Антропоніми як самостійний інтертекстуальний елемент в англомовному художньому тексті

АНТРОПОНІМИ ЯК САМОСТІЙНИЙ ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНИЙ ЕЛЕМЕНТ В АНГЛОМОВНОМУ ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ

 

Курсова робота

Студентки 4-го курсу,

групи xxxxx

xxxxxxxxx

 

Науковий керівник:

канд. філол. наук, доцент

xxxxxx

 

Харків 2008

ЗМІСТ

 

Вступ

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ АНТРОПОНІМА

1.1. Проблеми визначення антропоніма

1.2.  Види антропонімів

РОЗДІЛ 2. ПОНЯТТЯ ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНОСТІ

РОЗДІЛ 3. АНТРОПОНІМИ ЯК ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНИЙ ЕЛЕМЕНТ

3.1 Загальна характеристика антропонімів як інтертекстуальних елементів

3.2 Аналіз антропонімів як інтертекстуальних елементів на матеріалі оповідань С. Фітцджеральда

Висновки

Список літератури

Список джерел ілюстративного матеріалу

ВСТУП

 

Актуальність дослідження: У сучасній лінгвістиці спостерігається значний інтерес до проблем ономастики, тобто вивчення власних імен, зокрема антропонімів, які займають особливе місце в українській, англійській та взагалі у будь-якій мові світу. Повноцінне спілкування, тобто правильне сприйняття, оцінювання та інтерпретація інформації, є неможливим без знання певного набору власних імен та їх функцій у мові та тексті. Імена відомих особистостей, літературних персонажів складають значний пласт знань, необхідних для усвідомлення та оцінки культури того-чи іншого народу. Часто антропоніми, які характеризують відомих нам людей чи вигаданих героїв, перекликаються між собою в різних текстах. Так виникає явище інтертекстуальності в тексті.

Ключовим питанням даної роботи, яке потребує детального розгляду і також не має єдиного загальноприйнятого визначення, є питання інтертекстуальності – вторгнення у той чи інший текст елементів інших текстів.

Дана робота присвячена вивченню антропоніма як інтертекстуального елементу на матеріалі англомовної художньої прози.

Метою даної роботи є аналіз антропонімів як інтертекстуальних елементів на матеріалі творів англійської художньої літератури.

Завдання:

1. Розглянути поняття антропоніма і види антропонімів.

2. Розглянути поняття інтертекстуальності.

3. Провести аналіз англомовного тексту на предмет виявлення антропонімів як інтертекстуальних елементів.

4. Зробити висновки на базі проведеного дослідження.

Об’єктом дослідження обрано англомовні тексти художньої літератури, що досліджуються в аспекті теорії інтертекстуальності.

Предмет дослідження – антропоніми як інтертекстуальні елементи у творах американського письменника Ф С. Фіцджеральда.

Матеріалом для дослідження слугують оповідання Френсіса Скотта Фіцджеральда (тексти оригіналів) «Алмаз розміром з готель “Ріц”», «Льодовий палац», «Багатий хлопець», «Ніч на ярмарку», «При вході у майстерню меблів», «Плавці», «Десять років у рекламному бізнесі», «Остання з красунь», «Перша кров», «Весілля», «Повернення до Вавілону», «Люди і вітер», «Диявол», «Закип’ятіть води, якомога більше», «Веселощі у майстерні», «Двоє з “колишніх”», «Новини з Парижу – п’ятнадцять років тому», «Ніжно коханий», «Голова і плечі», «Пірат на узбережжі». Добір ілюстративного матеріалу зумовлений тим, що він складається з певної кількості творів автора, що дозволяє зробити об’єктивні висновки про кількість і характер вжитих автором антропонімів, встановити загальну тенденцію їх використання.

Значення дослідження – вивчення проблем антропонімії як в англійській мові так і загалом є актуальним питанням сучасної лінгвістики. Досі ще точиться ряд дискусій стосовно цієї теми. Дана робота покликана висвітлити усі суперечні питання і прийти до певних висновків, що мають бути корисними для інших дослідників.

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ АНТРОПОНІМА

Види анторопонімів

 

В англійській мові існують такі види антропонімів:

1. Особові імена: John, Peter.

