Сертифікація продукції в системі УкрСЕПРО

Законодавчо регульована сфера

Процедура пiдтвердження вiдповiдностi в законодавчо регульованiй сферi для окремих видiв продукцiї, яка може становити небезпеку для життя та здоров'я людини, тварин, рослин, а також майна та охорони довкiлля, запроваджується технiчними регламентами з пiдтвердження вiдповiдностi (ст. 9).

Із введенням в дію технiчних регламентів з пiдтвердження вiдповiдностi спецiально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері пiдтвердження вiдповiдностi офiцiйно публiкує перелiк національних стандартiв, добровiльне застосування яких може сприйматись як доказ вiдповiдностi продукцiї вимогам технiчних регламентів. Виробник чи постачальник також має право пiдтвердити вiдповiднiсть продукцiї вимогам технiчних регламентів iншими, нiж вiдповiднiсть стандартам, шляхами, передбаченими цими регламентами.

Березня 2002 р. прийнята Постанова Кабінету Міністрів України N 288 «Про затвердження переліків центральних органів виконавчої влади, на які покладаються функції технічного регулювання у визначених сферах діяльності та розроблення технічних регламентів

Відповідно до статті 10 закону виробник забезпечує пiдтвердження вiдповiдностi та складає декларацiю про вiдповiднiсть, якщо це встановлено технiчним регламентом з пiдтвердження вiдповiдностi на цей вид продукції. Якщо виробник не є резидентом України, вiн призначає в установленому законодавством порядку уповноважену особу - резидента України для пiдтвердження вiдповiдностi. Форма, змiст та строк зберiгання декларацiї про вiдповiднiсть встановлюються технiчним регламентом з пiдтвердження вiдповiдностi.

Виробник зобов’язаний надавати органам, що здiйснюють державний нагляд у сферi пiдтвердження вiдповiдностi, декларацiю про вiдповiднiсть та документацiю, що пiдтверджує декларовану вiдповiднiсть протягом встановленого законодавством строку їх зберігання.

Сертифiкацiя в законодавчо регульованiй сферi провадиться згiдно з вимогами технiчних регламентів з пiдтвердження вiдповiдностi. За результатами проведення сертифiкацiї у разi позитивного рiшення уповноваженого органу з сертифiкацiї заявниковi видається сертифiкат вiдповiдностi, зразок якого затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері підтвердження відповідності.

 

 

Пiдтвердження вiдповiдностi здiйснюється акредитованими в установленому законодавством порядку органами iз сертифiкацiї будь-якої форми власності, якi уповноваженi на здiйснення цієї дiяльностi в законодавчо регульованiй сферi. Уповноваженими органами iз сертифiкацiї можуть бути виключно резиденти України.

Уповноваженi органи iз сертифiкацiї ведуть реєстри виданих сертифiкатiв вiдповiдностi, свiдоцтв про визнання вiдповiдностi та подають в установленому порядку iнформацiю про них до державного реєстру сертифiкатiв вiдповiдностi та свiдоцтв про визнання вiдповiдностi.

Уповноваженi органи iз сертифiкацiї мають право укладати за погодженням iз спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сферi пiдтвердження вiдповiдностi угоди про взаємне визнання результатiв робiт з пiдтвердження вiдповiдностi з уповноваженими органами iнших країн.

Вимоги до уповноважених органiв iз сертифiкацiї та порядок надання їм повноважень встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Порядок надання органам із сертифікації повноважень на проведення робіт з підтвердження відповідності у законодавчо регульованій сфері затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2002 р. N 376.

Згідно з цим Порядком органам із сертифікації надаються повноваження на проведення робіт з підтвердження відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу конкретним технічним регламентам з підтвердження відповідності.

