З методики навчання географії

Курсова робота

З методики навчання географії

«Дидактичні ігри та їхнє місце в системі навчальних занять

Із курсу «Географія України» (8 клас)»

Студентки ІV курсу

спеціальності «Географія-психологія»

Федоренко Ольги Олексіївни

науковий керівник

кандидат педагогічних наук

доцент Покась Лілія Антонівна

 

Київ - 2008

 

Вступ

 

Розділ 1 Дидактична гра як метод активізації навчальної діяльності учнів

1.1Дидактичні ігри як педагогічна проблема

1.2Навчальна гра як дидактична категорія

1.3 Роль ігрових елементів у засвоєнні географічних знань

Розділ 2 Методика використання дидактичних ігор у курсі «Географія України» (8 клас)…

2.1 Географічні ігри на уроках різного типу у 8 класі.

2.2 Можливості комбінованого уроку з географії для використання дидактичних ігор

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

В ступ

Актуальність теми дослідження

Інтеграція України до європейського та світового співтовариства ставить нові вимоги до формування й розвитку творчої особистості, що є необхідною умовою досягнення успіху на цьому шляху. Сьогодення вимагає перебудови, що стосується не лише методів і форм роботи, але й самого змісту викладання в новій школі: принципів, підходів до навчання та пізнання дійсності. Учні старших класів загальноосвітніх шкіл повинні бути підготовлені до професійної діяльності в конкурентному середовищі, в якому кожна ситуація вимагає творчого підходу. Природничі дисципліни дають можливість розвитку мисленнєвих операцій, бо саме людина, яка сама є частиною природи, найбільшою мірою сприймає її закони і закономірності. У пізнанні природи найповніше реалізуються творчі можливості особистості.

У державних документах – Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті (2002 р.), Законі України «Про освіту» (1996 р), Державній програмі «Вчитель» (2002 р.), Національній програмі виховання дітей та молоді в Україні (2004 р.) – значна увага приділяється підготовці активних людей, здатних розв’язувати різноманітні проблеми, діяти в нестандартних ситуаціях, творчо мислити і самостійно приймати рішення. Наголошується, що головною метою української системи освіти є створення умов для розвитку та самореалізації кожної особистості.

У процесі науково-пошукової роботи виявлено, що в зарубіжній науці проблема творчого розвитку особистості розглядається у працях учених С.Арієтті, А.Бергсона, А.Маслоу, Дж.Ст.Міля, А.Кестлера, К.Кнеллера, Е.Кріса, Л.Кубі, Д.Саппа, Б.Спінози, Г.Уеллеса, як і питання вікових особливостей старшокласників (М.Дебес, Ж.Піаже та ін.).

Основи забезпечення дидактичних умов та активізації навчання розкрито в працях вітчизняних і зарубіжних науковців (Ю.К. Бабанський, Г.Г. Ващенко, С.У. Гончаренко, А.А. Горбатков, П.М. Гусак, М.А. Данилов, О.К. Дусавицький, В.М. Загвязинський, І.А. Зязюн, В.Д. Іванов, П.Ф. Каптерев, В.І. Лозова, Н.Є. Мойсеюк, Н.А. Морозова, Н.Д. Нікандров, А.С. Нісімчук, О.М. Пєхота, Р.О. Позінкевич, Л.С. Славіна, О.М. Степанов, В.О. Сухомлинський, Н.М. Тарасевич, М.М. Фіцула, О.Т. Шпак, Г.І. Щукіна, Н.Є. Щуркова, М.Д. Ярмаченко). Питання викладання природничих дисциплін у школі досліджували М.В. Гриньова, Л.А. Липова, А.В. Степанюк; проблеми творчого розвитку школярів розкриті у працях Л.І. Божович, А.В. Брушлінського, Л.С. Виготського, Л.Л. Гурової, В.В. Давидова, Л.В. Занкова, М.М. Поташника, В.В. Рибалки, В.А. Роменця, С.Л. Рубінштейна, С.В. Сисоєвої, О.К. Тихомирова, Г. Уеллеса, Л.І. Шрагіної, М.Д. Ярошевського.

Творчий розвиток учнів основної школи обумовлений їх загальною готовністю до активної життєтворчості. Конституціональним у становленні особистості восьмикласників є соціальне самовизначення – пріоритетна спрямованість та мотиви діяльності, від змісту і характеру яких залежить успішність творчої навчальної діяльності.

