З дисципліни: «Теорія держави та права»

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни: «Теорія держави та права»

На тему: «Громадянське суспільство та держава»

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВА

2. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

2.1  В сучасному світі

2.2  В сучасній Україні

2.3  Порівняльний аналіз особливостей формування громадянського суспільства в окремо взятих країнах сучасності

3. ДЕРЖАВА, МОЛОДІЖНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ В ГРОМАДЯНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ

3.1 Держава і молодіжні організації в громадянському суспільстві

3.2 Місце і роль громадських організацій у громадянському суспільстві.

ВИСНОВОК

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТОК

 

РЕФЕРАТ

 

Дана курсова робота містить в собі 24 сторінки, 10 джерел, 1 додаток.

Об`єктом дослідження громадянського суспільства і його взаємозв`язку з державою, а також те, що суть громадянського суспільства при всьому багатстві його можливих понять і визначень, де домінує не системний, а випадковий набір ознак і складових, часто відмінних між собою.

У першому розділі розглядається поняття держави та громадянського суспільства.

У другому розділі досліджується аналіз шляхів ствердження основних засад громадянського суспільства в окремо взятих країнах сучасності.

Третій розділ аналізує взаємовідносини держави та громадянських молодіжних організацій у громадянському суспільстві, проблему визначення меж державного впливу на їх діяльність.

ДЕПОЛІТИЗАЦІЯ, СТРУКТУРОВАНІСТЬ, ДИФЕРЕНЦІЙОВАНІСТЬ, РЕФОРМУВАННЯ, ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО, ОРГАНІЗАЦІЯ, АНАЛІЗ

 

ВСТУП

Наприкінці ХХ ст. все більший інтерес викликала проблема взаємовідносин людини й політичної влади. Це було пов’язано із змінами у розвитку світової спільноти, перенесенням людського фактора, людської особистості в центр визначення цивілізованості суспільства. Формування єдиного інформаційного простору, що забезпечувало інтеграційні процеси в сучасному світі, не призводило, однак, до стирання культурного розмаїття різних ареалів і цивілізацій. Більше того, саме цей фактор актуалізував проблеми духовних рушійних сил у життєдіяльності суспільств та індивидів.

Іншою відмітною рисою стало те, що після більш-менш тривалого періоду приватизації суспільного життя в розвинених країнах світу та згортання ролі держави ми стали свідками піднесення ролі держави не лише в сфері економіки, а й у сфері соціальних відносин.

Питання, яке поставлене в курсовому проекті є досить актуальним, адже Україна взяла курс на побудову цивілізованого, правового громадянського суспільства, а країна не досягне економічних, державотворчих успіхів загалом, якщо не матиме ідеології, системи цінностей, у яку б повірили люди і яка надала можливості всім комфортно жити у своєму державному домі.

Громадянське суспільство – атмосфера волі, свободи, ініціативи, самодіяльності, самореалізації індивідів.

Однією з найхарактерніших рис громадянського суспільства є існування певного прошарку між особистістю, ринком і державою, прошарку «громадськості», що може об`єднуватися і відстоювати певні свої інтереси перед державою, оскільки окремому індивіду важко захищати свої права та інтереси. За допомогою створених суспільних організацій люди можуть разом ефективно реалізовувати та захищати свої права, здійснювати свободу, задовольняти свої інтереси.

Значущість концепції громадянського суспільства полягає в тому, що вона знімає напругу між державою і собою, забезпечуючи максимальні можливості та права для особи, ставлячи її інтереси вище ніж державні. Модель, згідно з якою співпрацюють між собою громадянське суспільство і держава є найдієвішою, коли існує відносна однорідність інтересів і ціннісних установок індивідів і соціальних груп, тобто між цими суб`єктами не існує ключових розбіжностей, які мають принциповий характер.

Існує думка, що сьогодні ідея громадянського суспільства вже не є актуальною, оскільки в більшості країн вона визріла значно раніше, і навіть була в окремих країнах зреалізована, але нині основними цілісними орієнтирами розвитку нашого суспільства є ліберально-індивідуальні цінності такі, як права людини, законність і демократизм, власність, широке самоуправління, що дає шанс сподіватися, що ідея громадянського суспільства знайде свій розвиток і реалізацію в Україні.

Логіка роботи вимагає її поділ на такі розділи:

1. Теоретичний, в якому розглянуте поняття громадянського суспільства та держави.

2. Аналітичний, в якому дано аналіз формування громадянського суспільства.