Орган із сертифікації може отримати повноваження за умови, якщо він:

Ø є юридичною особою - резидентом України;

Ø акредитований в порядку, встановленому Законом України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності;

Ø не провадить діяльність, у тому числі консультативну, пов'язану з розробкою, виготовленням, продажем, технічним обслуговуванням, ремонтом, зберіганням, утилізацією продукції, розробкою систем якості (систем управління якістю), систем управління довкіллям, що є об'єктом підтвердження відповідності;

Ø має аудиторів, які атестовані у встановленому законодавством порядку та працюють на постійних умовах, у кількості, достатній для виконання робіт з підтвердження відповідності;

Ø не використовує частково або повністю фінансові та матеріальні ресурси розробників, виробників (постачальників) продукції;

Ø має власну систему управління якістю;

Ø має необхідне інформаційно-технічне забезпечення робіт з підтвердження відповідності;

Ø має власні випробувальні лабораторії (центри) для проведення випробування продукції, зазначеної в технічному регламенті з підтвердження відповідності, та/або уклав відповідні угоди з іншими акредитованими органами з оцінки відповідності;

Ø має досвід проведення робіт із сертифікації продукції не менше трьох років;

Ø має фонд нормативних документів та нормативно-правових актів за напрямами діяльності у сфері підтвердження відповідності у контрольованому стані;

Ø веде реєстр виданих сертифікатів відповідності та свідоцтв про визнання;

Ø має страховий фонд (страхову угоду) або кошти у розмірі, достатньому для відшкодування у встановленому законодавством порядку фізичним чи юридичним особам збитків, заподіяних внаслідок провадження ним діяльності як уповноваженого органу із сертифікації;

Ø гарантує нерозголошення конфіденційної інформації, отриманої під час виконання робіт з підтвердження відповідності.

Обов'язки виробникiв продукцiї, яка пiдлягає пiдтвердженню вiдповiдностi в законодавчо регульованій сфері:

Ø сприяти проведенню всiх процедур пiдтвердження вiдповiдностi, встановлених для конкретного виду продукцiї;

Ø наносити на продукцiю нацiональний знак вiдповiдностi в законодавчо регульованій сфері;

Ø компенсувати споживачам продукцiї завданi їм збитки в разi виявлення невiдповiдностi продукцiї вимогам, зазначеним у декларацiї про вiдповiднiсть та/або сертифiкатi вiдповiдностi чи свiдоцтвi про визнання вiдповiдностi.

Обов'язки постачальникiв продукцiї, яка пiдлягає пiдтвердженню вiдповiдностi в законодавчо регульованій сфері:

Ø реалiзовувати продукцiю за умови наявностi копiї сертифiката вiдповiдностi та/або копiї декларацiї про вiдповiднiсть чи копiї свiдоцтва про визнання вiдповiдностi, в порядку визначеному законодавством;

Ø припиняти реалізацію продукції, якщо вона не відповідає вимогам нормативних документів, зазначеним у декларації про відповідність або у сертифікаті відповідності чи свідоцтві про визнання відповідності.

Державний нагляд за дотриманням вимог з пiдтвердження вiдповiдностi в законодавчо регульованій сферi здiйснюється в порядку, встановленому законодавством.

Порядок оскарження дiй уповноважених органiв регламентує стаття 15 закону. Особа, яка є заявником з пiдтвердження вiдповiдностi, може оскаржити дiї та рiшення уповноваженого органу з сертифiкацiї шляхом подання скарги до апеляційної комісії або в судовому порядку. Скарги розглядаються апеляцiйними комiсiями, що створюються при уповноважених органах з сертифiкацiї. У разi незгоди однiєї iз сторiн з рiшенням апеляцiйної комiсiї воно може бути оскаржено у спецiально уповноваженому центральному органi виконавчої влади у сферi пiдтвердження вiдповiдностi.

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.

2. Пiдтвердження вiдповiдностi продукцiї згiдно з вимогами Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 10 травня 1993 р. №46-93 "Про стандартизацiю i сертифiкацiю" (в частинi положень про сертифiкацiю) здiйснюється до введення в дiю вiдповiдного технiчного регламенту з пiдтвердження вiдповiдностi.