Стратегія розвитку освіти в Україні відповідно до національної програми “Освіта” передбачає використання світового досвіду для створення системи освіти, яка б відповідала стандартам ХХІ ст. До таких наукових розробок належить система розвивального навчання, що є прообразом принципово нової системи освіти.

Систематизації і подальшому розвитку розвивального впливу служить впровадження на уроках географії у восьмих класах дидактичних ігор.

Об’єкт дослідження: навчально-виховний процес навчання географії в основній школі.

Предмет дослідження: використання дидактичної гри у процесі вивчення фізичної географії як засобу активізації навчальної діяльності восьмикласників.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити результативність використання дидактичної гри на уроках географії у 8 класі.

Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що навчання географії з використанням ігрових елементів сприятиме успішному формуванню пізнавальних інтересів учнів 8 класу за умови, якщо:

– в сучасній школі на основі ігрових форм навчання послідовно і цілеспрямовано будуть реалізуватися найбільш ефективні форми, методи та прийоми вивчення географії 8 класу для розвитку пізнавальних інтересів;

– методика викладання географії буде спрямована на активізацію пізнавальної діяльності учнів 8 класу.

Завдання дослідження:

1. На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури обґрунтувати можливості уроків із застосуванням дидактичних ігор як одну з ефективних форм навчання географії в основній школі, необхідність застосування уроків із застосуванням дидактичних ігор як засобу активації самостійної творчої діяльності восьмикласників.

2. Визначити місце уроків із застосуванням дидактичних ігор серед інших форм навчання географії.

3. Розробити конкретні методичні рекомендації для проведення уроків із застосуванням дидактичних ігор з курсу «Географія України» 8 клас як засобу активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи.

 

Д одаток

 

Приклади ігор для застосування на уроках географії у 8 класі.

У 8 класі вивчається курс «Географія України», який має дати учням повне уявлення про природу, населення і господарства нашої держави. У ньому посилено увагу до питань господарської оцінки природних умов ресурсів, вивчення демографічних аспектів населення, соціальних проблем, аналізу міжгалузевих комплексів. Вивчення географії України протягом двох років має сприяти формуванню в учнів:

- уявлення про Україну як об’єкт світового простору, в якому відбуваються як глобальні, так і регіональні географічні процеси;

- розуміння сучасних соціально-економічних і політичних процесів, що відбуваються в Україні;

- практичних умінь і навичок, необхідних для життя в умовах ринкової економіки.

Курс «Географія України» відіграє важливу роль у вихованні любові до рідної землі, поваги до культури і традицій українського народу.

Дискусія є однією із технологій інтерактивного навчання, що передбачає обговорення, суперечності, сперечання, що виникають і вирішуються засобами вербального спілкування. Технологія навчальної дискусії полягає в колективному обговоренні якогось питання, проблеми або співставленні інформації, ідей, думок, пропозицій. Метою проведення дискусій можуть бути: навчання, тренінг, діагностика, зміна установок, стимулювання творчості. Теми дискусій необхідно добирати у відповідності до тематичного плану курсу.

Найдоцільніше, на нашу думку, використовувати види дискусії, що наведені нижче:

Дискусія-диспут. Ведучий оголошує тему і надає слово бажаючим (інколи тим, хто спеціально підготувався). Хід диспуту визначається частково ведучим, але в основному непередбачуваний, має емоційне забарвлення.

Конференція. Вид дискусії, де обговоренню і сперечанню передує коротке повідомлення про стан роботи або результати певної роботи. Для конференції характерна розгорнута аргументація висунутих тез, спокійне обговорення.

Прогресивна дискусія має за мету вирішити проблему з одночасним тренуванням учасників у відповідних комунікативних уміннях і навичках. Цей вид дискусії має 5 етапів: а) зародження ідеї (учасникам дається час на висунення ідеї про шляхи вирішення даної проблеми); б)всі пропозиції записуються на дошці; в)обговорюється кожен із запропонованих варіантів; г)розглядаються найбільш відповідні варіанти, потім вони розташовуються за ступенем значущості (верифікація ідей); д)керівник організовує дискусію, в результаті якої залишаються рішення, які отримали найбільшу кількість голосів, з них вибирається кінцеве рішення.

Дискусія-змагання. Всі учасники розподіляються на команди. Вибирається журі, яке визначає критерії оцінювання запропонованих рішень: глибина рішення, його доказовість, логічність, чіткість, адекватність поставленій проблемі. Узгоджується тема дискусії і система балів. Ведучим дискусії може бути викладач, або ж один зі студентів. У кінці проводиться колективне обговорення запропонованих варіантів вирішення проблеми або проблемної ситуації. Потім журі оголошує результати, коментує їх. Для проведення дискусії використовуються різноманітні організаційні методики.