 

В сучасному світі

 

Інтерес до проблеми громадянського суспільства в останні десятиліття пояснюється відомим його дослідником К. Джонсом політичними змінами у країнах центрально-східної частини Європи. Особливістю цього періоду є той факт, що сфера застосування громадянського суспільства стала дуже широкою, а звідси і його інтерпритації стали різноманітними. Вчені активно намагаються знайти пояснення тим змінам, які відбуваються в інститутах та функціях громадянського суспільства у зв`язку з розширенням соціальних функцій держави, віднайти нові способи взаємодії його з державними структурами.

Простежимо досліджувальну тему на прикладі ствердження громадянського суспільства в Західно-Європейському та Центрально-Європейському регіонах Росії.

 Загальновідомо, що в колишніх країнах соціалістичного табору ідею громадянськогосуспільства впровадили як мету трансформації радянського суспільства між особою і державою не скоротилася, тому виникла необхідність якоїсь загальної ідеї, яка б дала можливість об`єднати суспільство і наблизити до світових стандартів.

Якщо звернутися до практики сучасного етапу ствердження громадянського суспільства Росії, то багато науковців вважає, що сьогодні «структури громадянського суспільства в Російській Федерації мають фрагментарний характер», адже становлення державності та громадянського суспільства в одній конкретно взятій державі дуже складно проводити.

Громадянське суспільство починається з повсякденного життя, з первинних форм задоволення повсякденних інтересів. А як зробити, щоб забезпечити особисту автономію і одночасну соціалізацію особи, її включеність в суспільні процеси? Ці питання ще досить не мають однозначних відповідей. Хоча неправильно виглядатиме посилання на повну відсутність інститутів громадянського суспільства. Окремі елементи, хоча і «фрагментарно», але присутні. Про це свідчать відносна самостійність суб`єктів господарювання, поява приватного власника, нових соціальних рухів, громадських асоціацій, політичних партій, незалежних засобів масової інформаціі (хоча ми знаємо низку скандалів в Росії, які ставлять під сумнів таке твердження), вплив релігїї на формування суспільних норм моралі та нших цінностей.

Якщо провести синхронне порівняння процесів становлення громадянського суспільства щодо інших країн, то можна констатувати, що «Чеська республіка має найсталіші традиції розвитку громадянського суспільства серед усіх країн посткомуністичного світу».

На думку професора, екс-прем`єра правління Чеської республіки, це було досягнуто лише завдяки тому, що ще з початку конституційного життя Австрійської монархіі (а пізніше в Австро-Угорщини) з початку 60-х років минулого століття влада не чинила майже ніяких перепон розвиткові діяльності особливих асоціацій, політичних партій.

В Угорщині «в кінці 80-х років при напівавторитарного режиму існувало близько 70 опозиційних груп. Вони діяли не в глибокому підпіллі, оскільки мали навіть напівофіційні книжкові магазини само видання».

Це не дає підстав твердити про існування на той час громадянського суспільства в Угорщині, а лише про існування «опозиційної політичної еліти», яка являла собою соціальну основу майбутньої демократичної держави, прогресивну частину політичної системи суспільства. Позитивних зрушень на шляху затвердження громадянського суспільства було досягнуто лише тому, що в Угорщині пройшло не зіткнення громадянського суспільства з політичної влади, а здійснилась реорганізація політичної еліти.

На Заході процес до громадянського суспільства йшов від економіки. Його вихідний пункт – приватна власність і приватний інтерес особи дав можливість сформувати суспільство приватних власників. На відміну від Заходу в Російській імперії таких традицій не було. В силу історичних передумов власність, багатство визнавалися як певне суспільне благо, а не як самостійна соціальна цінність, яка є засобом для досягнення вищих і значущих цілей.

 

В сучасній Україні

 

Україні були властиві окремі елементи громадянського суспільства, такі, наприклад, як: основи місцевого самоврядування, наявність в окремих місцях Магдебургського права.

Окрім того, окремі елементи місцевого самоврядування були і в період існування Козацької республіки, які занепали після того, як була знищена Козацька республіка і відбулося об`єднання України з Росією. Окрім самоврядування Україна має свою історію і свої традиції створення і функціонування рухів, партій, інших видів громадських об`єднань.

Однією з найважливіших цінностей, які притаманні як громадянському суспільству так і державі, є людина. В Конституції України зафіксовано, що «права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави». А на значенні прав людини в умовах громадянського суспільства і держави наголошує В. Тацій, зазначаючи, що здійснення прав та основних свобод людини і громадянина є одним із основних чинників, які забезпечують стабільність громадянського суспільства та свідчать про демократичність державно-правової системи.

Для громадянського суспільства України повинні бути притаманні такі риси, як вільне існування і функціонування недержавної сфери життя, що передбачає наявність широкої мережі громадських організацій, політичних партій, рухів, незалежність засобів масової інформації, інших форм громадської самоорганізації, які мають на меті реалізацію та захист своїх прав і свобод. Крім того громадське суспільство повинно грунтуватися на вже сталому суспільстві приватних власників, які є основою такого суспільства. Система сучасного місцевого самоврядування потребує ширшого спектру повноважень, адже лише децентралізацією та надання більших прав місцевому врядуванню можна прийти до громадянського суспільства.