3. Кабiнету Мiнiстрiв України протягом шести мiсяцiв з дня набрання чинності цим Законом:

внести до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення власних нормативно-правових актів, а також нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність з нормами цього Закону;

розробити та затвердити нормативно-правові акти, передбачені цим Законом.

4. Сертифiкати вiдповiдностi та свiдоцтва про визнання вiдповiдностi, виданi в установленому порядку в державнiй системi сертифiкацiї продукцiї та послуг до набрання чинності цим Законом, є чинними до закiнчення строку їх дiї.

5. Статтю 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (Відомості Верховної Ради України 1995 р., N 4, ст.28; 1998 р., N 10, ст.35; 1999 р., N 39, ст.357, N 48, ст.418; 2000 р., N 32, ст.254, N 39, ст.333, N 45, ст.375) доповнити пунктом 5.2.15. такого змісту:

“5.2.15. Суми витрат, пов’язаних з підтвердженням відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу встановленим вимогам відповідно до Закону України “Про підтвердження відповідності”.

Реєстр Системи УкрСЕПРО

Основою інформаційного забезпечення Системи УкрСЕПРО згідно стандарту ДСТУ3415-96 є Реєстр Системи, дані якого періодично публікуються в інформаційних виданнях Держстандарту.

Реєстр Системи – книга або машинний носій для запису об”єктів та суб”єктів реєстрації в Системі. Реєстрація здійснюється з метою систематизації обліку об”єктів та суб”єктів реєстрації та надання юридичної сили документам, що їх посвідчують, а також для інформації щодо діяльності з сертифікації, акредитації та визнання результатів робіт.

Об”єкт реєстрації – предмет діяльності з сертифікації, атестації, акредитації або визнання цих робіт, а саме: сертифікована продукція (процеси, послуги), сертифіковані системи якості, атестовані виробництва, акредитовані органи з сертифікації продукції, систем якості, акредитовані випробувальні лабораторії.

Суб”єктами реєстрації в Системі є атестовані аудитори.

Документами про реєстрацію в системі є:

· сертифікати на продукцію

· атестати виробництв

· атестати акредитації органів з сертифікації та випробувальних лабораторій

· свідоцтва про визнання об”єктів та суб”єктів реєстраціїх, знаків відповідності

· рішення Держстандарту на проведення робіт з сертифікації.

Для проведення реєстрації в Системі УкрСЕПРО органами, що здійснюють роботи з сертифікації та(або) атестації, акредитації, комісіями з атестації аудиторів, органами, що підготували рішення щодо визнання цих робіт та знаків відповідності, подаються в Національний орган з сертифікації документи на об”єкти та суб”єкти реєстрації, оформлені встановленим порядком.

Документи, які подаються для реєстрації:

- заповнений бланк сертифіката відповідності (оригінал та копія)

- заявка на сертифікацію

- копія рішення за заявкою

- копія протоколу випробувань

- копія акту обстеження виробництва

- копія атестата виробництва

- копія сертифіката на систему якості.

Подані документи проходять у реєстратора експертизу щодо юридичної правомірності, повноти відомостей, наявності позначення кодових та інших реквізитів, правильності оформлення. Якщо результати експертизи позитивні, відомості заносяться до Реєстру, реєстраційний номер наноситься на документи, за реєстрацію стягується плата відповідно до калькуляції.

Розділи реєстру складаються з граф та частин, що конкретизують дані про об”єкти та суб”єкти реєстрації. Ведення реєстру здійснюється виключно реєстраторами Реєстру, доступ до Реєстру без відома реєстратора не дозволяється.

Сертифікація є важливим етапом у процесі виробництва і реалізації продукції, товарів, робіт і послуг, тому що продукція, яка підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, повинна вироблятися, ввозитися і реалізовуватися на митній території України тільки при наявності сертифіката відповідності. Сертифікація продукції може бути обов'язковою і добровільною.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» обов'язковій сертифікації підлягає продукція (товари, роботи, послуги), на яку законодавчими чи нормативними документами встановлені обов'язкові вимоги щодо безпеки для життя і здоров'я споживачів, а також їхнього майна і навколишнього середовища. Обов'язкова сертифікація проводиться винятково в Державній системі сертифікації і включає перевірку й випробування продукції для визначення її характеристик і подальший державний технічний нагляд за сертифікованою продукцією.