Методика «запитання-відповідь». ця методика є різновидом простої співбесіди, відмінність полягає в тому, що використовується певна форма постановки запитання для співбесіди з учасниками дискусії-діалогу. Стратегія ведення діалогу міститься в переході від бажання співбесідника говорити з вами до розуміння його інтересів, станів, ставлень; від розуміння співбесідника до прийняття, а у випадку необхідності до його переконання.

Методика «Обговорення вголос». Методика передбачає спочатку проведення дискусії у мікро групах, а потім – загальної дискусії, в ході якої думку своєї мікро групи доповідає її лідер і після цього вона обговорюється всіма учасниками.

Методика «Клініки». У процесі використання цієї методики кожен із учасників розробляє свій варіант рішення, попередньо подавши для відкритого обговорення свій «діагноз» виявленої проблемної ситуації, потім його рішення оцінюється керівником дискусії, групою призначених експертів за бальною шкалою або за системою «приємно-неприємно».

Методика «Лабіринту». Цей вид дискусії ще називають методом послідовного обговорення. Він є своєрідною покроковою процедурою, в якій кожен наступний крок робиться іншим учасником. Обговоренню підлягають всі рішення, навіть невірні (глухий кут).

Методика «Естафети». Кожен учасник, який закінчив виступ, може передати слово тому, кому вважає за потрібне.

«Вільно-плаваюча» дискусія. Сутність цієї дискусії полягає в тому, що група до результату не приходить, проте активність продовжується вже у внутрішньому плані. Учасники «домислюють» наодинці ідеї, які виявились незавершеними.

Правильно організована дискусія проходить наступні стадії розвитку: орієнтація, оцінка, консолідація, рефлексивний аналіз. Така дискусія має позитивні наслідки, формується ставлення до точок зору інших учасників дискусії як гідних поваги і розуміння; вирішення конструктивного конфлікту, протиріччя в дискусії сприяє віднайденою оптимальних стратегій розв’язання задач; формування ставлення до керівника заняття не як до носія єдиної правильної точки зору, а як до досвідченого колеги.

Використовуючи дискусію, як метод активізації пізнавальної діяльності студентів, ми не убезпеченні від помилок. Найтиповішими помилками є: монополія керівника заняття, який знає правильну відповідь, а інші мають її відгадати; безапеляційна віра учасників у свого керівника. В цьому випадку істина ставиться в залежність від авторитету; негативні наслідки стимулювання: керівник похваливши одного учасника, ненавмисно засмучує іншого; захоплення обговоренням абстрактних проблем, відхилення від теми; нерідко учасники дискусії (24 особи) “забивають” інших, не даючи сказати їм ні слова.

Щоб дискусія була результативною та успішною, необхідно дотримуватись загальних принципів дискусії;

рівноправні суб’єкт суб’єктивні стосунки всіх учасників;

позиція “я хороший, ти хороший”;

позиція “зрозумій мене правильно”;

істина понад усе;

лаконічність сестра таланту;

повага і дружелюбність при висловлюваннях.

Важливо чітко сформулювати правила проведення дискусії, що можуть бути такими:

я критикую ідеї, а не людей;

моя мета не в тому, щоб “перемогти”, а в тому, щоб знайти краще рішення;

я спонукаю кожного учасника до того, щоб вони брали участь в обговоренні;

я вислуховую думку кожного, навіть якщо з ним не погоджуюсь;

я спочатку з’ясовую всі факти та ідеї, що стосуються до обох позицій;

я прагну осмислити і зрозуміти обидва погляди на проблему;

я змінюю свою точку зору під впливом фактів і переконливих аргументів.

Спільне прагнення учителя й учнів досягти найкращих результатів Е.Браверман виразив у вигляді формули успіх у пізнавальній діяльності:

 

У=М+(ПІ+РІ+ЗІ+ВІ)+СЗ,

 

де У успіх; М мотивація; ПІ пошук інформації; РІ розуміння інформації; ЗІ запам’ятовування інформації; ВІ використання інформації; СЗ систематичність занять. Це прагнення спонукає учителя створювати на уроці нестандартні ситуації, використовувати нестандартні прийоми, проводити нестандартні уроки.