2. Патроніми (імена по батькові). В англійській мові традицію використання патронімів втрачено, з ХVII століття патроніми стали частиною особового імені.

3. Прізвища: Brown, Gregor.

4. Родові імена (вважаються більш важливими, ніж прізища, коли жінка виходить заміж, то вона змінює своє прізвище, а родове ім’я залишається незмінним.): Mc, O’.

5. Прізвиська, псевдоніми, імена тварин: Fiery Face (Джеймс ІІ, мав родиму пляму на пів обличчя), Redhead – людина з рудим волоссям.

6. Криптоніми (приховувані імена), антропоніми літературних творів, героїв фольклору, міфів: Titania, Nemesis.

7. Етноніми (назви націй, народів, народностей): Englishman, Londoner.

8. Техноніми (статусні імена): Ms, Mrs, Mr [10].

Також антропоніми бувають індивідуальні і групові. Індивідуальні антропоніми виділяють об’єкт з класу подібних (особистість з колективу), а групові даються колективам, групам, етносам тощо, які наділені тими чи іншими ознаками.

Слід додати, що проблемним питанням в англійській антропоніміці є визначення прізвиська. Як пише В.В Робустова: «Дане поняття в англійській мові має два означувальних слова – nickname і sobriquet. Прізвисько слід відрізняти від псевдоніму. Псевдонім – це вигадане ім’я, джерелом виникнення якого є сам автор, а прізвисько виникає спонтанно, на базі якої-небудь риси, дії, обставини тощо»[6:122].

Незважаючи на те, що антропоніми позначають назви людей, ми маємо справу з різними категоріями імен, що пояснюється історією культури, особливостями психології людей, традиціями тощо. За Т.С. Олійник [5:8]

Позамовний зміст слова, який відображає національну культуру, називають культурним компонентом значення слова. А власні імена характеризуються певною мірою культурним компонентом значення, тому що вони відображають особливості культури, історичного розвитку, традицій народу-носія мови, а також несуть додаткову інформацію через асоціації.

Алюзивність антропонімів пов’язана з тим, що ім’я ототожнюється з особливостями його носія або з певною ситуацією. Загадка алюзивного антропоніма в тексті викликає цілий ланцюг асоціацій, основною відправною точкою яких є початковий (буквальний) образ, відомий читачеві з певного літературного джерела. Ось чому для адекватного сприйняття інформації необхідно перш за все встановити таке джерело. За Т.С. Олійник за джерелом походження алюзивні антропоніми поділяються на:

1. Історичні: Rockefeller (Рокфеллер) «багатство».

2. Літературні:

a) Англійської літератури: Lancelot – 1. Ланселот (один з лицарів легендарного короля Артура); 2. уособлення краси і мужності;

b) Американської літератури: Simon Legree – 1. Сімон Легрі – торговець «живим товаром» (персонаж повісті Гарріез Бічер-Стоу «Хатина дядька Тома»(1852), який відрізняється особливою жорстокістю в поводженні з неграми); 2. жорстока, безпощадна людина;

c) Біблійні: Dorcas – 1. бібл. Доркас – ім’я жінки-християнки в «Новому Завіті», яка шила одяг і роздавала його бідним; 2. благодійниця;

d) Міфічні: Deadalus – 1. гр. міф. Дедал, батько Ікара – скульптор і будівничий, який спорудив лабіринт критському цареві Міносу; 2. скульптор, творець [5:10].

Хоча на сьогодні таку класифікацію, якщо розглядати світ як один великий загальний текст, можна вважати дещо застарілою, адже внаслідок глобалізації й науково-технічного прогресу з’явилися нові способи передавання та зберігання інформації. До них відносяться телебачення, радіомовлення, інтернет. Також неможна забувати і про газети, журнали, часописи та інші періодичні видання, які висвітлюють реальні події людського життя.

ВИСНОВКИ

 

1. Серед великого різноманіття проблем антропоніміки однією з найбільш складних виявилася проблема визначення поняття антропоніма. На даний момент єдиної точки зору стосовно цього питання немає, що свідчить про складність та суперечливість поняття антропоніма.

