: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1988. – 175 с. 210

38. Тарасенко В.И. Социальные потребности личности: формирование, удовлетворение. – К.: Наукова думка, 1982. – 167 с.

39. Теория и методика физического воспитания / Под ред. Ашмарина Б.А. – М.: Просвещение, 1990. – 287 с.

40. Тугаринов В.П. О ценностях жизни и культуры. – Л., 1960. – 214 с.

41. Филиппович В.И., Туревский И.М. О принципах спортивной ориентации детей и подростков в связи с возрастной изменчивостью структуры двигательных способностей // Теор. и практ. физ. культуры. – 1977. – №4. – С.39-44.

42. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. – Частина І. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2001. – 272 с.

 

Додаток 1

 

Анкета для учнів

Дорогий друже!

Ми пропонуємо тобі відповісти на декілька питань які стосуються теми «Фізична культура». Вибрану відповідь відміть галочкою або хрестиком.

1. Як ти думаєш: яку людину можна назвати здоровою?

- що не хворіє;

- та що не курить;

- того, хто добре їсть.

2. Як ти вважаєш, уроки фізичної культури допомагають тобі в зміцненні здоров'я?

-так;

- ні;

- важко відповісти.

3. На яке місце ти поставиш урок фізичної культури серед інших уроків (математика, російська мова, фізична культура, образотворче мистецтво, іноземна мова, навколишній світ, рідна мова, музика).

4. Для чого ти приходиш на урок фізичної культури? (вибери не більше двох відповідей)

- хочу бути сильним;

- хочу бути здоровим;

- хочу отримувати хороші оцінки;

- хочу, щоб похвалив вчитель;

- подобається просто побігати і пограти;

- навчитися новим іграм і вправам.

5. На уроках фізичної культури часто доводиться виконувати складні вправи. Чи допомагаєш ти своїм однокласникам, у яких щось не виходить?

-так;

- ні;

- не завжди.

6. На уроках фізичної культури часто доводиться виконувати складні вправи. Якщо у тебе щось не виходить, чи просиш ти допомогу в однокласників?

-так;

- немає;

- іноді.

7. Чи повністю ти виконуєш завдання на уроках фізичної культури?

-ні;

-   не завжди.

 

8. Що ти відчуваєш, якщо пропустив урок фізичної культури?

- переживаю;

- мені все одно;

- боюся розмови з вчителем.

9. Що ти робиш якщо у тебе не виходить завдання вчителя фізичної культури?

- роблю ще раз;

- нічого не роблю;

- переживаю.

10. Якщо на уроці твоя команда програла, що ти відчуваєш?

- переживаю;

- мені все одно;

- переживаю, але не довго

11. Чи буває тобі нудно на уроках фізичної культури?

- так;

- -ні;

- іноді.

Якщо «так», то чому?________________________________________

12. Чи робиш ти ранкову зарядку?

- регулярно;

- не роблю;

- іноді.

13. Чи роблять ранкову зарядку твої батьки?

-так;

- ні;

- іноді.

14. Чи займаєшся ти в спортивній секції?

-так;

- ні;

- займався, але кинув.

15. Чи дивишся ти спортивні телепередачі?

-так;

- неі;

- іноді.

16. Чи читаєш ти книги про спорт, спортсменів?

-так;

- ні;

- рідко.

Ключ до анкети

№ питання	бали за 1 відповідь	бали з 2 відповідь	бали за 3 відповідь
1	3	0	1
2	3	0	1
3	1-2 місце 3 б	5-6 місце 0 б	3-4 місце 1 б
4	2,6 відповідь 3 б	4,5 відповідь 0 б	1,3 відповідь 1 б
5	3	0	1
6	3	0	1
7	3	0	1
8	3	0	1
9	3	0	1
10	3	0	1
11	3	0	1
12	3	0	1
13	3	0	1
14	3	0	1
15	3	0	1
16	3	0	1

 

Зміст

Вступ

Розділ I. Теоретичні основи формування в учнів початкових класів потреби в регулярних заняттях фізичною культурою

1.1 Загальна характеристика структури і змісту потреб молодших школярів в регулярних заняттях фізичною культурою