Наведемо приклад уроку географії у 8 класі.

Дидактичні ігри на вступному уроці 8 класу, формування нових знань, умінь, навичок

ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ, ПРЕДМЕТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ. ФОРМУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ. СУЧАСНИЙ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ

Мета: ознайомити учнів зі змістом курсу фізичної географії України, предметом і методами географічних досліджень, навести приклади історії формування території України, показати на карті одиниці адміністративнотериторіального устрою держави; продовжити формування навичок роботи з різноманітними джерелами географічних знань, розвивати логічне мислення, навички аналізу матеріалу, що вивчається.

Виховувати патріотизм, національну гордість за державу, в якій ми живемо.

Тип уроку: формування нових знань, умінь навичок.

Обладнання: Фізична та політикоадміністративна карти України, глобус електронний атлас України (Інституту передових технологій), державна символіка України: мелодія державного гімну, герб та прапор.

Опорні поняття: карта, глобус, атлас, географічне положення, методи географічних досліджень.

Базові поняття: політикоадміністративний поділ, адміністративна одиниця.

Географічна номенклатура: країни, що мають морські та сухопутні кордони з Україною, та їх столиці.

ХІД УРОКУ

І.Організація класу

Звучить державний гімн України. Учитель разом з учнями співає один куплет гімну.

Фрагмент відеофільму “Моя Батьківщина”.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1. Прийом “Бліцопитування”

- згадайте, які розділи та теми географічної науки ми з вами вже вивчили;

- згадайте та назвіть коротко зміст матеріалу шкільного курсу географії 6-го класу;

- згадайте та назвіть коротко зміст матеріалу шкільного курсу географії 7-го класу;

- як ви гадаєте, над чим ми будемо працювати у 8-му класі?

2. Прийом “Географічний вернісаж”

Учні отримали випереджальне завдання та принесли фотознімки тих місць, де вони побували влітку. Можна коротко охарактеризувати цю територію 23 реченнями та прикріпити фотознімок на фізичну карту України в тому місці, де знаходиться даний об’єкт. (Можна запропонувати учням зробити таблички з власними прізвищами, аби було зрозуміло хто з них де був, цікаво буде продовжити таку роботу з картою, якщо є декілька класів у паралелі, і повернутися до цього “Вернісажу” на наступному уроці особливо в тому класі, з якого починалася робота).

ІІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

Учитель. Подивіться уважно на карту. З’ясувалося, що всі ви є дослідниками рідної землі, України. Навіть не здогадуючись, ви вже почали знайомитися з географією нашої країни. На наших уроках ми продовжимо це знайомство з використанням наукових методів дослідження.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Прийом “Домашня заготовка”

Учні, що отримали домашнє завдання коротко розповідають, використовуючи малюнки, схеми, діаграми:

короткий огляд української державності за часів Київської Русі.

українська державність за часів отримання незалежності у 1999 році.

Коротка довідка: територія, чисельність населення, його національний склад у порівнянні з країнами Європи.

2. Ознайомлення з етапами формування території України:

 

Час	Події
3,52,7 тис. років до н.е.	Існування трипільської культури (осідлі хліборобські племена)
VІІІ ст. до н.е. ІІІ ст.н.е.	Територію України населяють кіммерійці (перше державне утворення), скіфи, сармати.
ІІІ VІ ст.	Територію України населяють представники племінного союзу антів
VІ VІІІ ст.	На території України оселяються племена східних слов’ян: поляни, сіверяни, деревляни, дуліби, білі хорвати, уличі, тиверці
ІХХІІ ст.	Існування держави східних слов’ян Київська Русь
ХІІІ ІVІ ст.	Українські землі перебувають під владою монголотатарського ханства, Литви, Польщі, Угорщини, Османської імперії
ХV ст.	Утворення Кримського ханства
ХVІХVІІ ст.	Утворення Запорізької Січі центру боротьби українського народу з самовизначення
1654р.	Приєднання Гетьманщини до Московії
1667р.	Україна розподіляться на дві частини: Лівобережна (з Києвом) відходить до Московії, Правобережна до Польщі
Кінець ХVІІІ ст.	Західноукраїнські землі входять до складу АвстроУгорщини
7.11.1917р.	Проголошення УНР (Київ)
13.11.1918р.	Проголошення Західно Української Національної республіки (столиця Львів)
19191920рр.	Українські землі ввійшли до складу Росії, Польщі, Чехословаччини та Румунії
1922р.	Східна частина України входить до складу СРСР
1939р.	До України приєднуються її західні землі
1940р.	До України приєднуються Північна Буковина та Південна Бессарабія
1945р.	До України приєднується Закарпаття
1954р.	Верховна Рада Радянського Союзу передає Українській радянській соціалістичній республіці Кримську область
24.08.1991р.	Проголошено незалежність України