2. Серед різних думок можна виділити три головних напрямки. Одні лінгвісти (О. Функе, Ж. Вандріес, Е. Брендаль, Ю.С. Маслов, Н.Д. Артюнова) вважають, що власні імена виконують лише репрезентативну функцію і не мають денотативного значення, оскільки є вторинними по відношенню до загальних імен. Інша група вчених вважає, що власні імена навіть є більш змістовними, ніж загальні імена і мають лексичне значення (А. Нурен, О. Єсперсен). Третя група дослідників розглядає власні імена як із позицій мови, так і з позицій мовлення (Л.М. Щетинін, В.А. Ніконов, Н.Г. Комлєв), тобто розглядають значення антропоніма залежно від контексту.

3. Англійська мова має розгалужену систему антропонімів, до якої належать особові імена, патроніми (при чому патроніми зараз практично не вживаються), прізвища, родові імена, прізвиська, техноніми, етноніми, криптоніми. Інтертекстуальність антропонімів проявляється завдяки використанню алюзії, тобто прояву позамовного, асоціативного змісту антропоніма.

4. Поняття «інтертекстуальність» в останні десятиріччя займає дедалі вагоміші позиції у лінгвістиці. Категорія інтертекстуальності – багатомірний зв'язок окремого тексту з іншими текстами, належиь поки що до базових, але цілком не вивчених характеристик тексту.

5. Головним чином антропоніми як інтертекстуальний елемент застосовуються в стилістичній фігурі алюзії. Це може бути порівняння героя твору з якоюсь відомою особою чи персонажем іншої книги або навіть автор може назвати у певному контексті свого героя іншим відомим ім’ям, щоб викликати в читача необхідні асоціації і таким чином підкреслити певні риси свого персонажу.

6. У вибраних творах було знайдено 58 прикладів вживання антропонімів як інтертекстуальних елементів.

7. Виявилося, що не в усіх оповіданнях присутні антропоніми як інтертекстуальні елементи. В оповіданнях «Ніч на ярмарку», «Десять років у рекламному бізнесі», «Плавці», «Весілля», «Люди і вітер», «Диявол», «Новини з Парижу – п’ятнадцять років тому» їх немає.

8. В ході курсової роботи було виявлено, що найбільш часто у розглянутих текстах автором було використано алюзію, яка полягає в тому, що при надаванні характеристики персонажу, предмету чи явищу відбувається посилання на інше джерело (50%); антропонім-ім’я відомої особи використовується замість її праці (22,4); алюзія-порівняння персонажа з відомою особою чи персонажем іншого твору(15,5%); переказ історичного факту із використанням імені особи, якої цей факт стосується (6%); згадується ім'я персонажу однойменного відомого твору; антропонім вводить в даний текст цитату з іншого тексту (6,8%).

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Бакастова Т.В. Семантизация имени собственного в целом худ. тексте (на материале англ. яз.): Автореф. … канд. филол. наук: 10.02.04 / Одес. гос. ун-т им. И.И. Мечникова. – Одесса, 1987. – 16 с.

2. Гурдуз А. Інтертекстуальність і гіпертекст: проблеми теорії і практики. // Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2007. – №4. – С.67-71.

3. Зайцева К. Анлийская стилистическая ономастика. Тексты лекций / МВССО УССР. Одес. гос. ун-т. им. И.И. Мечникова. – Одесса, 1973. 61 с.

4. Мурясов Р.З. Антропонимы в словообразовательной системе языка. / Вопросы языкознания. – 1982. – №3. – С.62-72.

5. Олійник Т.С. Семантичні та функціональні характеристики символічних власних імен в сучасній англійській мові: Автоеф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.04 / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2001. – 21 с.

6. Робустова В.В. Антропонимическое прозвище в современном коммуникативном пространстве. – Вестник московського университета. – 2008. – № 1. – С.120-130.

7. Скрипник І. Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень і методика викладання іноземних мов професійного спілкування у вищій школі // Інтертекстуальність як засіб стилістичного збагачення тексту: Зб. статей. – Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2007. – С. 351-354.

8. Фатеева Н. А. Типология интертекстуальных элементов и свіязей в художественной речи. / Известия АН. Серия литературы и язика. – 1998. – Том 57. – № 5. – С.25-38.