 

ВИСНОВОК

 

Отже, розбудова громадянського суспільства лишається нагальною проблемою України. Суттєвою ознакою такого суспільства є плюралістичність, розмаїття укладів життя людей у ньому і відповідно інтересів та пріоритетів. Соціальна структурованість і диференційованість – невід`ємна ознака громадянського суспільства, оскільки «шаблі» соціальних витрат неначе відгороджують його від бюрократичних втручань, забезпечують певну свободу вільному волевиявленню людей і спільнот, а конкуренція й мобільність роблять його життєздатним і збалансовано стабільним.

Громадянське суспільство – це певний механізм неформального соціального партнерства, який уможливлює підтримання балансу існуючих інтересів у суспільстві та їх реалізацію. Громадянське суспільство передбачає свободу асоціацій індивідів, коли добровільні об`єднання та організації виражають інтереси і прагнення певних верств населення. Союзи підприємців, найманих робітників, органи виробничого самоврядування, спілки споживачів та багато інших структур покликані забезпечувати дотримання цивілізованих відносин між усіма учасниками виробництва й обміну, пом`якшувати зіткнення численних приватних устремлінь. Підгрунтям і ознаками громадянського суспільства є ринкова економіка з властивою їй багатоманітністю форм власності та відкритою конкуренцією, структурованість суспільства, відокремленість різних груп і верств у ньому, множинність незалежних політичних сил і партій, недирективно сформована громадська думка і найголовніше, вільна ососба з розвиненим почуттям громадянськості й власної гідності.

І саме нині, переосмислюючи пройдений шлях, аналізуючи масштаби трансформацій і невипадкових зривів, є реальний шанс докорінно змінити хід подій на краще, насамперед на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції. Зрозуміло, що реалістичність цих очікувань великою мірою залежить від розвитку внутрішньополітичної ситуації в нашій країні. Але представники євроструктур неодноразово наголошували на тому, що двері до Європи, принаймні до НАТО, відчинені для України, хоча йдеться не лише про нашу здатність інтегрувати свої збройні сили у військову структуру НАТО, а й про забезпечення державою стандартів демократії: свободи преси, незалежності судової влади, стабільної внутрішньополітичної ситуації, вільних і справедливих виборів.

Ми усвідомлюємо, що незалежна демократична Україна має бути одним із ключових чинників забезпечення стабільності в Центральній і Східній Європі та на континенті в цілому. І на цьому шляху. В кінцевому підсумку, все залежить від самої України.

 

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Теорія держави та права. Підручник для юридичних вузів та факультетів. Під ред. В.М. Корельського та В.Д. Перевалова – М.: Видавнича група ІНФРА М – НОРМА, 1997 – 570с

2. Розвиток громадянського суспільства в Україні / Укл. Я. Шара, І. Підлуська та ін. – К., 2002 – 59с

3. Копейчиков В.В. громадянське суспільство та проблеми розвитку підприємництва / Реферативний огляд чинного законодавства України. – К., 2000 р

4. Литвин В. На шляху державного самоствердження України // Birl.-2002 -№ 9.

5. Спіркін А.Г. Основи філософії: Підруч. посібник для вузів, - М., 1988 – 592 с

6. Криворучко Ю. Молодь як суспільний чинник формування громадянського суспільства України // Громадянське суспільство як здійснення свободи: центрально-східноєвпропейський досвід / За ред. А. Карася. – Л., 1999.

7. Головенько В. молодіжний рух української діаспори // Українська діаспора. – Київ; Чикаго, 1994. - №6.

8. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо (конституційності) положень абзацу четвертого ст.2, частини другої ст.6, частин першої, другої ст.10 Закону України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» // Вісник Конституційного Суду України. – 2001. - № 6

9. В. Кравчук Громадські організаціі в громадянському суспільстві // Підприємництво, держава та право. – 2003 - № 9.

10. М. Цимбалюк Особистість як головна умова існування громадянського суспільства // Підприємництво, держава та право. – 2004. - №2.

 

ДОДАТОК А

 

Порівняльний аналіз особливостей формування громадянського суспільства в країнах Заходу та колишніх країнах СРСР

Країни	Шляхи	Принцип	Чинники гром. сусп -ва
Західноєвропейські	Реалізація своїх прав та інтересів через громадські організації	Індивідуалізму	Моральність людей
Колишній соц. табір	Сприяє затвердженню правового нігілізму	Колективізму	Моральність людей

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: «Теорія держави та права»