 

3. Прийом “Творча лабораторія”

Постановка проблемних запитань для роботи з картами атласу:

назвіть країни, з якими Україна має державні кордони. (Росія, Білорусь, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова) які країни є сусідами другого порядку (по морю)? Туреччина

4. Прийом “Мозковий штурм”

Учитель пропонує учням розглянути схему структури методів географічних досліджень та пропонує дати характеристику одного з них, навести конкретні приклади (роботу можна організувати в групах парами з використанням тексту підручника).

“Найдивовижнішою властивістю нашого світу є те, що його можна дослідити”

Альберт Енштейн

Найважливіші методи географічних досліджень:

· спостереження

· моделювання

· дистанційний

Експедиційний середнє між стаціонарним і та екскурсійним дослідженнями. Від стаціонарних досліджень бере їхню науковість, систематичність та докладність спостережень, а від екскурсійних досліджень просторове переміщення, що дозволяє наочно вивчати різні природні об’єкти в русі.

5. Прийом “Конференція”

Учні коротко розповідають про окремі методи географічних досліджень.

6. Прийом “Роблю висновок”

Учитель пропонує учням зробити висновок щодо методів географічних досліджень та визначити, які з них використані на період навчання у 8му класі.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом “Практичність теорії”

Учитель пропонує учням, використовуючи картографічний метод досліджень, визначити за допомогою політикоадміністративної карти адміністративні одиниці, з яких складається територія України.

VІ. Підсумки уроку

Прийом “Бліцопитування”

що вивчає фізична географія України? (фізична географія України це комплекс наук (загальне землезнавство, геоморфологія, кліматологія, гідрологія, палеогеографія, тощо), які вивчають природні компоненти і природні комплекси України та їх взаємодію)

як відбувалося формування території держави?

коли Україна отримала незалежність і стала суверенною державою? 24.08.1991р.

скільки адміністративних одиниць входить до складу України?

якими методами досліджень ми будемо користуватися під час вивчення фізичної географії України?

VІІ. Домашнє завдання

опрацюйте матеріал підручника.

підготуйте одне запитання, що починається зі слова “Чому”.

підготуйтеся до виконання практичної роботи.

VІІІ. Додатковий матеріал до уроку

Перші поселення людей на території нинішньої України з’явилися ще за доби неоліту в долинах Дніпра і Дністра. За 1000 років до н.е. На території України були племена кіммерійців, у VІVІІ ст. до н.е. на цих же територіях оселилися племена скіфів. Протягом 1го тис. до н.е. Прийшли племена сарматів. Слов’янські племена (анти) з’явилися у ІV ст.н.е. у VІІ ст. виникли князівства слов’янських племен (полян, древлян, сіверян, волинян, дулібів, уличів, тиверців тощо). Предки нинішніх українців в історичному минулому виявилися нездатними самостійно створити централізовану державу. Україна зазнавала нападів багатьох завойовників до того, як на її землю прийшли варяги, які у 882 р. утворили могутню слов’янську державу зі столицею в Києві. Він став відомим як “матір міст руських”.

Розробка уроку «УЗАГАЛЬНЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ЗНАНЬ ТА ПРАКТИЧНИХ УМІНЬ УЧНІВ ПО ТЕМІ: ЛАНДШАФТИ І ФІЗИКОГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ (8 клас)»

Урок можна провести у вигляді змагання між окремими групами учнів.

І тур. Прийом “Експрес-стест”

Завдання І групі

1. Найбільш поширеним заняттям людей у степовій зоні є:

а) розведення пушних звірів;

б) землеробство та скотарство;

в) оленярство;

г) рибальство.

2. Види ґрунтів, що є найбільш поширеним у степовій зоні України:

а) дерново-підзолисті;

б) сірі лісові;

в) чорноземи;

г) каштанові.

3. Встановіть відповідність між природними зонами України та найбільш характерними представниками їх рослинного світу:

а) степ;

б) лісостеп;

в) полісся;

г) Українські Карпати

Завдання ІІ групі

1. Чинник, який є головним у формуванні чорноземів у степовій зоні України:

а) панівні вітри;

б) рівнинний рельєф;

в) умови зволоження;

г) господарська діяльність людини.