9. Шеремет Л. Г. Значение и стилистический потенциал английских имен собственных (именования людей): Автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.02.04 / Л.,1984. – 20 с.

10. http: // www.ru.wikipedia.org / wki.

11. Мовознавство. – 2006. №1-5.

12. Вестник московського университета – 2007. – №1-5.

 

АНТРОПОНІМИ ЯК САМОСТІЙНИЙ ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНИЙ ЕЛЕМЕНТ В АНГЛОМОВНОМУ ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ

 

Курсова робота

Студентки 4-го курсу,

групи xxxxx

xxxxxxxxx

 

Науковий керівник:

канд. філол. наук, доцент

xxxxxx

 

Харків 2008

ЗМІСТ

 

Вступ

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ АНТРОПОНІМА

1.1. Проблеми визначення антропоніма

1.2.  Види антропонімів

РОЗДІЛ 2. ПОНЯТТЯ ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНОСТІ

РОЗДІЛ 3. АНТРОПОНІМИ ЯК ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНИЙ ЕЛЕМЕНТ

3.1 Загальна характеристика антропонімів як інтертекстуальних елементів

3.2 Аналіз антропонімів як інтертекстуальних елементів на матеріалі оповідань С. Фітцджеральда

Висновки

Список літератури

Список джерел ілюстративного матеріалу

ВСТУП

 

Актуальність дослідження: У сучасній лінгвістиці спостерігається значний інтерес до проблем ономастики, тобто вивчення власних імен, зокрема антропонімів, які займають особливе місце в українській, англійській та взагалі у будь-якій мові світу. Повноцінне спілкування, тобто правильне сприйняття, оцінювання та інтерпретація інформації, є неможливим без знання певного набору власних імен та їх функцій у мові та тексті. Імена відомих особистостей, літературних персонажів складають значний пласт знань, необхідних для усвідомлення та оцінки культури того-чи іншого народу. Часто антропоніми, які характеризують відомих нам людей чи вигаданих героїв, перекликаються між собою в різних текстах. Так виникає явище інтертекстуальності в тексті.

Ключовим питанням даної роботи, яке потребує детального розгляду і також не має єдиного загальноприйнятого визначення, є питання інтертекстуальності – вторгнення у той чи інший текст елементів інших текстів.

Дана робота присвячена вивченню антропоніма як інтертекстуального елементу на матеріалі англомовної художньої прози.

Метою даної роботи є аналіз антропонімів як інтертекстуальних елементів на матеріалі творів англійської художньої літератури.

Завдання:

1. Розглянути поняття антропоніма і види антропонімів.

2. Розглянути поняття інтертекстуальності.

3. Провести аналіз англомовного тексту на предмет виявлення антропонімів як інтертекстуальних елементів.

4. Зробити висновки на базі проведеного дослідження.

Об’єктом дослідження обрано англомовні тексти художньої літератури, що досліджуються в аспекті теорії інтертекстуальності.

Предмет дослідження – антропоніми як інтертекстуальні елементи у творах американського письменника Ф С. Фіцджеральда.

Матеріалом для дослідження слугують оповідання Френсіса Скотта Фіцджеральда (тексти оригіналів) «Алмаз розміром з готель “Ріц”», «Льодовий палац», «Багатий хлопець», «Ніч на ярмарку», «При вході у майстерню меблів», «Плавці», «Десять років у рекламному бізнесі», «Остання з красунь», «Перша кров», «Весілля», «Повернення до Вавілону», «Люди і вітер», «Диявол», «Закип’ятіть води, якомога більше», «Веселощі у майстерні», «Двоє з “колишніх”», «Новини з Парижу – п’ятнадцять років тому», «Ніжно коханий», «Голова і плечі», «Пірат на узбережжі». Добір ілюстративного матеріалу зумовлений тим, що він складається з певної кількості творів автора, що дозволяє зробити об’єктивні висновки про кількість і характер вжитих автором антропонімів, встановити загальну тенденцію їх використання.

Значення дослідження – вивчення проблем антропонімії як в англійській мові так і загалом є актуальним питанням сучасної лінгвістики. Досі ще точиться ряд дискусій стосовно цієї теми. Дана робота покликана висвітлити усі суперечні питання і прийти до певних висновків, що мають бути корисними для інших дослідників.