1.2 Мотиваційно-ціннісне відношення до фізичної культури

Розділ ІІ. Організація, методика та контингент дослідження

2.1 Задачі дослідження

2.2 Методологічні основа дослідження

2.3 Організація дослідження

Розділ ІІІ. Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов навчання і виховання учнів початкових класів на уроках фізичної культури

3.1 Зміст експериментальної роботи

3.2 Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи

Висновки

Список літератури

Додатки

Вступ

Актуальність дослідження. Роль спорту і фізичної культури на сучасному етапі розвитку суспільства зростає, набуває якісно нового значення. Це пояснюється підвищенням їх соціальної значущості і перетворенням в самостійну ланку економічного і політичного життя нашої країни, коли фізична культура стає об'єднуючою силою і елементом національної ідеї. Особлива увага сьогодні надається розвитку фізкультурно-оздоровчій і спортивно-масовій роботі з різними категоріями населення, а особливо з дітьми і молоддю.

Захворюваність, інвалідність, смертність населення в Україні останніми роками досягла украй високого рівня. Щоб зміцнити здоров'я дітей і підлітків, поліпшити їх фізичний розвиток, підготувати до трудової діяльності, необхідно впроваджувати фізичну культуру в режим дня учнів, виховувати здорову звичку і потребу до самостійних занять фізичною культурою.

В даний час процес фізичного виховання в школі зводиться до фізичного розвитку, формування рухових умінь і навичок учнів, тобто акцент ставиться на біологічному, руховому аспекті. На відміну від достатньо примітивного розуміння фізичної культури як власне рухової діяльності, спрямованої на вдосконалення фізичних кондицій людини.

Аналізуючи освітні програми з фізичної культури можна відзначити тенденцію до розширення і конкретизації задач, направлених на придбання необхідного мінімуму знань в області фізичної культури і спорту, зміцненню здоров'я школярів, формуванню понять про організм і його здоров'я. Проте засвоєння теоретичних основ фізичної культури пропонується проводити в процесі уроків, а самостійна робота зводиться лише до виконання комплексів фізичних вправ. Відсутні методичні вказівки виконання самостійної роботи по закріпленню і придбанню знань в області фізичної культури, а також способах контролю за засвоєнням цих знань. Через наявне обмеження в часі, на уроці складно розв'язати проблеми якісної теоретичної підготовки, розвиваючих та інтелектуальних можливостей кожного учня. Вирішення задач інтелектуального виховання на уроках фізичної культури важливе, оскільки без усвідомленого бажання, прагнення самих учнів удосконалювати свої фізичні можливості не можна достатньо успішно здійснювати їх фізичне виховання.

Отже, виникла суперечність між необхідністю вдосконалення процесу формування у молодших школярів потреби в регулярних заняттях фізичною культурою і недостатньою розробленістю теоретичних і методичних основ вирішення даноїпроблеми, прагнення знайти шляхи вирішення цієї суперечності і визначило проблему нашого дослідження, як шляхи при яких забезпечується ефективність процесу формування у молодших школярів потреби в регулярних заняттях фізичною культурою.

Метою дослідження є теоретичне обґрунтовування і експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов формування в учнів початкових класів усвідомленої потреби в регулярних заняттях фізичною культурою.

Об'єкт дослідження. Фізичне виховання учнів початкових класів.

Предмет дослідження. Педагогічні умови формування потреби учнів початкових класів в заняттях фізичною культурою.

Гіпотеза дослідження. Ефективність формування потреби учнів початкових класів в заняттях фізичною культурою можна істотно підвищити, якщо:

1) розробити теоретичну модель формування в учнів початкових класів потреби в заняттях фізичною культурою, що буде включати комплекс педагогічних умов, які сприятимуть усвідомленню і розумінню значущості занять фізичними вправами, оволодінню уміннями і навичками організації самостійних занять цими вправами і забезпечувати переживання відчуття задоволеності від процесу і результатів занять фізичною культурою;

2) розробити критерії і показники ефективності реалізації цієї моделі у фізичному вихованні учнів початкових класів;

3) експериментально обґрунтувати ефективність вживання даної моделі у фізичному вихованні учнів початкових класів.

Розділ I. Теоретичні основи формування в учнів початкових класів потреби в регулярних заняттях фізичною культурою