2. Назвіть область України територія якої повністю розташована в степовій зоні:

а) Донецька;

б) Київська;

в) Закарпатська;

г) Вінницька.

3. Встановіть відповідність між природними зонами та заповідними територіями:

а) мішані ліси;

б) лісостеп;

в) Кримські гори;

г) степова зона

Завдання ІІІ групі

1. Природна зона, що займає найбільшу площу України:

а) мішані ліси;

б)степ;

в)лісостеп;

г) тайга.

2. Вид ґрунтів, що є найбільш поширеним у лісостеповій зоні України:

а) дерново-підзолисті;

б)чорноземи;

в)сірі лісові; (й чорноземи опідзолені під дібровами; чорноземи типові під лучними степами)

г)каштанові.

3. Встановіть відповідність між природними регіонами України та їх характерними рисами:

а) Поділля;

б) Карпати;

в) степова зона;

г ) Крим

Завдання ІV групі

1. Область України, територія якої повністю розташована в лісостеповій зоні:

а) Волинська;

б) Черкаська;

в) Донецька;

г) Львівська.

2. Область України, територія якої повністю розташована в зоні мішаних та широколистих лісів:

а) Луганська;

б)Кіровоградська;

в) Волинська;

г)Одеська.

3. Встановіть відповідність між природними зонами України та їх характерними рисами:

а) Кримські гори;

б) полісся;

в) лісостеп;

г) степ

Завдання V групі

1. Вид ґрунтів, що є найбільш поширеним у зоні мішаних та хвойних лісів України:

а) дерново-підзолисті;

б)сірі лісові;

в) чорноземи;

г)каштанові.

2. Групи, на які розподіляються озера морського походження, що поширені в Приазов’ї та Причорномор’ї:

а) озера-лагуни та озера-лимани;

б) озера-стариці та карстові;

в) гребцеві або завальні;

г) дельтові та заплавні.

3. Встановіть відповідність між природними зонами та річною кількістю опадів:

а) мішані ліси;

б) лісостеп;

в) Кримські гори;

г) степова зона

ІІ тур. Прийом “Словничок”

Завдання

І група. Дайте визначення поняття “природна зона”.

ІІ група. Дайте визначення “ландшафт”.

ІІІ група. Дайте визначення поняття «висотна поясність ”.

VІ група. Дайте визначення поняття “провінція”.

V група. Дайте визначення поняття “ґрунт”.

ІІІ тур. Прийом “Естафета”.

Учні кожної команди-групи пишуть на картці запитання команді суперниці та передають картки сусідній групі. На підготовку відповіді 12 хвилини.

Наприклад:

Покажіть на карті природні зони України;

Назвіть особливості природи Азовського моря.

Покажіть на карті території, де відбуваються несприятливі природні процеси.

Визначте дві негативні риси впливу господарської діяльності людини на природу Чорного моря.

Поясніть, чому в Карпатах існує висотна поясність, але немає льодовиків.

ІV. Прийом “Так-Ні”

Учитель наводить твердження, а кожна з груп по черзі висловлює власну думку щодо нього, доповнюють або виправляють припущені помилки:

На поліських болотах з добре розвиненим торфовим горизонтом ростуть сосни, берези, а з мохів сфагнум.

Лісами вкрито 4% площі України. Вони займають значні площі в Карпатах, Криму і на Поліссі.

Тис ягідний, рододендрон жовтий, сосна кедрова збереглися без змін протягом багатьох епох. На Україну їх завезли з інших материків.

Ґрунти степової зони сформувалися в умовах надмірного зволоження.

Ґрунтовий покрив Кримських гір дуже строкатий. Він змінюється з висотою.

V тур. Прийом “Домашня заготовка”

Учні кожної групи розповідають цікавий матеріал (23 хвилини), що стосується вивчених тем.

VІ. Підсумки уроку

Учні оцінюють роботу груп, учитель оголошує оцінки.

VІІ. Домашнє завдання

Повторіть матеріал підручника, підготуйтеся до тематичного оцінювання.

можливості Комбінованого уроку з географії для використання дидактичних ігор

Використання дидактичних ігор на комбінованому уроці дає можливість розвивати пізнавальні здібності, розвивати мислення, просторову уяву, фантазію, пам’ять, увагу дітей, допомагає дитині оволодіти вмінням аналізувати, порівнювати, узагальнювати, проявляти кмітливість і винахідливість.