Добровільна сертифікація на відповідність вимогам нормативних документів, погоджених з постачальником і споживачем, проводиться з ініціативи виготовлювача, продавця, споживача, органів державної влади, громадських організацій для установлення відповідності продукції вимогам, що не відносяться до обов'язкових, на договірних умовах між заявником і органом з сертифікації.

Цілі СЕРТИФІКАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ:

Ø запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я, майна і навколишнього середовища

Ø сприяння споживачу в компетентному виборі продукції

Ø створення умов для участі суб'єктів підприємницької діяльності в міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві і міжнародній торгівлі.

Сертифікація продукції проводиться в порядку, визначеному державними стандартами і розробленими на їхній основі правилами, що, в основному, аналогічні для різних видів продукції.

Загальні вимоги до порядку проведення сертифікації продукції в українській державній системі сертифікації продукції, а також до технічному нагляду за сертифікованою продукцією встановлені в ДСТУ 3413-96.

Крім цього, по окремих видах продукції, що підлягає обов'язкової сертифікації, розроблені спеціальні правила сертифікації конкретної продукції з урахуванням вимог ДСТУ 3413-96.

Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні (затверджено Наказом Держстандарту України від 30.08.2002 №498, зареєстровано Мінюстом України 25.09.2002 №782/7070) включає 39 однорідних видів продукції та послуг.

 

Подання і розгляд заявки

Заявником на сертифікацію продукції може бути будь-яка юридична чи фізична особа.

Заявником на сертифікацію продукції, що випускається серійно, може бути только виробник такої продукції, що діє від свого чи імені через посередників.

У залежності від виду продукції, подаваної на сертифікацію, і вимог нормативних документів, що регулюють порядок сертифікації цього виду продукції, до заявки можуть додаватися різні документи.

При подачі заявки заявник повинний надати органу з сертифікації письмову гарантію того, що він не заявляв дану продукцію на сертифікацію іншим органам з сертифікації.

Форма заявки на проведення сертифікації приведена в додатку Б стандарту.

Аналіз документації

 проводиться з метою перевірки її відповідності установленим вимогам.

При цьому перевіряється наявність:

- нормативних документів на продукцію

- документа про походження продукції

- документа виробника про гарантії відповідності продукції діючим вимогам

- документа, що підтверджує розміри партії і дату випуску продукції

- висновків (при необхідності) відповідних контролюючих організацій

а також перевіряється вірогідність і правильність заповнення і термін дії документації, достатність вимог щодо маркування і этикеткування продукції.

Якщо для ухвалення рішення за заявкою необхідні додаткові зведення про чи продукцію заявнику, орган з сертифікації за узгодженням із заявником може установити новий термін розгляду заявки.

У випадку позитивного результату розгляду заявки визначається схема (модель) проведення сертифікації..

Обстеження виробництва

 проводиться з метою установлення відповідності фактичного стану виробництва вимогам документації, підтвердження можливості підприємства виготовляти продукцію відповідно до вимог діючих нормативних документів, надання рекомендацій з періодичності і форм проведення технічного нагляду за виробництвом сертифікованої продукції.

Проведена під час обстеження виробництва експертиза нормативної, технічної і технологічної документації передбачає:

- Перевірку відповідності показників і характеристик продукції, установлених технічною документацією, вимогам нормативних документів, що поширюються на продукцію і технологічні процеси її виготовлення

- Оцінку достатності контрольних операцій і випробувань, передбачених технологічною документацією, для забезпечення впевненості в повній відповідності продукції, що випускається, вимогам нормативної документації, що на неї поширюється

- Оцінку системи вхідного контролю сировини і матеріалів і системи контролю показників технологічного процесу

- Перевірку відповідності показників точності засобів вимірювальної техніки і застосовуваного випробувального устаткування вимогам нормативної документації відхилень показників, що дозволяються касательно, і характеристик

- Перевірку наявності й ефективності системи метрологічного забезпечення застосовуваних засобів вимірювальної техніки й випробувального устаткування.