Дидактичні ігри створюють умови для кращого пізнання дітьми себе і людей, взаємодії людини з навколишнім світом, усвідомлення зв’язків з природою, сім’єю, родичами, з самим собою, визначення поведінки в життєвих ситуаціях.

Правильно підібрані і добре організовані ігри, логічні задачі, вправи для розвитку уяви, пам’яті, уваги сприяють всесторонньому, гармонійному розвитку школярів, допомагають виробити необхідні в житті і навчанні корисні навики і якості.

Гра – це “Чарівна паличка”, з допомогою якої можна навчити дитину мислити, винаходити, доводити. Важливо, щоб гра захоплювала і була доступною, щоб у ній був елемент змагання, якщо не з кимось, то, принаймні, з самим собою.

Інтерес до гри, до розв’язування завдань, що вимагають активного мислення, з’являється не завжди і не у всіх дітей зразу, і тому пропонувати такі ігри треба поступово, не здійснюючи тиск на дітей. Природа гри (і розвиваючих) така, що при відсутності абсолютної добровільності вона перестає бути грою. Грою можливо захопити, змусити гратися не можливо.

Дидактичні ігри вимагають в цьому аспекті особливої обережності. Складні, непосильні завдання можуть дитину злякати. Тут особливо необхідно дотримуватися принципу від простого до складного. Але, зате, коли дитині вдається осмислити завдання, перебороти перші труднощі, вона відчує велику радість і буде готова до більш складної гри чи завдання. В дитини з’являється віра в свої сили, розвивається “розумовий апетит”, а це означає, що мета дидактичних ігор досягнута.

Звичайно, коли діти відгадують головоломку, логічні завдання, вони, як правило, застосовують метод проб і помилок, перебираючи різноманітні варіанти. Частіше всього це не приводить до раціональних результатів. Виникає необхідність подумати, знайти якусь закономірність, зрозуміти, чому завдання не розв’язується, які нові прийоми слід застосувати, щоб наблизитись до мети. Цей момент гри особливо важливий, бо починається інтенсивна робота думки (і індивідуальної, і колективної). В цей період необхідна допомога і підтримка вчителя, його пояснення і рекомендації. Іноді може бути корисна навіть підказка, що допомагає учневі знайти правильне рішення. При цьому дуже важливо мати на увазі, що під час розв’язування логічних завдань, роботи з текстом важливіше значення має сам процес, експериментування, а не прагнення досягнути якогось конкретного результату гри.

Ігри та завдання класифікуються за впливом на розвиток найважливіших технічних та пізнавальних процесів:

І. розвиток образного мислення;

ІІ. тренування логічного мислення;

ІІІ. розвиток сенсорних здібностей;

ІV. тренування пам’яті;

V. розвиток уваги;

VІ. розвиток уяви і творчих здібностей.

Наведемо приклад уроку:

ФІЗИКОГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНОГО КОМПЛЕКСУ АЗОВСЬКОГО МОРЯ. ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ ЙОГО ВОД

Мета: сформувати в учнів знання про особливості розташування, розміри, глибини, елементи берегової лінії, найбільші острови, півострови, коси, затоки, протоки, природні умови Азовського моря; про стан природних ресурсів Азовського моря, проблеми їх використання і охорони; сприяти формуванню в учнів екологічної свідомості; продовжити формувати вміння працювати з різними джерелами географічної інформації.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: фізична карта України, атлас, ілюстрації, краєвиди Азовського моря.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина

ІІ. Перевірка домашнього завдання (на карточках)

ІІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом “вірю не вірю”

Чи вірите ви, що Чорне море омиває територію України на півдні.

Чи вірите ви, що Кримській півострів найбільший півострів у Чорному морі?

Чи вірите ви, що Дунай впадає в Чорне море?

Чи вірите ви, що солоність Чорного моря 1718 %0?

Чи вірите ви, що Південний берег Криму можна ефективно використовувати як рекреаційну зону?

Чи вірите ви, що Чорне море може загорітися, як це стверджує К.Чуковський у своїй казці?

ІV. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

Учитель. Природній об’єкт, який ми вивчатимемо сьогодні, характеризується як наймілкіше море на Землі. Азовське море з Чорним морем омиває територію країни на півдні і є її “морськими воротами”.