Атестація виробництва

 проводиться для оцінки технічних можливостей підприємства-виробника забезпечити стабільний випуск продукції, що відповідає вимогам нормативних документів, і надання рекомендацій з періодичності випробувань, кількості зразків, що відбираються в час сертифікації, (проб), а також способів і правил їхнього добору.

Це офіційне підтвердження наявності необхідних і достатніх умов для забезпечення стабільного випуску визначеної продукції, що відповідає вимогам нормативних документів.

Порядок проведення атестації виробництва встановлений у ДСТУ 3414.

Сертифікація систем якості

 проводиться органами, акредитованими в Системі на проведення таких робіт. Порядок встановлений у ДСТУ 3419.

Під системою якості мається на увазі сукупність методик, процесів і ресурсів, необхідних для здійснення керування якістю.

Сертифікат якості – це супровідний документ, що засвідчує якість зробленої продукції, що поставляється товару, зроблених послуг і містить показники якості і технічні характеристики.

При наявності сертифіката на систему якості, що поширюється на виробництво продукції, що заявляється на сертифікацію, заявник додає до заявки копію цього сертифіката. Перевірка в такому випадку проводиться для підтвердження того, що продукція, що випускається підприємством, відповідає вимогам нормативних документів.

Орган з сертифікації після одержання заявки і копії сертифіката системи якості посилає в орган з сертифікації систем якості запит щодо документального підтвердження задовільного функціонування на підприємстві системи якості. Після одержання відповіді, у випадку позитивного результату визначається схема сертифікації продукції, що передбачає сертифікацію системи якості.

Конфіденційність

Орган з сертифікації продукції й організації, що діють з його доручення, несуть відповідальність за розголошення комерційної чи професійної таємниці щодо конфіденційної інформації.

Апеляції

Заявник може опротестувати дії, зв'язані з виконанням його заявки на сертифікацію продукції. Кожну заявку розглядає апеляційна комісія органу з сертифікації продукції не пізніше одного місяця з дня подачі. У випадку незгоди з рішенням комісії заявник може звертатися в Комісію з апеляцій Національного органу з сертифікації.

Збереження документації

Збереженню підлягають:

Ø заявки підприємств, анкети і комплекти документів, подаваних виробником в орган з сертифікації для проведення оцінки системи якості;

Ø звіти про результати перевірки;

Ø робочі документи;

Ø книга обліку виданих сертифікатів;

Ø договори на проведення робіт із сертифікації систем якості.

Зберігаються документи в органі з сертифікації й у заявника в плині терміну, не меншого, чим два терміни дії сертифіката на систему якості.

Апеляції

У випадку подачі заявником апеляції, апеляційній комісії повинна бути надана для розгляду переписка по спірному питанню між органом з сертифікації і заявником.

Апеляційна комісія може прийняти одне з рішень:

- видати сертифікат

- відмовити у видачі сертифіката

- анулювати виданий сертифікат.

Витрати, зв'язані з розглядом апеляції, несе кожна зі сторін.

Підприємство несе відповідальність за визначення і проведення коригувальних дій для усунення невідповідностей і їхніх причин, а також за офіційне повідомлення органа з сертифікації про передбачувальні чи здійснені коригувальні дії.

Усі роботи із сертифікації систем якості оплачуються заявником відповідно до договорів на проведення робіт з органом з сертифікації систем якості, у яких обмовляються обсяги і терміни виконання робіт, відповідальність сторін, порядок оплати.