V. Вивчення нового матеріалу

Прийом “Учнівська конференція”

Учні попередньо підготували навчальний матеріал. Азовське море характеризується за типовим планом. Розповіді учнів обов’язково ілюструються картою. По можливості можна запропонувати учням провести учнівську презентацію, що стане хорошим прийомом активізації пізнавальної діяльності учнів та сприятиме впровадженню нових інтерактивних технологій у навчальний процес географії.

Основні моменти нового матеріалу

Азовське море най мілкіше на Землі, але багате на рослинність і тваринний світ. Утворилось і набуло сучасного вигляду в пізньочетвертинний світ. Берегова лінія своєрідна. На північ чітко оформились морські коси: Крива, Білосарайська, Бердянська, Обитічна, Федотова. На заході море від Сиваша відокремлене піщаним баром завздовжки до 110 км., відомим під назвою Арабатська стрілка.

У морі багато заток і лиманів. Найбільші затоки Таганрозька, Темрюцька, Арабатська, Бердянська, Обитічна. Найбільші лимани Молочний, Утлюцький.

Клімат характеризується рисами континентальності, через незначну площу акваторії. Взимку відчутний вплив сибірського антициклону, що зумовлює сильні північносхідні та східні вітри.

Середня температура повітря в січні +3... 5С. У червні середня температура піднімається до +23... +25С за безхмарної погоди. Взимку море замерзає, нерідко на 45 місяців. Поблизу берегів товщина криги досягає 90 см. Влітку верхній шар води прогрівається до +25...+30 С та більше. Кількість опадів за рік збільшується із заходу на південний схід від 300 до 500 мм. Вода в морі рухається проти годинникової стрілки із швидкістю від 1020 до 125 см/с під час тривалих штормів), через це коси спрямовані в тому самому напрямі. Прозорість води зменшується від 8м у південній частині моря до 0,5 м у Таганрозькій затоці, що зумовлене хвильовими процесами та значною кількістю планктону.

Солоність моря в середній частині близько 1214%0, проте в Таганрозькій затоці (Росія) вона зменшується до 25%0, а в Сиваші зростає до 250%0. Зростання солоності моря останнім часом пов’язане із зменшенням стоку річок, значна частина якого використовується на господарські потреби.

В морі налічується 155 видів представників зоопланктону. Влітку тут спостерігається світіння води, що зумовлене ночесвітками ноктилуками. На всій площі дна моря ростуть зелені, бурі, червоні водорості, морська трава. Цьому сприяє прогрівання води і освітлення дна моря влітку. Донедавна в морі було багато риби. Цьому сприяла велика щільність фотопланктону і зоопланктону. Тут живе близько 80 видів риб, виловлюють кефаль, анчоус, севрюгу, бичків, оселедців, судака, тюльку, хамсу, камбалу, прісноводних ляща, коропа, судака, тарань. Живе в морі і представник ссавців дельфін азовка.

За останні роки загострилась екологічна ситуація. Це пов’язане як із діяльністю промислових об’єктів на узбережжі, так і з аваріями суден в акваторії.

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом “Порівняй”

Порівняйте особливості природи Чорного та Азовського морів.

Порівняйте особливості гідрологічного режиму Чорного та Азовського морів.

Порівняйте джерела забруднення вод Чорного й Азовського морів.

Порівняйте можливості господарського використання Чорного та Азовського морів.

VІІ. Висновки уроку (Прийом “Роблю висновок”)

Заключне слово учнів

VІІІ. Підсумки уроку

Виставлення оцінок у журнал та у щоденники.

ІХ. Домашнє завдання

Опрацюйте текст підручника.

 

 

В исновки

 

Отже, пропонований матеріал – це розробка цілої низки завдань, що покликані розв’язати одночасно і розвивальні, і дидактичні завдання на уроках географії в 8-у класі. Головною метою цієї роботи є розвиток потенційних здібностей учнів, формування наукових понять, вплив на емоційний стан, почуття, стимулювання саморегуляції навчальної діяльності. В роботі враховано не лише педагогічний, але й психологічний аспект вікових особливостей учнів.

Основою науково-методичної концепції даної роботи є реалізація особистісно орієнтованого підходу до вивчення географії шляхом зміщення акцентів у навчальній діяльності, її спрямування на інтелектуальний розвиток учнів за рахунок уникнення надмірної формалізації навчального матеріалу; викладення його у відповідності до вікових особливостей дітей; використання завдань для перевірки різних видів діяльності учнів, та завдань, які стимулюють самостійну, пошукову та пізнавальну активність; супроводження текстів уроків відповідним схематичним та табличним матеріалом.