Сертифікація продукції в системі УкрСЕПРО

1. Законодавство України в сфері підтвердження відповідності

Законодавчу базу державної системи сертифікації складають:

· Декрет Кабінету Міністрів «Про стандартизацію і сертифікацію» від 11.06.97р. №333/97 - ВР

· Закон України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів «Про стандартизацію і сертифікацію» від 11.06.97 р. №333/97-ВР

· Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. №1024-XII - ВВР

· Закон України «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2001 №2406-ІІІ

· Закон України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» від 17.05.2001 №2407-ІІІ

а також:

· П О С Т А Н О В А КМУ від 29 листопада 2001 р. N 1599 Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності

· Постанова КМУ від 29 березня 2002р. №376 Про затвердження Порядку надання органам із сертифікації повноважень на проведення робіт з підтвердження відповідності у законодавчо-регульованій сфері

· Постанова КМУ від 11.04.2002р. №485 Про затвердження Правил визначення вартості робіт з підтвердження відповідності у законодавчо регульованій сфері.

Закон України “Про пiдтвердження вiдповiдностi”

Цей Закон визначає правовi та органiзацiйнi засади пiдтвердження вiдповiдностi продукцiї, систем якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу та спрямований на забезпечення єдиної державної технічної полiтики у сферi пiдтвердження вiдповiдностi.

 

 

 

У Статті 1 наведені основнi термiни, які вживаються у цьому законі та їх визначення:

продукцiя - будь-який вирiб, процес чи послуга, що виготовляється, здiйснюється чи надається для задоволення суспiльних потреб;

виробник - юридична або фiзична особа - суб’єкт підприємницької діяльності, вiдповiдальна за проектування, виготовлення, пакування та маркування продукцiї незалежно вiд того виконуються зазначені операцiї самою цiєю особою чи вiд її iменi;

сисякості – сукупність взаємопов’язаних та взаємодіючих елементів організаційної структури, визначених механізмів відповідальності, повноважень та процедур організації, а також процесів та ресурсів, які забезпечують здійснення загального керівництва якістю та її відповідність встановленим вимогам;

сисуправління якістю – сукупність органів і об’єктів управління, взаємодіючих за допомогою матеріально-технічних і інформаційних засобів під час управління якістю продукції;

сисуправління довкіллям – сукупність організаційної структури, діяльності та відповідних ресурсів і методів для формування, здійснення, аналізу і актуалізації екологічної політики;

постачальник - юридична або фiзична особа - суб'єкт пiдприємницької дiяльностi, яка вводить в обiг продукцiю чи безпосередньо бере в цьому участь;

пiдтвердження вiдповiдностi - дiяльнiсть, наслiдком якої є гарантування того, що продукцiя, системи якості, системи управління якістю, системи управління довкіллям, персонал вiдповiдають встановленим законодавством вимогам;

декларування вiдповiдностi - процедура, за допомогою якої виробник або уповноважена ним особа (далi - виробник) пiд свою повну вiдповiдальнiсть документально засвiдчує, що продукцiя вiдповiдає встановленим законодавством вимогам;

сертифiкацiя - процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку, орган документально засвiдчує вiдповiднiсть продукцiї, систем якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу встановленим законодавством вимогам;

випробувальна лабораторiя - лабораторiя, яка проводить технічні операції, що полягають у визначенні однієї чи декількох характеристик даної продукції згідно з встановленою процедурою;

сертифiкат вiдповiдностi - документ, який пiдтверджує, що продукцiя, системи якості, системи управління якістю, системи управління довкіллям, персонал вiдповiдає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа визначеного законодавством;

декларацiя про вiдповiднiсть - документально оформлена в установленому порядку заява виробника, де дається гарантiя вiдповiдностi продукцiї вимогам встановленим законодавством;

аудитор з сертифікації - особа, яка має відповідну кваліфікацію, теоретичну і практичну підготовку, необхідну для проведення одного або кількох видів робіт з сертифікації, і атестована в установленому порядку та занесена до відповідного реєстру;

технiчний регламент з пiдтвердження вiдповiдностi - нормативно-правовий акт, затверджений Кабiнетом Мiнiстрiв України, в якому мiстяться опис видiв продукцiї, що пiдлягає обов'язковому пiдтвердженню вiдповiдностi, вимоги безпеки для життя та здоров'я людини, тварин, рослин, а також майна та охорони довкiлля, процедури пiдтвердження вiдповiдностi цим вимогам, правила маркування i введення продукцiї в обiг;

свiдоцтво про визнання вiдповiдностi - документ, що засвiдчує визнання iноземних документiв про пiдтвердження вiдповiдностi продукцiї вимогам, встановленим законодавством України;

введення продукцiї в обiг – виготовлення або ввезення на митну територію України продукції з наступною самостійною або опосередкованою її реалізацією на території України;

законодавчо регульована сфера - сфера, в якiй вимоги до продукції та умови введення її в обiг регламентуються законодавством;

законодавчо нерегульована сфера - сфера, в якiй вимоги до продукції та умови введення її в обiг не регламентуються законодавством.

Цей Закон регулює вiдносини, що виникають у процесі пiдтвердженням вiдповiдностi продукцiї, систем якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу вимогам, встановленим законодавством України i поширюється на виробникiв та постачальникiв продукцiї незалежно вiд форми власностi і видiв дiяльностi, на органи з сертифiкацiї, випробувальнi лабораторiї, а також відповідні органи державної влади (стаття 2).

 

У статті 5 Закону представлені основні принципи державної полiтики у сферi пiдтвердження вiдповiдностi:

Ø координацiя дiй органiв виконавчої влади у сферi пiдтвердження вiдповiдностi, розмежування їх повноважень та уникнення дублювання;

Ø неупередженість, прозорість та доступність процедур пiдтвердження вiдповiдностi;

Ø застосування з урахуванням iснуючої мiжнародної практики способiв пiдтвердження вiдповiдностi залежно вiд потенцiйного ризику;

Ø забезпечення iдентичних процедур пiдтвердження вiдповiдностi продукції вiтчизняного та iноземного походження;

Ø гармонiзацiя національних нормативно-правових актiв з пiдтвердження вiдповiдностi з мiжнародними та європейськими;

Ø сприяння розвитку сфери пiдтвердження вiдповiдностi в законодавчо нерегульованiй сферi;

Ø дотримання вимог щодо конфiденцiйностi iнформацiї, отриманої в результатi робiт з пiдтвердження вiдповiдностi;

Ø забезпечення повного та всебiчного iнформування з питань пiдтвердження вiдповiдностi всiх заiнтересованих сторiн.

Згідно повноважень органiв виконавчої влади у сферi пiдтвердження вiдповiдностi, викладених у статті 6 Закону:

Кабінет Міністрів України у сфері підтвердження відповідності:

Ø забезпечує здійснення державної політики у сфері підтвердження відповідності;

Ø визначає центральні органи виконавчої влади з питань технічного регулювання у відповідних сферах діяльності;

Ø визначає центральні органи виконавчої влади, на які покладається розроблення технічних регламентів;

Ø затверджує технічні регламенти з підтвердження відповідності;

Ø укладає міжнародні угоди у сфері підтвердження відповідності, приєднання України до міжнародних (регіональних) систем сертифікації.

Спецiально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сферi пiдтвердження вiдповiдностi:

Ø бере участь у формуваннi державної полiтики у сферi пiдтвердження вiдповiдностi;

Ø забезпечує проведення єдиної державної технiчної полiтики у сферi пiдтвердження вiдповiдностi;

Ø готує пропозицiї щодо укладання мiжнародних угод у сферi пiдтвердження вiдповiдностi, приєднання України до мiжнародних (регіональних) систем сертифiкацiї, приймає рiшення про порядок визнання результатiв робiт, проведених органами з сертифiкацiї iнших країн;

Ø координує дiяльнiсть центральних органiв виконавчої влади у визначених сферах діяльності з пiдтвердження вiдповiдностi в законодавчо регульованій сфері;

Ø органiзовує розроблення проектів нормативно-правових актiв, що встановлюють загальнi вимоги та правила процедури пiдтвердження вiдповiдностi в законодавчо регульованiй сферi;

Ø надає методологiчну допомогу центральним органам виконавчої влади у розробленні проектiв законiв, iнших нормативно-правових актiв з пiдтвердження вiдповiдностi, у тому числі технiчних регламентів;

Ø узгоджує розробленi центральними органами виконавчої влади технiчнi регламенти з пiдтвердження вiдповiдностi що подаються на затвердження Кабiнету Мiнiстрiв України;

Ø органiзовує ведення державного реєстру уповноважених органiв з сертифiкацiї та встановлює порядок надання ними iнформацiї, що стосується виданих сертифiкатiв вiдповiдностi та свiдоцтв про визнання вiдповiдностi;

Ø органiзовує пiдготовку та атестацiю аудиторiв з сертифiкацiї;

Ø органiзовує ведення національного фонду нормативно-правових актiв з питань пiдтвердження вiдповiдностi;

Ø здiйснює iнформацiйне забезпечення з питань пiдтвердження вiдповiдностi.

Центральні органи виконавчої влади, на які покладені функції технiчного регулювання у визначених сферах дiяльностi:

Ø готують пропозицiї щодо уповноваження органiв з сертифiкацiї на проведення робiт з пiдтвердження вiдповiдностi у законодавчо регульованiй сферi;

Ø беруть участь у розробленні проектiв технiчних регламентів з пiдтвердження вiдповiдностi та інших нормативно-правових актiв у цій сфері;

Ø органiзовують пiдготовку та пiдвищення квалiфiкацiї фахiвцiв з пiдтвердження вiдповiдностi.

Центральний орган виконавчої влади з питань економiки:

Ø за погодженням iз спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сферi пiдтвердження вiдповiдностi та з центральними органами виконавчої влади, на які покладені функції технiчного регулювання у визначених сферах дiяльностi, уповноважує органи з сертифiкацiї (далі - уповноваженi органи з сертифiкацiї) на проведення робiт з пiдтвердження вiдповiдностi у законодавчо регульованiй сферi;

Ø органiзовує нагляд за проведенням робіт з підтвердження відповідності уповноваженими органами з сертифiкацiї.

Положення статті 7 наголошують на те, що Процедура пiдтвердження вiдповiдностi в законодавчо регульованiй сферi є обов'язковою для виробника, постачальника чи уповноваженого органу з сертифiкацiї.

Пiдтвердження вiдповiдностi в законодавчо нерегульованiй сферi здiйснюється на добровiльних засадах. Вiдповiдність продукцiї вимогам, встановленим законодавством, засвiдчується декларацiєю про вiдповiднiсть або сертифiкатом вiдповiдностi.

Стаття 8 стосується вимог до використання Національного знаку відповідності. Національний знак відповідності - знак, який засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів з підтвердження відповідності, які поширюються на неї. Опис та правила застосування нацiонального знака вiдповiдностi встановлюються Кабінетом Міністрів України.

29 листопада 2001р. прийнята Постанова КМУ N1599 Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності. Відповідно до постанови:

· Національний знак відповідності засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів з підтвердження відповідності, які поширюються на неї.

· Знак відповідності наноситься тільки на ті види продукції, опис яких міститься в технічних регламентах з підтвердження відповідності. При цьому нанесення знака відповідності є обов'язковим.

· У разі підтвердження уповноваженим органом із сертифікації відповідності продукції поряд із знаком відповідності наноситься ідентифікаційний номер цього органу згідно з державним реєстром таких органів.

· Знак відповідності наноситься на продукцію безпосередньо її виробниками.

· Знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо. Місце та cпосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції.

· Дозволяється використовувати зображення знака відповідності у рекламі позначеної ним продукції.

 

Національний знак відповідності (далі - знак відповідності) має форму незамкненого з правого боку основного кола, усередині якого вміщено стилізоване зображення трилисника.

 

 

Від виробника вимагається наносити нацiональний знак вiдповiдностi в законодавчо регульованій сфері на продукцiю, вiдповiднiсть якої вiн засвiдчив декларацiєю. У разі підтвердження відповідності продукції уповноваженим органом з сертифікації до національного знаку відповідності додається ідентифікаційний номер цього органу.